Землянський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Землянський повіт
Губернія Воронізька губернія
Центр Землянськ
Створений 1727
Скасований 1923
Площа 3 780,7 верст ² (4 303 км²)
Населення 200 736 (1897) осіб 

Землянський повіт - адміністративно-територіальна одиниця у складі Воронезької губернії, що існувала в 1727 - 1923 роках . Повітове місто - Землянськ .

Географія[ред. | ред. код]

Повіт розташовувався на північному заході Воронезької губернії, межував з Орловською губернією . Площа повіту становила 1897 року 3 780,7 верст ² (4 303 км²).

Історія[ред. | ред. код]

Землянський повіт як місцевість навколо міста Землянськ був утворений в 1727 у складі Воронезької провінції Воронезької губернії.

У 1779 повіт був офіційно оформлений у складі Воронезького намісництва1796 - Воронезької губернії ).

4 січня 1923 року повіт було скасовано, його територія увійшла до складу Воронезького, Задонського та Нижньодевицького повітів.

В 1928 після скасування губерній і повітів, на колишній території Землянського повіту був утворений Землянський район Воронезького округу Центрально-Чорноземної області [1] .

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 1897 в повіті проживало 200 736 людей. У тому числі росіяни – 96,2%, українці – 3,7%. У Землянську проживало 5333 людини.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

У 1913 році в повіті було 18 волостей [2] :

  • Архангельська - Велика Поляна,
  • Биківська - Биково,
  • Вознесенська — Вознесенське,
  • Голоснівська - Гола Знову ,
  • Дмитряшевська — Дмитряшівка ,
  • Ендовіщенська — Ендовіще ,
  • Калабінська - Калабіне ,
  • Касторенська — Касторне ,
  • Червоно-Долинська — Червона Долина ,

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Справка об изменении административно-территориального деления Воронежской обл. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 19 червня 2011.
  2. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017

Посилання[ред. | ред. код]