Казимир Жевуський
| Казімєж Жевуський | |
|---|---|
| пол. Kazimierz Rzewuski | |
 | |
| Псевдо | Казимир |
| Народився | 1750 |
| Помер |
7 липня 1820 Львів |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Національність | поляк |
| Титул | граф |
| Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], Писар Польний Коронний[d][1], теребовлянський староста[d] і староста жидачівськийd |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Рід | Жевуські |
| Батько | Міхал Юзеф Жевуський |
| Мати | Францішка Цетнер |
| Родичі | Антоні Юзеф Лянцкороньскі (зять)[2] |
| Брати, сестри | Франциск Жевуський і Jan Rzewuskid |
| У шлюбі з | Ludwika Pelagia Potockad[3] |
| Діти | Людвіка |
| Нагороди |
  |
 Герб Кривда | |
Казимир Северин Жевуський (пол. Kazimierz Seweryn Rzewuski; 1750 — 7 липня 1820, Львів) — граф, польський аристократ гербу Кривда, урядник, масон, депутат сейму Речі Посполитої.
Біографія[ред. | ред. код]
З 11 квітня 1774 року був писарем польним коронним. Брав участь у Чотирирічному сеймі (1788—1792), командувач п'ятого піхотного полку коронного в 1792 році. Був жидачівським старостою, також членом Постійної Ради з 1782 по 1784 роки. У 1819 році одержав титул графа.
У 1784 році був великим наглядачем ложі Великого Сходу Королівства Польського і Великого князівства Литовського,[4] членом ложі Храм Ісіди,[5] членом Об'єднання прихильників урядової конституції.[6] Був нагороджений орденом Святого Станіслава у 1775 році.
У 1790 році став генерал-лейтенантом, був відзначений орденом Білого Орла, у 1817 році був комісаром Галицького станового сейму, членом монашого лицарського ордену іоаннітів.
Рід Жевуських мав у своїх володіннях село Березина, де Казимиру був встановлений пам'ятний знак-подяка з наступним надписом:
Пам'ятник сей всемогущому Казьмиру Графу Ржевуцькому, писареви корунному, Фундаторови запомог громадзкихь, правдивому Благодателю и Отцу народа рускаго взнакь вдячности поставила громада Березинська Року Б. 1864 Оригінальний текст (пол.)Ten Pomnik Bogu najwyższe mu na cześć i chwale a Jasnic Wielmożnemu Panu s.p. Kazimierzowi Hrabi Rzewuskiemu pisarzowi koronnemu Fundatorowi obligacyj gminnych prawdziwemu Ojcu Dobrodziejowi narodu ruskiego w dowód wdzięczności postawiła gmina Brzezińska roku Pańskiego, 1864.
Також у його власності була велика кількість нерухомого майна, зокрема, у місті Львові — кам'яниця на площі Ринок, яка перебувала у власності роду до 1823 року.[7]
Помер у Львові (тоді Австрійська імперія).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 97. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ дід Кароля Лянцкоронського
- ↑ Родовід — 2005.
- ↑ Stanisław Małachowski-Łempicki, Wykaz polskich lóż wolnomularskich oraz ich członków w latach 1738—1821, Kraków 1929. — S. 24. (пол.)
- ↑ Mariusz Machynia, Czesław Srzednicki. Wojsko koronne. Sztaby i kawaleria. — Kraków, 2002. — S. 38.
- ↑ Adam Skałkowski. Towarzystwo przyjaciół konstytucji 3 maja. — Kórnik, 1930. — S. 78. (пол.)
- ↑ Кам'яниця на пл. Ринок 3. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 22 січня 2012.
Джерела[ред. | ред. код]
- Kądziela Ł. Rzewuski Kazimierz h. Krzywda (ok. 1750—1820) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 115—127. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Kazimierz Seweryn hr. Beydo-Rzewuski na Rozdole i Kołodnie h. Krzywda (ID: 13.619.555) [Архівовано 14 червня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
