-Знайдено: + Вперше в СРСР, 25 грудня1987 року, перший секретар ЦК Компартії УкраїниВолодимир Щербицький у доповіді, присвяченій 70-річчю утворення УРСР згадав про факт голоду. Згадування було побіжним («5-6 рядків»), і причиною голоду було оголошено «посуху», але принципово новим було визнання самого факту — раніше (і то дуже зрідка) дозволено було згадувати лише про «нестачу продуктів». Є підстави стверджувати, що це визнання було вимушеним — з огляду на очікуване оголошення результатів роботи американської комісії.
-Знайдено: + Починаючи з осені 2000 року розпочалось спорудження 3,3 кілометрової ділянки Святошинсько-Броварської лінії в західному напрямку. Будувались паралельно дві станції — «Житомирська» і «Академмістечко», але з зупинками через нерегулярне фінансування. Для будівництва з 14 січня2001 року до 25 грудня2002 року була перекрита частина проспекту Перемоги під якою пройшла ділянка лінії. 24 травня2003 року ця ділянка з двома новими станціями була введена в експлуатацію. Це останні наразі побудовані станції на найстарішій лінії Київського метрополітену, після відкриття яких довжина гілки становить 22,7 км, на яких розміщується 18 станцій, з них 12 підземних[1]
-Знайдено: + Трагедія 24 грудня2008 року в Євпаторії надовго залишиться в пам'яті містян. Після закінчення Великої Вітчизняної війни це була найбільша трагедія — загибель мирних громадян Євпаторії. У ніч з 24 на 25 грудня2008 року, близько 21:40 обрушилися 2 під'їзди будинку № 67 по вулиці Некрасова.
-Знайдено: + В 2000-х рр. у рідному місті В.Боровиковського Миргороді одну з вулиць було названо ім'ям митця, а наприкінці 2008 року в центрі міста на вулиці Миколи Гоголя було відкрито пам'ятник славетному землякові роботи скульптора Миколи Мірошниченка, з нагоди чого відбулися урочистості за участю представників обласної та міської влади, громадськості, автора монумента та меценатів увічнення пам'яті В.Боровиковського та ін. відомих миргородців[3].
-Знайдено: + * Василь НеїжмакМитець із козацького роду. У Миргороді відкрили пам’ятник художнику Володимиру Боровиковському // «Україна Молода», № 224 за 25 грудня2008 року
Підзаголовок:=== Тролейбуси ===
Знайдено: + Перший тернопільський тролейбус вийшов на лінію 25 грудня1975 року. До 2003 року у місті діяло 15 тролейбусних маршрутів. Станом на вересень2012 року в Тернополі діє 9 тролейбусних маршрутів (з них 2 — у «години-пік»). Тернопіль обслуговують в середньому 50 тролейбусів. У місті використовуються тролейбуси таких виробників як Škoda, ЮМЗ та ЛАЗ.
Підзаголовок:=== Сесії ===
Знайдено: + * 25 грудня — 30 грудня;
-Знайдено: + Вже з кінця листопада 1917 більшовики готували захоплення влади в Україні. Після невдалого повстання в Києві більшовицький уряд Росії 17 грудня1917 вислав Україні ультиматум, який УЦР відкинула, і тоді більшовицька армія почала наступ на Україну. Скликаний до Києва 17 грудня1917 З'їзд Рад Селянських, Солдатських і Робітничих Депутатів висловив «цілковите довір'я і свою рішучу підтримку УЦР». Більшовицькі депутати переїхали до Харкова, де 25 грудня1917 створили конкуренційний до УЦР і Генерального Секретаріату Народний Секретаріат УНР. Одночасно УЦР вислала делегацію на мирову конференцію з Центральними Державами у Бересті.
-Знайдено: + 24-25 грудня відбувся бій за станцію Лозова, тоді ж повстали юнаки Чугуївської школи(Історія Українського війська: Книга в двох частинах. — Ч. 2. — (Репринт). — Львів: Видання І. Тиктора, 1936. — 568 с.).
Підзаголовок:== Відзнаки ==
Знайдено: + Заслужений діяч науки УРСР (з 1968 року). Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (присуджено 25 грудня1969 року за двотомну працю «Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції на Україні»; у співавторстві).
Підзаголовок:=== Електротранспорт ===
Знайдено: + Першу чергу трамвайної лінії в Кривому Розі було відкрито 1935 року. Її довжина становила 8 км. Вже на кінець 1937 року вона була подовжена до 20 км. Рух тролейбусу відкрито 25 грудня1957 року.
-Знайдено: + | кінець_терміну = 25 грудня1991
-Знайдено: + Нагороджений Нобелівською премією миру1990, але його міжнародна репутація постраждала через придушення демократичних виступів у прибалтійських республіках. Після невдалого путчу в серпні1991 р., прискореного розпаду СРСР, влада Горбачова ослабла, і 25 грудня1991 він пішов у відставку.
-Знайдено: + Після підписання Біловезьких угод (в обхід заперечень Горбачова) і фактичної денонсації союзного договору 25 грудня1991 р. Михайло Горбачов склав з себе повноваження глави держави.[5]
-Знайдено: + v=YQGXjrH19RU «ТВ ІНФОРМ» 25 грудня 1991] </ref> Досі відсутні будь-які відомості про те, щоб відставка Президента СРСР була прийнята в установленому порядку Державною Радою СРСРПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>
-Знайдено: + 25 грудня1641 відбулося підписання попереднього мирного договору, за яким імператор, а з іншого боку Швеція і Франція заявили про свою готовність скликати конгрес для укладення загального миру. Мирний договір підписано 24 жовтня1648 року одночасно в Мюнстері і Оснабрюці.
-Знайдено: + * 25 грудня1960 року здана в експлуатацію перша черга тонколистового прокатного стану «1700» на заводі імені Ілліча. Ця подія ознаменувала собою початок реконструкції підприємства. 12 січня1963 року уведені в лад новомартенівський цех на заводі імені Ілліча з 6-ю надпотужними сталеплавильними печами й 1-я черга найбільшого в СРСР слябінга. У березні 1964 року дав першу сталь конвертерний цех заводу імені Ілліча;
Підзаголовок:=== Літопис ===
Знайдено: + 25 грудня Наказ Кримського ревкома «Про визначення курортних місцевостей загальнодержавного значення в Криму», в якому названа Алушта. Перша здравниця організована на колишній дачі Ліндена.
-Знайдено: + Митрополит Іосиф (Солтан) був одним із найдостойніших архіпастирів. Свою діяльність на митрополичому престолі він ознаменував скликанням церковного собору у Вільному. Собор відкрився 25 грудня, тобто на Різдво Христове 1509 року, й прийняв декілька найважливіших рішень, які мали велике значення для Церкви.
-Знайдено: + 25 грудня2012 року обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Верховної Ради України 7-го скликання[6].
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 13 (25) грудня1900 року в селі СніжнаСквирського повітуКиївської губернії (нині Погребищенського районуВінницької області) в родині сільського вчителя й дяка. Із шести років учився в церковно-парафіяльній школі, де брав участь у хорі, оволодів грою на скрипці. З десятирічного віку вчився в Київському духовному училищі. За недовгий час став учасником великого дитячого симфонічного оркестру. Через рік навчання йому дали перше соло в концерті з творів Д. Бортнянського. Потім батьки віддали його у двокласну вчительську школу, де з його ініціативи учні створили інструментальний ансамбль. Олександр оволодів диригуванням і коли у 1916 році вчителя співів мобілізували на фронт, очолив хор школи. Він сам поступово навчився гармонізувати революційні пісні на потребу дня і 1 травня1917 року хор, керований О. Міньківським успішно виступив на маніфестації, виконуючи гармонізовані Олександром «Марсельєзу», «Варшав'янку» та «Сміло у ногу рушаймо».
-Знайдено: + Останні роки свого життя Соколовський провів у Москві та Вільнюсі. Помер 25 грудня1883 року у Вільнюсі. Похований на цвинтарі Расу, неподалік від поховання литовського композитора і художника Чюрльоніса.
-Знайдено: + 25 грудня1922 Свідзінського призначили архіваріусом, 10 січня 1923 — секретарем новоствореного архівного управління, а від липня 1923 він виконував обов'язки завідувача.
-Знайдено: + 25 грудня1632 р. Генеральна військова рада в Черняхівській балці, прагнучи повернення до стародавніх прав і вольностей у вигляді «добрих козацьких конституцій», вчинила переворот майже повністю було переобрано вищих старшин, а на чолі їхньої Ради поставлено рядового козака Андрія Діденка, який ретельно захищав козацькі права і звичаї. Та на цій посаді він утримався недовго. Незабаром старшина посадила на гетьмана Дорофія Дорошенко, який відповідно займав більше пропольську позицію.
-Знайдено: + |дата = ніч з 24 грудня (6 січня) на 25 грудня (7 січня)
-Знайдено: + Коляда́ — дохристиянське слов'янське свято в ніч з 24 на 25 грудня на честь народження сонця та Різдва[8][9]. З часом було витіснене або злилось з християнським Різдвом і Святками (Пор. біл.Каляды, лит.Kalėdos — Різдво). Невід'ємними атрибутами свята були подарунки, переодягання (ряджені з використанням шкур, масок і рогів), співи.
-Знайдено: + На тому ж III З'їзді народних депутатів, 15 березня1990 р., була заснована нова посада: Президент СРСР. Першим і останнім Президентом СРСР став М. С. Горбачов. (До цього в СРСР вищою посадовою особою був Голова Верховної Ради СРСР, якого неофіційно часто називали президентом; цю посаду також обіймав М. С. Горбачов від 25 травня1989 р. до моменту вступу на посаду Президента.) Президент СРСР був главою держави. За конституцією, він повинен був обиратися громадянами СРСР шляхом прямого і таємного голосування, але як виняток перші вибори Президента СРСР були проведені З'їздом народних депутатів. Однак, у зв'язку з розпадом СССР у грудні 1991 року, всенародні вибори Президента СРСР так жодного разу і не відбулися. Посада Президента СРСР припинила своє існування 25 грудня1991 року з відставкою М. С. Горбачова.
-Знайдено: + Розпад СРСР завершили Біловезькі угоди. 8 грудня1991 керівники трьох республік - Росії, України та Білорусії, що були державами - засновниками СРСР, оголосили, що Союз РСР як «суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування». Згодом було погоджено спільну заяву про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД), щоб дати змогу приєднатися до неї іншим республікам. 21 грудня1991 на зустрічі в Алма-Аті глави 11 колишніх республік СРСР підписали Декларацію у підтримку Біловезьких угод і заявили про створення Співдружності Незалежних Держав з координуючими функціями і без будь-яких спільних законодавчих, виконавчих чи судових органів. Від участі в СНД ухилилися республіки Прибалтики, а також Грузія (яка увійшла туди пізніше, але згодом знову вийшла). У зв'язку з припиненням існування СРСР, 25 грудня1991 о 19 годині Президент СРСРМ. С. Горбачов виступив на телебаченні, заявивши про складання своїх повноважень "з принципових міркувань". Радянський союз остаточно припинив своє існування 26 грудня1991, коли саморозпустилася Рада Республік Верховної Ради СРСР - останній союзний орган.
-Знайдено: + Влада у Харкові під час революції була в руках Тимчасового уряду та демократичних установ — губ. комісара, міськ. думи, земств. Окремо творилися роб. совєти, в яких переважали неукраїнські елементи, що намагалися перебрати владу в свої руки революційним шляхом, особливо після листопада 1917. Українці Харкова, репрезентовані в Українській Центральній Раді, гуртувалися в гром. і культ. товариствах, гол. з метою впливати на міські справи й укр. населення провінції. У X. засновано Укр. губ. раду (гол. Рубас), скликано з'їзди сел. та представників «Просвіти» Слобожанщини й створено товариство «Рідна Школа». У Харкові появлялися 1917–1918 тижневик «Рідне Слово», соц.-дем. газ. «Робітник» (тричі на тиждень) та щоденник соц. напряму «Нова Громада». У двох перших універсалах Укр. Центральної Ради не говорилося ясно, чи її автономна влада поширюється й на Харків, 3 універсал поширив її формально і на Харківщину без визначення кордонів. У Харкові перебували й українізовані полки. Але близькість Росії, у якій владу перебрали большевики, і Донбасу, де фактично вони захопили владу також, та слабість поміркованих укр. і рос. сил вирішили долю Харкова. Вже з кінця листопада 1917 до Харкова прибули червоноґвардійці з Росії та збольшевизовані матроси з Прибалтики. Вони у спілці з місцевими большевиками роззброїли 13.12. війська Центральної Ради та рос. антибольш. сили; 24—25 грудня відбувся у X. з'їзд рад, який проголосив себе всеукр. та обрав сов. уряд України, т. зв. Нар. секретаріат на чолі з Є. Медведєвим. Ось як про ці події згадує британський історик Роберт Конквест в своїй праці «Жнива скорботи: радянська колективізація і голодомор»:
-Знайдено: +
16-18 грудня1917 p. в Києві відбувся з'їзд Рад, на якому більшовики одержали тільки 11 % голосів. Тоді їхні делегати переїхали до Харкова, щойно зайнятого Червоною армією, і скликали там свій з'їзд Рад. Серед його делегатів переважали росіяни. 25 грудня 1917 p. з'їзд заявив про створення “радянського уряду” на чолі з Ю. Коцюбинським. 22 січня1918 p. Центральна Рада проголосила Україну незалежною суверенною республікою, однак 12 лютого харківський маріонетковий уряд увійшов до Києва слідом за Червовою армією, а Центральна Рада переїхала до Житомира.[10]
Підзаголовок:== Творчість ==
Знайдено: + Як письменник Довгалевський проявив себе в написанні двох шкільних драм. Перша з них — різдвяна «Коміческое дєйствіе», розповідає про народження Христа, прихід волхвів до царя Ірода, побиття дітей та покарання Ірода. Друга — великодня «Властотворный образ человъколюбия Божія» (1737 р.), присвячена створенню людини, вигнанню її з раю та поверненню праведників з пекла. Драми були поставлені відповідно 25 грудня1736 р. та 10 квітня1737 р.
-Знайдено: + Народний депутат України 6-го скликання з 25 грудня2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 76 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член політичної партії Народний Союз «Наша Україна». Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (грудень 2007 — грудень 2011). Вийшов з фракції, оскільки вона «вступила в змову з провладною більшістю щодо ухвалення закону про вибори народних депутатів»[11]. Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (з грудня 2007).
-Знайдено: + Миха́йло Дми́трович Оберю́хтін (11 червня1924, місто Свердловськ, Росія — 25 грудня1993, Львів) — український баяніст, викладач. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990).
Підзаголовок:== Хронологія ==
Знайдено: + * Згідно з рішеннями міжгалузевої акредитаційної комісії від 15 грудня2000 року та наказом Міністерства освіти і науки України від 25 грудня2000 року Черкаський інженерно-технологічний інститут акредитовано за найвищим — IV — рівнем.
-Знайдено: + * Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (25 грудня1997) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку банківської системи України, активне сприяння залученню інвестицій в національну економіку[14]
-Знайдено: + Церква Різдва Богородиці засновано у 1765 році. Відомостей про церкву — мало, на місті першої церкви у 1781 році була збудована друга, згоріла 25 грудня1887 року. Церква не збереглась.
Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + * Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (25 грудня2008) — за особисті заслуги у зміцненні національної безпеки України, захисті економічних інтересів держави[15]
Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + nreg=1200/2008 Указ Президента України № 1200/2008 від 25 грудня 2008 року «Про нагородження В. Хорошковського відзнакою „Іменна вогнепальна зброя“»]</ref>
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + ]</ref>. Проте вже по ходу чемпіонату, 25 грудня, було оголошено про припинення існування клубу, який на той момент був лідером турніру[16], але 21 січня2011 року губернатор Полтавської області Олександр Удовиченко заявив, що клуб буде грати і існувати[17].
-Знайдено: + З давніх-давен празник Христового Різдва був на рівні з празником Христового Воскресення. Тому й церковний устав дивиться на Христове Різдво, як на другу Пасху. У старих типіках і богослужбовому псалтирі під 25 грудня є така примітка: «Пасха, празник триденний». Тож, як до празника Пасхи вірні готувалися молитвою і постом, так і різдвяний піст став для них часом приготування до приходу Спасителя. Симеон Солунський († 1429) каже: «Цей сорокаденний піст схожий на піст Мойсея, який постив 40 днів і ночей та прийняв таблиці Божих Заповідей. Постім і ми 40 днів і приймемо живе Слово Боже, воплочене від Діви і причастимося Його Тіла».
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 25 грудня1963 поблизу Касперівців на річці Серет введено в дію ГЕС.Відтоді виробила понад 600 млн квт.-год. електроенергії.
-Знайдено: + Вадим Сергійович Червов (25 грудня1930 — 8 квітня2000) — український віолончеліст російського походження, професор, викладач, завідувач кафедрою струнно-смичкових інструментів НМАУ ім. Чайковського.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 25 грудня1930 року у Ярославлі, РРФСР. Музичну освіту отримав у Московській консерваторії у класі Г. С. Козолупової та М. Л. Ростроповича (педагогічна практика), яку закінчив у 1952 році. Вадим Червов — лауреат Міжнародного конкурсу віолончелістів на ІІІ Всесвітньому фестивалі молоді й студентів у Берліні (1951, 2-га премія)
-Знайдено: + У серпні 1919 року територія села була під владою Добровольчої арміїгенералаДенікіна. Денікінці, лякаючи військово-польовим судом, вимагали від населення здати вогнепальну зброю, навіть мисливські рушниці, а також повернути реманент, майно та худобу, взяті в колишніх власників. Та гельмязівці не виконували розпорядження. «В селі і в околицях немає порядку», — скаржився гельмязівський пристав повітовому начальству. 25 грудня1919 року влада в селі знов повернулась до «червоних».
-Знайдено: + 25 грудня2009 року в Києві відкрито пам'ятну дошку Георгію Миколайовичу Кірпі на будівлі Державної адміністрації залізничного транспорту України (вул. Тверська, 5).[19]
-Знайдено: + Несподівано для всіх Спілберг зробив якісно новий оберт до інших тем і зняв фільм, сюжет якого, за деякими свідченнями, запропонував режисерові Леонардо ді Капріо. 25 грудня2002 року відбулася прем'єра нового фільму Спілберга «Злови мене, якщо зможеш» з Леонардо ді Капріо і Томом Хенксом в головних ролях. У картині, що грунтується на реальних подіях початку 60-х років ХХ століття, розповідається про молодого блискучого афериста, шахрая вищої проби Френка Ебегнейле, який завдяки своєму розуму і щасливій вдачі ніколи не сидів у в'язниці. І якби йому на хвіст, подібно до «риби-прилипали», не сів агент ФБР Джо Шайє, цей молодик, став би непійманим злочинцем. Цікаво, що прототип героя, справжній Френк Ебегнейл, котрий написав свого часу книгу про власну бурхливу молодість, працював консультантом у цій картині.
-Знайдено: + * Орден «За заслуги» III ст. (25 грудня2012) — за вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя участі українських спортсменів в Олімпійських іграх[21]
-Знайдено: + * Орден княгині Ольги I ст. (25 грудня2012) — за вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя участі українських спортсменів в Олімпійських іграх[22]
-Знайдено: + Рішенням XVII сесії міськради від 25 грудня2007 року зі складу виконавчого комітету було виведено радника міського голови Мєдвєдєва Олега Олександровича[23]
-Знайдено: + Протягом жовтня 1941—вересня 1943 Хотімля перебувала під німецькою окупацією. В районі села діяв партизанський загін, учасники якого разом з бійцями 300-ї дивізії в ніч з 25 на 26 грудня1941 року напали німецький штаб та вогневі точки, розташовані в Хотімлі та Новоданівці. В результаті нападу було знищено 260 німецьких вояків[25].
-Знайдено: + За указом від 25 грудня1841 року Мукарівський маєток був переданий в управління Міністерства державних маєтностей. В селах Мукарів Підлісний, Мукарів Польовий, Вихрівка, Сприсівка, Міцівці, Варварівка, Татариськи, Слобідка Ярова налічувалось 1475 селян чоловічої й 1487 жіночої статі, 1887 десятин орної землі в розпорядженні фільварку, 5143 десятини в розпорядженні селян, 1619 десятин лісу. За новими інвентарями складеними після прийому маєтку в управління держави, його річний прибуток складав 7189 крб. сріблом. Але ця передача не вилучила міцівецьких селян з-під влади дворянства, оскільки Мукарівський маєток було передано в 6-річну оренду за плату 10150 крб. сріблом. Очевидно, що таке значне перевищення орендної плати над інвентарним доходом стимулювало орендарів до посилення експлуатації селян, але з іншого боку воно стимулювало й впровадження новітніх методів ведення господарства. Після закінчення терміну оренди селяни Мукачівського маєтку були переведенні на поземельний оброк. Це сприяло розширенню їх господарської самостійності та формуванню приватної ініціативи. Так, вже на початку ХХ ст. в Міцівцях налічувалося 1574,5 десятин селянської надільної землі, 29 десятин приватновласницької (селянина Є. Довбні), 44,03 церковної.
-Знайдено: + |дата_затвердження = 25 грудня1992 року
-Знайдено: + Ге́рб Новоя́ворівська затверджений сесією Новояворівської міської ради 25 грудня1992 року.
-Знайдено: + 25 грудня1992 року сесія міської ради затвердила хоругву: прямокутне полотнище з співвідношенням сторін 1:1. Верхня частина шириною 3/10 від ширини хоругви — жовтого кольору, нижня — 7/10 ширини хоругви — синього. У верхній частині — три зелених яворових листки в ряд, у нижній — три жовтих трикутники в два ряди один над двома.
-Знайдено: + Костянтин Михайлович Віленський (пол.Konstanty Wilenski; народ. 25 грудня1949, Київ) — композитор, класичний та джазовий піаніст-віртуоз. До початку 1990-х рр. творив та мешкав у Києві, потім переїхав до Польщі.
-Знайдено: + |Роки введення першого та останнього гідроагрегатів = 25 грудня1963
-Знайдено: + Діє від 25 грудня1963. Відтоді виробила понад 600 млн квт.-год. електроенергії.
-Знайдено: + Народилася 25 грудня1916 р. в м. Кореличі (Білорусь) в родині вчителів. Закінчила режисерський факультет Київського кіноінституту (1937).
Назва:Військово-морські сили Української Народної Республіки та Української Держави
-Знайдено: + Зрештою, 25 грудня1918 р. морський міністр все-таки був призначений. Першим і найбільш визначним, а разом із тим найдіяльнішим морським міністром Директорії УНР став енергійний старший лейтенант флоту М. І. Білінський, людина великих організаційних здібностей. 3 січня 1919 року наказом по Морському Генеральному штабу № 10/1 Головний отаман військ і флоту УНР С. Петлюра підтвердив легітимність раніше прийнятого морського прапора, наказавши «лічити прапором Воєнної фльоти Української Народної Республіки прапор, затверджений 18 липня 1918 року»[27]. Першими законотворчими заходами Морського міністра були прийняття законів про штати центральних установ Морського Міністерства (20 січня 1919 р.), «Закон про гардемаринську школу» (11 січня 1919 р.), і нарешті «Закон про фльоту» (25 січня 1919 р.). Перший акт містив такі розділи: штати Морського Міністра, штат канцелярії Морського Міністерства, штат Морського Генерального Штабу, штат Головної Морської Господарчої Управи, штат Головної Морської Технічної Управи, штат Головної Морської Будівельної Управи, штат Гідрографічного управління, штат Головного Воєнно-Морського Судового Управління, штат Головного Воєнно-Морського Санітарного Управління[28].
-Знайдено: + 25 грудня2002 року суд під головуванням Івана Воліка та за участі суддів Федорчука і Валігури постановив вирок у «справі 9 березня»[29]. Миколу Ляховича було засуджено до 5 років ув'язнення, Карпюка — до 4,5, Мазура, Зайченка, Гальчика та Мирончика — до 4, Бойка та Горощука — до 3,5, Бурячка — до 3 років, Назара — до 2 років і 3 місяців. Решта підсудних отримала по два роки позбавлення волі, які фактично добігали кінця, адже термін ув'язнення відраховувався з моменту їхнього арешту. Карпюка було взято під варту у залі суду. Справу Андрія Шкіля було виділено в окреме провадження.
-Знайдено: + 7 квітня 2006 року Верховний Суд України переглянув рішення Голосіївського суду від 25 грудня 2002 та частково пом'якшив його[29].
-Знайдено: + Трагедія 24 грудня2008 року в Євпаторії надовго залишиться в пам'яті містян. Після закінчення Німецько-радянської війни це була найбільша трагедія — загибель мирних громадян Євпаторії. У ніч з 24 на 25 грудня2008 року, близько 21:40 обрушилися 2 під'їзди будинку № 67 по вулиці Некрасова.
-Знайдено: + Інга Кейван (повністю Кейван Інга Іларіївна) (25 грудня1976, м. Чернівці) — поетеса, літературний критик, літературознавець, кандидат філологічних наук, лауреат першого Літературного конкурсу ім. В.Коваля (2002).
-Знайдено: + Народився 25 грудня1903 р. в Одесі в родині робітника. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив операторський факультет Одеського державного технікуму кінематографії (1927). Працював асистентом оператора на Одеській кіностудії, оператором Київської студії художніх фільмів, на Українській студії хронікально-документальних фільмів.
-Знайдено: + l=EHU&verbvar=Kovaliv_S&abcvar=14&bbcvar=33</ref> (* 25 грудня1848 — † 26 квітня1920) — письменник і педагог, освітянський діяч, автор шкільних підручників, публіцист; займає чільне місце серед українських письменників останньої чверті XIX століття.
-Знайдено: + |Загиблим воїнам-інтернаціоналістам (афганцям), меморіал || 2004 || У сквері біля Військового інституту артилерії та ракетних військ на вулиці Герасима Кондратьєва, 142
50°53′00″ пн. ш.34°47′00″ сх. д. / 50.883367° пн. ш. 34.783208° сх. д. / 50.883367; 34.783208|| || Меморіал (на мармурових плитах викарбувано 123 прізвища загиблих воїнів-«афганців») було урочисто відкрито 25 грудня2004 року. Автори меморіалу — Валерій Голуб, Дмитро Коршунов, скульптор Віктор Беленко, депутат міськради Олег Жданов. Ініціатива створення пам'ятника належить Сумській спілці ветеранів та інвалідів воїнів-афганців «Афганінва», спорудження меморіалу приурочено до 25-ліття введення до Афганістану контингенту радянських військ[31].
-Знайдено: + Кучеренко Анатолій Олексійович (* 27 березня1940, Київ — † 25 грудня2006, Київ) — український актор та кінорежисер.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Трагічно загинув 25 грудня 2006 року[32], потрапивши під машину на пішохідному переході Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>
-Знайдено: + 25 грудня2008 року ЛУ «СТАН» спільно з Луганським Дискусійним Клубом Інтелектуального Кіно організував новорічний хеппінінг «Танець Бджоли», на основі демонстрації легендарного андеграундного фільму «ПАСІКА».
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 15 жовтня1952 року був призваний до лав ЗС СРСР Смоленським РВК міста Воронежа і спрямований на льотну підготовку в Чугуївське військово-авіаційне училище льотчиків. У грудні 1954 року закінчив Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків. З 25 грудня1954 року служив льотчиком, а з 21 червня1957 року — старшим льотчиком 722-го винищувального авіаційного полку 26-ї винищувальної авіаційної дивізії 22-ї повітряної армії Північного ВО під Петрозаводськом.
-Знайдено: + }}Васи́ль Хоми́ч Прохо́да (25 грудня 1890 (за новим стилем 6 січня1891) — 8 листопада1971) — полковник Армії УНР. Український військовий, політично-громадський і культурний діяч, науковець і публіцист. Інженер-лісник.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Полковник Армії УНР Василь Хомич Прохода народився 25 грудня1890 року на Кубані. Там в 1906 році скінчив 4-клясову горожанську школу та працював у мирового судді. В 1910 р. переселився з матір'ю в Оріхів на Запоріжжі, де в 1912 р. склав іспит за 6 кляс реальної школи та вступив до 51-го пішого Литовського полку в Симферополі. В 1914 році витримав іспит для підвищення до ранги хорунжого та відійшов на австро-угорський фронт. В 1915 р. в бою проти мадярів попав до австрійського полону. В таборі полонених старшин російської армії спершу в Терезині (Чехія) разом з хорунжим Костем Курило та іншими був основником «Малоруской» бібліотеки та драматичного гуртка. В 1917 р. ці гуртки в національно-культурній співпраці з Союзом Визволення України були одними з перших, які включились до українізації старшинського табору в Юзефові.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Залізниця почала працювати 25 грудня1872, хоча тунель у Лупкові завершили тільки 1874 р. Найважливіші залізничні станції: Шаторальяуйхей (Угорщин), Гуменне (Словаччина), Лупків, Загуж (Польща), Хирів (Україна) i Перемишль (Польща). У Перемишлі залізниця з'єднувалася з уже існуючою від 1861 р. Галицькою залізницею імені Карла Людвіга, що дало змогу вперше безпосередньо поєднати залізницею Львів з Будапештом.
-Знайдено: + Своїх 20 перших боїв провів у Бельгії. Всі окрім одного виграв (16 нокаутом). Програв лише Людвікові Мейсу 25 грудня2002 року. Щість місяців пізніше помстився нокаутуючи Мейся у третьому раунді.
-Знайдено: + Народився у с. Байдарські ВоротаТаврійської губернії. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус (1894), 2-ге Костянтинівське військове училище (1896), вийшов підпоручиком до 1-ї гарматної бригади. 17 березня1905 р. з дивізіоном своєї бригади влився на поповнення до 10-ї Східно-Сибірської стрілецької артилерійської бригади, що брала участь у Російсько-японській війні. З 25 грудня1906 р. — молодший офіцер 31-ї артилерійської бригади (Білгород). З 24 серпня1910 р. — начальник 4-го Сибірського гірського артилерійського парку. З 4 березня1911 р. — командир батареї у 4-й Сибірській стрілецькій артилерійській бригаді. З 30 червня1913 р. — начальник відділу ручної зброї Іркутського артилерійського складу. З 1 грудня1914 р. — начальник 2-го бойового відділу Ковненської фортеці. З 23 грудня1914 р. — начальник 3-го артилерійського дивізіону Брест-Литовської важкої артилерії. З 18 лютого1915 р. — начальник господарчої частини 2-го Брест-Литовського окремого важкого артилерійського дивізіону. З 19 травня1915 р. — командир 2-ї батареї 127-ї артилерійської бригади. З 22 серпня1916 р. — підполковник. З 20 травня1917 р. - командир 1-го дивізіону 127-ї артилерійської бригади, закінчив Офіцерську артилерійську школу (1917). Останнє звання у російській армії — полковник.
-Знайдено: + * 25 — 26 грудня у Києві ГР «Відсіч» організував масову розклейку афіш щодо "Дня «X». Так активісти назвали день, «коли знищуватимуть українську мову», тобто голосуватимуть відповідний законопроект у Верховній Раді.[33]
16-18 грудня1917 p. в Києві відбувся з'їзд Рад, на якому більшовики одержали тільки 11 % голосів. Тоді їхні делегати переїхали до Харкова, щойно зайнятого Червоною армією, і скликали там свій з'їзд Рад. Серед його делегатів переважали росіяни. 25 грудня 1917 p. з'їзд заявив про створення “радянського уряду” на чолі з Ю. Коцюбинським. 22 січня1918 p. Центральна Рада проголосила Україну незалежною суверенною республікою, однак 12 лютого харківський маріонетковий уряд увійшов до Києва слідом за Червовою армією, а Центральна Рада переїхала до Житомира.[35]
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Згідно з розпорядженням голови Київської облдержадміністрації від 25 грудня1996 року Фастівський краєзнавчий музей було передано на баланс міста Фастова (з 1 січня1997 року)[36]
-Знайдено: + Незважаючи на складні обставини, командири повстанських частин постійно вживали необхідних заходів для задоволення релігійних потреб особового складу. Найпоширенішим методом було використання місцевих парохів у районах дислокування повстанців. З цією метою, політвиховник групи УПАВО «Заграва»Юрій Рибак, 4 жовтня1943 р., у наказі всім комендантам в окрузі ВО «Заграва» зазначав: «Найпізніше до дня 15 жовтня ц. р. …подати скільки в терені є священиків, яких, на якій мові відбуваються церковні служби, подати які є в терені релігійні секти, їх наставлення до нас»[37]. Командир цієї групи 26-літній уродженець ДерманіРівненська областьмайорІван Литвинчук походив із родини православного священика, навчався в Кременецькій духовній семінарії, відтак надавав великої уваги релігійному життю у своїй військовій окрузі. Командування ВО «Заграва» взяло на облік усіх священиків на території Костопольського, Степанського, Дераженського, Людвіпольського та інших районів, які повстанці контролювали на Волині. У звіті від 25 грудня1943 р. командувачу УПА майор Литвинчук повідомляв, що взяв на облік 44-х православних священиків (серед яких були як «автокефали» так і «автономісти»). З цих 44-х 25 можна було залучати до відправ у повстанських відділах.[38] Варто зазначити, що «залучати» могли лише тих святих отців, які були дійсни воїнами Христовими, і не видавали місце дислокації партизанських загонів та не розголошували таємницю сповіді окупантам, що практикувалась в багатьох промосковських ієреїв, що тяжіли до т.зв., «сергіянської єресі»[39], яких до цього привчили ще за часів першої московсько-більшовицької окупації у 1939 році.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Наказом МВС України від 25 грудня2008 року підприємству «Форт» було доручено приступити до виготовлення і постачання номерних знаків. 11 лютого2009 року МВС уклало з КП «НВО «Форт» угодуПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref> датований 25 грудня1845 року не має розходжень з автографом у збірці «Три літа». Список невідомою рукою, що належав М. О. Максимовичу[40], близький до автографа у збірці «Три літа». Відміни іншого списку Максимовича подав В. М. Доманицький[41]. Наприкінці 50-х років XIX сторічя вірш переписав до свого збірника О. М. Лазаревський[42]. Той список не відбивав тексту, створеного в рукописній збірці «Три літа», містив спотворення й викривлення. Особливо перекручено в ньому заключні рядки твору (47—53). Переглядаючи цей список після повернення із заслання, Шевченко зробив у ньому багато виправлень, усунув частину спотворень, частково відновив варіанти збірки «Три літа», подекуди створив нові варіанти. Заключні рядки (47—53) Шевченко закреслив, нічим їх не замінивши. Правку не доведено до кінця й облишено.
-Знайдено: + Пак Вітольд Вітольдович (20 травня1935, Сталіно — 25 грудня2002, Донецьк) — український математик, гірничий інженер, автор понад 120 винаходів. Син академіка АН України Вітольда Степановича Пака.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 25 грудня2002 року Вітольд Вітольдович Пак помер після хвороби.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 12 (25 грудня) 1907 року в Москві в родині робітника. Росіянин. Восьмирічним хлопчиком залишився сиротою і був направлений в дитячий притулок, де прожив до 1923 року, спочатку в Москві, потім в Курську і Путивлі. У п'ятнадцять років вступив до комсомолу. У 1923 році комсомольська організація спрямовує його на роботу на шахтиДонбасу. Був коногоном, потім відкатчиком.
-Знайдено: + 25 грудня2011 року звернувся з листом до президента «Зорі» з проханням розірвання контракту. Прохання було задоволено і контракт було розірвано за обопільною згодою сторін[43]
-Знайдено: + 25 грудня2009 — при проведенні вогневого приймального випробування двигуна РД-171 м на стенді ВАТ НВО «Енергомаш» відбулася відмова двигуна з руйнуванням матеріальної частини двигуна й окремих систем стенду. Комісія, розглянувши результати обробки телеметричних вимірів і результати аналізу стану матеріальної частини, визначила наступне: відмова двигуна при його роботі на номінальному режимі тяги сталася в результаті займання на 17.6 сек в газовій порожнині за турбіною ТНА в місці з'єднання вихлопного колектора турбіни з газовим трактом однієї з камер (камера № 2). Розвиток горіння призвів на 18.2 сек до руйнування газового тракту двигуна за турбіною, вибуху та пожежі. Ініціювання загоряння відбулося в результаті потрапляння в середину газової порожнини стороннього предмету (речовини) під час виготовлення двигуна, який не міг бути виявлений проведенням штатних процедур огляду та контролю. Найвірогіднішою визначена органічна природа стороннього предмету, який потрапив в середину газового тракту в процесі виготовлення «блок газоводів» двигуна.
-Знайдено: + 25 грудня 2009 при проведенні вогневого приймального випробування двигуна РД-171М на стенді ВАТ НВО «Енергомаш» відбулася відмова двигуна з руйнуванням матеріальної частини двигуна й окремих систем стенду. Комісія, до складу якої увійшли фахівці різних підрозділів ВАТ НВО «Енергомаш», розглянувши результати обробки телеметричних вимірів і результати аналізу стану матеріальної частини, результати проведених розрахункових оцінок і результати спеціально організованих і проведених експериментальних досліджень визначила наступне.
-Знайдено: + |дата_затвердження = 25 грудня2003
-Знайдено: + Герб Затурців затверджений 25 грудня2003 року п'ятнадцятою сесією Затурцівської сільської ради п'ятого скликання.
-Знайдено: + |затверджений = 25 грудня2003
-Знайдено: + Прапор Затурців затверджений 25 грудня2003 року п'ятнадцятою сесією Затурцівської сільської ради п'ятого скликання.
-Знайдено: + Врешті-решт, Сталін дійшов висновку про безумовну військову доцільність надання баз американцям. У зв'язку з цим посланням президента Ф. Рузвельта, 25 грудня1943 року В. Молотов вручив послу США в СРСР А. Гарріману пам'ятну записку, де говорилося[44]:
-Знайдено: + Олена Едуардівна Гладких (*25 грудня1968 м. Суми — † 3 квітня2010 р.) — заслужена художниця України, член Міжнародної Федерації Художників ЮНЕСКО.
Підзаголовок:== Адмінподіл ==
Знайдено: + утворювали одну. З'являються й нові населені пункти. Рішенням виконкому Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 25 грудня1961 р. населений пункт будівництва гірничо-збагачувального комбінату Кременчуцького району віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням йому назви Комсомольське. 15 січня1962 року його передано у підпорядкування Кременчуцькій міській раді депутатів трудящих[45]. Селища Жовтневе, Нікітовка та Шевченківка Карлівської міськради, які фактично злилися з містом Карлівкою, з 8 червня1962 року включено в смугу останнього[46].
-Знайдено: + 25 грудня1961 року рішенням виконкому Полтавської обласної ради депутатів трудящих населений пункт будівництва гірничо-збагачувального комбінату Кременчуцького району віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням йому назви Комсомольське (зараз м. Комсомольськ).
-Знайдено: + Після того, як у 1924 р. технікум у Золотоноші був закритий, А. Д. Моторний був відряджений Наркоматом освіти УСРР у Чернігів і там з 25 грудня1924 р. по листопад1925 р. керував індустріально-агрономічним технікумом. Після реорганізації останнього у Чернігівський землеустрійний технікум ім. Г. І. Петровського став його директором і викладачем геодезії.
-Знайдено: + Кіпте́нко Вікто́рія Костянти́нівна (*25 грудня1966 року) — український географ-країнознавець, кандидат географічних наук, доцентКиївського національного університету імені Тараса Шевченка.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Дівоче прізвище — Бабарицька. Народилася 25 грудня1966 року в місті БровариКиївської області. Закінчила у 1989 році Київський університет зі спеціальності «географ, методист екскурсійної справи, викладач географії», у 1996 році аспірантуру. У 1989–1992 роках працювала перекладачем Київського Інтурбюро. У Київському університеті працює з 1992 року завідувачем лабораторії геоінформації і туризму, з 1994 року асистентом, з 2001 доцентом кафедри країнознавства і туризму. Кандидатська дисертація «Територіальна організація комплексу міжнародного туризму України» захищена у 1997 році.
-Знайдено: + 25 грудняОлег Тягнибок заявив, що не вірить у можливість створення єдиного партійного списку, як запропонувала Юлія Тимошенко. «Не буде єдиного партійного списку — це нереально. Складно об'єднати в одну політичну силу абсолютно різні ідеологічно політичні організації», — вважає політик.[47]
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Не дивно, що займатися футболом уродженець Києва розпочав саме у місцевому «Динамо», вступивши до ДЮСШ у десятирічному віці (перший тренер — Олександр Леонідов). У основному складі дебютував 25 грудня1969 року у поєдинку з тбіліським «Динамо», однак аж до 1973 року з'являвся на полі досить нечасто, граючи переважно за дублюючий склад.
-Знайдено: + Михайло Іванович народився 1 березня1948 р. с. Радиванівка (Кам'янський район, Черкаська область). Освіта вища, закінчив Костромський сільськогосподарський інститут (1971), за фахом — учений-зоотехнік. З 02.1971 р. — старший зоотехнік, з 02.1972 р. — головний зоотехнік Черкаського обласного племтвариноб'єднання. З 05.1981 р. — начальник Черкаського обласного виробничого об'єднання з племінної справи і тваринництва. З 06.1987 р. — генеральний директор Черкаського обласного виробничо-наукове об'єднання з племінної справи і прогресивних технологій в тваринництві «Прогрес». З 05.1993 р. — директор (за сумісництвом) Черкаського філіалу Інституту розведення і генетики тварин УААН. З 10.1996 р. — директор Черкаського інституту агропромислового виробництва; голова правління ВАТ ВО «Прогрес». З 25 грудня2002 р. академік Національної академії аграрних наук України. З 2010 р. — директор Інституту розведення і генетики тварин УААН України.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 21 рік його життя пов'язаний із Полтавою, де він жив з вересні 1900 року. У 1903 році В.Г. Короленко з родиною оселяється в будинку на Мало-Садовій вулиці, що нині носить його ім'я. Саме тут 25 грудня1921 року помер Володимир Короленко. Похований письменник поряд зі своєю садибою, нині територія міського парку культури та відпочинку «Перемога».
