Комижа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комижа
Komiža
—  Громада  —
Муніципалітет Комижа
Općina Komiža
Вид Комижа
Вид Комижа
КоординатиКоординати: 43°02′37″ пн. ш. 16°05′22″ сх. д. / 43.043611111111° пн. ш. 16.089444444444° сх. д. / 43.043611111111; 16.089444444444: 43°02′37″ пн. ш. 16°05′22″ сх. д. / 43.043611111167° пн. ш. 16.089444444500° сх. д. / 43.043611111167; 16.089444444500
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Сплітсько-Далматинська
Площа
 - громада 48 км²
Висота над р.м. м 
Населення (2011) [1]
 - громада 1526
 - місто 1397
Часовий пояс UTC+1
Поштовий індекс 21485
Вебсайт: http://www.komiza.hr/
Комижа. Карта розташування: Хорватія
Комижа
Комижа
Мапа

Комижа (хорв. Komiža) — місто в Хорватії, у Сплітсько-Далматинській жупанії. Друге за величиною місто острова Вис після міста Вис.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Вид на Комижу з моря

Комижа розташована в глибині широкої бухти на західному узбережжі острова. Місто розташоване біля підніжжя пагорба Хум (висота 587 метрів). Населення — 1523 людини в самому місті і 1677 чоловік у громаді з центром в Комижі. Місто пов'язане автомобільною дорогою, що йде через весь острів, з містом Вис, розташованим на іншій стороні острова. Місто Вис — єдине місце на острові, пов'язане з материком поромною переправою, у Коміжу пороми не заходять. Оскільки Вис — найвіддаленіший від узбережжя острів Далмації, Комижа є віддаленим від материка хорватським острівним містом. Найвіддаленішим ділянкою хорватської території є приналежний комуні архіпелаг Палагружа, за 73 км на південь.

Економіка[ред. | ред. код]

Економіка міста базується на сільському господарстві, рибній ловлі та рибопереробці. Історично Комижа вважалася в Хорватії містом рибалок. Головні галузі сільського господарства — виноградарство і розведення цінної лікарської рослини — розмарину. В останні роки одержав розвиток туризм. Туристів приваблюють хороші пляжі, тиха і спокійна атмосфера, пов'язана з віддаленістю Комижі від великих міст. Близько 10 000 чоловік в рік відвідують «Блакитну печеру», розташовану на невеликому острові Бишево, що знаходиться поруч з Комижею.

Історія[ред. | ред. код]

Гавань Комижі і венеційська башта

Поселення на місці Комижі вперше згадано в XII сторіччі. В XIII ст. на невеликому підвищенні поруч з поселенням заснований бенедиктинський монастир. Монастирська церква святого Миколая неодноразово перебудовувалася в XIV—XVII століттях. Висока дзвіниця, добре помітна з моря, прибудована до церкви в 1770 році. В XVI ст. Комижа стала важливим портом, венеційцями в 1585 тут була побудована фортеця, що прикривала порт з боку берега. До наших днів від фортеці збереглася лише башта, відома як «Венеційська». В наш час[коли?] в ній музей рибальства.

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 1526 осіб[1], 1 з яких назвала рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 1397 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Комижа, до громади також входять:

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 15,55 °C, середня максимальна – 26,65 °C, а середня мінімальна – 3,81 °C. Середня річна кількість опадів – 585 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 13,90 12,03 13,68 16,47 21,54 25,71 26,65 26,16 22,49 18,95 15,26 13,62
Середня температура, °C 9,80 7,93 9,56 12,35 17,44 21,59 24,13 23,64 19,96 16,41 12,72 11,07
Середній мінімум, °C 5,70 3,81 5,47 8,23 13,33 17,48 21,58 21,09 17,42 13,88 10,19 8,55
Норма опадів, мм 56 46 51 47 37 33 20 34 53 64 77 67
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 4.11 4.23 4.17 3.93 3.40 3.09 3.10 3.01 3.40 3.71 4.50 4.40
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5671 8418 12246 16859 20993 23721 25133 22038 16372 10754 6181 4781
Джерело: [4][5]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Блакитна печера. Розташована на острові Бішево поруч з Комижею. Завдяки оригінальному оптичному ефекту, пов'язаному із заломленням світла у воді, всі предмети в печері здаються залитими блакитним світлом.
  • Церква св. Миколи. Монастирська церква. Закладена в XIII столітті, багаторазово перебудовувалася.
  • Церква Пресвятої Діви Марії. побудована в XVI столітті, згодом розширена. Вівтарі в стилі бароко.
  • Венеційська башта. Залишилася від венеційської фортеці XVI століття.

Література[ред. | ред. код]

  • Handbook for foreign visitors to Croatia. Zagreb. 1997

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 Червня 2017. Процитовано 05 червня 2018.
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 05 червня 2018.
  3. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 Березня 2019. Процитовано 05 червня 2018.
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 Березня 2022. Процитовано 31 Березня 2022.
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання[ред. | ред. код]