Колонізація Меркурія
Колонізація Меркурія
Меркурій — один з кандидатів для колонізації в межах Сонячної системи поряд з Марсом, Венерою, Церерою, Місяцем, Європою, Ганімедом, Каллісто й поясом астероїдів.
Подібність із Місяцем[ред. | ред. код]
Як і Місяць, Меркурій не має щільної атмосфери, розташовується відносно близько до Сонця й робить повільні оберти навколо своєї осі, яка має дуже маленький нахил. Тому, через відносно велику схожість, вважається, що колонізація Меркурія може бути здійснена в основному з використанням тих же технологій, підходів і устаткування, що й колонізація Місяця.
Північний полюс Меркурія. Лід у полярних кратерах[ред. | ред. код]
Попри близькість до Сонця, теоретично була передбачена наявність крижаних шапок на полюсах Меркурія. Це робить полюси найприйнятнішим місцем для колонії. Крім того, в районі полюсів коливання температур при зміні дня й ночі будуть не так відчутні, як у будь-якому іншому місці на поверхні Меркурія.
Сонячна енергія[ред. | ред. код]
Бувши найближчою до Сонця планетою, Меркурій має величезні запаси сонячної енергії. Кількість сонячної енергії на одиницю площі тут становить 9,13 кВт/м² (для Землі й Місяця — 1,36 кВт/м²). Можливе будівництво замкненого кільця сонячних електростанцій у районі полюсів, здатних забезпечити безперервну подачу енергії.
Природні ресурси[ред. | ред. код]
Передбачається, що в ґрунті Меркурія є великий запас гелію-3, який може стати важливим джерелом екологічно чистої енергії на Землі й вирішальним фактором у розвитку економіки Сонячної системи в майбутньому. Крім того, на Меркурії можуть бути більші поклади багатої руди, доступної для видобутку. Ця руда надалі може бути використана для будівництва космічних станцій.
Істотна гравітація[ред. | ред. код]
Меркурій більший, ніж Місяць за розмірами (діаметр Меркурія — 4879 км, Місяця — 3476 км) і має більшу густину через масивне залізне ядро. Внаслідок цього прискорення вільного падіння на Меркурії становить 0,377 g, що більш ніж вдвічі більше ніж на Місяці (0,1654 g) і дорівнює прискоренню вільного падіння на поверхні Марса. Через те, що тривала дія зниженої сили гравітації згубно впливає на стан здоров'я людини, Меркурій привабливіший як об'єкт довгочасного перебування, ніж Місяць.
Недоліки[ред. | ред. код]
Практично повна відсутність атмосфери, надзвичайна близькість до Сонця й більша тривалість дня (176 земних днів) можуть стати серйозними перешкодами на шляху заселення Меркурія. Навіть при наявності льоду на полюсах планети, наявність легких елементів, необхідних для існування життя, видається дуже малоймовірним.
Крім того, Меркурій — одна з найбільш важкодосяжних планет. На політ до Меркурія необхідно затратити енергію, порівнянну з польотом до Плутона. Для досягнення Меркурія може бути використаний гравітаційний маневр біля Венери й Землі. Апарат MESSENGER використовує рекордну кількість гравітаційних маневрів (шість), щоб вийти на орбіту Меркурія.
| ||||||||||||||||||||
|
