Земомисл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Земомисл
пол. Siemomysł
Земомисл
Земомисл
Прапор
Прапор
Князь західних полян
930 — 960
Попередник: Лєстек
Наступник: Мешко I
 
Ім'я при народженні: Семомисл
Народження: X/XI ст.
Смерть: близько 960
Країна: Республіка Польща
Релігія: язичництво
Рід: П'ясти
Батько: Лєстек
Шлюб: Gorkad
Діти: Мешко, Чцібор

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Земоми́сл (Семомисл, пол. Siemomysł; ? — близько 960) — польський князь (930–960) з династії П'ястів, син Лєстка й онук Семовита.

Життєпис[ред. | ред. код]

Роки життя і правління Земомисла невідомі. Гіпотетично він повинен був народитися близько 930 року (деякі дослідники вважають, що правління Земомисла було дуже коротким, а сам народився близько 950 року). Земомисл зазвичай приписують політичне об'єднання земель полян, гоплян і мазовшан, хоча і не виключають, що об'єднання могло статися і під час правління його батька. Відповідно до гіпотези Генріха Ловмянського, у 954 році Земомисл підтримав повстання племені укран проти влади німців[1].

Згідно творів польських істориків XVI—XVII столітть, достовірність яких сучасні історики піддають серйозному сумніву, Земомисл надавав допомогу Олегу Моравському, нібито, близькому родичу князів Русі з династії Рюриковичів.

Дружина та діти[ред. | ред. код]

Ім'я дружини чи дружин князя Земомисл невідомо. За однією з версій, його дружиною була дочка князя ляхів Влодіслава, данника Давньоруської держави[2]. Тим часом, недолік джерел не дозволяє говорити про цю версію скільки-небудь серйозно. Згідно чеської хроніки Вацлава Гаека, матір'ю Мешко I була Ґорка, ім'я якої в інших джерелах не зустрічається, проте це твердження піддав сумнівам ще Бальцер[3].

Діти
  • Мешко I (нар. бл. 935, пом. 25 травня 992) — князь Польщі бл. 960(?) — 992;
  • Невідомий син (нар. ?) — помер у 964 або 965 (за Бальцером, у 963 році). Існує ймовірність того, що він може також бути старшим зведеним братом Мешка I, місце його поховання невідоме[4].
  • Чтібор (нар. ? — пом. після 24 червня 972).

Відомо про трьох синів Земомисла. Ймовірно, старшим був Мешко, який став князем після смерті батька, хоча старшим міг би і померти у 964 чи 965 роках (за Бальцером, у 963 році) невідомий на ім'я син. Молодшим сином Земомисла був Чтібор[5].

Цілком можливо, що дочкою Земомисла була дружина невідомого на ім'я князя поморян[6]. Ця версія заснована в тому числі і на тому факті, що ім'я Земомисл носив поморський князь, згадуваний в джерелах у 1046 році. Тим часом, деякі дослідники вважають, що вона була дочкою Мешка I[7][8].

Освальд Бальцер в своїй «Генеалогія П'ястів» приписував Земомислу сина Прокуя, який, як вважається нині, не має відношення до династії П'ястів, і дочка Аделаїду, легендарну «Білу княгиню»  популярний образ в ранній польської історіографії[9].

Родовід[ред. | ред. код]

Земовит
нар. ?
пом. ?
Невідомий
нар.. ?
пом. ?
Невідомий
нар.. ?
пом. ?
Невідомий
нар.. ?
пом. ?
         
     
  Лєстек
нар.. ?
пом. бл. 930—940 (?)
Невідомий
нар.. ?
пом. ?
     
   
1
декілька дружин
Земомисл
(нар.. бл. IX/X w.
пом. бл. 950—960)
2
Невідомий (Ґорка?)
нар.. ?
пом. ?
OO   ?
                   
                   
   1,2    1,2    1,2    1,2    
Мешко I
 нар.. бл. 922—945
 пом. 25.5.992
 
Невідомий син
 нар.. ?
пом. 964 абр 965
 
Чтібор
 нар.. ?
пом. після 24.6.972
 
Невідомий, Ґорка?
 нар.. ?
пом. ?
 

Література[ред. | ред. код]

  • Buczek K. Zagadnienie wiarygodności dwu relacji o początkowych dziejach państwa polskiego // Prace z dziejów Polski Feudalnej ofiarowane Romanowi Grodeckiemu. — Warszawa, 1960. — S. 45.(пол.)
  • Gieysztor A. Siemomysł książę polański // Słownik Starożytności Słowiańskich. — T. 5, 1975. — S. 168.(пол.)
  • Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa-Wrocław, 1992.(пол.)
  • Jasiński K. Siemomysł // Polski Słownik Biograficzny. — T. 37. — 1992. — S. 58-59.(пол.)
  • Koneczny F. Dzieje Polski za Piastówю — Kraków, 1902. — S. 28.(пол.)
  • Łowmiański H. Dynastia Piastów we wczesnym średniowieczu // Początki Państwa Polskiego. — T. 1. — Poznań, 1962.(пол.)
  • Łowmiański H. Początki Polski. — T. 5. — Warszawa, 1973.(пол.)
  • Trawkowski S. Jak powstawała Polska. — Wyd. 5. — Warszawa, 1969.(пол.)
  • Wojciechowski Z. Polska nad Wisłą i Odrą. Katowice, 1939. — S. 34.(пол.)
  • Wyrozumski J. Dzieje Polski piastowskiej (VIII wiek-1370). — Kraków, 1999. — S. 70.(пол.)
  • Balzer O., Genealogia Piastów, Kraków 1895. ISBN 83-918497-0-8 (пол.)
  • Labuda G., Mieszko I [w:] Polski Słownik Biograficzny, T. 21 (1976).(пол.)
  • Labuda G., Siemomysł [w:] Ludzie pomorskiego średniowiecza, Gdańskie Towarzystwo Naukowe. Seria «Pomorze Gdańskie», nr 13 (1981).(пол.)
  • Rymar E., Dagome Iudex jako organiczna część decyzji Mieszka I, w sprawie podziału Polski na dzielnice. Reanimacja hipotezy o piastowskim rodowodzie dynastii pomorskiej. Materiały Zachodniopomorskie 32 (1986).(пол.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Łowmiański H. Początki Polski. — T. 5. — Warszawa, 1973. — S. 512—513.(пол.)
  2. Powierski J. O pochodzeniu imienia Władysław w dynastii piastowskiej. Przyczynek do stosunków polsko-ruskich w X—XII w. // Zeszyty Naukowe Wydziału Humanistycznego Uniwersytetu Gdańskiego, Historia. — № 14 (1984). — S. 43.(пол.)
  3. Balzer O. Genealogia Piastów. — Wyd. II. — Kraków 2005. — S. 44.(пол.)
  4. K. Jasiński, Rodowód pierwszych Piastów, s. 70 (wyd. 2).(пол.)
  5. Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa, 1992 (репринт). — S. 90.{{ref-pl}
  6. Łowmiański H. Początki Polski. — T. 5. — Warszawa, 1973. — S. 418.(пол.)
  7. Labuda G. Mieszko I // PSB. — T. 21. — 1976. — S. 33.(пол.)
  8. Siemomysł // Ludzie pomorskiego średniowiecza, Gdańskie Towarzystwo Naukowe. — Seria popularnonaukowe «Pomorze Gdańskie». — № 13. — 1981ю — S. 124.(пол.)
  9. Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Warszawa, 1992 (репринт). — S. 71-72.(пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник
Лєстек
Князь західних полян
930-960
Наступник
Мешко I