Київський бензотрамвай
| Дарницький мототрамвай | |
|---|---|
 | |
| Опис | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Київ, Бровари |
| Дата відкриття | 1912 |
| Дата закриття | 1941 |
| Маршрутна мережа | |
| Кількість маршрутів | 5 |
| Рухомий склад | |
| Кількість депо | 1 |
| Технічні дані | |
| Ширина колії | 1524 мм |
| Тип живлення | бензиномотор/контактна мережа |
Да́рницький мо́тотрамвай (Слобідський мототрамвай, Київський бензотрамвай, розм. Примус) — трамвай з тягою на бензинових двигунах, який з'єднав Київ та селища на лівому березі Дніпра (на той момент — адміністративно належали до Чернігівської губернії). Рух на трамвайній лінії було відкрито 25 квітня (8 травня) 1912 року на ділянці Передмостова слобідка — Микільська слобідка (поблизу нинішньої станції метро «Лівобережна») — Дарниця (на північ від однойменної залізничної станції). У 1913 році трамвайна лінія була продовжена до Броварів. У 1920—1925 роках лінія не працювала через руйнування мостів через Дніпро. У 1934 році лінію електрифікували. Рух на трамвайній лінії було припинено у вересні 1941 року, після війни — не відновлювався.
Історія[ред. | ред. код]
Ідея сполучення трамвайною лінією селищ на лівому березі Дніпра з Києвом виникла в кінці XIX століття[1]. На той час регулярне пасажирське сполучення на цьому напрямку виконувалося тільки пароплавами, пасажиропотік досягав 1,5 тис. осіб в будні дні і до 5 тис. — у вихідні та святкові[2].
У початку 1908 року інженер шляхів сполучення Валерій Тимченко звернувся до Міністерства внутрішніх справ за дозволом на отримання концесії на спорудження кінно-залізничної колії між Києвом, Дарницею і Броварами по Чернігівському (Броварському) шосе, набережній в Києві, по Миколаївському ланцюговому і Русанівському мостах. Пізніше кінну тягу пропонувалося замінити електричної. Дозвіл на будівництво було отримано навесні 1910 року, будівництво почалося восени того ж року[3].
Навесні 1911 роки для споруджуваної трамвайної лінії Валерій Тимченко отримав дозвіл на використання бензиномоторних вагонів замість кінної тяги[4]. Восени того ж року Тимченко отримав дозвіл на будівництво і експлуатацію мототрамвайного депо в районі Микільської слобідки. Трамвайний рух на лінії на ділянці Передмостова слобідка — Микільська слобідка — Дарниця було відкрито 25 квітня (8 травня) 1912 року[5]. В якості рухомого складу використовувалися вагони з бензиномоторною тягою, придбані за кордоном[6].
16 (29) жовтня[7] трамвайну лінію продовжили через Дніпро по Русанівському і Ланцюговому мостам до Церкви Різдва (зараз — Поштова площа)[8].
Навесні 1913 року розпочалося будівництво продовження трамвайної лінії від Микільської слобідки до Броварів, відкрили рух по цій лінії через рік після запуску ділянки через Дніпро — 15 (28) жовтня 1913 року[9][10].
Восени 1916 року щоденний пасажиропотік на лінії становив близько 12 тис. осіб. Експлуатувало трамвайну лінію «Акціонерне товариство Києво-Броварської з гілкою на Дарницю мототрамвая» (частіше вживалася назва — «Дарницький трамвай», засновниками товариства були Валерій Тимченко і Семен Могильовцев[11] (після смерті останнього в 1917 році акціями товариства володів київський купець 1-ї гільдії Товій Апштейн)[12].
Бензиномоторний трамвай пропрацював до літа 1920 року, рух було припинено внаслідок підриву відступаючими польськими військами мостів через Дніпро[13].
Відновлення роботи бензомоторного трамвая відбулося 10 травня 1925 роки після зведення моста імені Євгенії Бош (на опорах, що залишилися від Ланцюгового мосту) і відновлення Русанівського моста[13].
У травні-вересні 1926 року проведена електрифікація лінії від Поштової площі до Микільської слобідки. Тоді ж лінія була організаційно об'єднана з міською трамвайної мережею[14]. Навесні 1926 року Микільсько-Слобідському (Дарницькому) мототрамвайному парку було присвоєно ім'я Фрунзе. Рух відновленою та перебудованою лінією від Микільської слобідки до Броварів було урочисто відкрито 20 листопада 1926 року. У перші ж дні роботи маршрут в Бровари перевозив щодня близько 2,5 тис. пасажирів[14].
