Зеленчуцький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зеленчуцький район
рос. Зеленчукский район
кабард. Зеленчук район


карач.-балк. Зеленчук район

Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Карачаєво-Черкесія
Утворений: 1922
Населення (2013): 49 290
Площа: 2 931 км²
Густота населення: 16,82 осіб/км²
Телефонний код: 7-87878
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: станиця Зеленчуцька
Кількість сільських поселень: 9
Влада

Зеленчуцький район (абаз. Зеленчыкв район, кабард. Зеленчук район , карач.-балк. Зеленчук район) — адміністративний район і муніципальне утворення у складі Карачаєво-Черкеської Республіки.

Адміністративний центр — станиця Зеленчуцька.

Географія[ред. | ред. код]

Площа району — 2931 км².

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 49 290 осіб.

Національний склад
Народ Чисельність в 2002 році,
чоловік[1]
Чисельність в 2010 році,
чоловік[2]
Росіяни 34585 (64,7%) 31988 (62,24%)
Карачаївці 16452 (30,9%) 17026 (33,13%)
Греки 371 (0,7%) 301 (0,59%)
Українці 438 (0,8%) 287 (0,56%)
Вірмени н/д 257 (0,50%)
Цигани н/д 253 (0,49%)
Черкеси 162 (0,3%) 151 (0,30%)
Осетини 114 (0,2%) 113 (0,22%)
Татари н/д 102 (0,20%)
Азербайджанці н/д 65 (0,13%)
Кумики н/д 59 (0,11%)
Абазинці 53 (0,1%) 54 (0,11%)
Кабардинці н/д 52 (0,10%)
Ногаї 57 (0,1%) 50 (0,10%)
Інші національності 1182 (2,2%) 635 (1,24%)

Згідно з переписом населення 1959 року в Зеленчуцькому районі Карачаєво-Черкеської АО росіяни становили 75,1%, карачаївці — 20,0%[3].

Економіка[ред. | ред. код]

Відповідно до Федерального закону «Про особливі економічні зони в Російській Федерації» уряд РФ ухвалило створити без проведення конкурсу з відбору заявок туристично-рекреаційну особливу економічну зону на території Зеленчуцького району Карачаєво-Черкеської Республіки на земельних ділянках, що визначаються угодою про створення туристично-рекреаційної особливої економічної зони.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етнокавказ. Національний склад КЧР за переписами 1926–2002. Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 21 квітня 2015.
  2. Статкомітет КЧР[недоступне посилання з вересня 2019]
  3. Карачаєво-Черкеська АТ (1959). Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 21 квітня 2015.