Кавбуз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кавбуз — гібрид кавуна і гарбуза. Одержаний за допомогою препаратів нуклеїнових кислот[1] кавуна і гарбуза Анатолієм Потопальським[2] в Інституті молекулярної біології і генетики Національної академії України в 1977 році[3][4]. Зареєстрований у Держреєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2016 році. Цю рослину внесено як сорт гарбуза кормового «Кавбуз Здоров'яга»[5].

Росте по всій території України і навіть на півночі Росії[6][7]. За формою більше схожий на гарбуз, помаранчевий або зеленим зі смугами, вагою до 25—30 кг[2]. Колір м'якоті більше схожий на колір гарбуза — помаранчевий або білий, запах — поєднання гарбуза з кавуном. Цукристість менша, ніж у кавуна. Насіння схоже на насіння кавуна. Протягом 20 поколінь зберігає проміжну округлу форму з жовто-коричневим кольором верхнього шару, що нагадує насіння кавуна. Насіння можна використовувати як глистогінний засіб[5][1].

Кавбуз має тривалу лежкість, його можна зберігати аж до наступного літа. З часом плоди стають солодшими.

Із кавбуза було створено нову рослину — кавбудек. Маслянистість насіння кавбудека складає 45—55 %[7][8].

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Плоди містять каротин, пектини, цукри, білки, вітаміни А, В, С, РР, мінеральні речовини[2].

Вирощування[ред. | ред. код]

  • Насіння
    Насіння
  • Рослина
    Рослина

Висівають, коли ґрунт прогріється до 11—13 градусів тепла, в умовах Полісся це друга декада травня[9]. У лунку з насінням кладуть перегній: це значно підвищує врожайність. Лунку накривають пластиковою пляшкою з вирізаним дном. Така пляшка гратиме роль мінітеплиці, завдяки якій сходи зійдуть на два тижні раніше. Щоб швидше отримати плоди, садять розсадою. Найкращі попередники — капуста, картопля, коренеплоди.

Знімають плоди разом із плодоніжками, щоб вони не гнили. Якщо плоди не достигли дозріти на корені, то дозрівають на сонці[10]. Наступного разу на те ж саме місце садять через 4 роки[10][11].

Використання[ред. | ред. код]

Кавбуз використовують як і гарбуз (каші, у сирому вигляді), так і як кавун (у сирому вигляді, у вигляді варення і пюре). Використовують у тваринництві й птахівництві як корм[9].

Наявність бета-каротину забезпечує протипухлинний ефект, а також може використовуватися для профілактики й лікування атеросклерозу. Ефективно виводить радіонукліди[10]. Може використовуватися при діабеті, ожирінні, захворюваннях нирок, печінки, серцево-судинної системи, жовчнокам'яної хвороби.

Із кавбузола виробляють олію «Кавбузол»[12], шріт «Кавбусорб», добавки дієтичні «Кавбусорб глистогінний», «Кавбусорб-омолоджувач», «Кавбусорб протидіабетичний»[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в КАВБУЗ «ЗДОРОВ'ЯГА» — найбільша у світі диво-дивна цілюща ягода[недоступне посилання], Вечірній Коростень, 21/08/2017
  2. ↑ а б в Кавбуз: справжній Здоров'яга [Архівовано 2 грудня 2020 у Wayback Machine.], Огородник, 1 липня 2019
  3. ↑ А. І. Потопальський, В. Ф. Дрозда, В. А. Кацан, Л. Н. Юркевич, І. І. Воробйова «Кавбуз Здоров'яга — скрабниця здоров'я, краси і довголіття» [Архівовано 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.], 2019, с. 12
  4. ↑ Кавбуз — чудо-гибрид тыквы и арбуза[недоступне посилання], Good-Tips.PRO, 6-23-2015
  5. ↑ а б Кавбуз — дивовижний овоч з незвичайним смаком і справжнім українським корінням [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.], Seeds, 8 травня 2020
  6. ↑ На Волині жінка вирощує незвичайну диво-ягоду (ФОТО) [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.], Радіотрек, 5 серпня 2019
  7. ↑ а б О кавбузе и кавбудеке [Архівовано 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Дачная, 7 октября 2008 г.
  8. ↑ Новий «родич» гарбуза [Архівовано 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Волинь
  9. ↑ а б Ось такий він — кавбуз [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Голос України, 28 травня 2010
  10. ↑ а б в Кавбуз (фото) посадка і догляд [Архівовано 18 січня 2020 у Wayback Machine.], Всадуівдома
  11. ↑ ХОДИТЬ КАВБУЗ ПО ГОРОДУ…[недоступне посилання] Козельшинські вісті / 28 Березня 2019
  12. ↑ РАСТИТЕЛЬНОЕ МАСЛО ИЗ СЕМЯН НОВОГО СОРТА ТЫКВЕННЫХ — КАВБУЗОЛ, ТРАНСФЕР ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

Література[ред. | ред. код]

  • Потопальський А.I., Юркевич Л. Н., Воробйова I.I. «Ходить кавбуз по городу» — Київ: ДВПП Міннауки України, 1999. — 42 с.
  • Потопальський А. І., Юркевич Л. Н., Воробйова І. І. «Кавбуз — найбільша у світі цілюща ягода» — Вінниця, «Нова книга», 2004. — 80 с.
  • А. І. Потопальський, В. Ф. Дрозда, В. А. Кацан, Л. Н. Юркевич, І. І. Воробйова «Кавбуз Здоров'яга — скарбниця здоров'я, краси і довголіття», 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кавбуз&oldid=40051423