Кнорре Віктор Карлович
| Кнорре Віктор Карлович | |
|---|---|
| рос. Виктор Карлович Кнорре | |
 | |
| Народився |
22 вересня (4 жовтня) 1840 Миколаїв |
| Помер |
25 грудня 1919 (79 років) поблизу Берліна |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | астроном, шахіст |
| Alma mater | HU Berlin[1] |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Пулковська обсерваторія |
| Науковий керівник | Вільгельм Ферстер |
| Членство | Леопольдина |
| Рід | Q21640293? |
| Батько | Кнорре Карл Христофорович |
| Брати, сестри | Кнорре Євген Карлович |
 Кнорре Віктор Карлович у Вікісховищі | |
Кно́рре Ві́ктор Ка́рлович (нар. 22 вересня (4 жовтня) 1840 — пом. 25 грудня 1919) — російський вчений астроном німецького походження.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 22 вересня (4 жовтня) 1840 року в місті Миколаєві в родині директора Миколаївської морської обсерваторії К. Х. Кнорре.
Для отримання належної освіти був відправлений батьком на навчання до міста Феллін в Лівонії. Після закінчення школи повернувся до Миколаєва, де протягом двох років працює асистентом свого батька в Миколаївській морській обсерваторії.
У 1862 році вирушає до Берліна й вивчає астрономію у Вільгельма Ферстера.
У 1867 році закінчує навчання, повертається в Росію, працює в Пулковській обсерваторії, проводить астрономічні дослідження. У цей період ним здійснюється низка поїздок по інспектуванню метеостанцій. Крім того, проводить обчислення земного магнетизму.
У 1869 році переїздить до Миколаєва, де спочатку навчає своїх менших братів і сестер, а згодом отримує місце шкільного викладача. Через низьку платню змушений був переїхати до Берліна, куди на той час вже перебрався його батько.
З 1873 року починає працювати в Берлінській обсерваторії. У 1892 році йому присвоєно звання професора астрономії попри те, що він не був викладачем Берлінського університету.
У 1906 році В. К. Кнорре виходить у відставку, оселяється у придбаному ним маєтку в Грос-Ліхтерфельде, поблизу Берліна. Помер 25 грудня 1919 року.
Астрономічні досягнення[ред. | ред. код]
| Відкриті астероїди: 4 | |
|---|---|
| 158 Короніда | 4 січня 1876 |
| 215 Енона | 7 квітня 1880 |
| 238 Гіпатія | 1 липня 1884 |
| 271 Пентесілея | 13 жовтня 1887 |
Користуючись рефрактором Фраунхофера в Берлінській обсерваторії В. К. Кнорре більшу частину часу присвятив спостереженням за астероїдами, кометами і подвійними зорями.
Для спостережень за астероїдами і обрахування їх орбіт він зконструював прилад (мікрометр), принцип роботи якого був описаний у спеціальному журналі «Astronomischen Nachrichten» (Астрономічні новини).
Кнорре і шахи[ред. | ред. код]
В. К. Кнорре також був доволі відомим у свій час шахістом. Серед його досягнень — перемоги над Адольфом Андерсеном, Луї Паульсеном, Йоганном Цукертортом та Густавом Нейманом. Проте після 1880 року Кнорре грає лише любительські партії, хоча до кінця життя залишався прихильником цієї гри.
Пам'ять[ред. | ред. код]
Ім'ям династії астрономів Кнорре названо малу планету Сонячної системи № 14339 «Кнорре»[2].
Література[ред. | ред. код]
- Пинигин Г. И., Эраль С. Ф. «Династия астрономов Кнорре» — Миколаїв: Вид-во Ірини Гудим, 2009.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Газета «Вечерний Николаев»: Потомки Карла Кнорре в гостях у астрономов Николаева (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 березня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія В. К. Кнорре [Архівовано 23 Березня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)