Йозеф Сватоплук Махар
| Йозеф Сватоплук Махар | |
|---|---|
| чеськ. Josef Svatopluk Machar | |
 | |
| Псевдо | Antonín Rousek і Leo Leonhardi |
| Народився |
29 лютого 1864[1][2][…] Колін, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[3][3][…] |
| Помер |
17 березня 1942[1][2][…] (78 років) Стржешовіце, Прага 6, Prague 6d, Prague 6d, Прага, Протекторат Богемії і Моравії[4] |
| Поховання | Брандіс-над-Лабем-Стара-Болеслав |
| Країна |
 Чехословаччина[5] |
| Діяльність |
письменник поет |
| Знання мов | чеська[6] |
| Членство | скаутинг |
| Посада | member of the Revolutionary National Assembly of Czechoslovakiad |
| Партія | Czech Realist Partyd |
| Діти | Sylva Macharovád |
Йозеф Сватоплук Махар (*Josef Svatopluk Machar, *29 лютого 1864 —†17 березня 1942) — чеський поет, письменник, публіцист, політик.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у місті Колін в 1864 році. Закінчив середню школу в Празі у 1886 році. Тоді ж зарахований на військову службу, де перебував до 1889 року. Після звільнення з війська у 1891 році перебрався до Відня, де працював до 1914-го чиновником земельно-кредитної установи. Під час перебування у Відні затоваришував з лідером чеських патріотів Томашем Масариком.
Водночас став відомим як поет, представник Чеського модерна, був одним з теоретиків покоління 1890-х років. У 1895 році стає одним з авторів «Маніфесту чеського модерну», який засуджував феодально-монархічну державу.
Під час Першої світової війни брав активну участь у суспільно-політичних подіях. Виступав за припинення війни. У 1916 році його було заарештовано за антиавстрійські виступи.
Після здобуття Чехословаччиною незалежності у 1918 році призначається на посаду генерального інспектора армії. Того ж року стає членом Революційних народних зборів, де перебував до 1919 року. 1924 року пішов у відставку з посади генерального інспектора армії через конфлікт із Масариком.
З середини 1920-х років став підтримувати праві партії. В подальшому зосередив увагу на літературній та перекладацькій діяльності. Помер у 1942 році у Празі.
Творчість[ред. | ред. код]
У доробку є численні статі, віршовані твори. Популярності віршів сприяла їх актуальність, чітка адресованість та сміливість.
Махар є автором 3 збірок під назвами «Confiteor» (1887—1892 роки), де піддається критиці буржуазні порядки. Цьому ж прсвячено роман у віршах «Магдалена» (1894 рік).
В збірках політичної лірики «Tristium Vindobona» (1893 рік), «Голгофа» (1901 рік), «Сатирикон» (1904 рік), «Tristium Praga» (1926 рік) відбилося розчарування Махаром сучасної йому дійсності.
В пошуках ідеалів звертався до античності, розглядаючи християнство як занепад людської культури — цикл «Совість століть» (1906—1926 роки). В основу циклу покладені збірки «В сяйві еллінського сонця» і «Отрута з Юдеї» (обидва 1906 року), в яких внутрішня свобода, оптимізм, гармонія інтересів людини античного світу протиставляються похмурому аскетизму і культу посмертного життя християнства. В подальших збірках — «Варвари», «Поганське багаття», «Апостоли» (усі 1911 рік) поет звертається до Середньовіччя, італійського Відродження, Реформації та Контрреформації, представляючи еволюцію людства у вигляді спіралі.
Махар є автором спогадів «Сповідь літератора» (1901 рік), антиклерикальної публіцистики і сатири: «Рим» (1907 рік), «Католицькі оповідання» (1911 рік), «Античність і християнство» (1919 рік).
Стиль віршів[ред. | ред. код]
Махар відмовлявся від вишуканості і витонченості форми, користується простою строфікою, переважно чотиривіршами, якщо ж вдається до більш складних форм (сонет, олександрійський вірш), вони тільки посилюють відчуття гротескності.
У його віршах слово позбавлено метафоричності, орієнтуючись головним чином на основне його значення, чим наближає мову поезії до простої, розмовної, до мови публіцистичної прози.
Переклади українською[ред. | ред. код]
Гусова мати ; Оріанда ; Літом через Галичину / Ярослав Врхліцький ; пер. з чес. І. Франка // Зв'язки Івана Франка з чехами та словаками / Упор. М. Мольнар та М. Мундяк. — Братислава: Словацьке вид-во худ. літ-ри, 1957. — С. 161—217.[7]
[Вірші]. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 11. К., 1978.
[Вірші]. В кн.: Кочур Г. Друге відлуння. К., 1991.
Гусова мати: поезія / Ян Сватоплюк Махар ; переклав. Ів. Франко // Літературно-науковий вістник. — 1898. — Т. 1. — С. 329—332.
Оріанда / Ян С. Махар ; з чес. переклав [та комент. написав] Іван Франко // Літературно-науковий вістник. — 1904. — Т. 30. — С. 94–95.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118781022 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
- ↑ Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých hlavního magistrátu, sign. MAG Z19, s. 69 — Т. MAG Z19. — С. 69.
- ↑ LIBRIS — 2018.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ PDF-файл. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Біографічні відомості [Архівовано 8 грудня 2020 у Wayback Machine.] // УЛЕ
- Брик І. Сімдесятьліття політичного лірика [Й. С.] Махара / І. Брик // Новий час (Львів). – 1934. – 28 лют. – С. 2; 1 берез. – С. 2; 2 берез. – С. 2. (Автор наводить відомості щодо українських перекладів Й. Махара, розповідаючи про переклади та взаємини І. Франка з чеським поетом).
- Soldan F., J. S. Machar, Praha, 1974
