Коваль Ігор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коваль Ігор Миколайович
Народився 27 лютого 1955(1955-02-27)[1] (69 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність науковець
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Заклад ОНУ ім. І. І. Мечникова
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Особ. сторінка onu.edu.ua
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваль.

Ігор Миколайович Коваль (нар. 27 лютого 1955, Одеса, УРСР, СРСР) — український історик, політолог, дослідник міжнародних відносин, доктор політичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член — кореспондент Української академії політичних наук, ректор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. З 2 грудня 2020 року — секретар Одеської міської ради дев'ятого скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Ігор Коваль народився 27 лютого 1955 року, в Одесі, закінчив середню школу № 3 (Маріїнська гімназія)[2] у 1972 році. У 1978 році закінчив історичний факультет Одеського державного університету імені В. І. Мечникова за спеціальністю «Історик, викладач історії та суспільствознавства».

У 1982 році захистив кандидатську дисертацію в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка. З 1978 по 1983 роки працював секретарем комітету комсомолу університету і водночас асистентом кафедри нової та новітньої історії. Потім — секретарем Одеського обкому комсомолу з ідеологічних питань, старшим викладачем, доцентом кафедри нової та новітньої історії. У 1987—1996 роках — виконуючий обов'язки заступника декана історичного факультету у альма-матер.

З 1996 року — директор інституту соціальних наук Одеського національного університету імені В. І. Мечникова.[3]

Захистив докторську дисертацію на тему «Концептуальне оформлення східноєвропейської політики США на початку процесу глобальних трансформацій» в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України (Київ)[4] Отримав вчений ступінь доктора політичних наук (2000 р.); з 2001 року — професор.

У 2010 році обраний ректором Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.[5]. У 2015 році рішенням трудового колективу університету І. Коваля обрано на другий термін ректором ОНУ[6].

Під керівництвом ректора І. Коваля у 2013 році введений в експлуатацію новий семиповерховий навчальний корпус університету (6 500 м кв)[7]. Завдяки стратегії інвестиційного будівництва у 2013 році отримали державне житло 65 сімей співробітників університету.[8] У 2010 році приступило до роботи університетське видавництво, яке випускає до 500 одиниць науково-методичної літератури щорічно.[9] У 2015 році, до 150-річного ювілею ОНУ[10], був відкритий Музей історії університету[11][12]. Сьогодні в ОНУ імені Мечникова ведуть роботу 28 наукових шкіл; 20 науково-дослідних лабораторій.[13]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • 1998—2004 — радник голови Одеської обласної державної адміністрації;
  • 1997 — український директор Одеської програми прикладного державознавства;
  • 1997—1998 — координатор програми Європейських досліджень в рамках програми ЄСTEMPUS-TACIC;
  • з 1999 року — керівник наукового семінару в Будинку Вчених (Одеса) з теорії, історії та історіографії міжнародних відносин;[14]
  • з 1995 — політичний медіаексперт, аналітик.

Звання та нагороди[ред. | ред. код]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Ігор Коваль — фундатор одеської наукової школи міжнародних досліджень (фундатор школи істориків-міжнародників — академік С. І. Аппатов, м. Одеса)[19] ;

Автор понад 80 наукових публікацій; член Експертної ради ДАК з філософських, політичних та соціологічних наук (2006); завідувач кафедри міжнародних відносин ОНУ (1999—2015); член — кореспондент Української академії політичних наук (2009).

Наукові інтереси: галузь міжнародних відносин[20], І. Коваль проходив наукові стажування та вів курси лекцій в університетах за кордоном:

  • 1989 — наукове стажування і курс лекцій І.Коваля в Goucher College (м. Балтімор, США);
  • 1993 — Фулбрайтовська стипендія на проведення наукових досліджень і читання лекцій в університеті Джонса Хопкінса (м. Балтімор, США);[21]
  • 1994, 2005 — наукове стажування з вивченню зовнішньої політики пострадянських держав в інституті Дж. Кеннана (м. Вашингтон, США) ;
  • 2001 — розроблення нових навчальних курсів в університеті штату Мерелінд (м. Коледж-Парк, США)

Ігор Коваль є членом міжнародних наукових товариств і організацій:[22]

  • 1987 — Українська асоціація політичних наук;
  • 1992 — Асоціація дослідників — міжнародників країн СНД;
  • 1993 — Асоціація міжнародних досліджень (США);
  • 1994 — Асоціація поглиблених слов'янських досліджень (США).

