Керрі Кун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Керрі Кун
Carrie Coon
Народилася 24 січня 1981(1981-01-24) (43 роки)
Коплі, Огайо, США
Громадянство США США
Діяльність акторка
Alma mater Університет Вісконсин-Медісон, University of Mount Uniond і Copley High Schoold
Роки діяльності 2006 — дотепер
Чоловік Трейсі Леттс
IMDb ID 4689420
Нагороди та премії

CMNS: Керрі Кун у Вікісховищі

Керрі Кун (англ. Carrie Coon; нар. 24 січня 1981(19810124), Коплі, Огайо, США) — американська акторка театру, телебачення та кіно, відома ролями у серіалах «Залишені» та «Фарґо» (сезон 3).

Життєпис[ред. | ред. код]

Керрі Кун народилася в Коплі, Огайо, США в родині Джона та медсестри Поли Кун[1]. В шкільні роки займалася спортом і досягла успіхів на місцевому рівні[2]. У 1999 закінчила школу в Коплі та вступила в University of Mount Union за напрямком іспанська та англійська мови. В університеті дівчина грала в студентських виставах, один із професорів їй порадив спробувати себе в галузі акторської майстерності[3]. Скориставшись порадою, Керрі вступила в Університет Вісконсин-Медісон[1].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення навчання Кун влаштовується в театр і додатково заробляє на зйомках реклами[1]. Її театральні досягнення були помічені критиками: у 2013 вона отримала номінацію на премію «Тоні»[4].

У 2011 Керрі дебютувала на телеекрані. Після епізодичних появ у серіалах акторка була прийнята в основний склад драматичного телесеріалу «Залишені» на роль Нори Дарст — матері та дружини, яка втратила чоловіка, сина та доньку. У 2014 вийшла стрічка «Загублена», Кун зіграла екранну сестру Бена Аффлека. У листопада 2016 року акторка приєдналася до акторського складу науково-фантастичного фільму «Рідня»[5]. У 2017 почала виконувати роль Глорії Бегл у серіалі «Фарґо».

Особисте життя[ред. | ред. код]

У серпні 2013 Керрі Кун вийшла заміж за драматурга Трейсі Леттса. Церемонія відбулася в палаті лікарні, в якій знаходився на лікуванні наречений[6].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2011 с Клуб «Плейбой» The Playboy Club Доріс Голл
2012 кф Один на мільйон One in a Million Бікс
2013 с Закон і порядок: Спеціальний корпус Law & Order: Special Victims Unit Талія Блейн
2013 с Айронсайд Ironside Рейчал Раян
2014 с Штучний інтелект Intelligence Ліенн Вік
2014 ф Загублена Gone Girl Марго Данн
20142017 с Залишені The Leftovers Нора Дест/Сара
2016 ф Strange Weather Берд Рітт
2017 с Фарґо Fargo Глорія Бегл
2017 ф Секретне досьє The Post Мег Грінфілд
2018 ф Месники: Війна нескінченності Avengers: Infinity War Проксима Міднайт
2018 ф Рідня Kin Морган Гантер
2018 с Грішниця The Sinner Вера Волкер
2018 ф Вдови Widows Аманда
2018 ф The Legacy of a Whitetail Deer Hunter Лінда Фергюсон
2019 ф Месники: Завершення Avengers: Endgame Проксима Міднайт (озвучення)
2020 ф Гніздо The Nest Еллісон
2021 мс А що як...? What If...? Проксима Міднайт
2021 ф Мисливці на привидів: З того світу Ghostbusters: Afterlife Келлі Спенглер
2023 ф Бостонський душитель Boston Strangler Джин Коул
2024 ф Мисливці на привидів: Крижана імперія Ghostbusters: Frozen Empire Келлі Спенглер

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в E. Alex Jung (24 квітня 2017). The Swift and Stealthy Rise of Carrie Coon ((англ.)). vulture.com. Архів оригіналу за 27 Травня 2017. Процитовано 2 червня 2017. 
  2. Rich Heldenfels (2 жовтня 2014). Copley’s Carrie Coon goes from soccer and track to Broadway and beyond ((англ.)). ohio.com. Архів оригіналу за 18 Листопада 2016. Процитовано 2 червня 2017. 
  3. Mark Dawidziak (22 квітня 2017). Carrie Coon makes the journey from Copley to 'Fargo' ((англ.)). cleveland.com. Процитовано 2 червня 2017. 
  4. Matthew Blank (28 травня 2013). Who's Afraid of Virginia Woolf? Tony Nominee Carrie Coon ((англ.)). playbill.com. Архів оригіналу за 11 Серпня 2017. Процитовано 2 червня 2017. 
  5. N'Duka, Amanda; N'Duka, Amanda (30 листопада 2016). Carrie Coon Cast In Lionsgate’s ‘Kin’; Lyne Renee Joins ‘An L.A. Minute’. Deadline (англ.). Архів оригіналу за 27 Вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019. 
  6. William Friedkin (січень 2014). Tracy Letts. Vanity Fair. Архів оригіналу за 31 Травня 2017. Процитовано 2 червня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]