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Олена Голуб народилася 25 грудня 1951 року в Києві в інтелігентній сім'ї. Її батьки деякий час виступали на сцені як співаки, потім батько Євген Голуб став журналістом, а мати Зінаїда Морозова — службовцем. О. Голуб закінчила Київський Національний університет ім. Т. Шевченка у 1974 р., факультет біофізики. Деякий час працювала інженером. Але мріяла про те, щоб стати професійним художником. Оскільки тоді при вступі до вишу обов'язковими були тематичні композиції в дусі радянської ідеології, з чим вона не була згодна, брала приватні уроки малювання у художників.Закінчила Інститут журналістської майстерності у 1986, факультет художників преси. Окрім того, відвідувала вільнослухачем викладання живопису в Українській академії друкарства і НАОМА.
-Знайдено: + Марк (Марко) Абрамович Ага́нін (30 вересня (12 жовтня) 1876(18761012), Одеса — 25 грудня1940) — український геофізик. Доктор фізико-математичних наук (без захисту дисертації). Член-кореспондент АН УРСР (1939).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 25 грудня1940 року в поїзді, повертаючись із наукового відрядження з Ленінграда. Поховано в Одесі.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + З 25 грудня1991 року церква знаходиться у посіданні УПЦ (МП). З 1996 року храмом спільно користуються громади УПЦ (МП) і УАПЦ.
-Знайдено: + Держава Ізраїль визнала незалежність України 25 грудня1991 року. 26 грудня1991 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Державою Ізраїль[52]. У 1993 р. в Києві було відкрито посольство Держави Ізраїль.
Зобр:1шт.
Назва:Каховський плацдарм (фільм)
[[Файл:|200px|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + «Кахо́вський плацда́рм» (друга назва — «Суворі дні») — український радянський історичний фільм 1933 року. Прем'єра відбулася 25 грудня1933 року.
Підзаголовок:== Священнослужитель ==
Знайдено: + 25 грудня1927єпископом Георгієм (Делієвим) — на священика і призначений настоятелем Успенської церкви в с. Новий Биків Чернігівської єпархії.
-Знайдено: + 31 грудня1917 року на багатолюдному мітингу вагонних майстерень з нагоди 1-го Всеукраїнського з'їзду Рад, який пройшов 24-25 грудня у Харкові, було прийняте рішення про організацію Жмеринської Червоної Гвардії для захисту завоювань революції. За перші два дні до загону Червоної Гвардії записалося понад 200 чоловік, майже третина з яких були робітниками вагоноремонтних майстерень.
-Знайдено: + Мексиканські Сполучені Штати визнали незалежність України 25 грудня1991 року. 14 січня1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Мексикою[53]. У листопаді 2000 року відкрито Почесне консульство Мексиканських Сполучених Штатів у Києві. Посольство Мексики в Україні функціонує з червня 2005 року. З початку посольство працювало за адресою: 01004, Київ, Крутий узвіз, 6/2. Згодом переїхало в нове приміщення за адресою: 03150, Київ, Анрі Барбюса, 5-В, 1-й поверх, офіс 154
-Знайдено: + Ісламська Республіка Іран визнала незалежність України 25 грудня1991 року. 22 січня1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Іраном[54].
-Знайдено: + Після проголошення незалежності Україною 24 серпня1991 року Мексиканські Сполучені Штати визнали незалежність України 25 грудня1991 року. 14 січня1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Мексикою[55]. У березні 1999 року було започатковано діяльність Посольства України в Мексиці, офіційне відкриття якого відбулося у листопаді 2000 року.
-Знайдено: + Ісламська Республіка Іран визнала незалежність України 25 грудня1991 року. 22 січня1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Іраном[57].
-Знайдено: + 25 грудня1963 року «Юкрейніан Нешнлз», використовуючи перерву в лігових змаганнях, вилітає в десятиденне турне до Бермудських островів. З запланованих п'яти матчів вдалося відіграти лише чотири, одна гра не відбулась через сильні дощі. До складу команди також запрошені троє гравців «Ньюарк Юкрейніан Січ». 3 січня1964 року дружина повертається до Філадельфії[58].
-Знайдено: + Павло Анатолійович Клімкін (25 грудня1967) — українськийдипломат. Заступник Міністра закордонних справ України. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 25 грудня1967 року в м.Курськ. У 1991 році закінчив Московський фізико-технічний інститут, факультет аерофізики та космічних досліджень за спеціальністю — фізика та прикладна математика. Володіє англійською та німецькою мовами.
-Знайдено: + Народний депутат України 6-го скликання з 25 грудня2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 164 в списку. На час виборів: директор Дубровицької автомобільної школи ТСО України, член партії ВО «Батьківщина». Член Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.
-Знайдено: + Народний депутат України 6-го скликання з 25 грудня2007 до 23 травня2008 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 166 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, безпартійний. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 25 грудня 2007). Член Комітету з питань соціальної політики та праці (з 25 грудня 2007). Склав депутатські повноваження 23 травня 2008.
-Знайдено: + | початок1 = 25 грудня2007
-Знайдено: + Народний депутат України 6-го скликання з 25 грудня2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 159 в списку. На час виборів: голова Теофіпольської райради, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 25 грудня 2007). Голова підкомітету з питань забезпечення діяльності Верховної Ради України Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України (з 27 грудня 2007).
-Знайдено: + | початок1 = 25 грудня2007
-Знайдено: + Народний депутат України 6-го скликання з 25 грудня2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 163 в списку. На час виборів: безробітний, член партія ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з 25 грудня 2007). Член Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (з 26 грудня 2007).
-Знайдено: + | початок1 = 25 грудня2007
-Знайдено: + Народний депутат України 6-го скликання з 25 грудня2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 165 в списку. На час виборів: генеральний директор ТОВ «WPI Україна» (місто Київ), член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (25 грудня 2007 — 4 вересня 2012). Член Комітету з питань транспорту і зв'язку (26 грудня 2007 — 19 травня 2010), голова підкомітету з питань авіаційного транспорту Комітету з питань транспорту і зв'язку (з 19 травня 2010).
