Карріаку
| Карріаку | |
|---|---|
| фр. Carriacou | |
 | |
| Географія | |
| 12°28′00″ пн. ш. 61°27′00″ зх. д. / 12.466667000027776168736° пн. ш. 61.4500000000277779577118054° зх. д.Координати: 12°28′00″ пн. ш. 61°27′00″ зх. д. / 12.466667000027776168736° пн. ш. 61.4500000000277779577118054° зх. д. | |
| Акваторія | Карибське море |
| Група островів | Гренадини |
| Площа | 34 км² |
| Довжина | 7 миль |
| Ширина | 4828,032 м |
| Найвища точка | 290 м |
| Країна | |
 Гренада | |
| Адм. одиниця |
Карріаку і Малий Мартинік Гренада |
| Населення |
6063 (2001) |
  Карріаку Карріаку (Малі Антильські острови) | |
 | |
 Карріаку у Вікісховищі | |
Карріаку[1][2] (фр. Carriacou) — острів у складі архіпелагу Гренадини, розташований в південній частині Навітряних островів, у 32 км на північний захід від Гренади. Острів входить до складу держави Гренада на правах залежної території і за площею він займає третє місце серед островів архіпелагу. Карріаку є найпівнічнішим островом держави Гренади.
Історія[ред. | ред. код]
Острів відкрив Христофор Колумб під час третьої подорожі в Новий Світ у 1498 році, але ні іспанцям, ні англійцям, не вдалося заселити острів, який населяли аборигени. Французи окупували острів у 1649 році. У 1656 році першим з європейців хто відвідав острів, був француз Пер Тертр, рибалка черепах з Гваделупи.
Географія[ред. | ред. код]
Третій за величиною острів Гренадин. Площа 34 км ², довжина острова 11 км, ширина 3 км, найбільша висота 291 м. Навколо острова розташовані мальовничі коралові рифи. Карріаку оточений невеликими островами Селаїн, Фрігейт, Лардж на півдні та Малою Мартинікою на заході.
Клімат[ред. | ред. код]
Переважає тропічний клімат, з середньою температурою 28 °C. Посушливий сезон випадає з січня по березень, а сезон дощів — з червня по грудень. Річна норма опадів — 2,2 мм, так як острови знаходяться в смузі проходження сильних тропічних ураганів, тут урагани і шторми найбіль імовірні з червня по листопад.
Клімат тропічний, пасатний.
Населення[ред. | ред. код]
У 1750 році був проведений перший перепис населення острову. Населення складало 199 мешканців, з яких 92 білих, 92 чорношкірих та 15 мулатів.
За даними перепису 2001 року, на острові проживає 6063 осіб. Гіллсборо — найбільше місто на Карріаку. Населення головним чином складається з нащадків африканських рабів, насильно завезених сюди в колоніальні часи.
Економіка[ред. | ред. код]
Основне джерело доходу — обслуговування туристів та тваринництво.
Транспорт[ред. | ред. код]
На острові є велика кількість автобусів та легкових автомобілів. Вузькі та звивисті ґрунтові дороги знаходяться в поганому стані.
У невеличкому місті Лористона є летовище зі злітно-посадковою смугою для малої авіації. Авіакомпанія SVG Air виконує регулярно рейси до головного острова Гренада і пропонує чартерні рейси до багато інших островів Карибського басейну.
Музей Карріаку[ред. | ред. код]
Музей Карріаку був заснований у 1976 році в Гіллсборо і знаходився в трьох різних будівлях. Незабаром, у 1989 році, музей перемістився у теперішню будівлю на вулиці Патерсон, де і знаходиться до цього дня. Музей Карріаку, широко відомий своїм значним зібранням предметів індіанської культури та експонатами періоду європейської колонізації острова. Музей є приватним і виживає за рахунок суспільних пожертвувань, грантів і зборів від міжнародного членства. У музеї представлена велика колекція індіанських і африканських артефактів, документи, меблі, вироби зі скла та кераміки з колоніальних часів. При музеї діє крамниця, в якій можна придбати історичні гравюри, сувеніри місцевого виробництва, а також книги по культуру острова та музичні компакт-диски зі багатьох фестивалів острова.
Панорама[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Карріаку // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Атлас світу, 2005.
Література[ред. | ред. код]
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Посилання[ред. | ред. код]
- www.carriacoupetitemartinique.com [недоступне посилання з грудня 2017]
|
