Коляда Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Моцарт.
Олесь Коляда
Основна інформація
Повне ім'я Олександр Володимирович Коляда
Дата народження 11 червня 1949(1949-06-11) (74 роки)
Місце народження Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Професія композитор, співак, баяніст, журналіст, реставратор музичних інструментів
Інструменти баян, фортепіано
Псевдоніми Олесь Коляда

Олександр Володимирович Коляда (сценіч. — Олесь Коляда, 11 червня 1949(19490611), Бердичів) — співак, баяніст, композитор, журналіст, реставратор музичних інструментів. Член Національної спілки журналістів України (2010). За понад 50 років творчості написав близько 2 тис. музичних творів і удостоєний численних відзнак і нагород[1].

Композитор написав музику гімну ВП Сил України, спорту інвалідів України, багатьох навчальних закладів, заводів, міст, зокрема Бердичева, Романова і Коростеня. Олесь — це сценічне ім'я, яке чоловіку придумав друг Матвій Аничкін — продюсер, композитор, один із засновників рок-гурту «Круїз»[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Бердичеві 11 червня 1949 року. Навчався у Рівненському музичному училищі (1965–67; викл. В. Голубничий), закін. Луцьке музичне училище (1969; викл. В. Король).

Навчався композиції в Москві у педагога Анатолія Шахалов у університеті мистецтв (Москва, 1981). Служив у Прикарпатському військовому окрузі[2].

У 1973–74 — артист Житомирської та Чернігівської філармоній; 1974–75 — соліст ансамблю «Молоді голоси» (Росія); 1982 — артист ансамблю «Мальви» при Укрконцерті; 1982–85 — соліст біло­руського ансамблю «Сябри».

«У «Сябрах» я записав 5 вінілових дисків, був дуже помітним в програмі, дуже багато роботи робив в колективі, співав і сольні пісні. Ми багато пісень співали, які стали зірковими піснями. Це «Глухариная заря», «Шумите, берези», «Алеся», – пригадує композитор.[1]

1987–91 — артист циркового колективу «Диваки» при Бердичівському Палаці культури. 1991–98 гастролював із авторською творчою програмою «Людина-оркестр». Водночас від 1993 працює майстром-рестав­ратором, настроювачем музичних інструментів у навчальних, культурно-освітніх, дошкільних закладах, музеях України. Також займається журналістською діяльністю. Його пісні увійшли до репертуару таких відомих виконавців, як О. Василенко, П. Зібров, С. Фіцич, В. Оберемко, В. Волощук, П. Мрежук та ін. Коляда співпрацював з Ансамблями пісні і танцю ЗС України та ВПС України. Автор і виконавець пісень на слова Лесі Українки, В. Сосюри, сучасних поетів Б. Олійника, М. Син­­гаївського, М. Ткача, М. Луківа, В. Крищенка, Г. Чубач, О. Бакуменка, Л. Федорука, А. Кондратюка, М. Пасічника, Наталія Мазур та ін.

Твори[ред. | ред. код]

Серед автор. зб. пісень:

  • «Моїй Україні», «Моя душа», «Мій Бердичів», «Пісні для української родини» (усі — Київ, 2000),
  • «Порцелянове диво», «Етюди для баяна» (обидві — 2003),
  • «Джерельце» (2004),
  • «Спо­­гад» (2012),
  • «Пам'яті друга» (2013; усі — Бердичів),
  • «Уклін матерям» (В., 2007).

Авторське виконання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловік має 4 сини і 7 онуків[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Бердичівський геній Олесь Коляда: скромне життя гордості не лише України (ВІДЕО). Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
  2. ↑ а б Олесь Коляда. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 2 січня 2020.
  3. ↑ Олесь Коляда здобув чергову нагороду та планує з нагоди 70-річного ювілею підбити підсумки своєї творчої діяльності

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Костриця М. Ю. Олесь Коля­да // Постаті землі Бердичівської: Іс­­тор.-краєзн. нариси. Т. 2. Ж., 2005.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коляда_Олександр_Володимирович&oldid=36994791