Кам'янець-Подільський (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Кам'янець-Подільський

Гречани — Ларга
Південно-Західна залізниця
Жмеринська дирекція
м. Кам'янець-Подільський

Вокзал станції Кам'янець-Подільський
Вокзал станції Кам'янець-Подільський
Вокзал станції Кам'янець-Подільський
48°40′ пн. ш. 26°34′ сх. д. / 48.667° пн. ш. 26.567° сх. д. / 48.667; 26.567Координати: 48°40′ пн. ш. 26°34′ сх. д. / 48.667° пн. ш. 26.567° сх. д. / 48.667; 26.567
Рік відкриття 1914 (110 років)
Тип вантажна
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Привокзальна
Відстань до Києва, км 467
Відстань до Хмельницького, км 106
Відстань до Ларги, км 54
Відстань до Одеси, км 600
Покриття
мобільного зв'язку
Київстар, Vodafone, Lifecell
Код станції 332907 ?
Код «Експрес-3» 2200260 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні послуги Автобус Таксі
Мапа
Кам'янець-Подільський. Карта розташування: Хмельницька область
Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський на Вікісховищі

Кам'янець-Подільський — вантажна залізнична станція 2-го класу Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці на неелектрифікованій лінії Гречани — Ларга. Розташована у Хмельницькій області, у другому за розміром місті Кам'янець-Подільський.

Історія[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1914 року під час будівництва залізничної лінії Гречани — Ларга.

Нa початку двадцятого століття Російська імперія спільно з Румунією тa Австро-Угорщиною започаткували амбітний інфраструктурний проєкт з піднесеною назвою «Слов'янський шлях». Планувалося зв'язати залізницею порти Адріатичного моря з Петербургом.

У рамках проєкту запланували також гілку від Кам'янця-Подільського вокзалу до станції Іваня-Пустого, що мала з'єднати столицю Поділля зі Львовом.

Перша світова війна нe зупинила будівництво, a навпаки — пришвидшила. На початок літа 1917 року гілку на Іване-Пусте звели майже повністю.

У Панівцях встигли виконати найскладнішу частину проекту — звели віадук i височезні пілони-опори. Залишалося лише встановити сталеві прогони. Цей етап, швидше за все, завершили вже 1916 рoкy. Але з приходом комуністичної влади даний проєкт порахували не доцільним з міркувань безпеки, так як залізниця могла використовуватись у військових цілях для переміщення військ противників комунізму.

У 1920 році на станції Кам'янець-Подільський перебував Симон Петлюри.

Українська республіканська капела легендарного «Щедрика»[ред. | ред. код]

Саме з вокзалу міста Кам'янець-Подільський, капела під керівництвом Олександра Кошиця рушила у світове турне.

Завдяки капелі Олександра Кошиця «Щедрик» став візитівкою України. А готувалися артисти до світового турне в Кам'янці-Подільському. З 14 лютого по 24 березня 1919-го хор перебував у місті, де було набрано більшість хористів, проходили репетиції та навчання французької мови. Вже у травні 1919 року під час закордонних гастролей капели відбулася європейська прем'єра славнозвісного «Щедрика» в Національному театрі Праги. Тоді капела викликала міжнародний резонанс і забезпечила політичну в пізнаваність УHP.[1]

На будівлі залізничного вокзалу в 2021 році відкрили меморіальну дошку на честь української республіканської капели. Меморіал розповідає про те, що саме з цього місця хор колись вирушив у світове турне, де й прославив український твір «Щедрик» Миколи Леонтовича, до слова сам композитор навчався у Подільській духовній семінарії в Кам'янці-Подільському, де вивчав теорію музики та хоровий спів, опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти та почав обробляти народні мелодії.

Перспективи розвитку станції[ред. | ред. код]

У 2021 році на форумі «Україна 30. Інфраструктура» обговорювали можливість будівництва залізничної колії із Кам'янець-Подільського до Хотина та далі до Чернівців, приблизна відстань якої 50 кілометрів. Історія цього питання починається від 1994 року, колія від Кам'янець-Подільського до Чернівців через Хотина — це хороша можливість розвинути вантажні перевезення в бік Румунії, реалізувати синергію туристичного потенціал цих трьох міст та Українських Карпат. До того ж, її будівництво скоротить час поїздки з Києва до Чернівців майже удвічі й потяг не буде проходити через територію Молдови. А також було заявлено про плани модернізації наявної частини залізничного шляху між Кам'янцем-Подільським та Хмельницьким.[2]

Підготовка проєкту до реалізації може зайняти 1-2 роки. Орієнтовна вартість будівництва може становити 300 мільйонів доларів.[3]

Реалізація старого інфраструктурного проєкту «Слов'янський шлях» 1914 року в теперішньому часі, могла б оживити лінію та дати новий поштовх розвитку сполучень для станцій Кам'янець-Подільський та Іване-Пусте.

За керування міністра транспорту та зв'язку Георгія Кірпи планувалось будівництво залізничної колії від Новодністровська по території України до станції Могилів-Подільський, це дозволило б пришвидшити та покращити сполучення станції Кам'янець-Подільський зі столицею країни.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Приміське сполучення здійснюється у напрямку Хмельницького. До 18 березня 2020 року також курсували дві пари приміських поїздів до станції Ларга (нині скасовані). Станція Ларга була кінцевою для приміських перевезень. Між Кам'янцем-Подільським та Хмельницьким розташована станція Ярмолинці, з якої раніше курсували дизель-поїзди до станції Гусятин.

На східній околиці Хмельницького, на станції Гречани, з дизель-поїздами узгоджена пересадка на електропоїзди сполученням Гречани — Жмеринка, тож якщо придбати квиток з Кам'янця-Подільського до потрібної станції, то є можливість потрапити на Хмельницький речовий ринок, головний вокзал та зупинний пункт Ракове за майже ту ж ціну, що і до станції Гречани.

Існує можливість узгодженої пересадки без тривалого очікування на електропоїзд Гречани — Волочиськ — Тернопіль[4].

Від станції також прямують поїзди далекого сполучення:[5]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перших виконавців легендарного «Щедрика» вшанували меморіалом у Кам’янці-Подільському.
  2. У Чернівцях знову заговорили про будівництво залізничної колії із Чернівців до Хотина в обхід Молдови (+історія питання від 1994 року).
  3. Залізниця з’єднає Чернівці та Кам’янець-Подільський.
  4. Розклад руху приміських поїздів на сайті регіональної філії «Південно-Західна залізниця». Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
  5. Розклад руху пасажирських поїздів по станції Кам'янець-Подільський на офіційному вебсайті «Укрзалізниці». Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 1 березня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]