Карл Едуард (герцог Саксен-Кобург-Готський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Едуард
нім. Carl Eduard, Herzog von Sachsen-Coburg und Gotha
Народився 19 липня 1884(1884-07-19)[1][2]
Ішер, Суррей, Англія, Сполучене Королівство
Помер 6 березня 1954(1954-03-06)[1][2] (69 років)
Кобург, Верхня Франконія, Баварія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Alma mater Боннський університет
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СА і Corps Borussia Bonnd[3]
Суспільний стан Член королівської родини
Титул Принц Великої Британіїd, Герцог Олбані, Earl of Clarenced, Baron Arklowd, Duke of Saxe-Coburg and Gothad і Prince of Saxe-Coburg and Gothad
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd і голова[4]
Військове звання  генерал від інфантерії
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[5]
Конфесія лютеранство
Рід House of Saxe-Coburg and Gothad і Саксен-Кобург-Готська династія
Батько Леопольд Георг Дункан Альберт
Мати Олена цу Вальдек-Пірмонт
Брати, сестри Аліса Великобританська
У шлюбі з Вікторія Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
Діти Йоганн Леопольд Саксен-Кобург-Готський, Сибілла Саксен-Кобург-Готська, Губертус Саксен-Кобург-Готський[1], Princess Caroline Mathilde of Saxe-Coburg and Gothad і Фрідріх Йозіас Саксен-Кобург-Готський
Нагороди
Медаль Діамантового ювілею королеви Вікторії
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Королівський Вікторіанський орден
Орден Підв'язки
Орден Підв'язки
Орден «За заслуги» (Вальдек)
Орден «За заслуги» (Вальдек)
Орден Рутової корони
Орден Рутової корони
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Орден Вірності (Баден)
Орден Вірності (Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Орден Бертольда І (Велике герцогство Баден)
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Слона
Орден Слона
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Орден Святого Губерта
Орден Святого Губерта
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Медаль Червоного Хреста (Пруссія)
Медаль Червоного Хреста (Пруссія)
Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія)
Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург)
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха
Почесний хрест (Ройсс)
Почесний хрест (Ройсс)
Хрест «За заслуги у військовій допомозі»
Хрест «За заслуги у військовій допомозі»
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій»
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Медаль «Ліакат»
Медаль «Ліакат»
Медаль «Імтияз»
Медаль «Імтияз»
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Орден Серафимів
Орден Серафимів
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Почесний знак «За турботу про німецький народ»
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Знак підпільного фронту
Почесний кут старих бійців
Почесний кут старих бійців
Почесний знак Кобург
Почесний знак Кобург

Леопольд Карл Едуард Георг Альберт, герцог Саксен-Кобург-Готський, при хрещенні — Леопольд Чарльз Едвард Джордж Альберт (нім. Leopold Carl Eduard Georg Albert, Herzog von Sachsen-Coburg und Gotha, англ. Leopold Charles Edward George Albert, Duke of Saxe-Coburg and Gotha; 19 липня 1884, Клермонт, Суррей — 6 березня 1954, Кобург) — четвертий і останній герцог Саксен-Кобург-Гота, що правив з 30 липня 1900 по 14 листопада 1918 року. До 1919 був також принцом Великої Британії з титулом герцог Олбані (англ. Prince Leopold Charles Edward George Albert of the United Kingdom, Duke of Albany), але позбавлений всіх британських титулів за участь у Першій світовій війні на стороні Німеччини. Доктор права. Обергруппенфюрер СА (почесний), НСКК і НСФК, генерал піхоти Прусської армії і вермахту, генерал кавалерії Саксонської армії.

Походження[ред. | ред. код]

Онук британської королеви Вікторії, єдиний син її четвертого, наймолодшого сина Леопольда, герцога Олбані та принцеси Олени Вальдек-Пірмонтської. Принц Леопольд, що страждав на гемофілію, помер 28 березня 1884 року, майже за чотири місяця до народження Карла Едуарда. Таким чином титул герцог Олбані принц Карл отримав з народження.

Правління[ред. | ред. код]

У 1900 році, по смерті другого сина Вікторії герцога Альфреда і відмови її третього сина Артура від прав на герцогство, шістнадцятирічний Карл Едуард вступив на престол. Упродовж наступних п'яти років він правив під регентством наслідного принца Гогенлое-Лангебурзького під строгим контролем кайзера Вільгельма II. Після повноліття 19 липня 1905 року герцог Олбані прийняв всі конституційні повноваження.

У Першій світовій війні після деяких роздумів підтримав Німеччину, і в 1915 році його двоюрідний брат король Великої Британії Георг V виключив його із кавалерів ордена Підв'язки, лицарем якого він був з 1902 року. У 1917 році британський парламент видав акт, згідно з яким усі, хто воював проти короля й проти його союзників, позбавлялись своїх титулів і звань. В 1919 році, відповідно до акту парламента, Таємна рада Великої Британії позбавила Карла Едуарда титулів герцога Олбані, графа Кларенса і барона Арклоу. Герцог і його нащадки також втратили право на титули принца і принцеси Великої Британії.

У нацистській Німеччині[ред. | ред. код]

Карл Едуард у 1933

З 1933 року — імперський уповноважений з питань транспортної служби.

З 1933 по 1945 рік — імперський комісар добровільної медичної служби і президент німецького Червоного Хреста.

Як президент німецького Червоного Хреста був впутаний в політику Адольфа Гітлера, зокрема знав про програму умертвіння Т-4, за якою було вбито біля ста тисяч осіб.

У 1935 році вступив до нацистської партії, вступив до рядів СА, і отримав звання обергруппенфюрера цієї організації, а також став Обергрупенфюрером НСКК. Був Почесним керівником групи СА «Тюрингія».

З 1936 року — президент Об'єдання німецьких фронтовиків.

З 1937 по 1945 — депутат Рейхстагу.

Займав високі посади в деяких німецьких фірмах, в тому числі, був членом наглядової комісії «Deutsche Bank».

Після закінчення Другої світової війни американське військове керівництво Баварії під керівництвом генерала Джорджа Сміт Паттона помістило його під домашній арешт в своєму замку, а пізніше в тюрму, по обвинуваченню в зв'язках з нацистами. В 1946 році був засуджений судом.

Через стан здоров'я був випущений із тюрми. Останні роки провів на самоті. У 1953 році в кінотеатрі дивився коронацію Єлизавети II. Помер у 1954 році.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Карл Едуард і Вікторія Аделаїда

У віці 21 року Карл Едуард взяв за дружину Вікторію Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзьку. Весілля відбулося у замку Глюксбург, неподалік данського кордону. У подружжя народилося п'ятеро дітей:

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: Астрель, 2002. — С. 364—365. — 942 с. — ISBN 5-271-05091-2
  • Prominente ohne Maske — Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie «Rosma» GmbH, 1934

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]