Яворський Казимир-Ярослав Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казимир Яворський
 Сотник
Курінний УПА
Загальна інформація
Народження 1921(1921)
с. Вілька Поторицька, нині с. Велике, Сокальська міська громада, Червоноградський район, Львівська область
Смерть 17 грудня 1947(1947-12-17)
с. Кадобна, Калуський район, Івано-Франківська область
Громадянство  Українська держава (1941)
Псевдо "Бей", "Яр"
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
 ОУНР
Війни / битви Друга Світова війна
Українські визвольні змагання (1938—1950)
Командування
Курінь «Промінь»
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Бойової Заслуги 2 класу — 10.10.1945 Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 1.02.1945
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яворський.

Казимир-Ярослав Андрійович Яворський (псевдо: «Бей», «Яр»; 1921, с. Вілька Поторицька, нині с. Велике, Сокальська міська громада, Червоноградський район, Львівська область — 17 грудня 1947, с. Кадобна, Калуський район, Івано-Франківська область) — український військовик, сотник УПА, курінний куреня УПА «Промінь». Лицар Срібного Хреста Бойової Заслуги II класу[1]. Почесний громадянин Долини.

Життєпис[ред. | ред. код]

Урочище «Підцапове» поблизу села Церківна, де відбувся бій сотні «Хорти»
Пам'ятний хрест на місці бою

Народився 1921 року в селі Вілька Поторицька (тепер — село Велике), Сокальський район, Львівська область) у багатодітній селянській родині. Крім нього, були два брати — Стефан та Андрій і три сестри — Юзефа, Катерина та Софія.

У 1939 році переходить кордон неподалік свого рідного села з допомогою земляка Василя Макара.

У квітні 1941 року вступив і пройшов навчання в батальйоні «Нахтігаль».

На початку 1943 року направлений на Волинь для організації відділів УПА, а влітку вступив до УНС, далі — чотовий-інструктор сотні «Кривоносці» при вишкільному курені «Гайдамаки».

У червні 1944 р. за наказом хорунжого «Клименка» організував і вишколював сотню «Хорти». 9 вересня 1944 року призначений командиром новоствореної сотні «Хорти», яка входила в курінь «Заграва» під командуванням «Ромка» (Мончаківського Романа). У травні 1945 р. призначений командиром куреня «Промінь». Головний військовий штаб УПА підвищив його до хорунжого з датою старшинства від 31 серпня 1945 року та до сотника — 22 січня 1946 року. З усіх командирів УПА він найчастіше зазнавав поранень, у 1946 році отримав V Золоту зірку за 10-те поранення.

Ось як його характеризував у своїх спогадах командир ТВ-23 «Магура» Степан Фрасуляк :

В полудневій Калущині (Болехівщина) квартирувала сотня «Хорти». Її сотенним був славний, майже легендарний «Бей». Військовий вишкіл він здобув у легіоні ОУН. За большевицької окупації «Бей» очолив відділ «Хорти». Влучна назва відділу, бо він зі своїми повстанцями-«хортами» все був в русі, все наскакував на ворога. Большевики не чулися безпечно навіть у таких районних центрах, як Калуш і Болехів, де було по кілька тисяч війська. Для «Бея» було нічим піти перебраним до районного міста та «намокро кропнути» якогось визначного партійця або енкаведиста. Або, довідавшися, що йде гастроля московського театру, в той вечір зробити скок на гарбарню або якусь іншу установу. Тоді в театрі на крики «Бей!» поставала страшна паніка. Жінки, партійці, військові кидалися до дверей. У стиску одні других душили. В місті була стрілянина і ракети, а «Бей» був уже далеко.

Бій біля села Церківна[ред. | ред. код]

11 грудня 1945 року сотню «Хорти», яка розквартирувалась у селі Церківна Долинського району наздогнали війська НКВС. Сотенний «Бей» вирішив дати бій і вдало підготував пастку для ворогів, які наступали по відкритому полю. Повстанці зайняли вигідні позиції в урочищі Підцапове, яке складається із великих кам'яних брил.

