Карл Бюлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Бюлер
Народився 27 травня 1879(1879-05-27)[1][2][…]
Меккесгайм[4]
Помер 24 жовтня 1963(1963-10-24)[5][1][…] (84 роки)
Лос-Анджелес, США[5]
Місце проживання Німеччина
Країна  Німецька імперія
 Австрія
 США
Діяльність психолог, викладач університету, психіатр
Alma mater університет Фрайбурга
Страсбурзький університет[6]
Галузь психологія
Заклад Віденський університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Дрезденський технічний університет
Міннесотський університет
Університет Південної Каліфорнії
Науковий керівник Clemens Baeumkerd[6]
Аспіранти, докторанти Карл Поппер[6]
Anna Brindd
Trude Hammerschlagd
Gertrud Felsenburgd
Bruno Bettelheimd[6]
Членство Угорська академія наук
Австрійська академія наук
У шлюбі з Charlotte Bühlerd
Нагороди

CMNS: Карл Бюлер у Вікісховищі

Карл Людвіг Бюлер (нім. Karl Ludwig Bühler, 27 травня 1879, Мекесгайм, Баден — 24 жовтня 1963, Лос-Анджелес) — німецький психолог та лінгвіст, автор праць з психології мислення і мови, з загального мовознавства, один з представників Вюрцбурзької школи.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Німеччині. Учень О. Кюльпе. До встановлення нацистського режиму працював в університетах Вюрцбурга, Бонна, Мюнхена, в 1922—1938 рр. у Відні, після аншлюса Австрії — у Міннесотському (з 1940) та Лос-Анджелеському університетах (з 1945) США. Його дружина Шарлотта Бюлер — спеціаліст з дитячої психології.

У психології послідовник вюрцбурзької школи т. зв. «Цілісного психологічного аналізу», пов'язаного з теорією гештальтів. Розробляв оригінальну концепцію мови, багато в чому відходить від сосюрівської дихотомії «мова і мовлення». Запропонував теорію мовного акту, ввів поняття конотації, одним з перших почав дослідження дейксисних одиниць мови. Зробив істотний внесок у розробку проблеми психічного розвитку дитини, розробивши неоднозначну концепцію виділення трьох основних стадій психічного розвитку («інстинкт», «дресура», «інтелект»).

Роботи Бюлера з мовознавства вплинули на представників Празької школи.

Твори[ред. | ред. код]

  • Handbuch der Psychologie. — Jena, 1922.
  • Ausdruckstheorie. — Jena, 1933.
  • Sprachtheorie. Die Darstellungsfunktion der Sprache. — Jena, 1934.

В перекладі на російську мову[ред. | ред. код]

  • Бюлер К. Духовное развитие ребенка. — М., 1924.
  • Бюлер К. Очерк духовного развития ребенка. — М., 1930.
  • Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка. — М.: Прогресс, 1993. — 502 c.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118516957 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б Бюлер Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Посилання[ред. | ред. код]