Київський будинок вчених

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київський будинок вчених

50°26′52″ пн. ш. 30°30′55″ сх. д. / 50.447972° пн. ш. 30.515500° сх. д. / 50.447972; 30.515500
Країна  Україна
Розташування Володимирська вулиця
Тип споруда

Київський будинок вчених. Карта розташування: Київ
Київський будинок вчених
Київський будинок вчених
Київський будинок вчених (Київ)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Київський будинок вчених — будівля в Києві по Володимирській вулиці, 45-А, центр інформації про досягнення науки та техніки, а також місце для спілкування з митцями.

Історія[ред. | ред. код]

Збудований 1892 року за проектом архітектора Олександра Хойнацького на замовлення дружини інженера-технолога Володимира Качали, орендатора закладу штучних мінеральних вод, як двоповерховий з підвалом особняк з квартирою подружжя власників та офісними приміщеннями В. Качали.

У 1910—1911 роках перебудований під клубний заклад ліберальної інтелігенції «Київське громадське зібрання», з улаштуванням великої зали для концертів, лекцій і балів. Від 1920-х до початку 1940-х років — клуб медично-санітарних працівників. З повоєнних часів використовується як Київський будинок вчених.

Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 21.01.1986 № 49 будівлі надано статус пам'ятки архітектури[1].

Будинок має велику залу, блакитну, білу, зелену вітальні, в яких проводяться різноманітні наукові, освітні та культурно-просвітницькі заходи. Також у будинку діють клуби мистецтв, клуб туристів, клуб цікавих зустрічей. В будинку вчених відбуваються концерти, зокрема в рамках фестивалів «КиївМузикФест», «Прем'єри сезону», а також «Вікі-концерт»[2].

Секції[ред. | ред. код]

Учасники екологічного семінару після доповіді І. В. Загороднюка, ст. наук. співр. ННПМ НАН України, присвяченої проблемам захисту довкілля. Київський будинок вчених. На фото: модератор, доповідач та актив (22.11.2017).
  • Клуб академіків ім. М. М. Амосова
  • Науковий семінар «Соціоніка», керівник — директор Міжнародного ін-ту соціоніки, доктор філософії О. В. Букалов.
  • Семінар «Методологія наукового пізнання» д.філос.н. Т. В. Гардашук
  • Засідання Київського відділення Українського Біофізичного товариства. Керівник — д.ф.-м.н. С. Н. Волков.
  • Клуб «Всесвіт, простір, час». Керівник — к.т.н., голов. ред. журналу «Вселенная, пространство, время» С. П. Гордієнко.
  • Клуб «Наукова Спадщина» (з 2012 «Наукова спадщина»), голова — д.ф.-м.н., професор, пров. наук. співр. Інституту фізики НАНУ В. А. Шендеровський. Клуб зареєстровано у січні 1988 року.
  • Вокально-оперна студія, керівник — С. М. Криворучко.
  • Театральна студія — театр «У Білій вітальні». Художній керівник і режисер — О. В. Іваницький.
  • Народна академічна хорова капела НАН України «Золоті ворота», засновник — заслужений артист України П. П. Струць.
  • Камерний оркестр Київського Будинку вчених НАН України, художній керівник та диригент — Дмитро Болдін, диригент Катерина Косецька.
  • Ансамбль старовинної музики «Silva Rerum», керівник — Т. А. Трегуб.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Об'єкти культурної спадщини в м. Києві, Шевченківський район. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 6 вересня 2013.
  2. Євген Букет. У Києві відбувся перший Вікі-концерт [Архівовано 11 Червня 2015 у Wayback Machine.] // «Слово Просвіти», 24 травня 2013

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]