«Енкведисти» були несподівано зустрінуті щільним вогнем та зазнали значних втрат. Викликані резерви зуміли оточити сотню, але із настанням темряви воякам вдалось вирватись із кільця оточення. Втрати ворога за підрахунками повстанців склали загиблими 221 чоловік, в тому числі майор і два капітани. у цьому бою загинуло і 18 вояків УПА. Казимир Яворський під час бою отримав важке поранення в ногу.

Після демобілізації сотень УПА влітку 1947 р. призначений слідчим референтури СБ Калуського окружного проводу ОУН. Загинув 17 грудня 1947 року у селі Кадобна Калуського району Івано-Франківської області. Разом з ним загинув й Іван Моклюк (1922–1947) «Тур» з Яворівки, керівник кулеметної ланки у сотні «Круки». Підпільники перевіряли надійність лікаря Матросяна. За підтримку УПА село Кадобна було повністю виселено в Миколаївську область.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги від 1.02.1945.
  • Згідно з Наказом головного військового штабу УПА ч. 3/45 від 10.10.1945 р. хорунжий УПА Казимир Яворський – «Бей» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги 2 класу.
  • Відзначений за поранення п'ятьма Срібними Зірками та п'ятьма Золотими Зірками (четвертою і п'ятою від 11.12.1945).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • Почесний громадянин міста Долина Івано-Франківської області[2].
  • 22.04.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Сокаль Львівської обл. Срібний хрест бойової заслуги УПА 2 класу (№ 019) переданий Катерині Яворській-Шмирко, сестрі Казимира Яворського – «Бея».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА БОЙОВОЇ ЗАСЛУГИ 1-ГО ТА 2-ГО КЛАСІВ
  2. ↑ Урочиста ХХХІІІ сесія міської ради. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

УПА на Західних Українських Землях (ЗУЗ) (липень 1943 — осінь 1949)
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
 
1.1. (травень-листопад 1943) Українська Народна Самооборона – командир «Андрієнко» (Луцький Олександр)
Тернопільська область
Командири: «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
; «Остап» (Омелян Польовий)
.
Станиславівська область
Командир: «Дзвінчук» (Белейович Іван)

Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан)
Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)

Відділ особливого призначення УНС «Змії» – чот. «Різун» (Василь Андрусяк)
Дрогобицька область
Командири: «Вовк» (Павлишин Лука);
«Орел» (Богдан Вільшинський)
Курінь УНС "ім. Кривоноса" – кур. «Омелян» (Шкітак Антін)
 
1.2. (грудень 1943-1944) УПА-Захід – командир групи «Андрієнко»(Луцький Олександр) (грудень 1943-серпень 1944, з перервою);
командир групи «Іван Чорнота» (Гасин-Лицар Олекса)(початок 1944);
командир групи «Шелест» (Сидор-Шелест Василь)(з вересня 1944)
ВО-1 «Башта» (м. Львів, Розточчя, полігон) –
Командир: «Хмара» (Харків Віктор)

Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)

Яворівський курінь «Переяслави» – кур. «Бахмач»
ВО-2 «Буг» (Львівська область і Холмщина) –
Командири:
«Ярема» (Линда Остап) (12.1943 - 06.1944);
«Вороний» (Левкович Василь) (06.1944 - арешт 17.12.1946);

Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко»
Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій)
Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко»
Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван)
Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?

Рава-Руський курінь «Галайда» – кур. «Євшан» (Пелип Дмитро) († 07.11.1944), кур. «Перемога» (Василяшко Василь)
ВО-3 «Лисоня» (Тернопільська область) –
Командири:
«Остап» (Омелян Польовий) (до поранення 27.09.1944);
«Бондаренко» (Якубовський Володимир)

Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий)
Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик)
Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944)
Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)

Чортківський курінь – кур. «Гордієнко» (Твердохліб Іван), кур. «Бистрий» (Хамчук Петро)
ВО-4 «Говерла» (Станиславівська обл.) –
Командири:
«Гуцул» (Бутковський Іван);
(з другої половини 1944) КГ «Грім» (Твердохліб Микола)

Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій)
Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман)
Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав)
Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван)
Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро)
Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий»
Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»

Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука)
Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван)
Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор)
Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)

Станиславівський курінь «Смертоносці» – сот. «Благий» (Химинець Олекса)
ВО-5 «Маківка» (Дрогобицька обл.)
Командири: «Орел» (Богдан Вільшинський), «Дзвінчук» (Белейович Іван)
.
ВО-6 «Сян»(Перемиська область і Лемківщина)

Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944)
Нач.штабу:

«Пік» (Павлик Володимир) (03.1944 — 12.1944)

Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)

Перемиський курінь «Лютий»? – кур. «Євген»
ВО7/Група «Сучава» (Буковина) – не призначено КГ
.
ВО8/Група «Срібна» (Закарпаття) – не призначено КГ
.
 
1.3. (1945-1949) УПА-Захід – крайовий командир полк. «Шелест» (Сидор Василь) († 14(17).04.1949)
ВО-2 «Буг»(Львівський край)
Командири:
«Вороний» (Левкович Василь) (полон 17.12.1946);
«Червень» (Тершаковець Зиновій) — в.о.(поч.1947 - †4.11.1948)

(До складу ввійшла ВО1)
Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):

ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)

  • Відділ ?? «Витязі» – сот. «Оверко» (Федорків Володимир)
  • Відд. ?? «Дружинники» – сот. «Свобода», сот. «Козак»
  • Відд. ?? «Непоборні» – сот. «Малиновий»
  • Відд. ?? «Русичі» – сот. «Павленко»; сот. «Оверко» (Федорків Володимир)

ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)

ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»

  • 1-ий курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр), кур. «Тиміш» (Саляк Юліян), кур. «Глухий» (Гуль Володимир)
    • Відд. ?? «Холодноярці-1» – сот. «Кобзаренко», сот. «Мрія», сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Холодноярці-2» – сот. «Глухий» (Гуль Володимир), сот. «Чорнота»
    • Відд. ?? «Холодноярці-3» – сот. «Грізний», сот. «Дон», сот. «Гонта», сот. «Довбня», сот. «Зорян»
  • 2-й курінь «Переяслави» – кур...?, кур. «Угринович»
    • Відд. ?? «Переяслави-1» – сот. «Бриль» (Гамела Ярослав), сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Переяслави-2» – сот. «Петренко», сот. «Гамалія»
    • Відд. ?? «Переяслави-3» – сот. «Сян»

ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)

  • Відд. ?? «Жубри-1» – сот. «Крутіж», сот. «Осика» (Коростіль Володимир)
  • Відд. ?? «Жубри-2» – сот. «Громовий» (Лагода Петро), сот. «Стрибожич», сот. «Гайдук»
  • Відд. ?? «Наддніпрянці» – сот. ?
  • Відд. ?? «Наддністрянці» – сот. ?

ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)

ВО-3 «Лисоня» (Подільський край) –
Командири:
«Бондаренко» (Якубовський Володимир) († 17.06.1947);
«Остап» (Безпалько Осип) (17.06.1947 - †3.08.1947)

Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):

ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)

ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»

ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)

  • Відд. ?? «Сірі вовки» – сот. «Хмель»
  • Відд. ?? «Чорноморці» – сот. «Ростислав»; сот. «Чародій» (Щикульський Іван) (05.1945-09.1945)

ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)

ВО-4 «Говерла»(Карпатський край)

Командир:
«Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954)
Нач.штабу:

«Хмель» (Фрасуляк Степан) (15.05.1944 — до 1948)

(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8)
Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):

ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)

  • (без відділів)

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)

ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – кур. «Трясило» (Бобанич Михайло)
    • Відд. 89 «імені Вітовського» – сот. «Моряк», сот. «Бродич»
    • Відд. 90 «імені Хмельницького» – сот. «Буйтур», сот. «Грузин» (Горчин Михайло)
  • Самостійні сотні?
    • Відд. 91 «Басейн» – сот. «Біль», сот. «Мирон», сот. «Тараско» (Ступка Василь), сот. «Ромко», сот. «Чорняк», сот. «Оріх» (Ґудзик Василь)
    • Відд. 92 «Булава» – сот. «Павук» (Фединський Василь), сот. «Зелений», сот. «Мирон», сот. «Орленко»
    • Відд. 93 «Вовки» – сот. «Кармелюк»

ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)

  • (без відділів)
ВО-6 «Сян» (Закерзонський край)
Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав (†6.07.1950)

(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2)
Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):

ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)

ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)

ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яворський_Казимир-Ярослав_Андрійович&oldid=41806183