Кекавмен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Громадянство Візантійська імперія
Дата народження 1020-ті[1]
Дата смерті 1070-ті[1]
Мова творчості середньогрецька мова
Рід діяльності письменник, військовослужбовець
Відомий (активний) на дату 11 століття[2]

Кекавме́н (грец. Κεκαυμένος; Близько 1020 — після 1081) — візантійський письменник, відомий як автор «Стратегікона», підручника з військового мистецтва.

Походив з вірменської родини, що переселилась у Фессалію у Візантії. Напевне син військовика Катакалона Кекавмена. Його дід по батьку, Кекавмен, був вірменином, дід по матері, Димитрій Полемарх, родом з Болгарії. Його тестем був Нікуліца Делфін, архонт Ларіси.

Кекавмен також автор «Порад і розповідей» — важливого джерела з історії XI ст. Твори Кекавмена — новий жанр візантійської світської літератури, який об'єднує історію з життєвими порадами. "Дейл Карнегі середньовіччя", творець теорії спілкування, тісно пов'язаної з життям, розробив власну концепцію безконфліктного й успішного спілкування. Розробив підходи по самовдосконаленню, навичкам ефективного спілкування, виступу та інші.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Kazhdan A. Оксфордський словник Візантії / A. KazhdanNYC, University of Oxford: OUP, 1991. — P. 1119. — 2338 p. — ISBN 978-0-19-504652-6
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.