Камілль Коттен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камілль Коттен
Народився 1 грудня 1978(1978-12-01)[1] (45 років)
Булонь-Біянкур, О-де-Сен, Франція[2]
Громадянство  Франція
Діяльність акторка
Alma mater Lycee Francais Charles de Gaulled
Батьки Gilles Cottind
IMDb nm1891185

CMNS: Камілль Коттен у Вікісховищі

Камілль Коттен (фр. Camille Cottin ; нар. 1 грудня 1978, Булонь-Бійанкур, Франція) — французька актриса.

Біографія[ред. | ред. код]

Камілль Коттен народилася в місті Булонь-Бійанкур в Іль-де-Франсі, недалеко від Парижа. Її батько — художник Жіль Коттен[3], а один із предків — Поль Коттен (1856—1932), директор паризької Бібліотеки Арсеналу. У 12 років Камілль разом з матір'ю та молодшою сестрою переїхала до Лондона, через п'ять років повернулася назад до Франції[4]. В Англії Коттен навчалася у Французькому ліцеї Шарля де Голля (фр. Lycée français Charles-de-Gaulle[5], потім вивчала англійську та американську літературу в Сорбонні і, здобувши освіту, працювала викладачем англійської мови. Паралельно вона відвідувала курси акторської майстерності та грала на театральній сцені (наприклад, у п'єсі " Майстер і Маргарита " за романом Булгакова[6]). У 2009 році Камілль знялася в рекламному ролику SoftBank, який поставив Вес Андерсон, а в якості головної зірки відео виступив Бред Пітт[7].

У 2013 році Коттен зіграла головну і єдину роль у серії скетчів Connasse, що знімалися прихованою камерою, де вона перетворилася на образ зарозумілої і примхливої парижанки. 70 епізодів Connasse було показано в ефірі шоу Le Grand Journal на Canal+. У 2015 році за мотивами телевізійних скетчів вийшов фільм " Ідіотка — королева сердець " (фр. Connasse, princesse des cœurs): головна героїня, Камілла, вирушає до Лондона, щоб вийти заміж за принца Гаррі[8]. Зйомки в образі Камілли принесли Коттен популярність у глядачів та номінацію на премію «Сезар» за найкращий дебют[9] (виграла Зіта Анро), зробили її затребуваною актрисою.

Коттен зіграла одну з головних ролей у комедійному серіалі " Десять відсотків " (чотири сезони з 2015 по 2020 рік), номінованого на " Еммі "[10] та французьку нагороду сфери шоу-бізнесу Globes de cristal. У 2016 році вона знову знялася з Бредом Піттом, цього разу у шпигунському трилері Роберта Земекіса " Союзники ".

Фільмографія[ред. | ред. код]

Кіно
Рік Фільм Персонаж Примітки
2001 Ямакасі: Нові самураї
2011 Пограбування по-бельгійськи
2013 Газелі Емілі
2014 В перший раз Клеманс
2015 Наше майбутнє Жеральдін
Ідіотка — королева сердець Камілла
2015 — 2020 Десять відсотків Андреа Мартель ТВ-серіал
2016 Сигарети та гарячий шоколад Северін Грейо
Іріс Наталі Вассер
Союзники Монік
2017 Ой, матусі Авріл
2018 Кинуті Роуз
Сімейна фотографія Ельза
Нічого собі канікули! Флер
Вбиваючи Єву Елен ТВ-серіал
2019 Таємниця Анрі Піка Жозефіна Пік
Він і Вона
Однієї чарівної ночі Ірен
2021 Тихий вир Віржіні
Мій легіонер Селін
Дім Gucci Паола Франкі
2023 Привиди у Венеції Ольга Смирноф

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Повний список нагород та номінацій на сайті IMDb[9].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У Камілль Коттен двоє дітей: Леон (народився 2009 року) та Анна (2015)[11]. Їхній батько — паризький архітектор, з яким Коттен у стосунках майже 20 років. У 2018 році він знявся у невеликій ролі у фільмі «Покинуті» разом із самою Коттен, Камілль Шаму та Міу-Міу[12][13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GeneaStar
  2. Who's Who in FranceParis: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  3. L'actrice Camille Cottin était à Illiers-Combray, pour lire des textes de Proust (фр.). L'Écho républicain. 14 травня 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  4. Call My Agent's Camille Cottin: 'Don’t we need culture more than we need shopping?' (англ.). The Guardian. 10 січня 2021. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  5. Le lycée français de Londres, voie royale pour intégrer les meilleures universités britanniques (фр.). Le Figaro. 5 лютого 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  6. Le Maître et Marguerite, d’après Mikhaïl Boulgakov (фр.). Théâtre du Voyageur. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 25 березня 2022. 
  7. Camille Cottin se «tape la honte» avec Brad Pitt : on a retrouvé la vidéo (фр.). Le Parisien. 7 грудня 2016. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  8. Connasse, princesse des cœurs : une belle connerie (фр.). Le Figaro. 29 квітня 2015. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  9. а б Camille Cottin — Awards (англ.). IMDb. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  10. La série Dix pour cent nommée aux International Emmy Awards (фр.). Le Figaro. 27 вересня 2016. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  11. Camille Cottin, du théâtre français à Hollywood (фр.). Marie Claire. 1 грудня 2020. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  12. Miou-Miou, Camille Cottin et Camille Chamoux : tout sauf «Larguées» ! (фр.). Le Parisien. 18 квітня 2018. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 
  13. Camille Cottin en couple : qui est son compagnon qui partage sa vie depuis 18 ans ? (фр.). Elle. 21 листопада 2018. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]