Конвалія (заказник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Конва́лія — ботанічний заказник місцевого значення. Розташований у Лиманському районі Донецької області. Статус заказника присвоєно рішенням облвиконкому № 9 від 10 січня 1979 року[1]. Площа — 43 га. Заказник розташований на території Лиманського державного лісництва і входить до складу Національного природного парку «Святі гори»[2].

Територія заказника являє собою ліс у заплаві річки Сіверський Донець, у якому росте конвалія травнева, для охорони якої був створений заказник. У заплавах ростуть діброви природного походження. Здебільшого вік дерев становить близько 110 років, деякі екземпляри віком близько 300 років[3].

На території заказника «Конвалія» вирощують природним способом ясенево-дубові, липово-дубові та кленово-дубові діброви[3].

Координати: 48°55′12″ пн. ш. 38°04′12″ сх. д. / 48.92000° пн. ш. 38.07000° сх. д. / 48.92000; 38.07000Координати: 48°55′12″ пн. ш. 38°04′12″ сх. д. / 48.92000° пн. ш. 38.07000° сх. д. / 48.92000; 38.07000

Скасований згідно з рішенням Донецької обласної ради №4/18-508 від 02.10.2004 року [4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ООПТ Донецкой области. Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 22 грудня 2007.
  2. Джерело Національний природний парк «Святі Гори» [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  3. а б Заказник «Конвалія»[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Лист Державного управління екології та природних ресурсів у Донецькій області №11-4931 від 21.08.2006 року

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Заказники місцевого значення: Азовська дача; Артемівські садово-дендрологічні насадження; Балка Водяна; Балка Грузька; Балка Орлинська; Балка Північна; Бесташ; Болото Мартиненкове; Верхньосамарський; Гектова балка; Заплава — 1; Знаменська балка та ін. // Донбас заповідний: Наук.-інформац. довідник-атлас. 2003. 159 с.: іл. — с. 65-105.
  • Пасичник, Н. И. Озера и заказники: Краснолиман. р-на / Н. И. Пасичник //Пасичник, Н. И. Краснолиманщина: вчера, сегодня, завтра. 2007. 335 с.: ил. — С. 262–264.

Посилання[ред. | ред. код]