Ковель (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Ковель

Сарни — Ковель
Здолбунів — Ковель
Ковель — Заболоття
Ковель — Ягодин
Сапіжанка — Ковель
Львівська залізниця
Рівненська дирекція
м. Ковель


Будівля вокзалу з перону

Краєвид з Привокзальної площі
51°13′18″ пн. ш. 24°42′42″ сх. д. / 51.221722° пн. ш. 24.711722° сх. д. / 51.221722; 24.711722Координати: 51°13′18″ пн. ш. 24°42′42″ сх. д. / 51.221722° пн. ш. 24.711722° сх. д. / 51.221722; 24.711722
Дата відкриття 25 травня
Рік відкриття 1873 (151 рік)
Тип позакласна, вузлова, дільнична
Колій 16
Платформ 3
Тип платформ(и) бічна та острівні
Форма платформи прямі
Архітектори вокзалу Олександр Вербицький
Вулиця Привокзальна, 1
Пересадка на Автостанція «Ковель»
Відстань до Києва, км 554
Відстань до Луцька, км 84
Відстань до Львова, км 200
Відстань до Чернівців, км 527
Код станції 354003 ?
Код «Експрес-3» 2218020 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Довідкове бюро
Супутні послуги Автобус Таксі Кафе Автостоянка Таксофон
Мапа
Ковель. Карта розташування: Волинська область
Ковель
Ковель
Ковель на Вікісховищі

Ко́вель (Ковель-Пасажирський) — позакласна вузлова дільнична залізнична станція Рівненської дирекції Львівської залізниці. Розташована в однойменному місті Волинської області.

Звідси відгалужуються залізничні колії до (за годинниковою стрілкою, зі сходу на захід):

Історія[ред. | ред. код]

Перша залізниця, що з'явилася на карті Волині, — Києво-Берестейська. Вона одна з перших залізниць Російської імперії, побудована у 18701873 роках на кошти Товариства Києво-Берестейської залізниці. 1870 року Товариство придбало східну частину Києво-Балтської залізниці. Через вкладення у коштів у цей проєкт трохи сповільнилося будівництво залізниці Київ — Берестя. Проте вже 1 березня 1873 року відкрито рух поїздів від Бердичева до Кривина, а 25 травня 1873 року — від Кривина до Берестя та далі до Білостока і Граєво. Під час будівництва цієї лінії товариство зазнало великих витрат, але уряд частково їх компенсував. Відтоді сільськогосподарські вантажі з Центральної і Південної України, ліс з українського та білоруського Полісся, сіль, будівельні матеріали через Волинь та Берестя везли до Прусії, в порти Кенігсберга,Піллау та Данцига. На території сучасної Волинської області ця лінія, минаючи Луцьк, пролягає через Цумань, Олику, Ківерці, Рожище, Переспу, Голоби, Ковель, Вижву, Кримне, Заболоття і є основною залізничною віссю області[1].

Станція Ковель побудована 1873 року коштом Києво-Берестейської залізниці. Її будівництво у російській імперії інтенсифікувалося після скасування кріпосного права, коли уряд вирішив впровадити будівництво залізниць не за рахунок казни, а силами акціонерних об'єднань. Саме їм був гарантований прибуток у 5,5 % на витрачений капітал — незалежно від рентабельності. Навіть державні залізниці і ті були продані акціонерним товариствам.

25 травня 1873 року розпочався регулярний рух потягів станцією. Одразу після запуску Києво–Берестейської залізниці в Ковелі починають діяти паровозне і вагонне депо. Це зумовило економічний розвиток міста і збільшення кількості жителів. Кількість жителів міста з прокладанням залізниці зросла з 3646 осіб у 1863 році до 15116 осіб у 1893 році.

17 серпня 1877 року увійшла в експлуатацію Привіслянська залізниця, яка сполучила Ковель з прикордонним містом Млавою, біля Прусії, через Люблін та Варшаву.

За два десятиліття населення Ковеля збільшилося уп'ятеро. Потік пасажирів і товарів зростав, усе гострішою ставала потреба у новому вокзалі. За проєктування взявся майбутній автор київського вокзалу Олександр Вербицький. Він здобув практичний досвід будівництва під час спорудження Київського оперного театру.

На Ковельському вокзалі у 1902 році Києво-Ковельську залізницю офіційно введена в експлуатацію. Зараз станції цієї гілки — це Чорторийськ, Маневичі, Повурськ.

1907 року споруджено новий залізничний вокзал за проєктом відомого архітектора Олександра Вербицького. Будівля розташовувалася на висоті другого поверху, мала зали для пасажирів 1-го, 2-го і 3-го класів. Станцію Ковель вважали однією з шести кращих у царській Росії. Для вокзалу характерні риси модерну — популярного стилю будівництва тих часів. Цей вокзал пережив Першу світову війну, міжвоєнний час. Не витримала будівля вокзалу перипетій Другої світової війни[2].

1908 року на мапі Волині виникла нова гілка: Ковель — Володимир-Волинський, що пролягла через Турійськ та Іваничі.

1939 року, коли Волинь увійшла до складу СРСР, була сформована Ковельська залізниця. Одразу ж почалася підготовка до обслуговування військових цілей. Стратегічним став відрізок колії Сарни — Ковель, за який тривали запеклі бої. У результаті залізниця зазнала нищівних ударів. Особливо постраждала станція Ковель, бомби понищили залізничне полотно, побили вагони та паровози.

Вранці 4 червня 1944 року за Ковелем відбувся єдиний лобовий бій бронепоїздів Другої світової війни, у якому брали участь легендарний «Ілля Муромець» та німецький «Адольф Гітлер». Дуель вийшла стрімкою, противники, виявивши один одного, майже одночасно дали залп, але якщо артилеристи «Іллі Муромця» накрили ворога з першого пострілу, то снаряди ворога лягли повз ціль. «Катюші» «Іллі Муромця» завершили розгром ворожого бронепоїзда, а після захоплення міста, переможці виявили останки спотвореної машини ворога.

Залізничий вокзал станції Ковель

Подарунок фронту від муромських жителів — бронепоїзд «Ілля Муромець» почав війну з загарбниками на самому початку 1942 року на Брянському фронті. Він був озброєний важкими гарматами, скорострільними зенітними гарматами, кулеметами і реактивними мінометами «Катюша» (вперше в історії бронепоїздів) і за одну хвилину вражав площу 400х400 метрів гарматним вогнем.

У квітні 1942 року бронепоїзд «Ілля Муромець» прийняв перший бій біля станції Виползово. А трохи пізніше брав участь у нальоті на захоплений фашистами Мценськ з наказом паралізувати роботу станції, де в цей момент йшло інтенсивне розвантаження ешелонів. Після виконання завдань у німецькому тилу бронепоїзд повернувся без втрат.

Гітлерівська авіація вистежувала бронепоїзд в дорозі і на станціях і 12 травня 1942 роки змогла пошкодити штабний вагон, в якому загинули командир 31-го дивізіону бронепоїздів майор Грушелевський Я. С., начальник штабу дивізіону старший лейтенант Писемський С. В., кореспондент газети «Гудок» Букаєв О. С.

Велику війну «залізничний бог» закінчив у Франкфурті-на-Одері, зробивши понад 160 вогневих нальотів, під час яких знищив 14 гармат і мінометних батарей, 36 вогневих точок противника, 875 солдатів і офіцерів, збив 7 літаків і розгромив незліченну безліч ворожих ешелонів і товарних поїздів. Після війни за бойові заслуги 31-й окремий особливий Горьківський дивізіон бронепоїздів, до якого входив бронепоїзд «Ілля Муромець», був нагороджений орденом Олександра Невського. У 1971 році «Ілля» знайшов вічну стоянку у своєму рідному Муромі.

1943 року Ковельський вокзал ще був, проте згодом його підірвали. Нову будівлю, яка й існує досі, відкрили вже 1951 року.

Післявоєнне відродження залізниці було тяжким, але швидким — у 1950 році на Ковельській залізниці вже курсувало 33,5 пар поїздів, із яких прямого сполучення — 5,5 пар, місцевого — 2 пари, приміського — 26 пар. Для порівняння: на початку 1950-х років в області діяло всього 6 регулярних автобусних маршрутів: Луцьк — Володимир, Луцьк — Берестечко, Луцьк — Ратне, Луцьк — Ківерці, Луцьк — Київ і Луцьк — Львів.

1953 року Ковельська залізниця увійшла до складу Львівської залізниці.

1972 року з Ковельського залізничного вокзалу вперше вирушив за межі державного кордону поїзд сполученням Ковель — Москва. Ця подія стала початком розбудови Ковельського залізничного вузла[3].

2013 року відзначена історична подія, саме 140 років тому на станцію Ковель прибув перший поїзд. До пам'ятної дати у Ковелі відреставрували і своєрідний символ міста — легендарний паровоз Су-253-25 на Привокзальній площі[4].

19 лютого 2023 року, близько 02:00, на станції Ковель зійшов з колії тепловоз М62м-1225-2, що прямував з поїздом № 67 сполученням Київ — Варшава у бік Польщі, пройшовши залізничний міст через річку Турію та приблизно через 200 м після мосту зійшов з колії. Локомотив завалився під кутом 45°. Перший вагон також нахилився, але його утримала електрична опора[5]. За висновками «Укртрансбезпеки» причиною аварії стало — наїзд правим колесом першої колісної пари на перешкоду (сторонній металевий предмет) під час проходження стрілочного переводу, викочування гребня правого колеса першої колісної пари на головку рейки колійного вплетіння № 2 з наступним скочуванням лівого колеса у середину колії станції Ковель.

Інфраструктурний проєкт[ред. | ред. код]

«Укрзалізниця» планує залучити до реконструкції споруд залізниці з електрифікацією ділянки Ковель — Ізов — Державний кордонПольщею) разом із регіональною філією «Львівська залізниця» та ТОВ ПКП «Металургійна ширококолійна лінія» (LHS). На цю ділянку, яка зараз експлуатується на тепловозній тязі, припадає 90 % залізничних перевезень між Україною та Польщею. Завдяки електрифікації потік вантажів на цьому напрямку стане більш інтенсивним та зменшаться експлуатаційні витрати і спроститься технологія організації руху вантажних потягів.

7 квітня 2017 року підписаний меморандум про взаєморозуміння про втілення даного проекту[6].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Пасажирське сполучення Волині з областями Україною та світом донедавна постійно покращувалося. Кілька десятиліть із Волині вирушають фірмові пасажирські поїзди:

У складі поїзда Ковель — Київ деякий час курсував вагон безпересадкового сполучення Ковель — Кисловодськ. У 1990-х роках курсували поїзд Ковель — Черкаси, до середині 2000-х років поїзд сполученням Ковель — Суми. Згодом швидкість поїздів почала знижуватися, а деякі рейси відмінялися через фінансоване зубожіння.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Станція є кінцевою майже для усіх пасажирських поїздів, за винятком лише пасажирського поїзда № 142/141 сполученням Львів — Бахмут. Поїзд міжнародного сполучення Здолбунів — Холм тимчасово скасований з березня 2020 року через карантинні обмеження щодо нерозповсюдження захворюваності спричиненою COVID-19.

Пасажирські поїзди далекого сполучення зі станції Ковель курсують до Києва, Львова, Луцька, Рівного, Здолбунова, Варшави-Західної, Холма (Польща), Коростеня, Козятина, Бердичева, Вінниці, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Харкова тощо[7].

