Йоган Греттумсбротен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоган Греттумсбротен
норв. Johan Grøttumsbråten
Йоган Греттумсбротен на Чемпіонаті світу 1931
Йоган Греттумсбротен на Чемпіонаті світу 1931
Йоган Греттумсбротен на Чемпіонаті світу 1931
Загальна інформація
Національність норвежець
Громадянство  Норвегія
Народження 24 лютого 1899(1899-02-24)[1][2][…]
Християнія[d], Норвегія
Смерть 21 січня 1983(1983-01-21)[1][3][4] (83 роки)
Вестре Акер, Осло[d], Норвегія
Зріст 180 см
Спорт
Країна Норвегія
Вид спорту Лижний спорт
Участь і здобутки
CMNS: Йоган Греттумсбротен у Вікісховищі
Нагороди
Лижні перегони
Олімпійські ігри
Срібло 1924 Шамоні 18 км
Бронза 1924 Шамоні 50 км
Золото 1928 Санкт-Моріц 18 км
Чемпіонат світу
Золото 1931 Оберхоф 18км
Лижне двоборство
Бронза 1924 Шамоні двоборство
Золото 1928 Санкт-Моріц двоборство
Золото 1932 Лейк-Плесід двоборство
Чемпіонат світу
Золото 1926 Лахті
Золото 1931 Оберхоф

Йоган Греттумсбротен (норв. Johan Grøttumsbråten; 24 лютого 1899 року, Християнія — 21 січня 1983 року, Осло) — норвезький двоборець та лижник, дворазовий олімпійський чемпіон і дворазовий чемпіон світу у двоборстві, олімпійський чемпіон і чемпіон світу в лижних перегонах.

Кар'єра[ред. | ред. код]

На Олімпійських іграх 1924 року в Шамоні виступав на лижних перегонах та двоборстві. У двоборстві завоював бронзову медаль, поступившись на 0,365 бала срібному призеру, своєму партнеру по команді, Торальфу Стремстаду і на 0,194 бала обійшовши іншого свого співвітчизника Гаральда Екерна. У лижних перегонах виступав в обох дисциплінах програми, перегонах на 18 км і 50 км. В гонці на 18 км завоював срібну медаль, на 1 хвилину 20 секунд поступившись переможцю, теж норвежцю Торлейфу Геугу і виграв 35 секунд у ставшого третім фіна Тапані Ніку. У гонці на 50 км завоював бронзову медаль, на 37 секунд поступившись срібному призеру, своєму співвітчизникові, Торальфу Стремстаду і випередивши більше ніж на дві хвилини іншого норвежця Йона Мордалена.

На Олімпійських іграх 1928 року в Санкт-Моріці Греттумсбротен знову виступав і в лижних перегонах і у двоборстві. У двоборстві завоював золоту медаль, більш ніж на 2,5 бала обійшовши свого співвітчизника Ганса Виньяренгена. У лижних перегонах брав участь лише в гонці на 18 км в якій так само завоював золото, рівно на 2 хвилини випередивши  іншого норвежця Оле Хегге.

На Олімпійських іграх 1932 року в Лейк-Плесіді, як і на попередніх Олімпіадах Греттумсбротен виступав і в лижних перегонах і у двоборстві. У двоборстві, як і чотири роки тому став олімпійським чемпіоном, більш ніж на 10 балів обійшовши свого співвітчизника Оле Стенена. У лижних гонках знову брав участь лише в гонці на 18 км, але на цей раз став лише 6-м.

На чемпіонатах світу завоював дві золоті медалі у двоборстві, на чемпіонатах 1926 і 1931 років. Так само на чемпіонату світу 1931 року, завоював золото в лижних перегонах на 18 км.

З 1920 по 1932 роки Греттумсбротен 10 разів перемагав на Голменколленському лижному фестивалі, найбільшому лижному змаганні того часу[5]. У 1924 році він отримав Медаль Голменколлена разом з Гаральдом Екерном[6].

Під час Другої світової війни війни працював у норвезькій підпільній розвідці, також відомій як XU[en], доки він не був вимушений бігти до Швеції. У вигнанні Греттумсбротен продовжив працювати на розвідку.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 1999 році скульптором Нільсом Осом був споруджений пам'ятник Греттумсбротену у Фрогнерсетерені[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://nbl.snl.no/Johan_Gr%C3%B8ttumsbr%C3%A5ten
  2. https://media.digitalarkivet.no/view/43434/232?indexing=10717
  3. а б https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb170381646
  4. https://www.olympic.org/johan-grottumsbraaten
  5. а б Bryhn, Rolf (28 вересня 2014). Johan Grøttumsbråten. Store norske leksikon (норв.). Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
  6. Bryhn, Rolf (19 лютого 2018). Holmenkollmedaljen – tildelinger. Store norske leksikon (норв.). Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 20 лютого 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bø, Olav: Johan Grøttumsbråten — skikonge og motstandsmann. Oslo 1999. Universitetsforlaget
  • Тор Боманн-Ларсен (1993). Den evige sne: En skihistorie om Norge. Cappelen. ISBN 82-02-13801-9.
  • Sæter, E. & Sæter, S. (2007). XU: I hemmeleg teneste 1940–45 (3 utg.). Oslo: Det Norske Samlaget.

Посилання[ред. | ред. код]