Кіносіта Кейсуке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кіносіта Кейсуке
яп. 木下惠介
яп. 木下恵介
Дата народження 5 грудня 1912(1912-12-05)[1][2][3]
Місце народження Хамамацу, Префектура Шідзуока, Японія
Дата смерті 30 грудня 1998(1998-12-30)[1][2][3] (86 років)
Місце смерті Токіо-сіті[d], Токіо, Японія
Громадянство  Японія
Професія кінорежисер, сценарист, кінопродюсер
Magnum opus Carmen Comes Homed, Twenty-Four Eyesd і The Ballad of Narayamad
Нагороди
IMDb ID 0455839
CMNS: Кіносіта Кейсуке у Вікісховищі

Кейсуке Кіносіта (яп. 木下 惠介 Kinoshita Keisuke, 5 грудня 1912, Хамамацу — 30 грудня 1998, Токіо) — японський кінорежисер.

Біографія[ред. | ред. код]

З сім'ї крамаря. З 8 років — до невдоволення батьків — захопився кіно. Втік в Кіото, щоб стати режисером, був повернутий додому. Зрештою, з 1935 року почав працювати асистентом кінооператора, в тому числі — на фільмах Ясудзіро Одзу, писав кіносценарії. В якості режисера-постановника дебютував у 1943 році. Зняв 50 фільмів, багато з яких були позначені національними та міжнародними преміями. Входив у творче об'єднання Чотири вершники разом із Акіро Куросавою, Масакі Кобаясі та Кон Ітікавою.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1944: Армія / 陸軍
  • 1946: Ранок сім'ї Осонэ
  • 1947: Заміжжя
  • 1947: Фенікс
  • 1948: Жінка
  • 1948: Порушений заповіт
  • 1949: Привид Ецуі (за п'єсою театру кабукі)
  • 1951: Кармен повертається додому (перший кольоровий фільм в Японії)
  • 1952: Чиста любов Кармен
  • 1953: Японська трагедія
  • 1955: Дванадцять пар очей (Золотий глобус)
  • 1955: Ти була подібна дикій хризантемі
  • 1958: Легенда про Нараяме (номінація на Золотого лева Венеціанського МКФ, премія Майніті за кращу режисуру і кращий фільм)
  • 1959: Пелюстки на вітрі
  • 1959: Прощання з весною
  • 1960: Річка Сумною флейти
  • 1960: Весняні мрії
  • 1961: Вічна любов (номінація на Оскар за кращий іноземний фільм)
  • 1963: Легенда чи бувальщина?
  • 1976: Любов і розлука в Шрі Ланці
  • 1979: Мій син убитий!
  • 1980: І батько, і мати
  • 1983: Діти Нагасакі
  • 1986: Великі радості, маленькі прикрощі
  • 1988: Батько

Визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. а б SNAC — 2010.

Посилання[ред. | ред. код]