-Знайдено: + Марина Вікторівна Базанова (25 грудня 1962) - українська радянська спортсменка, гравець українського гандболу, яка виступала за збірну СРСР на Олімпійських іграх 1988 року та за Об'єднану команду. Бронзова призерка Ігор XXIV та XXV Олімпіад (1988, 1992).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 25 грудня1930 р. у м. Шепетівка на Волині. У роки Другої світової війни емігрував до Німеччини, потім до США. Закінчив гімназію в Ашафенбурзі, потім навчався у Ньюарку. Малював олією, укладав картини зі шматочків дерева, складав пісні.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 25 грудня1970 таємним засіданням Закарпатського обласного суду Павло Кампов був засуджений до 6 років таборів суворого режиму і заслання на 3 роки. В ув'язненні став інвалідом другої групи у зв'язку з падінням зору. 18 квітня1977 звільнений із заслання за станом здоров'я. Був безробітним, працював економістом на меблевій фабриці товариства глухонімих та в Радванському кар'єрі у Львівській області. Продовжував опозиційну діяльність. Підтримував зв'язки з колишніми політв'язнями, Андрієм Сахаровим, Українською громадською групою сприяння виконанню Гельсінкських угод.
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + | 108 || «Довбуш» Денека Григорій || с. Люблинець Новий Любачівського повіту || 01922-03-099 березня1922 — 01945-12-2525 грудня1945 || Ст. стрілець, ракетник || Месники-1 || Закінчив 5 класів початкової школи. Коваль. Член ОУН з 1938 р. Співорганізатор і член УНС в рідному селі. З квітня 1944 р.- в лавах УПА. 21 листопада 1945 р. важко поранений у бою під час акції на с. Дахнів. Від отриманих ран помер 25 грудня. Похований в с. Молодич Ярославського повіту.
-Знайдено: + nreg=4-17 Постанова Верховної Ради України від 4 грудня 2007 року N 4-VI.] Перевірено 2009-06-17.</ref>. 25 грудня2012 р. перейменований на Комітет Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя.
-Знайдено: + nreg=4-17 Постанова Верховної Ради України від 4 грудня 2007 року N 4-VI.] Перевірено 2009-06-17.</ref> як Комітет Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Перейменований 25 грудня2012 р. з виділенням Комітету з питань промислової та інвестиційної політики.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Розроблений згідно з технічним завданням тепловоз ТЕ130 міг бути побудований у дво-, трьо-і чотирисекційному виконанні. 15 грудня 1981 року головний інженер Головного управління локомотивного господарства МШС Бевзенко А. Н. погодив технічні умови (ТУ24.04.505-81) на виготовлення дослідного зразка чотирисекційного тепловоза, а 25 грудня того ж року їх затвердив головний інженер Всесоюзного виробничого об'єднання «Союзтепловозпутьмаш» Щегловітов Н. Д.
-Знайдено: + 25 грудня 2010 року було представлено перший сингл: «Киев-Нью-Йорк».
Підзаголовок:=== Сингли ===
Знайдено: + |Випущений = 25 грудня2010
Підзаголовок:=== Сингли ===
Знайдено: + Киев-Нью-Йорк — перший сингл київського альтернативногорок-гуртуMy Ink з дебютного альбому Vesta. Сингл був випущений 25 грудня2010 року.
-Знайдено: + Ігор Романович Ліфанов (народився 25 грудня 1965 року, Миколаїв) — російський актортеатру і кіно.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Ігор Ліфанов народився 25 грудня 1965 року в Україні, в місті Миколаєві. Там же пройшло його дитинство. Після закінчення школи, зробив спробу поступити в театральне, але невдало. Потім Ігоря забрали у Владівосток на службу до Морфлоту. Після трьох років служби вернувся до рідного міста, рік пропрацювавши в Миколаєві, поїхав до Москви знову поступати в театральне. Але ця спроба була також невдалою, тоді курс набирав відомий актор, народний артист СРСР В. І. Коршунов. На запитання педагога, які в нього були оцінки в школі, Ігор відповів :
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 25 грудня1949 емігрував у Монреаль, де був активістом місцевого осередку Комітету українців Канади і передовим членом Українського союзу гетьманців-державників. З 1955 року — член редколегії газети «Батьківщина» у Торонто (органу українського консервативного гетьманського руху). Був одружений з О. Русовою, онукою дійсного члена НТШ О. Русова.
↑Згідно з Хронікою Биховця — 1351 року. 1351 hod. Kniaź weliki Olgierd, sobrawszysia so siłami swoimi litowskimi, y szodszy pobił tatar na Siney wode, troch bratow, Chaczy-beja, a Kutłubuhu, a Dmitreja. A tyie try braty u Orde panowali a otczycze y dedycze byli Podolskoie zemli, a ot nich położeni byli na Podoli atamany, kotoryie wsi dochody zawedali, a k nim pryieżdżali baskaki tatarskije i w tych atamanow beruczy dani k Orde wożywali. Brat że welikoho kniazia Olgierdow kniaź Korjat derżal Nowohorodok Litowski, a w neho byli czotyry syny: kniaź Jurj, kniaź Alexandr, kniaź Konstantyn a kniaź Fedor. Ino tyie kniażata Korjatowiczy, try braty, z dozwoleniem welikoho kniazia Olgierda, diady swoieho, y s pomoczyiu litowskoiu poszli w Podolskuju zemlu. A w tot czas w Podolskoy zemli ne był ni odyn horod ni derewom rublenny, ni kamenem budowany. Tohdy tyie kniażata, pryszodszy w Podolskuiu zemlu, y woszli wo pryiaźń so atamany y poczali boronity Podolskuiu zemlu od tatar, y bayskakom wychoda poczali ne dawaty. Nayperwey naszli sobie twerżu na rece na Smotryczy, y tut sobi naradyli horod Smotrycz. W druhom meste byli czerncy w hore, i w tom meste naradyli horod Bokotu. Y łowiaczy w łowach pryhodyłosia im uhonity oleney mnoho w tom ostrowe, hde nyni Kamenec łeżyt. I posekszy les umurowali horod Kamenec; a z toho wsi horody podolskija podełali y wsiu zemlu Podolskuiu osieli. ПСРЛ. - Т.32. — М.: Наука, 1975, — Хроника Быховца. — С.139.
↑Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ReferenceF не вказано текст
↑Шрамченко Святослав. День свята Української Державної Фльоти.//Літопис Червоної Калини. — Львів, 1933. — Ч. 6.
↑Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Shramch_Zakon не вказано текст
↑ абВерховний Суд України, спільне засідання Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії [http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/68C7222F4E1770A4C32571770024E9E9?
-Знайдено: + OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=68C7222F4E1770A4C32571770024E9E9&Count=500& 7 квітня 2006. Ухвала]. Повністю цитується вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 грудня 2002.
↑Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Кальнов-Совенко-1 не вказано текст
↑Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943–2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с. 7
↑Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини (1943–2003 рр.): Довідник з історії адміністративно-територіального поділу. Частина ІІ. — Полтава: Полтавський літератор, 2002., с. 8
.jpg)
_186420.jpg)
.svg){kind=icon}
.svg)
|| Меморіал (на мармурових плитах викарбувано 123 прізвища загиблих воїнів-«афганців») було урочисто відкрито 25 грудня 2004 року. Автори меморіалу — Валерій Голуб, Дмитро Коршунов, скульптор Віктор Беленко, депутат міськради Олег Жданов. Ініціатива створення пам'ятника належить Сумській спілці ветеранів та інвалідів воїнів-афганців «Афганінва», спорудження меморіалу приурочено до 25-ліття введення до Афганістану контингенту радянських військ[31].
.jpg)
