Капітан-командор

Капіта́н-командо́р (рос. капитан-коммандор, норв. kommandørkaptein; також капіта́н бригади́рського ра́нгу з 1764 по 1798 рр.) — чин у 1707–1732 і в 1751–1827 рр. на російському військовому флоті.

Введений у 1707 році в Табелі про ранги, належав до V класу, при цьому вважався нижчим за контр-адмірала, але вищим за капітана корабля (з 1713 вищим за капітана першого рангу). В армії капітанові-командорові відповідало звання бригадира, а також статського радника в цивільних (статських) чинах.

Звернення — «Ваше високородіє».

В обов'язки капітана-командора входило командування невеликими загонами кораблів, а також тимчасове заміщення контр-адмірала. В період з 1732 по 1751 чин було скасовано і його функції виконував старший з капітанів кораблів.

Чин капітана-командора було відновлено в 1751 році, а з 1764 до 1798 за одними джерелами^[1]^[2] замінено на чин «капітан бригадирського рангу», а за іншими^[3] роздільний на два ранги — «капітан генерал-майорського рангу» і «капітан бригадирського рангу», що належав до IV і V класів відповідно. За цими даними, коли поділ на ранги в 1798 році було скасовано, чин капітана-командора став належати до IV класу, рівного генерал-майору сухопутних військ і дійсного статського радника цивільної служби. При цьому капітан-командор вважався нижчим за контр-адмірала, що належав до того ж класу.

Звання капітана-командора було остаточно скасовано в 1827 році, а капітанам першого рангу стали надавати відразу звання контр-адмірала.

Протягом 2006–2008 Верховна Рада України здійснювала кілька спроб введення військового звання капітан-командор у Збройних силах України.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Шепелев Л. Е., Титулы, мундиры и ордена Российской империи, часть 13. Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 30 листопада 2008.
↑ Табель о рангах. Архів оригіналу за 23 січня 2007. Процитовано 30 листопада 2008.
↑ Капитан-командор в базе знаний Международной военно-исторической ассоциации. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2008.

Джерела[ред. | ред. код]

п о р Чини Табелі про ранги Російської імперії (1722—1917)

Цивільні (Статські) • Військові • Придворні

I ранг	Канцлер — Дійсний таємний радник 1-го класу; Генерал-фельдмаршал — Генерал-адмірал; немає

II ранг	Дійсний таємний радник — Віцеканцлер; Генерал від інфантерії (до 1763, з 1796) — Генерал від кавалерії (до 1763, з 1796) — Генерал-фельдцейхмейстер в артилерії (до 1763) — Генерал-аншеф (1763—1796) — Генерал від артилерії (з 1796) — Інженер-генерал (з 1796) — Адмірал; Оберкамергер — Обергофмаршал — Обершталмейстер — Оберєгермейстер — Обергофмейстер — Обершенк — Оберцеремоніймейстер (з 1844) — Оберфоршнейдер (з 1856)

III ранг	Таємний радник (з 1724); Генерал-лейтенант (до 1741, після 1796) — Генерал-поручник (1741—1796) — Віцеадмірал — Генерал-кригскомісар з постачання (до 1884); Гофмаршал — Гофмейстер — Шталмейстер — Єгермейстер (звання) — Оберцеремоніймейстер (з 1800) — Оберфоршнейдер

IV ранг	Таємний радник (1722—1724) — Дійсний статський радник (з 1724); Генерал-майор — підполковник гвардії (з 1748) — Генерал від фортифікації (1741—1796) — Шаутбенахт на флоті (1722—1740) — Контрадмірал на флоті (з 1740) — Оберштеркрігскомісар з постачання (до 1884); Камергер (з 1737)

V ранг	Статський радник; Бригадир (1722—1796) — Капітан-командор (1707—1732, 1751—1764, 1798—1827) — прем'єр-майор гвардії (1748—1798) — Штер-крігскомісар з постачання (до 1884); Церемоніймейстер (з 1800) — Камер-юнкер (з 1800)

VI ранг	Колезький радник — Військовий радник; Полковник — Капітан 1-го рангу на флоті — секунд-майор гвардії (1748—1798) — полковник гвардії (з 1798) — Оберкрігскомісар з постачання (до 1884); Камер-фур'єр (до 1884) — Камергер (до 1737)

VII ранг	Надвірний радник; Підполковник — Військовий старшина в козаків (з 1884) — Капітан 2-го рангу на флоті — капітан гвардиії в піхоті — ротмістр гвардії в кавалерії — Крігскомісар з постачання (до 1884); нема

VIII ранг	Колезький асесор; Прем'єр-майор і секунд-майор (1731—1798) — Майор (1798—1884) — Капітан (з 1884) — Ротмістр в кавалерії (з 1884) — Військовий старшина в козаків (1796—1884) — Осавул в козаків (з 1884) — Капітан 3-го рангу на флоті (1722—1764) — Капітан-лейтенант на флоті (1907—1911) — Старший лейтенант на флоті (1912—1917) — штабс-капітан гвардії (з 1798); Титулярний камергер

IX ранг	Титулярний радник; Капітан в піхоті (1722—1884) — Штабскапітан в піхоті (з 1884) — Поручник гвардії (з 1730) — Ротмістр в кавалерії (1798—1884) — Штабсротмістр в кавалерії (з 1884) — Осавул в козаків (1798—1884) — Підосавул в козаків (з 1884) — Капітан-поручник на флоті (1764—1798) — Капітан-лейтенант на флоті (1798—1885) — Лейтенант на флоті (1885—1906, з 1912) — Старший лейтенант на флоті (1907—1911); Камер-юнкер (до 1800) — Гофкур'єр

X ранг	Колезький секретар; Капітан-поручник в піхоті (1730—1797) — Штабскапітан в піхоті (1797—1884) — Секунд-ротмістр в кавалерії (до 1797) — Штабсротмістр в кавалерії (1797—1884) — Поручник (з 1884) — Підпоручник гвардії (з 1730) — Підосавул в козаків (до 1884) — Сотник в козаків (з 1884) — Лейтенант на флоті (1722—1885) — Мічман на флоті (з 1884); нема

XI ранг	Корабельний секретар (до 1834); Корабельний секретар на флоті (до 1764); нема

XII ранг	Губернський секретар; Поручник (1730—1884) — Підпоручник в піхоті (з 1884) — Корнет в кавалерії (з 1884) — Прапорщик гвардії (1730—1884) — Сотник в козаків (до 1884) — Хорунжий в козаків (з 1884) — Унтер-лейтенант на флоті (1722—1732) — Мічман на флоті (1796—1884); Камердинер — Мундшенк — Тафельдекер — Кондитер

XIII ранг	Кабінетський реєстратор — Провінціальний секретар — Сенатський реєстратор (з 1764) — Синодський реєстратор (з 1764); Підпоручник в піхоті (1730—1884) — Прапорщик в піхоті (з 1884, тільки у воєнний час) — Секунд-поручник в артилерії (1722—1796) — Гардемарин на флоті (1860—1882)>; нема

XIV ранг	Колезький реєстратор; Фендрик в піхоті (1722—1730) — Прапорщик в піхоті (1730—1884) — Корнет в кавалерії (до 1884) — Штик-юнкер в артилерії (1722—1796) — Хорунжий в козаків (до 1884) — Мічман на флоті (1732—1796); нема

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук