Кобилянський Володимир Олександрович
| Кобилянський Володимир Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
27 вересня 1895 Ясси, Румунія |
| Помер |
10 вересня 1919 (23 роки) Київ, Українська СРР ·тиф |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Діяльність | перекладач |
| |
Володи́мир Олекса́ндрович Кобиля́нський (27 серпня або 27 вересня 1895, Ясси, Румунія — 10 вересня 1919, Київ) — український поет, перекладач. Літературні псевдоніми — В. Бульваров, Остап Сумрак, Ульріх Штутнер.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в місті Ясси (Румунія) у багатодітній родині кравця.
Навчався в німецькій початковій школі, Чернівецькій гімназії, здав екстерном іспити до Чернівецької вчительської семінарії. Склав іспит на помічника народного вчителя. Учителював у селі Киселеві на Буковині.
Від 1913 року жив у Києві. 1919 року працював у Головній книжковій палаті в Києві (нині Книжкова палата України). Співпрацював з Павлом Тичиною та Дмитром Загулом у Всеукраїнському державному видавництві України.
Помер від епідемічного висипного тифу під час окупації Києва військами Денікіна. Поховано на Байковому кладовищі. Могилу відроджено 1989 року. На могилі на двох підставках встановлено квадратну стелу з габро, на якій вигравірувано портрет Кобилянського і напис: «Український письменник Володимир Олександрович Кобилянський 27.VIII.1895 — 10.IX.1919».
Творчість[ред. | ред. код]
- Кобилянський В. Твори / В. Кобилянський ; ред. і передм. Д. Загула. — 2-ге з рукописів доповн. посмерт. вид. — Київ : Зах. Україна, 1930. — XXX, 1, 181, 6 с., 1 арк. портр. [Архівовано 24 Січня 2021 у Wayback Machine.]
Опублікував збірки «Між лататтям» (1913), «Мій дар» (посмертно, 1920).
Переклав понад 100 творів Генріха Гейне та Йоганна-Фрідріха Шіллера.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
З 1996 року Кабінетом молодого автора Національної спілки письменників України та центром «Свобода слова» проводиться Літературний конкурс імені Володимира Кобилянського для відзначення авторів найкращих творів для дітей (у тому числі рукописів творів).[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Черкаська обласна організація Спілки письменників України[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела[ред. | ред. код]
- Огуй О. Д. Кобилянський Володимир Олександрович [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 373. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- О. С. Романець. Кобилянський Володимир Олександрович [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Література[ред. | ред. код]
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К. : Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 191—192.
- Романець О. С. Кобилянський Володимир Олександрович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 504—505.
- Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 100.
- Романець О. С. «Я Черемошу дух, суворий і свавільний…»: До 100-річчя від дня народження Володимира Кобилянського // Буковина. — 1995. — 27 вересня.
- Ониськів М., Пиндус Б. Кобилянський Володимир Олександрович // Тернопільський енциклопедичний словник. — Т. 2. — Тернопіль, 2005. — С. 104.
- Дуб Р., Богайчук М. Літературна Буковина. — Чернівці, 1997.
- Павлюк О. М. Буковина. Визначні постаті 1774—1918: Біографічний довідник. — Чернівці, 2000.
- Письменники Буковини другої половини XIX — першої половини ХХ ст.: Хрестоматія. — Ч. 1. — Чернівці, 2001.
- Крижанівський С. На переломі // Кобилянський Володимир. Поезії / Вступна стаття С. Крижанівського, упорядкування і примітки С. Крижанівського, В. Лесина та О. Романця. — К.: Радянський письменник, 1959. — С. 3—38.