Під науковим керівництвом Ігоря Коваля захищені три докторські, п'ятнадцять кандидатських дисертацій;[23] опубліковано понад 80 дослідницьких робіт у наукових виданнях України, США, Німеччини, Росії, Чехії, Словенії, Польщі, Угорщини.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • «Критичний аналіз американської буржуазної історіографії: концепції східноєвропейської політики США», Одеса, 1984;[24]
  • «США: сучасна зовнішньополітична думка. Аналіз концепції американської політології 80-х років», Одеса, 1992;[25]
  • "Ukraine and European Security ", London — New York, 1999;
  • «Остання битва „холодної війни“: східноєвропейська політика наддержав в концепціях зарубіжної політології» (80-ті — 90-ті рр..), Одеса,1999;[26]
  • «Євроатлантична інтеграція України: глобальний та регіональний виміри» Одеса, 2008;
  • «Міжнародни відносини та політика держав в умовах глобальних трансформацій: аналіз сучасної политичної думки» Одеса, 2016

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ MAK
  2. ↑ Одесская Мариинская гимназия красочно отметила 145-летний юбилей. Архів оригіналу за 13 Лютого 2021. Процитовано 29 Січня 2021.
  3. ↑ Игорь Коваль, профессор, доктор наук, директор Института социальных наук ОНУ им. Мечникова: «Необходим хотя бы минимальный консенсус в обществе». Архів оригіналу за 3 Лютого 2021. Процитовано 29 Січня 2021.
  4. ↑ Концептуальное оформление восточноевропейской политики США в начале процесса глобальных трансформирований. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  5. ↑ Избран ректор ОНУ им. Мечникова. Архів оригіналу за 2 Лютого 2017. Процитовано 29 Січня 2021.
  6. ↑ РЕКТОР ОНУ ИМ. МЕЧНИКОВА ИГОРЬ КОВАЛЬ ПЕРЕИЗБРАН НА ВТОРОЙ СРОК (ВИДЕО). Архів оригіналу за 2 Лютого 2017. Процитовано 29 Січня 2021.
  7. ↑ Одесский университет им. Мечникова открыл новый корпус с китайским центром и 54 аудиториями. Архів оригіналу за 9 Березня 2022. Процитовано 29 Січня 2021.
  8. ↑ Открытие нового корпуса ОНУ. Архів оригіналу за 3 Лютого 2021. Процитовано 29 Січня 2021.
  9. ↑ Всеукраинская конференция «Современные издательства вузов» пройдет 23-26 сентября в ОНУ имени Мечникова. Архів оригіналу за 7 Січня 2019. Процитовано 29 Січня 2021.
  10. ↑ Одеський національний університет імені Мечникова відзначає ювілей — 150 років 12 13 мая. Архів оригіналу за 6 Лютого 2021. Процитовано 29 Січня 2021.
  11. ↑ Музей истории Одесского университета имени Мечникова открылся в честь 150-летия вуза. Архів оригіналу за 7 Січня 2019. Процитовано 29 Січня 2021.
  12. ↑ Открытие Музея истории университета к 150 летию ОНУ им. Мечникова. Архів оригіналу за 20 Лютого 2017. Процитовано 29 Січня 2021.
  13. ↑ «Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова». Архів оригіналу за 7 Січня 2019. Процитовано 29 Січня 2021.
  14. ↑ О Доме ученых. Архів оригіналу за 29 Січня 2017. Процитовано 29 Січня 2021.
  15. ↑ Достояние Одессы: Игорь Коваль. Архів оригіналу за 13 Лютого 2021. Процитовано 29 Січня 2021.
  16. ↑ В Одессе выбрали сотню самых влиятельных. Архів оригіналу за 16 Лютого 2020. Процитовано 29 Січня 2021.
  17. ↑ Ректор ОНУ Игорь Коваль: «Знания лишними не бывают». Архів оригіналу за 7 Травня 2017. Процитовано 29 Січня 2021.
  18. ↑ Президент Украины наградил сотрудников Одесского национального университета орденами и званиями. Архів оригіналу за 31 Січня 2017. Процитовано 29 Січня 2021.
  19. ↑ Первые Аппатовские чтения. Архів оригіналу за 3 Лютого 2021. Процитовано 29 Січня 2021.
  20. ↑ «Парадоксы президентских выборов 2016» — ректор Игорь Коваль. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 20 січня 2017.
  21. ↑ № 8 (2082) жовтень 2010 р. Архів оригіналу за 1 Лютого 2017. Процитовано 29 Січня 2021.
  22. ↑ В Одессе завершилась Международная научная конференция «Социальная политика и механизмы интеграции Украинского общества». Архів оригіналу за 11 Січня 2019. Процитовано 29 Січня 2021.
  23. ↑ ОНУ переизбрали ректора по новым правилам. Архів оригіналу за 31 Січня 2017. Процитовано 29 Січня 2021.
  24. ↑ Критический анализ американской буржуазной историографии: концепции восточно-европейской политики США. Архів оригіналу за 4 Лютого 2021. Процитовано 29 Січня 2021.
  25. ↑ США: СОВРЕМЕННАЯ ВНЕШНЕПОЛИТИЧЕСКАЯ МЫСЛЬ: АНАЛИЗ КОНЦЕПЦИЙ АМЕРИКАН. ПОЛИТОЛОГИИ 80-Х ГОДОВ / С. И. АППАТОВ, В. В. ГЛЕБОВ, И. Н. КОВАЛЬ, П. Я. РАЙНОВ. Архів оригіналу за 2 Лютого 2017. Процитовано 29 Січня 2021.
  26. ↑ Коваль Игорь Николаевич — Последняя битва «Холодной войны»: восточноевропейская политика сверхдержав в концепциях зарубежно…. Архів оригіналу за 2 Лютого 2017. Процитовано 30 Березня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коваль_Ігор_Миколайович&oldid=39809022