Рух пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Ковель
Назва Маршрут сполучення Формування залізниці Примітка
20/19 Київ — Холм Південно-Західна залізниця
24/23 Київ — Холм Південно-Західна залізниця
68/67 «Київ-Експрес» Київ — Варшава-Західна Південно-Західна залізниця
78/77 «Голубі озера» Ковель — Одеса Львівська залізниця До 8 грудня 2018 року курсував під № 84/83, до 12 грудня 2021 року курсував під № 57/58
88/87 «Лісова пісня» Ковель — Запоріжжя Львівська залізниця До 26 грудня 2014 року курсував до станції Сімферополь. З 25 лютого 2022 року курсував до станції Новоолексіївка.
94/93 Харків — Холм Південна залізниця
98/97 «Світязь» Ковель — Київ-Пасажирський Львівська залізниця
114/113 Львів — Харків Львівська область
120/119 Дніпро — Холм Придніпровська залізниця
132/131 Львів — Дніпро Львівська залізниця
198/197 Ковель — Київ Львівська залізниця За вказівкою, курсує складом поїзда № 97/98
202/201 Ковель — Київ Львівська залізниця За вказівкою
Скасовані поїзди
78/77 «Волинь» Ковель — Москва Львівська залізниця Скасований з 19 травня 2019 року
128/127 Ковель — Харків Львівська залізниця Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
142/141 «Галичина» Львів — Бахмут Львівська залізниця Скасований
188/187 Ковель — Миколаїв Львівська залізниця Сезонний
268/267 Ковель — Київ Львівська залізниця Щоденно з 8 грудня 2019 року, тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
291/294 Одеса — Ковель Львівська залізниця За вказівкою, складом поїзда № 97/98
667/668 Ковель — Чернівці Львівська залізниця Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
702/701 Регіональний поїзд Ковель — Чернівці Львівська залізниця Курсував у 2017 році, нині скорочений до Львова
704/703 Регіональний поїзд Ковель — Львів Львівська залізниця Скасований
751/752 Здолбунів — Холм Львівська залізниця З 24 серпня 2017 року маршрут подовжено до станції Здолбунів, з 9 червня 2019 року маршрут руху скорочений до станції Дорогуськ. З 18 червня 2019 року скасований
753/754 Ковель — Холм Львівська залізниця Скасований з 25 березня2018 року
768/767 «Столичний експрес» Ковель — Київ Південно-Західна залізниця Скорочений до Луцька, згодом — скасований
792/791 «Інтерсіті» Ковель — Тернопіль Львівська залізниця Курсував з 6 березня 2015 по 9 грудня 2017 року
Приміські поїзди
Маршрут сполучення Примітки
6081/6082 Ковель — Вижва З 9 грудня 2019 року прямує до Вижви, а далі до Хотислава рейсом № 6309/6316, а з 15 березня 2020 року лише до Заболоття. Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
6301/6304
6305/6308
Ковель — Ізов Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
6303/6306
6307/6302
Ковель — Червоноград Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
6301/6302

6305/6306

Ковель — Ізов — Червоноград
6310/6315 Ковель — Хотислав Іноді скорочувався маршрут руху до станції Заболоття, а з 15 березня 2020 року лише до Заболоття. Тимчасово скасовувався через пандемію COVID-19. З 12 грудня 2021 року відновлено курсування приміського поїзда № 6315/6310 до станції Хотислав.
6311/6312
6313/6314
Ковель — Заболоття
6319/6320
6393/6394
967/968
Ковель — Сарни Поїзд № 6319/6320 курсував лише до станції Маневичі в період з 1 червня до 19 липня 2020 року. Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19.
6319/6322 Ковель — Сарни
961/962 Ковель — Камінь-Каширський Скасований з 10 квітня 2018 року
963/964 Ковель — Маневичі До 7 грудня 2019 року прямував до станції Сарни, з 1 січня по 1 лютого 2020 року до станції Рафалівка

З актуальним розкладом руху пасажирських потягів на конкретну дату можна подивитися в розділі «Оn-line резервування та придбання квитків» на офіційному вебсайті «Укрзалізниця»[8].

