Йорг Беме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Йорг Беме
Йорг Беме
Йорг Беме
Особисті дані
Народження 22 січня 1974(1974-01-22) (50 років)
  Гоенмельзен, НДР
Зріст 174 см
Громадянство  Німеччина
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1982-1986
1986-1992 		Німеччина BSG Chemie Zeitz
Німеччина «Карл Цейс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992–1993 Німеччина «Карл Цейс» 2 (0)
1993–1994 Німеччина «Карл Цейс ІІ» 20 (2)
1994–1995 Німеччина «Нюрнберг» 16 (1)
1995–1996 Німеччина «Айнтрахт» 18 (1)
1996–1998 Німеччина «Мюнхен 1860» 23 (1)
1998–2000 Німеччина «Армінія» (Білефельд) 50 (3)
2000–2004 Німеччина «Шальке 04» 101 (23)
2005–2006 Німеччина «Боруссія» М 14 (1)
2006–2008 Німеччина «Армінія» (Білефельд) 52 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001–2003 Німеччина Німеччина 10 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2008–2010 Німеччина «Армінія-2» (Білефельд) (помічник)
2010 Німеччина «Армінія» (Білефельд) (помічник)
2010–2011 Німеччина «Армінія» (Білефельд) (U-19)
2012 Німеччина «Герфорд»
2014 Німеччина «Енергі» (помічник)
2014 Німеччина «Енергі»
2015–2016 Німеччина «Шальке 04 II» (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Йорг Беме (нім. Jörg Böhme, нар. 22 січня 1974, Гоенмельзен) — німецький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Шальке 04» та «Боруссія» (Менхенгладбах), а також національну збірну Німеччини, у складі якої став срібним призером чемпіонату світу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 22 січня 1974 року в місті Гоенмельзен. Вихованець юнацької команди «Карл Цейс». У дорослому футболі дебютував 1992 року виступами за команду «Карл Цейс», в якій не зумів стати основним гравцем, здебільшого виступаючи за дубль. Через це 1994 року він перейшов у «Нюрнберг», де провів наступний сезон.

Перед сезоном 1995/96 перейшов у «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні), у складі якого і дебютував у Бундеслізі, після чого з 1996 року перейшов у «Мюнхен 1860». У жодному з цих клубів Йорг не зміг стати основним і тільки повернення до Другої Бундесліги у клуб «Армінія» (Білефельд) в 1998 році відкрило шлях для більш частих виступів.

Після успіхів в «Армінії» його підписав «Шальке 04», якому терміново потрібен був лівоногий півзахисник. За гельзенкірхенців Беме зіграв найуспішніший відрізок у своїй професійній кар'єрі. За чотири сезони він провів 101 матч і забив 23 м'ячі. З гельзенкірхенцями Беме двічі поспіль виграв Кубок Німеччини. При цьому у фіналі 2001 року Йорг забив обидва голи у матчі проти «Уніона» (Берлін), а рік по тому забив перший гол у фінальній грі проти «Баєра 04» (4:2).

Протягом 2005—2006 років захищав кольори «Боруссії» (Менхенгладбах).

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Армінія» (Білефельд), у складі якого вже виступав раніше. Прийшов до команди 2006 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2008 році[1].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

2001 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни 10 матчів, забивши 1 гол[2].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, де разом з командою здобув «срібло». Сам Йорг, однак, не зіграв на тому турнірі жодного матчу.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2008 року, ставши помічником тренера другої команди «Армінії» (Білефельд)[3], де пропрацював з 2008 по 2010 рік. 21 січня 2010 він був призначений помічником тренера першої команди «Армінії»[4], а з сезону 2010/11 Беме прийняв на себе управління юнацькою командою U-19[5]. У травні 2011 року він був звільнений з цієї посади[6].

В період з 3 травня[7] по 5 червня 2012 року[8] Беме нетривалий час був головним тренером «Герфорда»[9], але за цей час команда здобула лише два перемоги.

3 січня 2014 року став асистентом головного тренера в «Енергі»[10][11], але після звільнення головного тренера Штефана Шмідта 24 лютого 2014 року Беме був призначений як тимчасовий головний тренер «Енергі»[12]. Після того як Йорг не врятував команду від вильоту в Третю лігу за підсумками сезону 2013/14, він покинув клуб[13].

У сезоні 2015/16 Беме був одним із тренерів другої команди «Шальке 04»[14].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Шальке 04»: 2000/01, 2001/02

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Arnhold, Matthias (25 August 2016). Jörg Böhme - Matches and Goals in Bundesliga. RSSSF. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 26 August 2016.
  2. ↑ Arnhold, Matthias (25 August 2016). Jörg Böhme - International Appearances. RSSSF. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 26 August 2016.
  3. ↑ Arminia Bielefeld: Neue Aufgabe für Jörg Böhme[недоступне посилання], 8. Mai 2008
  4. ↑ Böhme zusätzlicher Co-Trainer[недоступне посилання], Vereinswebsite vom 21. Januar 2010
  5. ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  6. ↑ Ramdane und Krücken beerben Ex-Schalker [Архівовано 6 грудня 2017 у Wayback Machine.], Reviersport vom 11. Mai 2011
  7. ↑ Ex-Armine Jörg Böhme geht zum SC Herford. nw-news.de (German) . 3 травня 2012. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
  8. ↑ KRÖGER, DIRK. Ex-Armine Böhme verlässt SC Herford. nw-news.de (German) . Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 7 грудня 2013.
  9. ↑ Ex-Armine Böhme verlässt SC Herford [Архівовано 11 грудня 2013 у Wayback Machine.], Neue Westfälische nw-news.de vom 5. Juni 2012
  10. ↑ Jörg Böhme wird Co-Trainer [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.] fcenergie.de, abgerufen am 6. Januar 2013
  11. ↑ Der FC Energie Cottbus heißt den neuen Co-Trainer Jörg Böhme herzlich willkommen [Архівовано 6 січня 2014 у Wayback Machine.] fcenergie.de, abgerufen am 6. Januar 2013
  12. ↑ Schmidt muss bei Energie gehen [Архівовано 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] kicker.de, abgerufen am 24. Februar 2014
  13. ↑ Krämer nach Cottbus – Böhme weg. [Архівовано 14 листопада 2020 у Wayback Machine.] Meldung auf sport1.de vom 7. Mai 2014 (abgerufen am 7. Mai 2014).
  14. ↑ Co-Trainer Böhme und zwölf Spieler gehen [Архівовано 30 травня 2016 у Wayback Machine.] ruhrnachrichten.de, 13. Mai 2016

Посилання[ред. | ред. код]

1 Кан (в) (к) • 2 Лінке • 3 Ремер • 4 Бауманн • 5 Рамелов • 6 Циге • 7 Нойвіль • 8 Гаманн • 9 Янкер • 10 Ріккен • 11 Клозе • 12 Леманн (в) • 13 Баллак • 14 Асамоа • 15 Кель • 16 Єреміс • 17 Боде • 18 Беме • 19 Шнайдер • 20 Біргофф • 21 Метцельдер • 22 Фрінгс • 23 Бутт (в) • Тренер: Феллер
Німеччина
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йорг_Беме&oldid=36190316