При перенумерації міських трамвайних маршрутів наприкінці 1926 року маршрути колишнього Дарницького трамвая отримали номери:
- № 14 «Поштова площа — Микільська слобідка» (6,025 км);
- № 15 «Микільська слобідка — Дарниця» (4,202 км);
- № 16 «Микільська слобідка — Бровари» (13,656 км)[14].
Роботи з електрифікації інших ділянок проводилися починаючи з першої половини 1932 року, навесні 1933 року було відкрито прямий електрифікований маршрут від Поштової площі до Дарниці, а близько 10 листопада 1934 року — відкрито рух по електрифікованій лінії до Броварів. З цього часу на лініях колишнього Дарницького мототрамвая здійснювалося тільки рух електричних трамваїв[15].
30 квітня 1936 року було введено в експлуатацію ділянку до Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ).
Станом на 1936 рік на лівобережжі працювало чотири трамвайні маршрути:
- № 14 «Поштова площа — Дарниця»;
- № 23 «Микільська слобідка — Бровари»;
- № 24 «Дарниця — Вагоноремонтний район»;
- № 25 «Поштова площа — Микільська слобідка»[15].
Рух лінією було припинено у вересні 1941 року після підриву мостів через Дніпро під час відступу Червоної армії, після війни — не відновлювали[15].
Трамвайну лінію на лівий берег проклали по побудованій в 1953 році мосту імені Патона[16].
Після війни лінії і депо колишнього бензотрамвая не відбудовували. Перший час ангари Слобідського депо стояли в руїнах, пізніше там облаштували шкірно-венерологічний диспансер. Частина території була виділена для ринку, а на місці в'їзду в депо побудований будинок. Відбудували лише лінію по Набережній (1953–2011) і лінію на ДВРЗ (частково, 1959).
Станом на 2017 рік лінії довоєнної мережі повторює тільки трамвайна лінія по Празькій вулиці.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Машкевич, 2017, с. 93.
- ↑ Машкевич, 2017, с. 94.
- ↑ Машкевич, 2017, с. 95.
- ↑ Машкевич, 2017, с. 96.
- ↑ Одкриття трамвая Слободка—Дарниця. Вчора вранці одбулось посвященая і одкриття трамвайної колії Слободка — Дарниця // Рада : газета. — Київ, 1912. — № 95. — 26 апріля (9 травня). — С. 3. [Архівовано 19 Лютого 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Машкевич, 2017, с. 96–97.
- ↑ Трамвай Київ—Дарниця. Сьогодня, 16 октября, після молебня в 11 год. ранку почне ходити трамвай між Київом й Дарницею // Рада : газета. — Київ, 1912. — № 235. — 16 октября (29 жовтня). — С. 3. [Архівовано 19 Лютого 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Машкевич, 2017, с. 97.
- ↑ Одкриття трамваю Київ—Бровари. Вчора почався пасажирський рух мототрамваю Київ—Бровари // Рада : газета. — Київ, 1913. — № 236. — 16 октября (29 жовтня). — С. 3.
- ↑ Машкевич, 2017, с. 98–99.
- ↑ Машкевич, 2017, с. 99.
- ↑ Машкевич, 2017, с. 100.
- ↑ а б Машкевич, 2017, с. 101.
- ↑ а б в Машкевич, 2017, с. 105.
- ↑ а б в Машкевич, 2017, с. 106.
- ↑ Машкевич, 2017, с. 107.
Джерела[ред. | ред. код]
- Машкевич С. В. Історія приміських трамвайних ліній Києва. — Київ : Варто, 2018. — 224 с.
- Машкевич С. В. Історія приміських трамвайних ліній Києва. IV. Дарницький (Слобідський) трамвай // Краєзнавство : науковий журнал. — 2017. — Ч. 3/4 (100/101). — С. 93—107. [Архівовано 7 Грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — ISBN 978-966-2321-11-1.
- Київський бензотрамвай на сайті «Міський пасажирський транспорт в Україні та світі» [Архівовано 13 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Лінія «Київ-Бровари» на сайті Горэлектротранс. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 19 березня 2009. (рос.)
- Уся Київщина: довідна книга на 1928 рік. — Київ : Видавництво «Пролетарська правда», 1928. — 638 с.
| ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||