З 6 березня 2015 року, завдяки регіональному поїзду Ковель — Тернопіль, відбувалося пряме сполучення з Дубном, Радивиловом, Бродами, Красним, Золочевом, Тернополем[9]. З грудня 2017 року поїзд скасовано через те, що більшість пасажирів їдуть автобусами.

З 12 червня 2017 року призначений щоденний міжнародний поїзд сполученням Ковель — Холм із нагоди введення безвізового режиму з ЄС[10][11][12] складом 2-вагонного рейкового автобуса PESA 630М 2-го класу на 187 місць. Продаж квитків проводиться у міжнародних залізничних касах[13][14]. Вартість проїзду в сполученні Ковель — Холм становила на той час близько 200 грн залежно від курсу валюти на день придбання квитка. Графік руху поїзда № 751/752 Ковель — Холм узгоджений для пересадки пасажирів, які подорожують поїздом № 58/57 Одеса — Ковель в обидві сторони[15]. З 25 березня 2018 року призначався поїзд № 753/754 Здолбунів — Холм (нині скасований).

З 12 жовтня 2017 року призначений нічний швидкий поїзд № 127/128 сполученням Ковель — Харків-Пасажирський[16].

З 29 січня 2022 року змінено розклад руху приміського поїзда № 6374 Ковель — Ягодин — Ковель, з метою узгодженої та зручної пересадки пасажирів по станції Ковель на приміський поїзд сполученням Ковель — Ізов[17].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Як Волинь стала «залізною»: перші колії та вокзали (фото). Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
  2. Колесо історії. Ковельський вокзал: утрачений модерн[недоступне посилання]
  3. Введення нового напрямку Ковель — Москва
  4. 140 років тому до Ковеля прибув перший потяг[недоступне посилання з липня 2019] // Kovel.tv, 2013-07-15
  5. У Ковелі зійшов з колії поїзд Київ — Варшава. railinsider.com.ua. 20 лютого 2023.
  6. «Укрзалізниця» та LHS домовилися про спільну реалізацію проекту електрифікації ділянки Ковель — Ізов — Держкордон [Архівовано 15 Квітня 2017 у Wayback Machine.] // Транспортный бизнес, 2017-04-10 (рос.)
  7. Розклад руху пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Ковель на офіційному вебсайті «Укрзалізниці». Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 Квітня 2017.
  8. Оn-line резервування та придбання квитків на booking.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  9. Новий регіональний поїзд «Ковель — Тернопіль». Волинські новини. 5 березня 2015. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  10. Обговорення нового поїзда сполученням «Ковель — Холм». Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
  11. Рейковий автобус «Ковель — Холм» здійснив перший тестовий рейс (відео) [Архівовано 8 травня 2017 у Wayback Machine.] // Новое время, 2017-05-05
  12. Розклад руху поїздів № 751 Ковель — Хелм [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.] та № 752 Хелм — Ковель [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.]
  13. «Укрзалізниця» відкрила продаж квитків до польського міста Хелм у міжнародних залізничних касах. Укрзалізниця. 3 червня 2017. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 10 червня 2017.
  14. Розклад руху поїздів на сайті РКР. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 10 червня 2017. (пол.)
  15. Пасажири поїзда № 84 Одеса — Ковель зможуть зручно пересісти на міжнародний поїзд Ковель — Холм. Укрзалізниця. 9 червня 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 10 червня 2017.
  16. З 2 жовтня 2017 року «Укрзалізниця» призначила поїзд з Харкова до Ковеля. Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
  17. Приміський поїзд з Ковеля змінить розклад руху. Ковель. Медіа. 28 січня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]