Клеменс Яніцький
| Клеменс Яніцький | |
|---|---|
| пол. Klemens Janicki | |
 | |
| Народився |
17 листопада 1516 Янушково, Ґміна Жнін, Жнінський повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
1543[1][2][…] Краків, Королівство Польське ·водянка |
| Країна |
 Корона Королівства Польського |
| Діяльність | поет |
| Галузь | поезія[4] |
| Alma mater | Падуанський університет і Lubrański Academyd |
| Знання мов | латина[4] і польська[4] |
| Magnum opus | Tristium Liberd |
| Конфесія | католицтво |
Кле́менс Яні́цький (пол. Klemens Janicki; 16 листопада 1516 — 1543) — польський латиномовний поет часів королівства Польського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив із селянської родини. Про його молоді роки мало відомостей. Замолоду виявив хист до поезії. Навчався у школах Гнєзно та Познані. Завдяки підтримці впливових діячів Польщі — Яна Дантишека, Анджея Кшицького та Станіслава Гозія зумів зробити кар'єру. У 1536 році стає секретарем єпископа Плоцького А. Кшицького. після смерті останнього у 1537 році отримує покровителсьтво воєводи краківського Петра Кміти. Завдяки підтримці останнього у 1538—1540 роках навчався у Падуанському університеті, де отримав ступінь доктора філософії. Того ж року папа римський Павло III нагородив Яніцького поетичним лавровим вінком.
По поверненню стає пастором Голажева у Малій Польщі. Незабаром перебирається до Кракова, де перебував до самої смерті у 1543 році.
Творчість[ред. | ред. код]
В його доробку численні елегії, вірші з політичною сатирою, епіграми. В елегіях Яніцького відобразилися образи Італії, сучасні політичні події, спогади класичної давнини. Античний світ був для поета джерелом натхнення. Цикл коротких, у 12 рядків віршів К.Яніцького з яскраво вираженою плебейською самосвідомістю, присвячених польській історії від праотця Лех, що вийшов нібито з Далмації, та легендарної діви Ванди до Сигізмунда Старого, придбав широку популярність, витримав кілька видань і читався ще у XVII ст.
Народний гумор звучить в сатиричному діалозі Яніцького про строкатість польських костюмів і мінливості звичаїв. Учасники бесіди — повернувся з царства тіней король Ягелло і придворний блазень Станчик. У вірші «Скарга Речі Посполитої» Яніцький продовжив політичну сатиру Анджея Кжицького, але вже з позицій простолюдина, селянського сина.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #172166977 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Swartz A. Klemens Janicki — 2007.
- ↑ а б Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ а б в Czech National Authority Database
Джерела[ред. | ред. код]
- Bibliografia Literatury Polskiej — Nowy Korbut, Piśmiennictwo Staropolskie. — Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1964. — t. 2. — S 282—286. (пол.)
|
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |