Йон Ґіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йон Ґіка
Ion Ghica
Йон Ґіка
Йон Ґіка
Прапор
Прапор
Міністр закордонних справ Князівства Румунія
Прапор
Прапор
? — ?
Попередник: Александру Пападопол-Калімах
Наступник: Петре Мавроґені
 
Народження: 12 серпня 1816(1816-08-12)[1][2]
Бухарест, Румунія
Смерть: 7 травня 1897(1897-05-07) (80 років)
Гергань, Рекарі, Димбовіца, Румунія
Країна: Румунія
Партія: Національна ліберальна партія (Румунія)
Рід: Ґіка[d]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Роботи у  Вікіджерелах

Йон Ґіка (рум. Ion Ghica, *12 серпня 1816, Бухарест — †7 травня 1897, Димбовіца, Румунія) — румунський математик, педагог, дипломат, політичний і державний діяч, неодноразово займав пост прем'єр-міністра Об'єднаного князівства Волощини і Молдови і президента Румунської академії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 серпня 1816 в Бухаресті. Здобувши освіту в Парижі, Ґіка в 1843 викладав політичну економію в Ясському університеті і разом з Когальнічано заснував журнал «Прогрес».

Брав участь в революції 1848 року в Дунайських князівствах. Після зречення князя Вібеско, Ґіка вступив на турецьку службу в призначений губернатором Самоса (1856).

Пізніше повернувся на політичну арену Румунії і в 1866 був військовим міністром в кабінеті Ласкера Катарджу. Пізніше він змінив останнього на посаді прем'єра, а потім ще неодноразово головував в кабміні.

Крім цього Ґіка зробив собі ім'я, як автор багатьох наукових праць, статей і монографій.

Помер 7 травня 1897 в Димбовіці.

Румунський льотчик-ас Тудор Гречану був онуком Йона Ґіка.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Dernière occupation des Principantés danubiennes» (1843)
  • «Scrisori către Vasile Alecsandri»;
  • «Amintiri din pribegie»;
  • «Convorbiri Economice».

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]