Кальниболота
| село Кальниболота | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Голованівський район |
| Громада | Надлацька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA35020110070011873 |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1752 |
| Населення | 1426 |
| Поштовий індекс | 26111 |
| Телефонний код | +380 5255 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′01″ пн. ш. 30°59′21″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
121 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Кальниболота | |
 Кальниболота | |
| Мапа | |
| |
Кальниболо́та — село в Україні, у Надлацькій сільській громаді Голованівського району Кіровоградської області. Населення становить 1426 осіб. Колишній центр Кальниболотської сільської ради.
Історія[ред. | ред. код]
У 1752–1764 роках тут розташовувалась 5 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села: Калниблат, Каниблат, Калниболото.
У 1758 році тут була зведена дерев'яна церква на честь Вознесіння. Грамоту на її освячення дав Єпископ Переяславський Гервасій. Першим священником був Семен Григор'єв.[1]
Станом на 1772 рік, у Кальниболотському шанці існувала дерев'яна однопрестольна Вознесенська церква, цілопарафіяльним священником якої з 1772 року був Іоан Лаленко. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.[2]
1859 року у селі південних поселенців Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 2079 осіб (1051 чоловічої статі та 1028 — жіночої), налічувалось 367 дворових господарств, існувала православна церква[3].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Надлацької волості мешкало 2518 осіб, налічувалось 541 дворове господарство, існували православна церква, школа, 7 лавок, відбувались базари по понеділках[4].
За даними 1894 року у селі мешкало 4078 осіб (2042 чоловічої статі та 2036 — жіночої), налічувалось 722 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, земська й церковно-парафіяльна школи на 143 учні (109 хлопчиків і 34 дівчинки), аптека, фотографія, 23 лавки, 3 шинка, гуртовий склад вина й спирту, пивна лавка[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4992 осіб (2459 чоловічої статі та 2533 — жіночої), з яких 4399 — православної віри, 588 — юдейської[6].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1487 осіб, з яких 653 чоловіки та 834 жінки.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1426 осіб.[8]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,90 % |
| російська | 1,40 % |
| вірменська | 0,63 % |
Уродженці[ред. | ред. код]
- Мамолат Євген Самійлович (1909—1964) — український радянський мистецтвознавець.
- Мамолат Олександр Самійлович (1910—1991) — український медик, Заслужений діяч науки України (1975), Заслужений лікар України (1969), доктор медичних наук (1965), професор (1971), головний фтизіатр України, директор Інституту фтизіатрії та пульмонології НАМН України.
- Магар Володимир Герасимович (1900—1965) — радянський український режисер та актор. Народний артист СРСР.
- М'ятович Валерій Павлович (нар. 1952) — український журналіст.
- Шевцова Ганна Олексіївна — професор Донецького університету.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Григорій Історично-хронологічний опис церков єпархій Херсонської та Таврійської. — Одеса, 1848. — С. 7. [Архівовано 9 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036, 1040.
- ↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1906)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 2805)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-256. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Кальниболота [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||
| ||||||||
| ||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |