Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/7 липня

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед

-Знайдено: + 7 липня 1648 року до Вінниці вступають частини військ Богдана Хмельницького на чолі з полковником Максимом Кривоносом і вона стає сотенним містом Кальницького полку. Героїчну сторінку в історію боротьби українського народу за незалежність вписали вінничани у березні 1651 року, коли у ході оборони міста 3-тисячним козацьким полком під проводом полковника Івана Богуна було вщент розгромлено 20-тисячне польське військо. У 1643 і 1653 рр. Вінницю відвідав Богдан Хмельницький, котрий після цієї перемоги сказав: «Тебе славний полковнику, не забуде народ ніколи». Протягом 1653–1667 рр. Вінниця була полковим містом гетьманської держави.

Зобр:33шт.

Назва:Верховна Рада України II скликання

Підзаголовок:== Склад ==
Знайдено: + |з 7 липня 1994

Зобр:1шт.

Назва:Список фестивалів в Україні

Підзаголовок:==Музика==
Знайдено: + * Молода Галичина (7—12 липня, Новояворівськ, Львівська область) — фестиваль-конкурс молодих виконавців. [3]

Назва:Політичні партії України

-Знайдено: + | 17 липня 1992
-Знайдено: + | 7 липня 1997
-Знайдено: + | 7 липня 2004

Назва:Курилас Осип Петрович

-Знайдено: + О́сип Петро́вич Курила́с (* 7 липня 1870, Щирець, Львівщина — † 25 червня 1951) — український маляр; переважно жанровий портретний живопис, реалістична, демократична традиція («Жебраки», «На Гуцульщині»).
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1870 року в місті Щирець у багатодітній сім'ї дяка, який був учителем народної школи. Потяг до малювання у хлопця проявився рано, але батько хотів, щоб син унаслідував його професію, тому віддав хлопця до дяківської бурси. Потім, у 1886 році вступив до Художньо-промислової школи у Львові, яку закінчив через 4 роки. Юнак мав бажання продовжувати навчання в Академії мистецтв, але для цього потрібні були гроші, які батько спрямовував на виховання решти своїх дітей. Осип підробляв малюванням ікон і портретів для міщан.

Зобр:5шт.

Назва:Ораторська проза

-Знайдено: + Інша група пам'ятників О. П. — урочисті «слова» і повчання. Особливо багато святкових «слів» (гомілій) було присвячено найшанованішим церковним святам: Різдву Богородиці (відзначається 8 вересня за старим стилем), Воздвиженню чесного і животворящого хреста (14 вересня), Уведенню Богородиці в храм (21 листопада), Різдву Христову (25 грудня), Богоявленню (6 січня), Стрітенню (2 лютого), Благовіщенню (25 березня), Спаса (6 серпня) і Успінню Богородиці (15 серпня), а також рухомим святам — Великодню, Вознесінню і Трійці. Ці свята іменувалися двунадесятими. Присвячувалися гомілії і великим святам: Покрову (1 жовтня), Обрізанню (1 січня), дневі пам'яті апостолів Петра і Павла (29 червня), пам'яті Різдва Іоанна Предтечі (7 липня) і Усікновенню глави Іоанна Предтечі (29 серпня). Похвальні «слова» присвячувалися архангелам, пророкам, апостолам, батькам Богородиці — Йоакиму і Ганні, а також святим — у дні їх успіния або віднайдення мощів.

Назва:Антонович Марко Дмитрович

-Знайдено: + Марко Дмитрович Антоно́вич (* 7 липня 1916, Київ — 28 січня 2005, Монреаль, Канада) — український історик і публіцист, організатор наукової праці у діаспорі. Мешкав у США, Канаді.

Назва:Мешко Оксана Яківна

-Знайдено: + Один з провідників Української Гельсінкської Спілки, створеної 7 липня 1988 року на основі Української Гельсінкської Групи, член Координаційної Ради.

Назва:Скрипник Микола Олексійович

-Знайдено: + Мико́ла Олексі́йович Скри́пник (*25 січня 1872, Ясинувата — † 7 липня 1933, Харків) — радянський партійний і державний діяч.

Зобр:1шт.

Назва:Чорновіл В'ячеслав Максимович

-Знайдено: +

-Знайдено: + 7 липня 1988 року на 50-тисячному мітингу у Львові Чорновіл офіційно оприлюднив Декларації принципів Української гельсінської спілки, співголовою якої став. УГС стала першою в Україні відкритою опозиційною КПРС організацією партійного типу. В'ячеслав Чорновіл був одним з трьох робочих секретарів, потім членом виконкому УГС, очолював пресову службу — написав і відредагував понад сто листів прес-служби УГС, які оперативно, у день виходу, передавалися по радіо «Свобода», а також розповсюджувалися самвидавом.

Зобр:10шт.

Назва:Шухевич Роман Йосипович

-Знайдено: + Народився Роман Шухевич у місті Львові, на вулиці Собіщизни, будинок № 7 (сучасна вулиця Довбуша, будинок № 2, квартира належала Володимиру Шухевичу та його дружині Герміні)^[1] 30 червня 1907 року^[2] Батьки — Осип-Зиновій Шухевич та Євгенія Шухевич (дівоче прізвище Стоцька). Шухевичі належали до тих галицьких священичих родів, які протягом XIX століття сприяли українському національному відродженню. З роду Шухевичів вийшла когорта політичних, культурно-громадських та військових діячів, що формували модерну українську націю та боролися за її державність.
-Знайдено: + У червні 1934 р. у зв'язку з убивством Перацького поліція провела масові арешти серед членів ОУН. 18 червня арештовано Романа Шухевича і згодом, 6 — 7 липня, заслано до концентраційного табору у Березі Картузькій без достатніх доказів вини^[3]. Цей табір славився нелюдськими умовами життя в'язнів. Постійне знущання над арештованими, фізичне й моральне, стало системою і доведене було до тупого садизму. Кожен із них отримував власний номер, який мав носити великий на плечах, а малий — на лівому рамені (наприклад, Дмитро Грицай мав № 44). У таборі Шухевича приписали до групи кочегарів, які взимку носили вугілля та розпалювали печі^[4]. Але й тут він очолив націоналістичну організацію самооборони.
-Знайдено: + З огляду на зазначене, німецька окупаційна влада вважала небажаним перебування у Львові батальйону „Нахтіґаль“ і вже впродовж 7-9 липня 1941 р. його сотні рушили на схід. Хоч Р. Шухевич та його легіонери тяжко сприйняли негативне ставлення нацистів до питання української самостійності, проте вони все ж надіялися, що Берлін змінить свою позицію.
-Знайдено: + Згідно з постановою Української Головної Визвольної Ради від 7 липня 1950 року Головний Командир УПА Роман Шухевич був посмертно нагороджений двома найвищими нагородами Української Повстанської Армії Золотим Хрестом Бойової Заслуги першого класу, Золотим Хрестом Заслуги першого класу^[5]^[6].
-Знайдено: + У 1930, після звільнення від служби в польській армії, Роман Шухевич одружився з дочкою пароха села Оглядів, Наталією Березинською (*13 березня 1910 — †28 лютого 2002). Там 28 березня 1933 у них народився син Юрій. Після окупації Західної України большевиками Наталія Шухевич із сином, щоб не потрапити в тюрму, перейшла нелегально кордон і добралася до Кракова, де зустрілась із чоловіком. Тут 16 жовтня 1940 народилася їхня дочка Марія. Під час Другої світової війни у липні 1941 Шухевич перебралася до Львова. Тут із двома дітьми проживала до арешту 17 липня 1945.
-Знайдено: + Дружину Шухевича Наталію заарештували 17 липня 1945 р. Обох дітей від неї забрали й віддали до дитячого будинку в м. Чорнобиль. Згодом Наталя зі своєю матір'ю Осипою також була відправлена на заслання, а діти — син Юрій та дочка Марія — були передані до дитячого будинку в Донецьку. Згодом Юрія було ув'язнено, і він перебував у таборах понад 32 роки. Сьогодні Юрій Шухевич — відомий громадсько-політичний діяч^[7].

Зобр:42шт.

Назва:Бучач

-Знайдено: + 7 липня 1941 р. Бучач зайняли війська вермахту. Бучач увійшов до окружного староства (крайсгауптманшафту) Чортків (нім. Kreishauptmannschaft Tschortkau). Крайсгауптмани: Ґерхард Літтшваґер (нім. Gerhard Littschwager), Ганс Куят (нім. Hans Kujath).

Зобр:20шт.

Назва:Янукович Віктор Федорович

-Знайдено: + Проте у серпні 2006 року, в ході переговорів між президентом Ющенком і лідерами парламентських фракцій, був розроблений документ — Універсал національної єдності,^[8] який підписали представники всіх фракцій Верховної Ради, окрім Юлії Тимошенко і голови фракції Компартії Петра Симоненко (він не підтримав декілька пунктів Універсала). У документ, окрім положень, що передбачали використання української мови як державної і гарантували громадянам України вільне використання російської або інших мов, був також включений пункт про виконання плану дій «Україна—НАТО». На підставі цього Універсала, 7 липня 2006 року була створена Антикризова коаліція, яка з 23 березня 2007 року змінила назву на Коаліція національної єдності^[9], за участю фракцій Партії регіонів, КПУ, та СПУ . 4 серпня 2006 року Верховною Радою України був призначений персональний склад Кабінету Міністрів України та Прем'єр-міністр України Віктор Янукович, який на момент призначення на цю посаду був народним депутатом України. У зв'язку з тим, що протягом двадцяти днів з моменту призначення повноваження народного депутата України Віктора Януковича не були припинені^{[джерело?]}, з огляду на вимоги статті 5 Закону України «Про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають депутатський мандат з іншими видами діяльності», постанова Верховної Ради України від 4 серпня 2006 року про призначення Віктора Януковича на посаду прем'єр-міністра України втратила чинність з 25 серпня 2006 року. Але, попри це, Віктор Янукович, сумнівно з правової точки зору^{[джерело?]}, продовжував здійснювати повноваження Прем'єр-міністра України до призначення нового Уряду за результатами позачергових виборів народних депутатів 2007 року.

Зобр:9шт.

Назва:Яцик Петро Дмитрович

-Знайдено: + Петро́ Дми́трович Я́цик (*7 липня 1921, Верхнє Синьовидне, Сколівський район, Львівська область — † 8 листопада 2001) — канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим вкладом у фінансування українознавства на Заході та в Україні.

Назва:Косів

-Знайдено: + | день міста = 7 липня (Івана)

Назва:Новояворівськ

-Знайдено: + З 1992 р. державним діячем, почесним громадянином міста Новояворівськ Лукашиком Степаном Івановичем було засновано Міжнародний фестиваль молодих виконавців сучасної української пісні "Молода Галичина", яки й проводиться щороку 7—12 липня в Палаці культури «Кристал» та котрий дав путівку в мистецьке життя багатьом молодим виконавцям, відомим сьогодні зіркам української естради: Катерині Бужинській, Наталії Бучинській, Каті Chilly, Тетяні Ліберман (Тіна Кароль), Оксані Грицай (Міка Ньютон), композиторам Тимуру Усманову, Руслану Талабірі.

Зобр:1шт.

Назва:Хржонщевський Никанор Адамович

-Знайдено: + Никано́р Ада́мович Тржаска-Хржонще́вський (7 липня 1836, Перм — †1 вересня 1906), патолог, один з основоположників гістофізіології та санітарної освіти населення в кол. Рос. Імперії, родом з м. Пермі, поль. роду.

Назва:Черкаси

Підзаголовок:=== Клімат ===
Знайдено: + Середньорічна температура повітря в місті становить +7,7 °C, мінімальна вона у січні (-5,9 °C), максимальна — у липні (+19,8 °C). Найнижча пересічна температура повітря в січні (-16,6 °C) зафіксована в 1963 році, найвища (+1,6 °C) — в 2007. Такі ж піки для липня становлять відповідно — найнижчий +17,6 °C (1978 і 1979 роки), а найвищий +25,8 °C (1936). Абсолютний мінімум температури повітря в Черкасах було зафіксовано в січні 1935 року і він склав −35,3 °C, тоді як абсолютний максимум +37,4 °C — 30 липня 1936 року^[10] та +38 °C — 7 липня 2012 року.

Зобр:38шт.

Назва:Юцевич Євген Омелянович

-Знайдено: + Євген Омелянович Юцевич (* 7 липня 1901, Добровеличківка — 1 червня 1988, Київ) — композитор, диригент і музичний консультант у театрах і клубах Києва, викладач акустики й інструментації, батько музикознавця Юрія Юцевича
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1901 року в селі Добровеличківці Херсонської губернії. Загальну та початкову музичну освіту здобув у Вознесенській музичній гімназії. Теоретичних музичних дисциплін і композиції навчався у М. Погодаєва, В. Золотарьова, Л. Ревуцького. Завершив музичну освіту в 1932 році у Київському музично-драматичному інституті імені М. Лисенка. Під час громадянської війни грав у військовому духовому оркестрі. Організував у Вознесенську великий духовий оркестр, який з успіхом виступав у багатьох містах України.

Зобр:1шт.

Назва:Яворівський Володимир Олександрович

-Знайдено: + Впродовж останніх років вів на Першому каналі Українського радіо авторську передачу «20 хвилин з Володимиром Яворівським», останній випуск якої вийшов у ефір 7 липня 2010 року. Рішенням ради Національної радіокомпанії України у рамках переформатування усі авторські передачі були вилучені з ефіру. Передачу було закрито вдруге, перший раз це сталось за президентства Леоніда Даниловича Кучми.

Зобр:3шт.

Назва:Язловець

-Знайдено: +
17 липня 1660 р. король Речі Посполитої Ян IV Казімеж надав привілей на проведення в місті ярмарку на день Св. Василія (за руським обрядом). 20 червня 1661 р., на прохання дідича Станіслава-Яна Конецпольського, король Ян IV Казімеж надав новий привілей на проведення в місті двохтижневого ярмарку коло дня Св. Юрія (за руським календарем).^[11]
-Знайдено: + У вересні 1939 року містечко було окуповане московсько-більшовицькими військами. Тоталітарний сталінський режим отримав серед місцевого населення незначну підтримку. У січні 1940 Язловець переведений до категорії сіл. 7 липня 1941-21 липня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. За адміністративним поділом, увійшло до складу Бучацького району Тернопільської области.

Зобр:10шт.

Назва:Товсте (смт)

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 7 липня 1941 — 13 квітня 1944 — під німецькою окупацією, під час якої у Тлустому й на околиці закатували близько 5 тис. осіб, в тому числі єврейську громаду містечка, яка налічувала в той час близько 2500 чоловік.^[12]

Зобр:1шт.

Назва:Токаржевський-Карашевич Ян

-Знайдено: + 7 липня 1978 Токаржевського-Карашевича перепоховали на українському пантеоні в Бавнд-Бруку в Нью-Джерсі.

Назва:Укоопспілка

-Знайдено: + page_id=5949 | сайт "Fedy Diary" - стаття "Кооперація. Сторінки історії. Інст-т економіки РАН / Частина I"](рос.)</ref>. В цілому, з 1866 по 1891 рік на Україну було створено 16 аналогічних споживчих товариств. 7 липня 1920 в Харкові представниками Дніпроспілки, Об'єднання української робочої кооперації, Союзу споживчих спілок Півдня Росії та Південного управління Центрсоюзу створено Всеукраїнський союз споживчих кооперативних організацій - ВУКОПСПІЛКА.

Зобр:2шт.

Назва:Симоненко Валентин Костянтинович

-Знайдено: + | кінець_терміну3 = 7 липня 2011
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 7 липня 2011 року звільнений Верховною Радою України з посади Голови Рахункової палати у зв'язку із закінченням терміну повноважень.^[13]

Зобр:1шт.

Назва:Турчинов Олександр Валентинович

-Знайдено: + | кінець2 = 7 липня 2005

Зобр:1шт.

Назва:Стара Ушиця

-Знайдено: + В червні 1923 року в Старій Ушиці утворено райком Компартії. 7 липня 1941 року фашисти вдерлися до Старої Ушиці, було розстріляно близько 700 чоловік (у 1939 р в Старій Ушиці було 4.5 тис.жителів), на каторжні роботи вивезено 130 юнаків і дівчат. 29 березня 1944 року 237-а стрілецька дивізія 380-ої армії 1-го Українського фронту вибила гітлерівців зі Старої Ушиці. Воїнів, що загинули в бою за село з військовими почестями поховано в братській могилі у сільському сквері.

Зобр:5шт.

Назва:Острог

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + * 1995 — Постановою Верховної Ради України від № 275/95-ВР від 7 липня 1995 року місто Острог віднесено до категорії міст обласного значення.

Зобр:3шт.

Назва:Теребовля

-Знайдено: + | день міста = 7 липня
-Знайдено: + 5-7 липня 1997 року — урочистості до 900-річчя Теребовлі^[14]. З нагоди урочистостей місто відвідав другий президент України Леонід Кучма. Тоді ж було урочисто відкрито пам'ятник князю Васильку Ростиславичу.

Зобр:25шт.

Назва:Радомишль

-Знайдено: + 22 червня 1941 року розпочалася Друга світова війна, проти СРСР. Місто зазнає бомбардувань німецької авіації, а вже 7 липня 1941 року на підступах до Радомисля розгорілися запеклі бої, але під переважаючими силами противника радянські війська змушені відступити. 9 липня 1941 року ворог окупував місто. 20 липня 1941 року німецькі війська вступили в місто. Восени 1941 року окупанти проводять масові розстріли єврейського населення в урочищі «Лісова Пісня» та в яру Черчі, за 1941—1943 роки знищено 2000 євреїв.^[15] У квітні 1942 року розпочинається масовий вивіз молоді до Німеччини. Проте населення Радомисльщини не скорилися фашистським загарбникам. Наприкінці грудня 1941 року почала діяти підпільна група, в якою керував командир Червоної Армії В. Гальона, в якій налічувалося 20 чоловік. Ще одну підпільну групу з жителів міста і села Кримок очолила К. Сичевська. В лютому 1942 року почала діяти підпільна друкарня заснована М. Ткаченком та О. Лагутенком. У ній було надруковано 25 антифашистських листівок та повідомлень Радінформбюро загальним тиражем понад 18 тисяч примірників. В місті розгортає діяльність і осередок ОУН, яку очолив Сурмач, але в листопаді 1941 року більшість членів осередку арештовані і в грудні розстріляні фашистами. Антифашистська боротьба доповнюється нальотом на Радомисль, 4-го серпня 1943 року партизанського загону І. Хитриченка, в результаті якого було розбито гарнізон і спалено міст.

Зобр:9шт.

Назва:Петро Конашевич-Сагайдачний

-Знайдено: + 7 липня козаки підійшли під одне з найбільш укріплених міст на півдні Московщини — Лівни. В результаті несподіваної атаки запорожці взяли місто ще до першої години дня. В полон потрапив воєвода Микита Черкаський, а інший воєвода, Петро Данилов, вбитий під час бою. Захопивши лівенську фортецю, запорожці знищили всіх оборонців. Після оволодінням містом запорожці розмістились у його посаді, а 10 липня продовжили шлях^[16].

Зобр:30шт.

Назва:Волочиськ

-Знайдено: + | день міста = 7 липня

Зобр:2шт.

Назва:Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

-Знайдено: + 7 липня 1959 екіпаж Московського управління цивільної авіації здійснив перший рейс на Ту-104 за маршрутом Москва—Київ—Москва. Під час першого рейсу на борту було 100 пасажирів (переважно керівники авіації та журналісти) та 1600 кг вантажу. З 10 липня рейси Ту-104 стали регулярними. До листопада 1960 року польоти до аеропорту Київ (Центральний) виконували екіпажі Московського, Ленінградського і Грузинського управлінь цивільної авіації.

Зобр:23шт.

Назва:Битва під Берестечком

-Знайдено: + 7 липня король, залишивши в заручниках полковника Крису (польські й чимало українських істориків стверджують, що Криса добровільно залишився у короля і сам давно шукав нагоди, щоб перейти до поляків), посилає до взятого в облогу табору листа, де пропонує козакам попросити вибачення, видати 17 козацьких полковників, булаву Хмельницького, гармати й скласти зброю.

Зобр:18шт.

Назва:Берестечко

-Знайдено: + 7 липня 1547 року великий Литовський князь, король Сигизмунд ІІ Август надає Берестечку привілей — Магдебурзьке право. В цій дарованій князю Фрідріху Пронському милості читаємо: «Де маєтность та (тобто Берестечко) княжни Федори Богушівни Боговитіної дісталася її чоловікові князю Фрідріху Глібовичу Пронському, дозволити йому в Берестечку місто зводити, мати корчми з медом і пивом, корчми горілчані і винні, одержувати чопове, торгове мито, торги проводити в кожен понеділок, а ярмарки на Іллі і на запусти перед Пилипівкою».
-Знайдено: + 28 червня 1914 року в результаті вбивства сербським націоналістом Гаврилом Принципом спадкоємця Австрійського престолу ерцгерцога Фердинанда розпочалася І світова війна. Українці відразу опинились у складі ворогуючих армій, зокрема Російської і Австрійської, більш того, війна велася на території України, не оминула вона і міста Берестечко. Багато мешканців містечка під виглядом евакуації було вивезено на Схід, частина залишилась. 26-27 липня 1914 р. відбувся кавалерійський бій поблизу міста, який завершився повною поразкою австрійських кіношників і відступом їх в м. Броди. На початку 1915 року бойові дії були перенесені безпосередньо на територію Волині. 2 травня 1915 р. німецько-австрійські війська прорвали фронт і захопили західну Волинь. Різко зросли ціни на продукти, паливо. Населення голодувало, спалахнув тиф. У 1916 році війська Південно-Західного фронту під командуванням Брусилова перейшли в наступ і знову зайняли місто.

Зобр:7шт.

Назва:Кіровоград

Підзаголовок:=== Клімат ===
Знайдено: + Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року^[17].
Підзаголовок:== Релігія ==
Знайдено: + Від 1992 року діє Кіровоградська римо-католицька парафія Святого Духа^[18], яка має власний храм — костел Святого Духа на вулиці Дворцовій. Віряни УГКЦ з дозволу місцевого римо-католицього священика провадять регулярні служби в підвалі цього храму^[19]

Зобр:33шт.

Назва:Козятин

-Знайдено: + | статус = 7 липня 1874
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + У 1874 р. затверджений перший план міста. 7 липня 1874 року селище робочих Козятин було віднесено до категорії містечок Бердичівського повіту Київської губернії.

Зобр:10шт.

Назва:Історія Маріуполя

-Знайдено: + З 17 липня 1932 року Маріуполь (і вся східна частина Дніпропетровської області) увійшли до складу створеної Донецької області (центр — Сталіно (Донецьк)).
-Знайдено: + Після закінчення війни відбудовні роботи в місті розгорнулися ще більше. Із братньою допомогою трудящих Москви, Уралу, Сибіру, всіх союзних республік була відновлена промисловість міста, підняті з руїн металургійні гіганти, морський порт і інші підприємства, а з вересня 1943 року шефство над Сталінською областю у відбудові народного господарства взяла Кемеровська область. Металурги Гур'євська (Казахська РСР) допомагали відновлювати металургійні підприємства Маріуполя. У липні 1945 року металурги Маріуполя відзначали нову перемогу: була уведена в дію азовстальська домна № 3. Борючись за дострокове відновлення об'єктів, колектив заводу завоював першість у Всесоюзному соціалістичному змаганні підприємств Наркомату чорної металургії, тричі одержував минущий Червоний прапор ГКО. За успіхи у відновленні доменної печі № 4 почесні звання лауреатів Державної премії СРСР була визнана гідною група інженерів «Азовсталі». А вже в 4-м кварталі 1943 року заводу імені Ілліча була присуджена премія ВЦСПС і Наркомату танкової промисловості СРСР. 7 червня 1947 року Маріупольський металургійний завод імені Ілліча був нагороджений орденом Леніна. 7 липня 1948 року із заводу імені Ілліча відправлений перший ешелон труб для будівництва першого в УРСР газопроводу «Дашава — Київ», який забезпечив столицю України природним газом. 10 грудня 1948 року запровадженням у дію доменної печі № 1 завершене відновлення «Азовсталі». 31 серпня 1950 року доменна піч № 1 заводу імені Ілліча після дев'ятирічної перерви дала перший чавун, цим завершене відновлення доменного цеху на цьому заводі. До кінця 1950 року всі 48 промислових підприємств не тільки досягли довоєнного рівня, але й перевищили його на 30 %.

Зобр:18шт.

Назва:Динамо (Київ)

-Знайдено: + Наступний матч відбувся 17 липня 1928 року проти клубу Динамо (Одеса). Гра проходила за сильної спеки і в невисокому темпі і закінчився з рахунком 2:2. Відразу після цієї гри Бармінський запросив до «Динамо» з Одеси свого старого знайомого Лазаря Когена, який на той час встиг прославитись як організатор кращої тамтешньої команди «Местран». В Києві його назначили інструктором клубу, що в сучасних мірках відповідає адміністратору.
-Знайдено: + Стадіон «Динамо» став називатися Німецьким стадіоном, а Республіканський — Українським. Саме на ньому 7 червня 1942 року відбулося офіційне відкриття футбольного сезону. Грали команда «Старт» хлібозаводу № 1 та команда «Рух». Перемогли колишні досвідчені динамівці з рахунком 7:2. Такими ж переможними були й усі наступні зустрічі, що відбувалися вже на стадіоні «Зеніт»: 21 червня — з командою угорських вояків (6:2), 5 липня — з румунськими вояками (11:0), 17 липня — з німецькою командою залізничників (6:0). Проте 17 липня цю розгромну перемогу газета «Нове українське слово» повністю розкритикувала:
-Знайдено: + | 7 липня 2001

Зобр:34шт.

Назва:Вибори в Україні

Підзаголовок:== 2006 ==
Знайдено: + 22 червня 2006 року була утворена Коаліція демократичних сил у складі фракцій Блоку Юлії Тимошенко, блоку «Наша Україна» та СПУ, в яку ввійшло 243 народних депутати цих фракцій. Ця коаліція внаслідок виходу з неї фракції СПУ припинила існування зі створенням 7 липня 2006 року Антикризової коаліції (з 23 березня 2007 року — Коаліція національної єдності) у складі фракцій Партії регіонів, СПУ та КПУ і трьох народних депутатів України інших фракцій (243 народних депутата).

Назва:Орден князя Ярослава Мудрого

-Знайдено: + |align="center"|7 липня 2008
-Знайдено: + |rowspan="14" align="center"|27 липня 2012

Зобр:11шт.

Назва:Список Героїв України

-Знайдено: + | 7 липня 2004
-Знайдено: + | 7 липня 2000

Назва:Пинзеник Віктор Михайлович

-Знайдено: + | кінець4 = 7 липня 2005

Назва:Кубанська Народна Республіка

-Знайдено: + * 7 липня — 2 серпня: Північно-Кавказька Радянська Республіка

Зобр:1шт.

Назва:Науменко Володимир Павлович

-Знайдено: + Заарештовано 7 липня 1919 року ЧК, протягом 24 годин засуджено та розстріляно за так звану «контрреволюційну діяльність». Реабілітований 13 грудня 1991 року.
-Знайдено: + 6 лютого 1919 року Київ був захоплений військами Червоної Армії. 7 липня Науменко був заарештований ЧК, допитаний слідчим В. Вітлицьким, засуджений та розстріляний вже наступного дня за звинуваченням у контрреволюційній діяльності^[20]. Довідавшись про арешт Науменка, 9 липня свій протест надіслали перший президент УАН академік В. І. Вернадський та секретар-академік А. Ю. Кримський, але вирок було вже виконано. Науменка розстріляв комендант ВУЧК Терехов. Разом з Науменком чекісти розстріляли також юриста Е. Ф. Богуцького та популярного київського адвоката С. Горбунова.^[21].

Зобр:4шт.

Назва:Бережани

-Знайдено: + hrono Інститут історії України]</ref>. Від 7 липня 1941 до 22 липня 1944 Бережани — під німецько-нацистською окупацією. К. Вихопець, Г., Т. Концевич, А. Концевич — жителі села, одні з праведників народів світу^[22]

Зобр:19шт.

Назва:Цибулько Володимир Миколайович

-Знайдено: + 7 липня 2005 року на підставі постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Віктора Пинзеника і постанови ЦВК від 8 липня 2005 року про визнання обраним народним депутатом України по одномандатному загальнодержавному округу Володимира Цибулька, і, враховуючи результати виборів народних депутатів України, внесені у відповідний протокол ЦВК від 15 квітня 2002 року «Про результати виборів народних депутатів України по одномандатному загальнодержавному округу від 31 березня 2002 р.», ЦВК зареєструвала Володимира Цибулька народним депутатом України.

Назва:Шевченко Іван Теодосович

-Знайдено: + Івáн Теодóсович (Феодóсійович) Шевчéнко (* 22 березня 1905, Новий Стародуб, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія, тепер Петрівський район, Кіровоградська область, Україна — † 7 липня 1993, Київ, Україна) — український вчений-клініцист, хірург, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки України.

Зобр:2шт.

Назва:Конотопська битва

-Знайдено: + Конотопська битва або Соснівська битва (27 червня — 29 червня / 7 липня — 9 липня 1659 року) — битва між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку і московським військом з іншого біля міста Конотопа сучасної Сумської області. Один із ключових епізодів російсько-української війни 1658–1659.

Зобр:4шт.

Назва:Лаврик Семен Семенович

-Знайдено: + Семе́н Семе́нович Ла́врик (* 20 жовтня (2 листопада) 1915(19151102), с. Велика Слобідка, тепер Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — † 7 липня 1990, Київ) — український лікар-гематолог. Член-кореспондент АН УРСР (1979). Заслужений діяч науки УРСР (1975).

Зобр:1шт.

Назва:Симеон (Лукач)

-Знайдено: + Народився 7 липня 1893 р. у с. Старуня Солотвинського (тепер Богородчанського) району Станіславівської області. Походив із простих селян.

Зобр:1шт.

Назва:Пальмов Віктор Никандрович

-Знайдено: + Ві́ктор Ника́ндрович Па́льмов (29 вересня (10 жовтня) 1888(18881010), Самара — 7 липня 1929, Київ) — російський і український авангардний живописець-футурист.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 7 липня 1929 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №15, ряд 6, місце 1).

Зобр:1шт.

Назва:Жнибороди

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 7 липня 1941 – 25 липня 1944 – під нацистською окупацією. У 1944–1946 рр. внаслідок переселення поляки виїхали на свою батьківщину. У селі з попередніх мешканців залишилось тільки кілька сімей корінних мешканців. На місце поляків приїхали переселенці з Польщі із сіл Посада Риботицька, Бушковичі, Ганчова, Радова, П’ятків, Одрехів, Лимна, Янківці, Острів та Болестришичі.

-Знайдено: + * 7 липня 1941 — Приходять німці.

Зобр:1шт.

Назва:Лапський Остап Васильович

-Знайдено: +

Оста́п Ла́пський (*7 липня 1926, Гуцьки - 20 жовтня 2012, Варшава)— український поет; лауреат Шевченківської премії (2007).

-Знайдено: + Остап Лапський, наш сучасник, виходець з українського Полісся, де 7 липня 1926 року почався його життєвий шлях у селі Гуцьках, неподалік Кобриня на Берестейщині, у селянській сім'ї Василя і Дарії, перших учителів і напутників у світі рідного слова. Та й сам він за професією — вчитель. Вчителював у початковій, середній та у вищих школах. Як русист Вроцлавського університету та випускник україністики Варшавського університету, пропрацював з варшавськими україністами 24 роки, а згодом 15 років у Лінгвістичній редакції Польського Радіо та — як читаєо в автобіографічній довідці — " …звідки його за приналежність до Солідарності нагнали!

Зобр:1шт.

Назва:Копичинці

-Знайдено: + Від 7 липня 1941 до 23 березня 1944 тривала німецько-фашистська окупація міста. За цей час фашисти і їх посібники вбили понад 9 тисяч жителів міста і навколишніх сіл, зруйнували більш як 80 громадських будівель та 73 житлових будинки. До червня 1943 року число євреїв у Копичинцькому гетто перевищила 5000, вони були звезені з міста і інших навколишніх містечок. 3 червня всі євреї, які були привезені в гетто з Бучача були страчені німцями і поліцаями. Майже щодня після цього євреї були вбиті. Остаточна ліквідація євреїв почалося 20 липня 1943 року. Ю. і М. Гринчишини, Г. та С. Грокольські — одні з праведників народів світу^[23]

Зобр:1шт.

Назва:Микулинці

-Знайдено: + У травні 1927 року відбувся І великий страйк сільськогосподарських робітників, вимогою якого було встановлення 8-годинного робочого дня і поліпшення умов праці. У квітні 1934 року застрайкували різники, які вимагали підвищення заробітної плати на 50 %. У 1937 не вийшли на роботу робітники пивоварні, вимагаючи підвищити заробітну плату. З такою самою вимогою 15 червня 1938 року виступили робітники, зайняті на будівництві дороги. Страйк тривав до 7 липня, після чого вимоги страйкарів були частково задоволені.
-Знайдено: + |align=center |17 липня 1944

Зобр:15шт.

Назва:Гусятин

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Гусятин окупований гітлерівцями 7 липня 1941 року. Визволенний 24 березня 1944 року військами 1-го Українського фронту в ході Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції.^[24]

Зобр:1шт.

Назва:Одеський національний морський університет

Файл:Ректор ОНМУ.jpg

-Знайдено: + ОНМУ знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України. За результатами державної акредитації університет акредитовано за IV рівнем. (ліцензія серія АА № 903575 від 7 липня 2004, сертифікат про акредитацію серія РД- 4 № 160365 від 7 липня 2004). У 2003 році ОНМУ успішно пройшов сертифікацію на відповідність міжнародному стандарту ISO 9001: 2000 системи менеджменту якості.

Зобр:1шт.

Назва:Іван

Підзаголовок:== Іменини ==
Знайдено: + 2 січня, 11 січня, 20 січня, 28 січня, 6 лютого, 8 лютого, 9 лютого, 12 лютого, 13 лютого, 9 березня, 2 квітня, 9 квітня, 11 квітня, 12 квітня, 24 квітня, 27 квітня, 1 травня, 2 травня, 12 травня, 21 травня, 1 червня, 7 червня, 9 червня, 11 червня, 15 червня, 23 червня, 26 червня, 7 липня, 11 липня, 14 липня, 16 липня, 25 липня, 31 липня, 3 серпня, 12 серпня, 11 вересня, 15 вересня, 16 вересня, 20 вересня, 27 вересня, 6 жовтня, 9 жовтня, 28 жовтня, 1 листопада, 25 листопада, 26 листопада, 15 грудня, 20 грудня, 23 грудня.

Назва:Міністерство освіти і науки України

-Знайдено: + * З 7 липня 2005 року при міністерстві діяла Всеукраїнська студентська рада, як консультативно-дорадчий орган.

Назва:Бандера Андрій Михайлович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 2 липня 1941 слідство у справі отця Андрія Бандери завершилося. В обвинувальному висновку, складеному слідчими, йшлося про переховування нелегала, наявність націоналістичної літератури, націоналістичні переконання підслідного. Проте першим, а отже головним звинуваченням священика, було те, що він, «будучи батьком керівника закордонного проводу антирадянської націоналістичної організації ОУН Бандери Степана Андрійовича, підтримував з ним до останнього часу систематичний зв'язок». 7 липня відбувся «суд», який тривав менше двох годин. Відповідаючи на питання суддів про своїх дітей, отець Андрій Бандера гордо відповів: «Я своїм дітям дав належне виховання, прививаючи їм любов до України. Світогляди моїх синів і доньок однакові».

Зобр:2шт.

Назва:Цушко Василь Петрович

-Знайдено: + | кінець3 = 7 липня 2005
-Знайдено: + 25 травня 2006 року Цушко склав присягу депутата Верховної Ради та став заступником голови фракції СПУ Олександра Мороза, а також членом комітету з фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України. 7 липня 2006 року, коли Мороз став головою Верховної Ради, Цушко того ж дня був обраний першим секретарем політради СПУ і керівником партійної фракції в парламенті.

Назва:Парламентські вибори в Україні 2006

-Знайдено: + Парла́ментські ви́бори в Украї́ні 2006 — чергові вибори до Верховної Ради України, що відбулися 26 березня 2006 року за пропорційною системою в загальнодержавному виборчому окрузі. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 3% від числа виборців, що взяли участь у голосуванні. Виборча кампанія офіційно почалася 7 липня 2005 року, і з 26 листопада по 31 грудня 2005 року проходило висування та реєстрація кандидатів у депутати. Оголошення офіційних результатів відбулося 27 квітня 2006: у газетах «Урядовий кур'єр» і «Голос України» були опубліковані офіційні результати виборів у Верховну раду. Згідно з законодавством, результати виборів набирають сили тільки після їх опублікування в офіційних друкованих органах Кабінету міністрів та Верховної Ради. Після проголошення ЦВК результатів голосування їх публікація була тимчасово заборонена Вищим адміністративним судом, який розглядав позовні заяви політичних партій і блоків, що не подолали тривідсотковий бар'єр.

Зобр:15шт.

Назва:Борщів

-Знайдено: + Під час Визвольних змагань тут зупинявся штаб Армії УНР під проводом Симона Петлюри. На початку липня 1919 у Борщів переїхав уряд ЗУНР на чолі з Євгеном Петрушевичем. Від 27 липня до 15 вересня 1920 у Борщеві перебували війська Червоної Армії, був організований більшовицький ревком.
-Знайдено: + Від 7 липня 1941 до 6 квітня 1944 Борщів перебував під німецькою окупацією. Звільнений 23 березня 1944 р. військами Першого українського фронту в ході Проскурівсько-Чернівецької операції: 1 ТА — 44 гв. тбр (полковник Гусаковський Йосип Іраклійович) 11 гв. тк (генерал-лейтенант т/в Гетьман Андрій Лаврентійович)^[25].

Зобр:5шт.

Назва:Українська традиційна культура

-Знайдено: + Особливо виділяється давньослов'янське свято літнього сонцестояння — Купала або Івана Купала (7 липня). Це свято не сприйняло християнські риси і залишилося в архаїчній язичницькій формі. Більш того, церква намагалася боротися з традицією проведення Купала, оголошуючи його гріховним, диявольським і т. д. Але, незважаючи на всі заборони, Івана Купала залишився одним з найбільш поширених і улюблених народних свят. Він об'єднував у собі елементи солярного культу (культу Сонця), аграрної магії, очисних і еротичних обрядів. На Купала запалювали колесо і пускали його з гори, неодружені юнаки і незаміжні дівчата стрибали через багаття, водили хороводи, плели вінки і пускали їх за течією річки. Ця гра мала велике значення. Вважалося за честь «очиститися вогнем» — тричі перескочити через багаття. Якщо юнак стрибнув вище за всіх, це провіщало його сім'ї добрий урожай, а якщо ступив ногою у вогонь, зачепив дрова — накличе біду. Якщо юнак з дівчиною вдало разом перестрибнуть багаття — обов'язково одружаться і проживуть вік в любові і злагоді. Уважно стежили за поведінкою вінків на воді. Дівчата плели, як правило, два вінки — для себе і нареченого. На віночках ставили запалені свічки і пускали за течією. Згасла свічка провіщала біду. Якщо вінки пливли поруч — в цьому році молоді одружаться, якщо нарізно — не судилося бути разом.

Зобр:2шт.

Назва:Краснопуща

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 19 ст. Краснопуща була відома як один із релігійних центрів краю. До 1947 щороку 7 липня тут відбувалися відпусти.

Назва:Артеменко Юрій Анатолійович

-Знайдено: + | кінець1 = 7 липня 2005
-Знайдено: + Народний депутат України 4-го скликання квітень 2002-липень 2005, виборчий округ № 77, Запорізька область, самовисування. За 15.99 %, 14 суперників. На час виборів: головний редактор-виконавчий директор ТОВ "Газета «МИГ», безпартійний, член фракції «Наша Україна» (05.2002-02.04), позафракційний (лютий-вересень 2004), заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації (з червня 2002), член фракції «Наша Україна» (з вересня 2004). Склав депутатські повноваження 07 липня 2005.

Назва:Колективізація у СРСР

-Знайдено: + * 7 липня 1935: Закон, який надає колгоспам землю в «довічне користування»

Зобр:1шт.

Назва:Більче-Золоте

-Знайдено: + 7 липня 1941 року окупація змінилася на німецьку. Радянська влада повернулася після 8 квітня 1944 року знову в село, починаючи жорстоку розправу над тими, хто не погоджувався з цим.

Зобр:2шт.

Назва:Виступ полуботківців

-Знайдено: + Ви́ступ полубо́тківців — збройний виступ вояків Другого українського імені гетьмана Павла Полуботка козачого полку та членів Українського військового клубу імені Полуботка з метою проголошення незалежності України, що відбувся у ніч з 4 (17) на 5 (18) липня 1917 року. Виступ мав соціальні та політичні причини. Вояки-полуботківці страждали від нестачі продовольства, медикаментів, поганих умов проживання. Політичними причинами заколоту стала нерішуча національна та військова політика Української Центральної Ради. У вирі повстання опинилися понад 10 тисяч озброєних вояків та більша частина киян. Тим не менш, завдяки злагодженим та скоординованим діям Центральної Ради та керівництва Київського військового округу (КВО), виступ було придушено, а його учасників вислано на фронт. Вважається, що ідеологом та натхненником виступу був Микола Міхновський, хоча не існує жодного документу, який би вказував на його участь у цих подіях.
-Знайдено: + У ніч на 7 липня 1917 року у деяких місцях Києва сталися нові ексцеси. Так, група полуботківців здійснила набіг на Пущу-Водицю, де влаштувала трус дач і вилучила знайдену зброю.
-Знайдено: + Зрештою, в обстановці напруженого, та все ж спокою полуботківці надвечір 7 липня 1917 року стали здавати зброю солдатам полку імені Богдана Хмельницького. Лише до «Арсеналу» було відправлено 14 возів, наповнених конфіскованою зброєю.
-Знайдено: + 8 липня 1917 року Генеральний секретаріат заслухав повідомлення Івана Стешенка та Бориса Мартоса про переговори з полуботківцями в Грушках 7 липня і про здачу полуботківцями зброї полкові імені Б. Хмельницького. Генеральні секретарі заявили, що, на їх думку, при відправці полуботківців на фронт їм слід видати посвідчення, у якому б зазначалось, що Центральна Рада визнає їх полком імені Полуботка і буде клопотатись про затвердження полку урядом. Іван Стешенко доповів про умови, на яких полуботківці згодились віддати зброю:
-Знайдено: + 12 липня 1917 року о 9 годині ранку у Володимирському соборі було відправлено панахиду по «козаках Українського полку ім. гетьмана Павла Полуботка, яких вбили юнкери 6 й 7 липня…» Невдовзі після того основна маса полуботківців була переправлена на Румунський фронт. 14 липня 1917 року виїхала полкова канцелярія і старшини, начальники полку. Останній ешелон залишив Київ 29 липня.
-Знайдено: + Зокрема 7 липня лояльна до Центральної Ради «Робітнича газета» опублікувала характерну статтю «Робота темних сил», де, зокрема, повідомлялося:

Зобр:18шт.

Назва:Янка Купала

-Знайдено: + Народився 7 липня 1882 року (за новим стилем) у селі В'язинка під Мінськом. Батько належав до дрібної збіднілої шляхти, яка орендувала землю у поміщицькому селі. У 1888 року закінчив Білоруське народне училище. Після смерті батька у 1902 році працював на посаді домашнього вчителя, писаря, практиканта на пивоварні та інших.

Зобр:6шт.

Назва:Калинівка (місто)

-Знайдено: + * Домбровський Олександр Георгійович (7 липня 1962 року) — український політичний діяч, мер міста Вінниці (2002–2005 рр.), голова Вінницької обласної державної адміністрації (2005–2010 рр.), народний депутат України 7 скликання (2012–2013 рр. — ВАСУ скасував постанови ЦВК в частині реєстрації вказаних народних депутатів і визнав відсутність у них статусу і повноважень народних депутатів України.^[26]^[27])

Зобр:13шт.

Назва:Возницький Борис Григорович

-Знайдено: + * Почесний громадянин Винників з 7 липня 2011 р. Вручення диплому про присвоєння почесного звання відбулося під час урочистостей з нагоди відзначення 20-річчя з часу створення Винниківського історико-краєзнавчого музею.

Зобр:9шт.

Назва:Домбровський Олександр Георгійович

-Знайдено: + Олекса́ндр Гео́ргійович Домбро́вський (*7 липня 1962, місто Калинівка Вінницької області) — з 2005 — квітень 2010 голова Вінницької обласної державної адміністрації, у 2002-2005 — міський голова Вінниці.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1962 року в місті Калинівка Вінницької області. Батько — інженер-будівельник, мати була працівником бібліотеки (передчасно померла). Після закінчення Калинівської середньої школи № 3 у 1979 році вступив до Вінницького політехнічного інституту на факультет автоматики і телемеханіки, який закінчив з відзнакою.

Назва:Духова Криниця

-Знайдено: + Щороку на свято Івана Христителя до криниці сходилась велика кількість прочан. Велелюдні прощі відбувались у цьому урочищі до 1944 року. Після Другої світової війни була знищена каплиця, збудована у 1878 р., а джерело сплюндровано. У кінці 1970-их — напочку 1980-их рр. у день 7 липня людям взагалі заборонялось сюди приходити. Відновлення святого місця почалось з 1990 р. Наступного літа тут освячується церковця Івана Христителя, організовуються нічні чування. У 1998—1999 рр. біля Духової Криниці проводилось свято Духовної пісні. 2000 року як дарунок для місцевої церкви Генеральний Вікарій Івано-Франківської Єпархії привіз намальовану іконописцем Василем Стефураком ікону Богородиці, створену спеціально для цього місця.

Назва:Сім чудес України

-Знайдено: + 7 липня 2007 року експертною радою був названий 21 номінант у боротьбі за це звання.

Зобр:8шт.

Назва:Церква святого Миколая (Аскольдова могила)

-Знайдено: + Після своєї смерті, яка сталася у поважному віці, отець Рафаїл також знайшов тут для себе вічний спокій. Його місце заступив у 1892 році ієромонах того самого монастиря отець Веніамін. Найперше він звернув увагу на церкву, яка своїм зовнішнім виглядом і внутрішнім оздобленням не відповідала станові кладовища з його чистотою, прекрасними надгробними пам'ятниками і склепами. Не маючи в кишені жодної зайвої копійки, наглядач звернувся за допомогою до приватних осіб, які мали тут могили своїх близьких, і несподівано для себе отримав широку підтримку: у 1893 році у церкві провели капітальний ремонт. Усередині з'явилися привезений із Італії біло-мармуровий іконостас, новий настінний розпис, виконаний за ескізами живописця Віктора Васнецова, і дубовий паркет. Освячення оновленого храму здійснив 7 липня 1894 року митрополит Київський Іоанікій. Також, у 1899-1901 роках, коштом Марії Поторжинської було збудовано нову, більшу дзвіницю.

Назва:Олександрія (професіональний футбольний клуб)

Підзаголовок:== Досягнення ==
Знайдено: + ** у чемпіонатах України: 2:7 («Шахтар-2», 21 серпня 1998 року, Харцизьк); 0:5 («Динамо» К, 7 липня 2001 року, Київ; «Шахтар» Д, 19 квітня 2003 року, Донецьк)

Назва:Васюник Іван Васильович

-Знайдено: + Іван Васи́льович Васю́ник (* 7 липня 1959, Великий Любінь, Городоцький район (Львівська область)) — український політик.

Назва:Литвинов Леонід Федорович

-Знайдено: + Леоні́д Фе́дорович Литви́нов (*7 липня 1944, Тернувате) — український промисловець і політик Партії регіонів, кандидат технічних наук.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1944 (село Тернувате, Кривоозерський район, Миколаївська область); росіянин; батько Федір Васильович (1919); мати Марія Григорівна (1927); дружина Євгенія Іванівна (1949); син Дмитро (1971) — засткпник генерального директора ВАТ «Єнакієвський металургійний завод».
Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + * Герой України (з врученням ордена Держави, 07 липня 2004).

Назва:Партія захисників Вітчизни

-Знайдено: + Партія захисників Вітчизни — сучасна українська політична партія. Створена 7 липня 1997 року. Керівник партії з 1997 по 1999 роки — В.Коломійцев, з 1999 — Ю.Кармазін.

Назва:Бондарчук Володимир Гаврилович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У березні 1938 року був заарештований органами НКВС за звинуваченням у причетності до контрреволюційної організації. Через кілька місяців його справу було припинено у зв'язку з відсутністю доказів провини. Того ж року перейшов на постійну наукову роботу до Інституту геологічних наук АН УРСР, захистив кандидатську дисертацію «Четвертинні відкладення УРСР». На початку 1941 року захистив докторську дисертацію, на основі якої у 1949 році було видано посібник для вищих навчальних закладів «Геоморфологія УРСР». У червні 1941 року був призначений проректором Київського університету з навчальної роботи. Затверджений у званні доктора геолого-мінералогічних наук. З 7 липня 1941 по осінь 1941 року був ректором Київського державного університету. З 26 жовтня 1941 по лютий 1944 року проводив наукову роботу в Інституті геології Узбецького філіалу Академії наук СРСР на посаді професора, керував відділом рудних корисних копалин. З 1944 року продовжував працювати професором в Київському університеті, завідував кафедрою загальної геології, був проректором із навчальної роботи. З 7 серпня 1944 по 15 листопада 1951 року був ректором Київського державного університету. Член ВКП(б) з 1945 року.

Зобр:2шт.

Назва:Нахтігаль (легіон)

Підзаголовок:=== Вінниця ===
Знайдено: + 7 липня Легіон покинув Львів і взяв напрям на Тернопіль, Проскурів та на Вінницю.
-Знайдено: + Одна важлива організація, яка брала участь в дослідженні, було українське відділення Червоного Хреста. 7 липня 1941 р. вона у зверненні до німецької адміністрації міста писала:

«Понад 4000 трупів було знайдено у львівських тюрмах … важко описати умови, в яких було знайдено ці трупи … Ми стурбовані долею українців, які ув’язнені в інших концентраційних таборах Радянського Союзу. Український Червоний Хрест просить повідомити цивілізований світ по радіо про ці знущання. Особливо ми просимо швейцарське, шведське та нідерландське товариства Червоного Хреста взяти активну участь, щоб захистити життя, щоб врятувати тих, яких ще можна^[28]».

Зобр:4шт.

Назва:Іванов Сергій Анатолійович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + * Фракція «Наша Україна»: 25 березня 2005 — 7 липня 2005.

Назва:Рябікін Павло Борисович

-Знайдено: + | кінець2 = 7 липня 2005
-Знайдено: + Нар. деп. України 4 склик. з 14 травня 2002 до 7 липня 2005, виборчій округ № 131, Миколаївська область, самовисування. «За» 40.52%, 10 суперників. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член групи «Народовладдя» (червень — жовтень 2002), позафракційний (листопад 2002), член групи «Демократичні ініціативи» (листопад 2002 — травень 2004), позафракційний (травень — червень 2004), член групи «Центр» (червень 2004 — березень 2005), член фракції «Наша Україна» (з березня 2005). Голова підкомітету з питань господарського законодавства Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з червня 2002). Склав депутатські повноваження 7 липня 2005.

Назва:Стойко Іван Михайлович

-Знайдено: + Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 7 липня 2005 за виборчім округом № 166 Тернопільської області, висунутий Виборчим блоком політичних партій Блок Віктора Ющенка «Наша Україна». «За» 58.21 %, 9 суперників. На час виборів: заступник начальника управління у справах преси та інформації Тернопільської обласної державної адміністрації, член НРУ. Член фракції «Наша Україна» (з 15 травня 2002). Член Комітету з питань свободи слова та інформації (з 11 червня 2002). Склав депутатські повноваження 15 червня 2005.

Назва:Ткач Роман Володимирович

-Знайдено: + | кінець1 = 7 липня 2005
-Знайдено: + Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 7 липня 2005 за виборчім округом № 88 Івано-Франківської області, висунутий Виборчім блоком політичних партій Блок Віктора Ющенка «Наша Україна». «За» 45.85 %, 15 суперників. На час виборів: голова Тисменицької райдержадміністрації, член НРУ. Член фракції «Наша Україна» (з 15 травня 2002). Член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин (з 11 червня 2002). Склав депутатські повноваження 7 липня 2005.
-Знайдено: + Член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з моніторингу стану ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях 23.09.2008 18.12.2009

Назва:Верховна Рада України VI скликання

Підзаголовок:=== Закони ===
Знайдено: + * 7 липня 2012: Закон "Про судоустрій та статус суддів"

Зобр:3шт.

Назва:Свята та пам'ятні дні в Україні

-Знайдено: + | 7 липня

Назва:Мірошниченко Микола Миколайович

-Знайдено: + Мико́ла Микола́йович Мірошниче́нко (* 1 січня 1947, Третяківка (Біловодський район) — 7 липня 2009, Київ) — український поет, перекладач.
-Знайдено: + Помер 7 липня 2009 р. після тяжкої хвороби.

Назва:Євсевій (Політило)

-Знайдено: + | періодпочаток_2 = 7 липня 2002
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 17 липня 1949 року рукоположений в сан диякона, а 15 жовтня того ж року в сан священика Львівським архиєпископом Макарієм (Оксіюком). Двадцять вісім років, з 1965 по 1993 р., був настоятелем Свято-Успенської церкви м. Львова. З 1975-78 роки проходив церковне служіння в Канаді: секретар єпископа, керуючого Патріаршими парафіями в Канаді і США. Редактор журналу «Канадський православний вісник». З 1979 по 1985 — секретар Львівсько-Тернопільського єпархіального управління. Багато його матеріалів друкуються у журналі «ПРАВОСЛАВНИЙ ВІСНИК».
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 7 липня 2002 року рукоположений на єпископа Полтавського і Кременчуцького.

Назва:Жаботин

-Знайдено: + Особливо напружене становище створилося в Жаботині під час інвентарної реформи 1847–1848 років, коли селяни відмовилися відробляти згінні дні. Для втихомирення непокірних 7 липня 1848 року до містечка прибули чиновник особливих доручень і черкаський земський справник у супроводі 56 козаків 119-го Донського козацького полку. Озброївшись хто чим міг, селяпи почали їх бити. Козаки втекли. Та ось підоспів другий загін, але жаботинці і його розігнали. 14 липня сюди прибуло 280 карателів. Цього разу виступ було придушено, багато учасників заарештовано й віддано до суду. Ватажків Н. Мокренка, А. Киктя, С. Юрченка та інших після мордування шпіцрутенами відправили до арештантських рот.

Зобр:1шт.

Назва:Список керівників Адміністрації та Секретаріату Президента України

-Знайдено: + | *7 липня 1959
-Знайдено: + | *17 липня 1972

Назва:Антикризова коаліція

Підзаголовок:== Створення ==
Знайдено: + Антикризова коаліція була створена 7 липня 2006 року. До складу увійшли 186 депутатів від ПР, 31 депутат від СПУ та 21 депутат від КПУ. Загалом 238 депутатів.^[29]

Зобр:1шт.

Назва:Іоан (Бойчук)

-Знайдено: + 7 липня 1996 р. рукоположений в сан єпископа та призначений керуючим Рівненсько-Острозькою єпархією.

Назва:Великі Кошарища

Підзаголовок:== Релігія ==
Знайдено: + Досі, існує звичай, що відбувається 7 липня, на Івана Купала. Увечері громада збирається довкола спеціально вкопаної ялинки у центрі села і водить хороводи зі співами. З сутінками, один з юнаків намагається вилізти на ялинку і зламати верхівку. Тому, хто зможе це зробити, пророчать одруження у найближчому році. Залишки ялинки прийнято розкидати по городах з метою сприяння найбільшого врожаю огірків.

Зобр:8шт.

Назва:Паволоч

-Знайдено: + Паволоч була обрана контрольним пунктом просування козацької армії. Тут Хмельницький простояв протягом тижня, з 27 липня по 3 серпня, чекаючи, імовірно, оперативного орієнтування від Максима Кривоноса та підтягуючи військо. В Паволоч гінці від М. Кривоноса принесли йому приємну звістку про перемогу під Старокостянтиновим і про те, що цей район вільний для виходу козацької армії. Вранці 3 серпня Хмельницький вирушив далі.^[30]
-Знайдено: + Врятувавшись з полону, Хмельницький, конвойований татарами, прибув до Паволочі, де стояв три дні. 6 липня дізнається від полковника Адама Хмелецького про гірку поразку під Берестечком. Гетьман зібрав 3 000 злотих для сплати ординським мурзам, а потім провів козацьку раду щодо організації відсічі ворожому наступу. Звідси були розіслані гетьманські універсали із закликом підніматися на боротьбу і збиратися до Маслового Ставу на козацьку раду. 7 липня Богдан Хмельницький рушив з Паволочі до Білої Церкви. А в Паволочі залишився формувати козацькі загони полковник І. Куцевич-Миньківський. Проте міська верхівка не підтримала заходи полковника, через що він змушений був зі своїми однодумцями податись до Б. Хмельницького. Після згаданої вище ради Паволоцький полк разом з Білоцерківським і Переяславським вирушив на північ, щоб стримати наступ карателів князя Януша Радзивілла.^[31]

Зобр:1шт.

Назва:Держпром

Підзаголовок:== Експлуатація ==
Знайдено: + 7 липня 1933 року у власному кабінеті в 5 під'їзді Держпрому застрелився голова уряду УРСР, член ЦК ВКП(б) Микола Скрипник. Незважаючи на самогубство, його поховали з почестями.

Зобр:15шт.

Назва:Левицький Іван Юрійович

-Знайдено: + Іва́н Ю́рійович Леви́цький (* 7 липня 1932, село Селець Народицького району Житомирської області) — український картограф. Доктор географічних наук (1973). Професор (1976). Заслужений професор Харківського національного університету імені Василя Каразіна. Заслужений діяч науки і техніки України.

Назва:Матковський Андрій Всеволодович

Підзаголовок:=== Освіта ===
Знайдено: + Андрій Всеволодович Матковський народився 7 липня 1964 року на ст. Кок-Су Каратальського району Алма – Атинської області (Казахстан) в сім'ї залізничника.

Назва:Сороки-Львівські

-Знайдено: + * Дуда Михайло («Громенко») — (* 21 листопада 1921 — † 7 липня 1950) — український військовий діяч, старший лейтенант Української повстанської армії, командир «Залізної сотні» (Ударники-2), що входила до 2-го Перемиського куреня 26-го Територіального відтинку «Лемко» оперативної групи УПА-Захід. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу (посмертно).

Назва:Свято Івана Купала

-Знайдено: + |дата = ніч з 23 червня (6 липня) на 24 червня (7 липня)

-Знайдено: + Івана Купала, Купайла — традиційне і надзвичайно популярне українське свято, яке відзначають в ніч з 6 на 7 липня. Отримало свою назву від імені давнього божества Купала. Квінтесенцією свята є очищення з допомогою вогню і води, найдавніша форма магічних дій^[32].

Зобр:2шт.

Назва:Гребеняк Володимир

-Знайдено: + Володи́мир Гребеня́к (*18 листопада 1892, Львів — †7 липня 1915) — український археолог і мистецтвознавець, співробітник музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові, автор першого каталогу його археологічного відділу (1913).

Назва:Моше Шарет

-Знайдено: + Моше́ Шаре́т (16 жовтня 1894, Херсон, Україна — 7 липня 1965, Ізраїль) — прем'єр-міністр Ізраїлю (1954—1955). Депутат Кнесету (1949–1965).

Назва:Оринин

-Знайдено: + Друга світова війна прийшла в Оринин разом з німецькими окупантами 7 липня 1941 року. На фронт пішло 866 жителів села. В роки окупації насильно на примусові роботи до Німеччини і Австрії було вивезено 246 орининців. Влітку 1942 р. на східній околиці Оринина гітлерівці розстріляли євреїв: 40 грудних дітей, 530 дітей віком до 14 років, 650 жінок і 480 чоловіків. Окупаційним режимом також було приведено в село і розстріляно 2690 угорських євреїв.
-Знайдено: + 9 травня 2009 року в районі старого млина завдяки зусиллям місцевого підприємця Василя Строяновського відкрито впорядковану зону відпочинку та кафе «Перевесло», яка завоювала популярність та славу куточка сільського зеленого туризму далеко за межами краю (7 липня тут проходило обласне дійство «Зелене Купало в літо упало»)

Назва:Малий Правутин

-Знайдено: + Німецькі війська зайняли село 6 липня 1941 року. Малий Правутин віднесли до Берездівської районної управи, Шепетівського округу, генерал-комісаріату Волині та Поділля, Рейхкомісаріату Україна. Восени 1941 року була відрита початкова школа, яка перестала діяти весною 1943 року. 7 липня 1943 року саме приміщення школи спалене радянськими партизанами. За час німецької окупації в селі розстріляна 1 людина.

Назва:Членство України в міжнародних організаціях

Підзаголовок:== Список ==
Знайдено: + |7 липня 2000

Назва:Список міністрів культури України

-Знайдено: + |13 вересня 1983 — 7 липня 1991
-Знайдено: + |7 липня 1991 — 24 серпня 1991

Зобр:7шт.

Назва:Концепція розвитку вугільної промисловості України

-Знайдено: + Концепція розвитку вугільної промисловості України - схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 липня 2005 р. N 236-р

Назва:Моргун Федір Трохимович

-Знайдено: + Моргу́н Фе́дір Трохи́мович (нар. 9 травня 1924 — пом. 7 липня 2008) — визначний радянський і український учений-аграрій, економіст, господарник, письменник і публіцист, багаторічний керівник Полтавщини, перший голова Державного комітету СРСР з охорони природи, Герой Соціалістичної Праці.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 7 липня 2008 року в Київській лікарні швидкої допомоги від наслідків травми, отриманої в автомобільній аварії. Похований у Полтаві на Новоміському кладовищі.

Назва:Крижко Олексій Леонтійович

-Знайдено: + Олексі́й Лео́нтійович Крижко́ (*7 липня 1938 — †27 серпня 2008) — голова ради Кримської республіканської організації ветеранів війни, депутат Верховної Ради Криму, генерал-лейтенант.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Олексій Крижко народився 7 липня 1938 року в селі Побєдне Джанкойського району Кримської АРСР.

Назва:Бакушевич Іванна Всеволодівна

-Знайдено: + Іва́нна Все́володівна Бакуше́вич (7 липня 1954, Львів) — український вчений-економіст, педагог. Завідувач кафедри менеджменту ТДТУ (1994). Проректор Тернопільського інституту соціальних та інформаційних технологій (2007). Кандидат економічних наук (1991), доцент. Академік Академії економічних наук України (1998), член Американської Академії менеджменту (1996).

Назва:Сім природних чудес України

-Знайдено: + На наступному етапі області представляли своїх номінантів, за допомогою прес-турів Україною. 7 липня за результатами анкетування експертів було оголошено назви 21 об'єкта-фіналіста акції.
-Знайдено: + З 7 липня по 26 серпня 2008 року тривало Інтернет-голосування та паралельне опитування експертів. За результатами цих опитувань Оргкомітетом було визначено переможців акції.

Назва:Харківська обласна державна адміністрація

Підзаголовок:=== Голови ===
Знайдено: + * Масельський Олександр Степанович, 7 липня 1995 — 12 квітня 1996

Зобр:3шт.

Назва:Марки пластової пошти

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Крім того, Пласт організував 7 липня 1951 року в Едмонтоні (Канада) першу за межами території України філателістичну виставку українських марок. На виставці були підготовлені поштові картки, на які клеїлися по дві марки із чотирьохмаркової серії Підпільної пошти України 1949 року, і спеціальне гасіння.
-Знайдено: + З 5 до 7 липня 1947 року в Міттенвальді (Американська зона окупації Німеччини) відбулося ювілейне Свято Весни. Цій події була присвячена перша ювілейна серія марок пластової пошти. Марки серії мали однаковий малюнок: зображення пластової лілеї. 5 липня того ж року в Міттенвальді була випущена друга ювілейна серія марок пластової пошти в честь 35-ої річниці Пласту. На марках зображені були такі сюжети: піший туризм, кемпінг, табір бойскаута.

Зобр:1шт.

Назва:Куліченко Іван Іванович

-Знайдено: + Іва́н Іва́нович Куліче́нко (*7 липня 1955, Дніпропетровськ) — Дніпропетровський міський голова,
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1955 року в м. Дніпропетровську.

Зобр:1шт.

Назва:Кубано-Чорноморська Радянська Республіка

-Знайдено: + В середині червня Кубано-Черноморська Радянська республіка стикнулась з інтервенцією грузинських військ, які захопили узбережжя Чорного моря від Гагр до Туапсе, а Таманський півострів окупувала німецька армія. В умовах військового протистояння Кубано-Черноморська та Ставропільска республіки дійшли згоди щодо об'єднання, про яке було оголошено на I-му Північно-Кавказькому з'їзді Рад. Ця подія відбувалася у Катеринодарі з 5 липня по 7 липня 1918 року під пильним оком присутнього на з'їзді Серго Орджонікідзе, незважаючи на протидію лівих есерів, що саме в цей час влаштували заколот у Москві. Нове державне утворення отримало назву Північно-Кавказька Радянська республіка.

Назва:Воронезько-Ворошиловградська операція (1942)

-Знайдено: + Оборонна операція радянських військ Брянського, Воронезького (з 7 липня) Південно-Західного (до 12 липня) і Південного фронтів проводилася в період з 28 червня по 24 липня з метою відбиття наступу противника на воронезькому і ворошиловградському напрямках. Наприкінці червня 1942 року радянські війська після травневих і червневих боїв оборонялися на Брянському фронті (3-я, 48-а, 13-а і 40-а армії, 2-а повітряна армія генерал-лейтенанта Голікова П. І.) — у 350-км смузі від Бєльова до верхів'їв р. Сейм, на Південно-Західному фронті (21-а, 28-а, 38-а, 9-а і 57-а армії, 8-а повітряна армія маршала Радянського Союзу Тимошенко С. К.) — у 300 км смузі від верхів'їв Сейму до Красного Лиману (південно-східніше Ізюма), на Південному фронті (37-а, 12-а, 18-а, 56-а і 24-а армії, 4-а повітряна армія генерал-лейтенанта Малиновський Р. Я.) — у 250-км смузі від Красного Лиману до Таганрозької затоки (східніше Таганрога). До початку наступу противника радянські війська не встигли поповнити зазнані в попередніх боях втрати, закріпитися на зайнятих рубежах і створити міцну оборону.
-Знайдено: + * оборонна операція військ Південно-Західного та Південного фронтів на великому згині Дону та в Донбасі 7-24 липня 1942;
-Знайдено: + Прорив в глибину був настільки потужним, що вже 7 липня було захоплено правий берег Воронежа, завдання першої фази німецькими силами було виконано. Вже 5 липня Вейхсу було наказано вивільнювати рухомі з'єднання 4-ї танкової армії в районі Воронежа та перекидати їх на південь.
-Знайдено: + Для покращення керування військами, що діяли у воронезькому напрямку, рішенням Ставки ВГК 7 липня був утворений Воронезький фронт, до складу якого включені 60-а (колишня 3-я резервна армія), 40-а та 6-а (колишня 6-а резервна армія), 17-й, 18-й та 24-й танкові корпуси. Командувачем фронтом був призначений генерал-лейтенант Ватутін, членом Військової ради — корпусний комісар Сусайков, начальником штабу генерал-майор Казаков. Голіков був понижений в посаді і призначений заступником командувача Воронезьким фронтом. На новостворений фронт покладалося завдання прикриття напрямків на Тамбов і Борисоглібськ. На військах Брянського фронту, що складався з 3-ої, 48-ої, 13-ої та 5-ої танкових армій, покладалася відповідальність по прикриттю південних підступів до Москви. Командувачем цим фронтом у середині липня був призначений генерал-лейтенант Рокоссовський, членом Військової ради — полковий комісар Шалін, начальником штабу генерал-майор Малінін. Бої під Воронежем були рясними на кадрові перестановки серед вищого командування. За невдачу в організації контрудару силами 23-го танкового корпусу командувач 28-ю армією Рябишев був знятий з посади, на це місце призначений командир 3-го гвардійського кавалерійського корпусу Крюченкін.
-Знайдено: + Організаційні зміни відбулися і в керівництві німецькими військами в південній частині радянсько-німецького фронту. Згідно з попереднім планом 7 липня 1942 року група армій «Південь» була розділена на групи армій «A» і «B». Групу армій «B», що включала в себе 4-у танкову (Гот), 6-у (Паулюс) та 2-у (Вейхс), 8-у італійську (Гарібольді) та 2-у угорську (Яні), очолив Федор фон Бок.
-Знайдено: + Ще 6 липня Ставка ВГК наказала відвести Південно-Західного та правого крила Південного фронтів на схід. Це переміщення було продиктоване глибоким охопленням військами противника правого крила Південно-Західного фронту та зосередженням сильного угрупування в Донбасі проти правого крила Південного фронту. Відхід радянських військ на даний рубіж розпочався в ніч на 7 липня. В той же час Ставка ВГК почала зосередження свіжих сил з метою посилення оборони на підступах до Сталінграда та Кавказу.
-Знайдено: + 7 липня за наказом Ставки ВГК війська Південно-Західного і правого крила Південних фронтів почали відхід на схід на рубіж Нова Калитва, Чупринин, Нова Астрахань Воронезької області та Попасна Ворошиловградської області. Почалася Донбаська оборонна операція військ Південного (56-а, 18-а, 24-а, 12-а армії, 4-а повітряна армія) і лівого крила Південно-Західного (37-а, 9-а, 38-а, 28-а, 57-а армії, 8-а повітряна армія) фронтів. Війська противника: група армій «B» (2-а і 6-а німецькі польові і 4-а танкова армії, 2-а угорська армія) і група армій «A» (німецькі 1-а танкова і 17-а польові армії, 8-а італійська армія).
-Знайдено: + 7 липня, в розпалі боїв під Воронежем, ХХХХ-й танковий та VIII-й армійський корпуси армії Паулюса форсували річку Чорна Калитва та, розвиваючи наступ на південний схід, 11 липня вийшли в район Кантемирівки. Передові з'єднання 4-ї німецької танкової армії, виведені 9 липня з боїв в районі Воронежа, просувались вздовж берега Дону на південь за ударним угрупуванням 6-ї німецької армії. На кінець 11 липня вони досягли району Россоші. Основні сили Південно-Західного фронту, охоплені супротивником з північного сходу та сходу й атаковані з фронту, були змушені вести важкі бої південніше та на південний захід від Кантемирівки без сполучення зі штабом фронту.
-Знайдено: + У зв'язку з тим, що штаб Південно-Західного фронту, що з 7 липня перебував в місті Калач за 180 км на південний схід від Воронежа, і фактично став відірваним від військ фронту, його 57-а, 28-а, 38-а та 9-а армії передаються в склад Південного фронту Малиновського, де було відносно спокійно. Сили правого крила і центру фронту з 7 по 11 липня відходять під прикриттям на рубіж Таганрога.
-Знайдено: + Доки Південний фронт намагався врятувати хоча б частину відрізаних військ лівого крила Півдненно-Західного, останній 12 липня перейменований в Сталінградський. В його склад увійшли 21-а армія із старого складу Південно-Західного фронту та 63-я — колишня 5-а резервна, 62-а — колишня 7-а резервна і 64-а — колишня 1-а резервна. В склад 62-ї армії входили 33-я гвардійська, 192, 147, 184, 196 й 181-а стрілецькі дивізії. В склад 63-ї армії — 14-а гвардійська, 1, 153, 127 та 203-я стрілецькі дивізії. В склад 64-ї — 131, 229, 29, 18, 214 та 112-а стрілецькі дивізії. Керування перейменованого фронту залишалося попереднім — командуючий маршал Тимошенко, член Військради Хрущов, начальник штабу генерал-лейтенант Бодін. 17 липня в склад Сталінградського фронту включаються також армії, від яких позалишалися одні штаби: 28, 57 та 38-а.
-Знайдено: + 17 липня частинами німецьких 17-ої та 1-ої танкової армій було захоплено Луганськ, а також районні центри області Олександрівку, Успенку, чим було завершено опанування промислово важливими областями Донбасу.

Зобр:1шт.

Назва:Млиноманія

-Знайдено: + Млиноманія — фестиваль, присвячений українським традиціям та фольклору, з елементами сучасного мистецтва. Заснований 7 липня 2007 року на свято Івана Купала. З 2008 по 2010 роки проводиться щорічно у с. Сокілець. Починаючи з 2011 року - в селі Печера (Тульчинський район).

Назва:Битва під Дубенкою

-Знайдено: + Битва під Дубенкою (також у російських джерелах «Бій під Уханькою») сталася 18 липня (7 липня за старим стилем 1792 року під час польсько-російської війни 1792 року біля села Дубенка на лівому березі річки Західний Буг недалеко Грубешова (напроти села Кладнів Волинської області), зараз у Польщі. Обидві сторони вважають її своєю перемогою.
-Знайдено: + 17 липня війська Каховського перетнули Буг. Російський полководець, отримавши інформацію про польську позицію, сказав: «Таку зручну місцевість неприятель уфортифікував з великою охотою.»^[33] На наступний день близько 8 години ранку першими пішли в атаку російські козаки, а через годину прийшла черга російської піхоти. Ці атаки були відбиті польською артилерією. Понятовскій, коли узнав про цей успіх, але не маючи уявлення про всю ситуацію, наказав атакувати росіян. Костюшко, тверезо оцінивши, не послухався наказу, за що пізніше отримав догану. У російському описі битви ця атака названа розвідкою боєм силами козаків Орлова і Катеринославських єгерів.^[34]

Зобр:7шт.

Назва:Ніка (стадіон)

Підзаголовок:== Матчі ==
Знайдено: + | 7 липня 2002

Зобр:2шт.

Назва:Якупов Назим Мухамедзянович

-Знайдено: + Якупов Назим Мухамедзянович (* 7 липня 1928 — † 20 лютого 2009) — український історик, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки Української РСР, Герой Радянського Союзу.

Назва:Тійт Набер

-Знайдено: + Набер Тійт (Tiit Naber, *7 липня 1952) - естонський дипломат, Надзвичайний та Повноважний посол Естонії в Україні з липня 1999 до квітня 2000.

Назва:Верховна Рада України IV скликання

Зобр:2шт.

Назва:Українська Гельсінська спілка

-Знайдено: + Українська Гельсінська спілка — українська громадсько-політична і правозахисна організація, заснована 7 липня 1988 року у Львові членами Української Гельсінської групи. Головою Спілки було обрано Левка Лук'яненка. На базі УГС згодом була створена Українська республіканська партія.

Зобр:1шт.

Назва:Ян Лаштувка

-Знайдено: + Ян Лашту́вка (чеськ. Jan Laštůvka) (*7 липня 1982, Гавіржов, Чехословаччина) — чеський футболіст, воротар дніпропетровського «Дніпра». Колишній гравець молодіжної збірної Чехії.

Зобр:1шт.

Назва:Великобірківська селищна рада

-Знайдено: + |ПОНИТА Теодозій Володимирович *1951 || 22 січня 1992 - 7 липня 1994|| I (1990-1994)
-Знайдено: + |МАЦЕЛЮХ Роман Євгенович *1961 || 7 липня 1994 - 7 квітня 2006 || II (1994-1998 ),
III (1998-2002),
IV (2002-2006)

Зобр:9шт.

Назва:Пирожук Марина Миколаївна

-Знайдено: + Мари́на Микола́ївна Пирожу́к (*7 липня 1964, Івано-Франківська область) — український журналіст, авторка та ведуча програм Радіо Свобода та телепрограми «Ера Свободи». З 2007 — головний редактор інтернет-видання «Політична думка».
-Знайдено: + Народилася 7 липня 1964 в Івано-Франківській області; українка, чоловік Полохало Володимир — політолог, науковець; дочка Анастасія — ліцеїстка.

Назва:Майєр Іунія Григорівна

-Знайдено: + Народилася 7 липня 1895 р. в с. Червоному Житомирської області в родині механіка цукрового заводу. Померла 30 квітня 1967 р. в Києві. Закінчила Уманську гімназію (1914) та художню школу народного мистецтва з кераміки (1923). Потім вчилась на живописному факультеті Київського художнього інституту (1923–1928), викладала малювання в школах. В 1934 р. перейшла на Київську студію художніх фільмів.

Назва:Задорожний Іван-Валентин Феодосійович

-Знайдено: + Задорожний Іван-Валентин Феодосійович (*7 липня 1921, м. Ржищів, Київської області — †1988 року, м. Київ, похований у м. Ржищів) — український художник-монументаліст, живописець, графік. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1960 року. Лауреат Шевченківської премії 1995 року (посмертно). Воював. Вчився в Київському Державному художньому інституті (1945–1951). Викладачі К.Елева, А.Петрицький,

Назва:Воїни-інтернаціоналісти на Тернопільщині

-Знайдено: + * Пронишин Василь (25 січня 1966, с. Багатківці Теребовлянського району — 7 липня 1985; його іменем названа вулиця у Багатківцях);

Назва:Копиця Давид Демидович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1906 року в селі Слободі (тепер Жмеринського району Вінницької області) в селянській родині. В 1930 році закінчив філологічний факультет Харківського інституту професійної освіти, потім аспірантуру Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка. В 1932–1938 роках — редактор Всеукраїнського фотокіноуправління. Учасник німецько-радянської війни (полковник, командир полку на Ленінградському фронті, був п'ять разів поранений).

Зобр:2шт.

Назва:Морозевич Борис Дмитрович

-Знайдено: + Народ. 24 липня 1910 р. в м. Одесі в родині службовця. Помер 7 липня 1989 р. Закінчив Хабаровський інститут зв'язку (1942). Працював асистентом звукооператора на Одеській кінофабриці, звукооператором на Хабаровській, Алма-Атинській, Ростовській-на-Дону й Північно-Кавказькій студіях кінохроніки (1934–1953), Кишинівській кіностудії (1953–1954). З 1954 р. — звукооператор Одеської студії художніх фільмів.

Назва:Один з нас

-Знайдено: + Першим засновником журналу був Олександр Фесенко, першим головним редактором - Леонід Нефедович. З жовтня 1998 року головний редактор - Олександр Фесенко, з січня 2001 року - Стас Науменко. Видавці: Агенція "Деметріос" (№№ 1-4, 1996-1997), ТзОВ "Велич" (№№ 5-12, 1997-1998), ПП "Журнал "Один з нас" (№№ 13-28, 1998-2002), ПП "Альтос" (з № 29, 2002, по цей час). Після перереєстрації 7 липня 2006 року журнал виходить під гаслом Необхідність бути собою. З 2003 року видання журналу підтримує Громадська організація Гей-альянс.

Назва:Панков Володимир Михайлович

-Знайдено: + Народ. 7 липня 1946 р. в Омську (Росія)^[35] в родині службовця. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1977).

Назва:Сивчикова Тетяна Миколаївна

-Знайдено: + Померла 7 липня 1992 р. у м. Сочі (Лазаревське). Похована у Києві.

Назва:Кобець Богдан Олександрович

-Знайдено: + Кобець Богдан Олександрович (нар. 7 липня 1982) — український футболіст, півзахисник українського клубу першої ліги «Десна».

Назва:Гавриленко Григорій Іванович

-Знайдено: + Григо́рій Іва́нович Гавриле́нко (*7 липня 1927, село Холопкове (нині Перемога) Глухівського району Сумської області — †23 лютого 1984, Київ, УРСР) — український художник, графік, майстер книжкової ілюстрації. Представник українського авангардного мистецтва, шістдесятник.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Григорій Іванович Гавриленко народився 7 липня 1927 року в селі Холопкове (нині Перемога) Глухівського району Сумської області у селянській багатодітній сім’ї. Почав малювати змалечку.

Назва:Недригайлівський краєзнавчий музей

-Знайдено: + |opening_date= 7 липня 2006 року
-Знайдено: + Недригайлівський краєзнавчий музей діє у селищі від 7 липня 2006 року.

Назва:Ковельський вузол

-Знайдено: + На території УРСР було заплановано здійснити прорив у західні та південно-західні області найбільших партизанських з'єднань із метою завдання там ударів по 26 центральних залізничних вузлах регіону, одним з найважливіших серед яких був Ковель. Через нестачу мінно-вибухових засобів О. Федоров замість передбаченого в оперативному плані руйнування залізничного полотна перенацілив наявні сили на нищення рухомого складу залізниць, передусім паровозів. У результаті таких дій в розпал Курської битви — з 7 липня до 10 серпня — диверсійні групи з'єднання підірвали 123 ворожі ешелони. Пропускна спроможність стратегічної залізничної магістралі Ковель-Сарни-Київ зменшилась у 6 разів, а дороги Ковель-Рівне — більше ніж у 2 рази. В цей же час білоруські партизани, здійснюючи виключно підрив рейок, змогли скоротити пропускну спроможність місцевих комунікацій лише на 6%.

Назва:Перший уряд Миколи Азарова

-Знайдено: + 7 липня 2011 року Верховною Радою України був ухвалений закон «Про державний земельний кадастр»^[36]
-Знайдено: + 7 липня 2010 року Президент України підписав Закон України «Про судоустрій і статус суддів»^[37]. Ольга Просянюк, адвокат, партнер адвокатського об'єднання «Актіо», стверджує, що можна прогнозувати з достатньою часткою ймовірності, що новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» буде мати суперечливий вплив на правову практику і необхідність у його удосконаленні назріє в ще стисліші терміни, ніж він був прийнятий^[38].

Зобр:2шт.

Назва:Свінціцький Володимир Миколайович

-Знайдено: + Володи́мир Микола́йович Свінці́цький (* 7 липня 1937, Сатанів, нині Городоцького району Хмельницької області) — український філософ. Доктор філософських наук. Професор.

Назва:Релігія у Кіровограді

-Знайдено: + Від 1992 року діє Кіровоградська римо-католицька парафія Святого Духа^[39], яка має власний храм — костел Святого Духа на центральній вулиці міста. Віряни УГКЦ з дозволу місцевого римо-католицього священика провадять регулярні служби в підвалі цього храму^[40].

Зобр:3шт.

Назва:Шипіт (водоспад)

-Знайдено: + Щорічно, починаючи з 1993 року, неподалік від водоспаду на початку липня проходить неформальний фестиваль, на який приїжджають хіпі та представники різних субкультур з України, Білорусі та інших країн. Кульмінацією святкувань є Свято Івана Купала в ніч на 7 липня з місцевими традиціями й колоритом. Події на Шипоті стали головним мотивом книги «Трохи пітьми» українського письменника Любка Дереша.

Зобр:1шт.

Назва:Сачко Василь Вікторович

-Знайдено: + 7 липня 1998 року в Сімферополі на стадіоні «Локомотив» у першому турі Вищої ліги сезону 1998-1999 «Таврія» Василя Сачка приймала срібного призера попереднього чемпіонату — донецького «Шахтаря»^[41]. Віктор Грачов поставив Василя відразу у стартовий склад. Так у 23 роки Сачко дебютував у професіональному футболі, причому одразу у вищій лізі, проти однієї з найсильніших команд в Україні. У нападі Василь діяв разом із Олександром Гайдашем.^[41] За іронією долі, довелося дебютувати саме проти команди, за яку вболівав ще змалку. Перший матч Василя виявився вдалим для «Таврії»: вже на самому початку його команда забила гол і вийшла вперед^[41], після перерви подвоїла перевагу^[41], а на 58-й хвилині матчу Василя Сачка замінив півзахисник Роман Войнаровський^[41]. Попри те, що на 69 хвилині донеччани завдяки зусиллям Андрія Воробея забили один гол, кримчани здобули перемогу з рахунком 2:1^[41].
-Знайдено: + Сачко дебютував за нову команду 17 липня 2001 року в рамках першого туру Першої ліги сезону 2001—2002 в домашньому матчі проти «Борисфена». Його команда виграла з рахунком 1-0, хоча Василь не зміг забити та був замінений у другому таймі^[42]. Втім Кварцяний продовжував довіряти Сачку місце основного гравця команди й Василь надалі практично у всіх матчах грав матчі без замін^[43]. Наступні три матчі виявились безгольовими для нього, але вже в своїй п'ятій грі в чемпіонаті Сачко почав забивати: 9 серпня 2001 року він забив відразу 2 голи у ворота кіровоградської «Зірки»^[44]. Після цього він через матч зробив ще два дублі у матчах з «Поліссям» ^[45] та «Нивою»^[46]. Після цього він продовжував забивати, зокрема відзначився у грі з «Динамо-2»^[47], та СК «Миколаїв»^[48]. До кінця року Сачко забив ще 4 голи: два голи «Вінниці»^[49], та по м'ячу «Електрометалург-НЗФ»^[50] та «Оболоні»^[51]. Таким чином до початку зимового міжсезоння за «Волинь» він в 17 матчах Першої ліги забив 12 голів. А всього 2001 року, враховуючи голи й в колишній команді «Оскіл», футболіст у чемпіонатах провів 32 матчі та забив 23 голи^[43]. Його висока результативність не залишилась непоміченою, того року нападник потрапив на 23 місце в списку найкращих українських футболістів, яке щорічно присуджує газета «Український футбол»^[52]. Після завершення зимової паузи його результативність дещо впала, чотири матчі поспіль Василю не вдавалось забити^[43], але потім він своїм голом приніс перемогу своїй команді над одеським «Чорноморцем»^[53]. Після цього голу настала безгольова серія з п'яти матчів^[43]. 4 травня 2002 року новий головний тренер національної збірної України Леонід Буряк відвідав матч у Житомирі між місцевим «Поліссям» та «Волинню» з метою перегляду за грою Василя Сачка^[54]. На початку матчу Сачко не реалізував пенальті, але потім він виправився й забив суперникам два голи, які тим не менш не дозволили його команді виграти^[55]. Надалі Кварцяний через помічника Буряка тренера Володимира Козеренка пропонував взяти Сачка до збірної^[54], але Буряк не наважився викликати гравця без належного досвіду на найвищому рівні. До закінчення сезону Василь забив ще по голу командам «Зірка»^[56] та «ЦСКА»^[57]. Таким чином в чемпіонаті він провів всі 34 матчі команди та забив 17 голів^[43], ставши разом з Віктором Ареф'євим найкращим бомбардиром сезонуПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>. У перших 8 іграх йому не вдавалося забити. 12 вересня 2002 року в матчі з «Кривбасом» Василь забив свій перший гол у чемпіонаті.^[58]. Наступні три матчі поспіль він також забивав по голу: «Ворсклі»^[59], «Оболоні»^[60] та «Олександрії»^[61]. Потім була безгольова пауза у 4 матчі, після котрої Сачко забивав у трьох поспіль матчах. До кінця чемпіонату він одного разу відзначився в матчі з «Шахтарем»^[62]. За сезон нападник забив 8 голів, а «Волинь» посіла рекордне для себе 6 місце. У Кубку України команда Сачка також вдало виступила, дійшовши до півфіналу, де програла лише його майбутньому володарю «Динамо»^[63]. У турнірі ж Василь провів 7 матчів й забив 2 голи^[43].
-Знайдено: + У першому турі сезону 2010—2011 «Ворскла» грала проти «Волині». Василь забив своїй колишній команді два голи, а його команда виграла з рахунком 0-4^[64]. 17 липня 2010 року у другому турі чемпіонату проти «Іллічівця» Сачко забив свій 100-й гол у професійному футболі^[43]^[65]. Наступний матч також був для нього результативним, своїм голом у ворота «Оболоні» він приніс своїй команді перемогу^[66]. Після двох безгольових матчів Василь забив у ворота «Динамо» та взяв участь у перемозі своєї команди^[67]. У перших шести матчах нападник чемпіонату забив 5 голів. Надалі для Сачко настала безгольова серія, він навіть перестав потрапляти у основний склад, але Микола Павлов поставив Василя в основу 13 листопада 2010 року у 17 турі чемпіонату в грі проти «Іллічівця». В цьому матчі його команда перемогла з рахунком 2-6, а Василь Сачко вперше у своїй професійній кар'єрі забив три голи^[68]. У віці 35 років та 6 місяців він, після Олександра Гайдаша, став найстаршим автором хет-трика в чемпіонаті УкраїниПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>
-Знайдено: + 7 липня 2010 р., після числених дискусій та переговорів представників різних політичних сил, Верховна Рада прийняла в цілому Закон «Про судоустрій та статус суддів». Вказаним законом вносяться істотні зміни в судову систему України, зокрема передбачається введення системи вищих спеціалізованих судів по всім галузям юрисдикції: створення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, який разом з Вищим адміністративним судом України та Вищим господарським судом України буде працювати як суд касаційної інстанції.

Зобр:4шт.

Назва:Дуда Михайло

-Знайдено: + Для розшуку і ліквідації парашутистів була виділена добре озброєна і обізнана група працівників Станіславського і Дрогобицького управління МДБ при координації дій двох працівників міністерства Держбезпеки УРСР. Тому парашутистам і зв'язковим доводилося, майже щоденно, змінювати місце дислокації. Більше місяця парашутистам вдавалося уникати зустрічей з кагебістами, але 7 липня 1950-го року «Громенко» з іще одним парашутистом «Юрком» та керівник Стрийського районного проводу ОУН «Лев» і його заступник «Крутий» (Кравець) були оточені. Відбиваючись до останнього набою, командир «Громенко» покінчив з життям. Так вчинили і його побратими, а «Крутий» потрапив в полон.
-Знайдено: + Для ліквідації вищевказаних парашутистів був розроблений план чекістсько-військової операції, яка була почата 7 липня ц. р.

Зобр:7шт.

Назва:Київський медіа-холдинг

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + * 7 липня 2008 року — Телеканал «Київ» запустив програму про дитячі книжки під назвою «Мульти-буки»,
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + * 27 липня 2009 року — Генеральний директор ТРК «Київ» Дмитро Джангіров виграв етап шахового фестивалю «Великий шовковий шлях — 2009» ^[69]

Назва:Єжов Валентин Іванович

-Знайдено: + Єжо́в Валенти́н Іва́нович (нар. 7 липня 1927, Кощєєво — пом. 25 серпня 2010, Київ) — український радянський архітектор. Віце-президент Української академії архітектури, член Президії Національної спілки архітекторів України, почесний академік Національної академії мистецтв України, академік Академії будівництва та інженерних наук України, дійсний член Міжнародної академії архітектури, іноземний член Російської академії архітектури і будівельних наук. Професор Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1927 в селі Кощєєвому (нині Івановська область, Росія). У 1949 році з відзнакою закінчив архітектурний факультет Київського художнього інституту. У 1949 році розпочав трудову діяльність архітектором у Севастополі. З 1953 по 1963 роки — аспірант та науковий співробітник Академії архітектури УРСР. З 1963 року працював керівником сектору, відділу КиївЗНДІЕП, згодом став головним архітектором інституту. З 1976 по 1981 рр. — директор КиївНДІТІ (НДІТІАМ). З 1981 по 1987 рр. — головний архітектор Києва.

Назва:Марченко Володимир Олександрович (математик)

-Знайдено: + Володимир Олександрович Марченко (рос. Владимир Александрович Марченко, * 7 липня 1922, Харків) — український науковець-математик у галузі математична фізика, математичний аналіз, диференційні рівняння. Академік Національної академії наук України, академік російської академії наук, Почесний доктор (Honoris Causa) Сорбонни — паризького університету, член Норвезького королівського товариства наук і літератури, лауреат Ленінської преміі СРСР 1962 року, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 1989 року, лауреат премії імені М. М. Крилова АН УРСР (1982), Заслужений діяч науки УРСР (1992 рік), Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України, кавалер двох орденів Трудового Червоного Прапора (1967 і 1972 роки), доктор фізико-математичних наук, професор.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1922 року в Харкові. Закінчив Харківський університет в 1945 році. В 1951 році захистив докторську дисертацію, в 1952 р. став професором Харківського університету. В 1961 році переходить у тільки що створений Фізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР (ФТІНТ), де бере активну участь в організації Математичного відділу, в якому проводить широкий курс фундаментальних і прикладних досліджень.

Назва:Пам'ятники Івано-Франківська

-Знайдено: + |Чорноволу Вʼячеславові, погруддя || 2007 || на розі вулиць Чорновола та Січових Стрільців || || Погруддя видатному політичному діячеві України ХХ століття В'ячеславові Чорноволу було відкрито 24 грудня 2007 року^[70]. Автор скульптурного портрета політика — львівський скульптор Василь Вільшук, виконали роботи співробітники управління капітального будівництва виконкому Івано-Франківської міської радиПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>, проте з 3 лютого сайт було знову відкрито, більшість інформації впродовж місяця стала доступною. 15 червня було повернено всі сервери, а 7 липня було оповіщено про 100% відновлення усіх файлів. ^[71]

Зобр:1шт.

Назва:Бойко Микола Павлович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + В бою 7 липня 1943 організував відбиття атаки 70 танків противника в районі станції Понирі (Курська область). Батарея підбила 11 машин.

Зобр:1шт.

Назва:Баклицький Вудон Іванович

-Знайдено: + Вудо́н Іва́нович Бакли́цький (*16 січня^[72] 1942 — †7 липня 1992) — український художник-авангардист, яскравий представник постмодернізму в Україні. За радянських часів перебував у андерґраунді, через що досі зостається мало відомий широкому загалу.

Зобр:3шт.

Назва:Покидько Василь Маркович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Після одужання, в квітні 1942 року був направлений на Брянський (з 7 липня 1942 року — Воронезький) фронт, в 6-у гвардійську армію. В цей період війська фронту вели важкі оборонні бої за Воронеж, сковуючи переважаючі сили противника та зриваючи їх перекидання для посилення угруповань, які наступали на Сталінград і Кавказ. Тут отримав першу бойову нагороду — медаль «За відвагу». В січні 1943 року Василь Маркович був знову важко поранений. За участь в Острогожсько-Россошанської операції та проявлені при цьому мужність і героїзм був нагороджений Орденом Червоної Зірки.

Назва:Озеров Іван Микитович

-Знайдено: + Іван Микитович Озеров (рос. Иван Никитович Озеров; 7 липня 1919, Дмитрієвка — 2 вересня 1962, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, у роки радянсько-німецької війни командир батальйону 465-го стрілецького полку 167-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту, старший лейтенант.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1919 року в селі Дмитріївці (тепер Шебекинського району Бєлгородської області Росії) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1942 року. Закінчив Бєлгородський технікум політичної освіти.

Зобр:1шт.

Назва:Платон (Корниляк)

-Знайдено: + У 1948 році о. Платон виїхав на душпастирську працю до Сполучених Штатів Америки. У 1959 р. Папа Римський Іван XXIII утворив Апостольську Екзархію у Німеччині і призначив о. д-ра канцлера Платона Корниляка єпископом і першим екзархом. Єпископська хіротонія відбулася 7 липня 1959 в митрополичому соборі у Філадельфії.

Назва:Тимчук Іван Дмитрович

-Знайдено: + Іва́н Дми́трович Тимчу́к (*7 липня 1932, с. Лисичники, нині Заліщицького району Тернопільської області — †27 травня 1988, Львів) — український медик, науковець і практик, доктор медичних наук, професор.

Назва:Єрмаченко Олександр Валерійович

-Знайдено: + | пк-поновлення = 7 липня 2011

Назва:Городецький Герасим Мойсейович

-Знайдено: + Герасим Мойсейович Городецький (7 липня 1876 — 19 липня 1956) — інженер, професор Київського політехнічного інституту.

Зобр:1шт.

Назва:Грудницький Олександр Григорович

-Знайдено: + Грудницький Олександр Григорович (19 липня (7 липня) 1892 — після 28 серпня 1921) — політичний діяч, письменник, публіцист.

Назва:Боротьба УПА проти німецьких окупантів

-Знайдено: + За іншими даними ці події відбулися 7 липня 1943 р. , коли німецькі вояки разом зі власовцями та поляками спалили село Майків. При поверненні після цієї «спецоперації» на німецьку вантажівку напала місцева боївка УПА під командуванням «Перця» (Пристопчук Федір Васильович). В ході нападу було знищено 14 німецьких військових, декількох поранено і двох взято у полон. Решті німецьких вояків вдалося втекти у напрямку на село Русивель. З боку УПА у цьому бою загинуло двоє бійців і декілька було поранено.^[73]

Зобр:1шт.

Назва:Кирей Василь Тадейович

-Знайдено: + У 1910 р. — капітан у 33-й артилерійській бригаді. На фронт Першої світової війни вийшов командиром батареї. У 1916 р. — полковник. Нагороджений Георгіївською зброєю — за артилерійську підготовку під час Брусиловського наступу. 20 червня 1917 полковник Кирей, командувач 6-ї польової важкої артилерійської бригади, отримав звання генерал-майора за відзнаку у справах проти ворога і затверджений на займаній посаді. 7 липня 1917 призначений в. о. інспектора артилерії 41-го армійського корпусу і за артилерійську підготовку під час липневого наступу 31 липня 1917 нагороджений орденом Святого Георгія. 9 вересня 1917 призначений командувачем 23-го армійського корпусу. Восени 1917 Кирей брав активну участь в українізації корпусу, зголосився на службу до українського війська.

Зобр:1шт.

Назва:Новоград-Волинський укріпрайон

-Знайдено: + З початку бойових дій 2 липня 1941 року Новоград-Волинський УР знаходився в смузі оборони 5-ї армії Південно-Західного фронту. Для організації оборони УРу командувач армії направив туди в якості свого представника командира 87-ї стрілецької дивізії полковника М. І. Бланка, підпорядкувавши йому усі, що були в смузі укріпрайону війська. Однак директивою командувача військами Південно-Західного фронту від 3 липня (яка надійшла в штаб 5 армії в другій половині 5 липня) Новоград-Волинський УР разом 19-м механізованим корпусом перепідпорядковувався командуючому 6-ю армією^[74]. Але для перегрупування вже не було часу. В умовах плутанини і дезорганізації оборони війська німецької 6-ї армії 5 липня в двох місцях (в районі Мирополя і Гульська) прорвали оборону Новоград-Волинського укріпрайону. 7 липня війська 5-ї армії відійшли з рубежу по річці Случ в напрямку Коростенського укріпрайону^[75].

Зобр:4шт.

Назва:Коростенський укріпрайон

-Знайдено: + 5 липня 1941 року німці прорвали оборону на ділянці Новоград-Волинського укріпрайону, після чого частини 5-ї армії в ніч з 7-го на 8-е липня відступити до Коростенського укріпрайону і до ранку 9-го числа зайняли там оборону. 15-й стрілецький корпус (45-а і 62-а стрілецькі дивізії) відходили на рубіж Рудня — Білокоровичі, 31-й стрілецький корпус (193-я, 195-а і 200-а стрілецькі дивізії) на рубіж Білокоровичі — Ємільчине — Дмитрівка^[76].

Назва:Єрьоменко Іван Трохимович

-Знайдено: + Іван Трохимович Єрьоменко (7 липня 1910, Краснодар — 1 грудня 1986, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки громадянської війни в Іспанії командир 1-ї винищувальної авіаційної ескадрильї у військах республіканської Іспанії, капітан.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1910 року в місті Катеринодарі (нині Краснодар) в сім'ї робітника. Українець. Член ВКП(б) з 1938 року. У Червоній Армії з 1927 року. У 1928 році закінчив Ленінградську військово-теоретичну авіаційну школу, а в 1929 році — Севастопольську військову школу льотчиків. З квітня 1937 року командував 119-ю окремою винищувальною авіаційною ескадрильєю.

Зобр:1шт.

Назва:Гальо Михайло

-Знайдено: + В 1998 році Братство ОУН-УПА підняло питання через польське консульство у Львові дозволити перенести останки 23-х повстанців із Бірчі в Пікуличі коло Перемишля і там їх перезахоронити в безпосередній близькості до могили вояків УГА. Перезахоронення відбулося 7 липня 2000 року.

Зобр:6шт.

Назва:Парнюк Михайло Олексійович

-Знайдено: + Михайло Олексійович Парнюк (2 жовтня 1919, Мусіївка — 7 липня 1993) — український радянський філософ, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 7 липня 1993 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Зобр:1шт.

Назва:Александров Ігор Олександрович

-Знайдено: + }}Ігор Олекса́ндрович Алекса́ндров (*1956 р. — †7 липня 2001 р.) — український тележурналіст, телеведучий, головний редактор, телевізійний менеджер з міста Слов'янськ, Донецька область. Загинув від нападу під час виконання професійних обов’язків.
-Знайдено: + Маючи наміри зупинити критичні виступи Ігоря Александрова по телебаченню, донецькі бізнесмени при підтримці представників донецької влади і окремих судей наприкінці 90-х років розв’язали кампанію цькування журналіста. Так 27 липня 1998 р. за вироком суду м.Слов’нськ, яким було зухвало порушено Конституцію України, І.Александрову було заборонено займатися журналістською діяльністю впродовж 5 років і накладено штраф розміром 2500 грн. за дифамацію (наклеп). Згодом цей вердикт було скасовано судом вищої інстанції.
-Знайдено: + 7 липня 2001 р. в приміщенні телекомпанії «ТОР» (м. Слов'янськ) невідомі нападники бейсбольними бітами завдали Ігорю Александрову смертельних поранень. Він помер через кілька днів в лікарні, не приходячи до тями. Перед загибеллю він готував до ефіру матеріал про зв'язки керівництва Донецької області із криміналітетом. Головою Донецької обласної державної адміністрації в той час був Віктор Янукович (1997 — 2002 рр.).

Назва:Рендюк Теофіл Георгійович

-Знайдено: + Теофіл ́ Георг ́ійович Рендюк ́ (*7 липня 1955, с.Цурень Чернівецької області) — український дипломат, історик та журналіст. Доктор історичних наук.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1955 р. у четвер вранці на Івана Купала у с. Цурень Глибоцького району Чернівецької області. Батько Георгій Ілліч (*1923—†2006 рр.) та мати Стефанія Георгійовна (*1928—†1997 рр.) Має братів: Івана, Віорела (*1960—†1993 рр.) та Віктора, а також сестер: Марію та Єлену.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З жовтня 1992 р. Теофіл Рендюк працює в системі Міністерства закордонних справ України. Він належить до першої хвилі українських дипломатів, які заснували та розпочали роботу Посольства України в Румунії: був консулом та першим секретарем з питань внутрішньої політики, преси, культури, освіти та національних меншин, брав безпосередню участь у трирічному переговорному процесі та підписанні Договору про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією (2 червня 1997 р., м. Констанца, Румунія), сприяння його ратифікації Парламентом Румунії (7 липня 1997 р.) та Верховною Радою України (17 липня 1997 р.) та організації обміну ратифікаційними грамотами (22 жовтня 1997 р., м. Київ).

Назва:Славутич (Черкаси)

Підзаголовок:==== 2011 ====
Знайдено: + :* дата — 7 липня 2011

Назва:Сезон ФК «Металіст» (Харків) 2011—2012

-Знайдено: + 7 липня 2011 р. — на полі Навчально-тренувальної бази відбувся контрольний товариський матч, в якому «Металіст» зіграв з командою «Гірник-Спорт» з Комсомольська Полтавської області^[77].

Зобр:57шт.

Назва:Хрест Бойової Заслуги

-Знайдено: + Золотим Хрестом Бойової Заслуги першого класу було відзначено 40 повстанців. З них вдалося встановити лише 23. Саме цією нагородою відбулося перше нагородження в історії Української Повстанської Армії. Першими Лицарями Золотого Хреста Бойової Заслуги першого класу згідно з наказом ГВШ ч. 1/45 від 25 квітня 1945 року стали хорунжий Дмитро Карпенко — Яструб, командир куреня «Верховинці» ВО 3 «Лисоня» та хорунжий Дмитро Пелип — Євшан, командир куреня «Галайда» ВО 2 «Буг»^[78]. Згідно з постановою Української Головної Визвольної Ради від 7 липня 1950 року Головний Командир УПА Роман Шухевич був посмертно нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги першого класу, як виняток, наказ на його нагородження ГВШ не виносився^[78].

Зобр:7шт.

Назва:Тотлебен Едуард Іванович

-Знайдено: + Незабаром Едуард Іванович з честю перевірив свої знання і таланти, взявши участь у багаторічній Кавказькій війні. 28 березня 1848 року Тотлебен був відряджений на Кавказ для застосування мінного свердла при облогах укріплених пунктів, зведених Шамілем в Дагестані і 7 квітня виїхав до Темірхан-Шуру, де вступив до розпорядження князя Аргутинського-Долгорукова. Бойове хрещення отримав під Гергебілем, куди 9 червня прибув загін Аргутинського. Після падіння Гергебіля 7 липня, Тотлебену було доручено розробити дорогу по Аймакінській ущелині на відстані 7 верст, що було виконано ним до 15 липня. За участь у взятті Гергебіля Тотлебен нагороджений був чином капітана, потім, за участь у бою на Міскенджійських висотах 22 вересня 1848 року нагороджений орденом Святого Володимира 4-го ступеня з бантом.

Зобр:6шт.

Назва:Александрович-Дочевський Андрій Ігорович

-Знайдено: + Александрович-Дочевський Андрій Ігорович (7 липня 1958, м. Київ) — український художник театру, живописець. Член НСХУ (1989), НСТДУ (1995), Асоціації сценографії України (1993). Заслужений діяч мистецтв України (1998).

Назва:Іустин (Охотин)

-Знайдено: + Архієпископ Іустин (в миру Іван Якович Охотин; 12 (24) листопада 1823, Арзамас - 25 травня (7 липня) 1907, Новоєрусалимський монастир) - єпископ Російської православної церкви, архієпископ Херсонський і Одеський.

Назва:Список найдорожчих трансферів в історії українського футболу

-Знайдено: + | || 7 липня 2011 || Браун Ідеє || Нігерія || Сошо || «Динамо» || 9 млн ^[79]
-Знайдено: + | || 27 липня 2012 || Раффаель || Бразилія || «Герта» || «Динамо» || 8 млн ^[80]
-Знайдено: + | || 27 липня 2010 || Едуардо || Хорватія || «Арсенал» || «Шахтар» || 7,2 млн ^[81]

Зобр:71шт.

Назва:Пєтков Валерій Петрович

-Знайдено: + Народився 7 липня 1951 року в селищі Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області. Батько Петро Іванович працював шофером у місцевому колгоспі, мати Лідія Архипівна – вчителькою математики. Після закінчення середньої школи навчався у 1968–1971 рр. в Одеському медичному училищі №3.

Назва:13-й армійський корпус (Україна)

-Знайдено: + | 7 липня 1941^[82]
-Знайдено: + option=com_content&task=view&id=3742&Itemid=28 Бойовий склад Радянської Армії станом на 7 липня 1941](рос.)</ref>

Назва:Дубіль Валерій Олександрович

-Знайдено: + * Член партії ВО «Батьківщина» (з 7 липня 2007)

Зобр:1шт.

Назва:Берфман Марк Абрамович

-Знайдено: + Берфман Марк Абрамович (7 липня 1939 Суми, УРСР) — український політик, економіст.
-Знайдено: + Народився 7 липня 1939 року в місті Суми.

Назва:Ізюмський тепловозоремонтний завод

-Знайдено: + 7 липня 2009 року А. Аваков заявив, що досягнута домовленність Харківської ОДА з керівництвом Міністерства транспорту України та «Укрзалізниці» про передачу у підпорядкування останньої Ізюмського ТРЗ^[83], проте до середини листопада 2009 року цього не сталося^[84]. Тодішнє керівництво заводу саботувало спроби порятунку підприємстваПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>. Цей день також вважається початком Українсько-польської війни 1918–1919 років, що тривала аж по 17 липня 1919 року.
-Знайдено: + 22 червня місто знову бомбардовано німецькою авіацією. Під удар ще раз попали залізнична станція з вокзалом та нафтопереробні підприємства міста, а також військові казарми, на той час порожні. Починаючи з цього дня і аж по 29 червня енкаведисти поспішно арештовували цвіт дрогобицької інтелігенції — послів до австрійського та польського парламентів (зокрема, Антона Максимовича), директорів гімназій, шкіл, учителів (наприклад, професори Іван Чмола та Дмитро Бурко)^[85], гімназистів і студентів (серед яких Йосиф Бараняк, Йосифат Пасічник, Євген Татарський), лікарів, інженерів (Осип Левицький), спортсменів, священиків і монахів (ігумен монастиря василіян Северіян Бараник та парох з Трійці Яким Сеньківський), всіх, хто міг організувати людей, та членів їх сімей. Частину заарештованих вивезли, а, на думку влади, найнебезпечніших — винищили. І якщо раніше намагалися хоча б створити видимість законності репресій, то тепер Радянська влада, відступаючи, почала масове вбивство ув'язнених у тюрмах Дрогобича. Очевидно, що це не була ініціатива місцевого керівництва, а розпорядження Берії, бо подібні акції проходили і в інших містах Західної України, наприклад, у Золочеві (^[86],^[87]), сусідніх Бориславі^[88], Самборі^[89] та Стрию^[90],^[91]. Знищення в Дрогобичі проводили в обох тюрмах та на єврейському кладовищі (пізніше на цьому місці збудують Будинок Побуту). НКВС замордував кількасот осіб, серед яких були єромонахи Яким Сеньківський, Северіян Бараник. Їх двох, а також Віталія Байрака, знищеного енкаведистами в 1946 році, за мученицьку смерть беатифіковано 27 червня 2001 року в місті Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Папи Римського Івана Павла ІІ, в якій взяло участь, серед інших вірних, більше восьми тисяч дрогобичан.^[92],Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>,^[93],^[94], Унятичах^[95], Добромилі^[96],^[97], Сколе^[98].
-Знайдено: + 7 липня в місто для формування поліції безпеки прибула айнзатцкоманда з міста Радома. До її складу входили Ніколас Толе (шеф сіпо від липня по жовтень 1941 року), Франц Вензель (шеф сіпо з жовтня 1941 року), Вальтер Кучман (шеф гестапо з липня 1941 по березень 1942 року), Фелікс Ландау (керівник єврейського відділу гестапо від липня 1941 по травень 1943 року), Йозеф Ґабріель (керівник єврейського відділу з травня 1943 року), Карл Ґюнтер, Фрідріх Денґ, Філіп Ебенрехт, Фердинанд Камерер, Ґельмут Краус, Ернст Марлок, Вернер Міхаеліс, Рудольф Сокол. Саме члена цієї айнзатцкоманди гестапівця Карла Ґюнтера більшість дослідників вважають вбивцею видатного дрогобицького художника та письменника єврейського походження Бруно Шульца.
-Знайдено: + 12 липня в лісі біля Дрогобича (урочище Тептюж), очевидно не без участі айнзатцкоманди «радом'яни», розстріляно більше двох десятків євреїв, серед яких і корінні дрогобичани, і біженці з Відня. Пізніше знайдені тіла помилково приймуть за замордованих НКВС українців та 23 липня поховають за участю священиків, як християн^[99].
-Знайдено: + З 27 липня по 2 серпня проведено перепис населення Дрогобича. Після підрахунків, станом на 31 грудня 1941 року, населення Дрогобича становило 34 112 осіб, з них 13 тисяч 339 євреїв, 10 тисяч 500 українців, 10 тисяч 88 поляків, 120 німців та 65 представників інших національностей^[100].
-Знайдено: + З 17 липня по 19 липня перші групи майбутніх дивізійників на поїздах відправились до Львова.
-Знайдено: + 27 липня 680 євреїв кинуто окупантами до тюрми на вулиці Стрийській, за деякий час 640 вивезено в Броницький ліс та розстріляно.
-Знайдено: + Ще 7 липня 1941 року в Дрогобич з міста Радома прибула айнзацкоманда, члени якої стали основою новоутворених репресивно-каральних органів: служби безпеки СД (нім. Sicherheitsdienst Reichsführer-SS (SD)), таємної поліції гестапо (нім. Geheime Staatspolizei) та кримінальної поліції кріпо (нім. Kripo, від Kriminalpolizei). Організаційно дві останні структури були об'єднані в поліцію безпеки зіхерґейтполіцей (нім. Sicherheitspolizei), або сіпо, а їх начальники (шефи) були заступниками начальника сіпо. Дрогобицьке сіпо контролювало ще Крайсгауптманшафт Самбір та Крайсгауптманшафт Стрий. До складу айнзацкоманди входили:

Зобр:21шт.

Назва:Максим (Бачинський)

-Знайдено: + | періодпочаток = 7 липня 1941
-Знайдено: + | періодкінець_2 = 17 липня 1947
Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + З 17 липня 1947 року - єпископ Великолуцький і Торопецький.

Назва:Пасенюк Олександр Михайлович

-Знайдено: + Пасенюк Олександр Михайлович (*7 липня 1949, м.Житомир), — суддя Конституційного Суду України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1949 року в м. Житомир.

Назва:Мироненко Віктор Арсентійович

-Знайдено: + Миро́ненко Ві́ктор Арсе́нтійович (нар. 11 жовтня 1919 — пом. 7 липня 1943) — командир 461-го артилерійського дивізіону 1-ї механізованої бригади 3-го механізованого корпусу 1-ї танкової армії Воронезького фронту, Герой Радянського Союзу.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 7 липня 1943 року командир 461-го артилерійського дивізіону капітан В. А. Мироненко відзначився при відбитті наступу противника на Бєлгородсько-Курському напрямку: протягом години німці пробивали пролом на двадцятикілометровому рубежі між селами Луханіна і Яковлево. 40 танків противника нанесли удар по позиціям 3-ї механізованої бригади в районі селища Сирцево. З висоти по ним вів згубний вогонь 461-й артдивізіон 1-ї мехбригади. Близько 30 танків пішли на позиції дивізіону. Вісім машин підбили батарейці, але й гармати дивізіону були ушкоджені. Коли бойові розрахунки загинули, капітан сам став стріляти. Його тіло потім знайшли біля розбитої гармати…^[101]

Зобр:1шт.

Назва:Дубовик Михайло Тадейович

-Знайдено: + Михайло Тадейович Дубовик (29 грудня 1900, село Межиріч Лебединського повіту на Сумщині — 7 липня 1941) — український поет. Репресований.

Назва:Матч (фільм)

-Знайдено: + 7 липня 2011 в Харкові по вулиці Чоботарській, 37 за участю каскадерів знімалася сцена вибуху триповерхового будинку палацу спорту «Авангард», виконаного у стилі «сталінської» архітектури. Вибух вийшов занадто сильним, вилетіли всі віконні рами, в результаті 4 каскадера постраждали. Їм була надана медична допомога.^[102]^[103]

Зобр:1шт.

Назва:Антон

Підзаголовок:== Іменини ==
Знайдено: + 30 січня, 25 лютого, 27 квітня, 7 липня, 25 травня, 23 липня, 16 серпня, 23 серпня, 15 вересня, 30 жовтня, 20 грудня

Зобр:2шт.

Назва:Куцевич-Миньківський Іван

-Знайдено: + Силою обставин Паволоч стояла на тодішньому кордоні між козацькою автономною територією та Річчю Посполитою, стала відігравати важливу роль. Миньківський виявив себе в нових умовах добрий адміністратор. Заготовлених ним запасів провіанту вистачило і на наступний рік, ще й залишилося. З відновленням Паволоцького полку, Куцевич-Миньківський знову очолює його в квітні 1651 року. Вже у Берестецькій кампанії Миньківський виступав як паволоцький полковник. Дізнавшись про втечу орди з поля бою, він поспішив з 6-тисячним військом на допомогу обложеним повстанцям. Але на шляху до Берестечка його нібито розбив (до 19 липня 1651 р.) хан Іслам-Ґерай III, хоча і був формально союзником козаків. Інша версія здається вірогіднішою. Після виходу з такого полону І. Виговський прибув до Паволочі, організувавши тут додаткові загони козаків, які стали громити ординців котрі, відступаючи, вели з собою ясир. Ординці були розбиті під Чудновим і Уманню, що змусило хана стати союзником Хмельницького. Дещо пізніше до Паволочі прибув гетьман, якого хан врешті випустив полону. Тут він, довідавшись про поразку своєї армії, зібрав 3 000 злотих для сплати ординським мурзам, а потім провів козацьку раду щодо організації відсічі ворожому наступу. В усіх цих подіях брав, очевидно, участь і Миньківський. 7 липня 1651 р. Б. Хмельницький рушив з Паволочі до Білої Церкви. В Паволочі формував козацькі загони полковник І. Куцевич-Миньківський.^[104] Проте міська верхівка не підтримала заходи полковника, через що він змушений був зі своїми однодумцями податись до Б. Хмельницького.^[105] Після згаданої вище ради Паволоцький полк разом з Білоцерківським і Переяславським вирушив на північ, щоб стримати наступ карателів князя Януша Радзивілла.

Назва:Киричок Петро Максимович

-Знайдено: + Киричо́к Петро́ Макси́мович (нар. 7 липня 1923) — український вчений-літературознавець, доктор філологічних наук (1988), професор (1992).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1923 року в селі Червоне Широківського району Дніпропетровської області. Брав участь у Радянсько-німецькій війні.

Назва:Кравченко Людмила Семенівна

-Знайдено: + Кравченко Людмила Семенівна (дівоче прізвище — Єгорова) (Kravchenko Liudmyla Semenivna, Кравченко Людмила Семеновна) (7 липня 1937, м. Київ — 22 червня 2012, м. Київ) — українська оперна співачка (сопрано), солістка Київського оперного театру.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася 7 липня 1937 року в м. Києві.

Назва:Піус Ікедія

-Знайдено: + | пк-поновлення = 7 липня 2012

Назва:Александр Томаш

-Знайдено: + | пк-поновлення = 7 липня 2012

Зобр:1шт.

Назва:Гринюк Лесь

-Знайдено: + Олекса Якимович "Лесь" Гринюк (нар. 25 березня 1883, с. Воскресинці — пом. 7 липня 1911, с. Воскресинці) — український письменник, перекладач, громадський діяч. Редактор літературних та періодичних видань. Помер в молодому віці через важку хворобу.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 7 липня 1911 року у рідному селі Воскресинці.

Назва:Булатецький Микола Іванович

-Знайдено: + 7 липня 2012 року Булатецького і його сина Максима із кількома активістами патріотичних молодіжних рухів побила й заарештувала міліція, звинувачуючи в невиконанні рішення суду. Нібито захисники української мови в Черкасах незаконно проводили акцію. Черкаси виявилися єдиним містом, де мітинг на захист української мови був брутально розігнаний, хоча спроби були і в інших містах, зокрема в Києві.

Зобр:1шт.

Назва:Дворко Генріх Федорович

-Знайдено: + Дворко Генріх Федорович (23 квітня 1931 - † 7 липня 2012, Київ) - український вчений-хімік, громадський діяч, публіцист, шістдесятник.

Назва:Сезон ФК «Металіст» (Харків) 2012—2013

-Знайдено: + 7 липня 2012 року відбувся останній контрольний матч на зборах в Австрії, в якому команда зустрічалась з російським клубом «Ростов» з Ростова-на-Дону, і програла супернику^[106]/

Зобр:4шт.

Назва:Кудрявцев Іван Васильович

-Знайдено: + Іван Васильович Кудрявцев (рос. Иван Васильевич Кудрявцев; 7 липня 1921, Струги Красні — 27 лютого 1975, Київ) — радянський конструктор радіоелектронних систем військового призначення; у 1960-ті роки генеральний директор Київського науково-дослідного інституту радіоелектроніки (нині НВО «Квант»).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1921 року в селі Стругах Красних (тепер селище міського типу, районний центр Стругокрасненського району Псковської області) в родині лісника. Росіянин. У 1937 році, під час сталінських репресій, його батько був заарештований за звинуваченням в антирадянській діяльності. Івана виключили з комсомолу і він став «сином ворога народу». У 1939 році, з початком радянсько-фінської війни, Іван, будучи студентом другого курсу Ленінградського авіаційного інституту, записався добровольцем у формований в Ленінграді студентський лижний батальйон. Під час бойових дій залишився без ноги^[107]. У 1945 році закінчив Ленінградську військово-повітряну академію імені М. Є. Жуковського^[108].

Зобр:1шт.

Назва:Феодосій Манявський

-Знайдено: + Пам’ять преподобного Іова Манявського вшановується 11 січня (29 грудня за ст. ст.), преподобного Феодосія Манявського — 7 жовтня (24 вересня за ст. ст.). Спільна пам’ять преподобних отців Іова і Феодосія Манявських святкується 7 липня (24 червня за ст. ст).

Зобр:1шт.

Назва:Семенченко Кузьма Олександрович

-Знайдено: + 5 липня німці прорвали оборону на ділянці Новоград-Волинського укріпрайону, після чого частини 5-ї армії в ніч з 7-го на 8-е липня відступити до Коростенського укріпрайону і до ранку 9-го числа зайняли там оборону. До початку серпня 19-а танкова дивізія вела бої в районі Коростенського укріпленого району, але 19 серпня в складі дивізії залишився один танк. Формально 19-а танкова дивізія, яка з честю виконала своє завдання в перші дні і місяці війни, була розформована лише 8 жовтня 1941 року.

Назва:Ясухіро Като

-Знайдено: + Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу латвійського клубу «Гулбене», до складу якого приєднався навесні 2011 року^[109], проте вже 7 липня того ж року перейшов у «Вентспілс»Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + ) брат «Калиновича» — Григорія Мазура. Був одружений. 1941 р.- учасник похідних груп ОУН на Україну. В лавах УПА від 17 липня 1944 р. Закінчив у 1944 р. старшинський вишкіл УПА. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

Назва:Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + З 7 жовтня 2010 по 7 липня 2011 року, на триваючому тоді етапі політичної реформи, ДКЦПФР була підпорядкованою Президенту України, підзвітною Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України^[110].
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 7 липня 2011 року орган змінив свою назву на сучасну^[111]. З 23 листопада 2011 року діє чинне Положення про НКЦПФР^[112].

Назва:Іоан Чокалюк

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + В 1997 році Патріархом Філаретом у Свято-Володимирському патріаршому соборі рукопокладений в сан диякона, цього ж року разом з єпископом Никоном (Калембером) направлений в новоутворену Кіцманську єпархію, секретарем єпархії. У 1998 році до свята Архідиякона Стефана возведений в сан протодиякона. Цьому ж року, 7 липня, в с. Бобівці, в новоосвяченому храмі єпископом Вишгородським Даниїлом (Чокалюком) (митрополит Рівненський і Острозький, †2005) на прохання єпископа Никона (Калембера) (†2002) рукопокладений в сан пресвітера та призначений настоятелем Свято-Покровського храму с. Мамаївці.

Назва:Корнацький Аркадій Олексійович

-Знайдено: + Арка́дій Олексі́йович Корна́цький (нар. 7 липня 1953, село Чаусове Друге, Первомайський район, Миколаївська область) — український політичний діяч та підприємець.

Назва:Герб Краснодара

-Знайдено: + |дата_затвердження = 7 липня 2005
-Знайдено: + Рішенням № 70 Думи Краснодара 7 липня 2005 встановлений (в який вже раз) герб міста Краснодара, його опис і порядок офіційного використання.

Назва:Вітовський Дмитро Дмитрович (поручник УПА)

-Знайдено: + Дмитро Дмитрович Вітовський (псевдо: «Зміюка», «Андрієнко») (* 7 липня 1919, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область — † 29 квітня 1947, м. Київ) — начальник Військово-польової жандармерії УПА ВО-4 «Говерла», командир ТВ-24 «Маківка» (05.1945 — полон 28.03.1946). Син військового міністра ЗУНР Дмитра Вітовського.
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1919 року в селищі Брошнів-Осада Долинського повіту (тепер Рожнятівського району, Івано-Франківської області) у сім'ї військового міністра Західноукраїнської Народної Республіки Дмитра Вітовського. Батько загинув 2(4) серпня 1919, так і не побачивши сина.
-Знайдено: + 17 липня −24 жовтня 1945 Дмитро Вітовський — командир Першого словацького рейду, завданням якого було провести пропагандистську роботу на теренах Словаччини та налагодити співпрацю із місцевим антикомуністичним підпіллям.

Зобр:7шт.

Назва:Собор Успіння Пресвятої Богородиці (Одеса)

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Перший одеський храм (точніше часовню) було збудовано старообрядцями і освячено 7 липня 1814 року. В 1845 році почалось будівництво трьохпрестольного Свято-Успенського храму. Нинішню будівлю було закладено 17 липня 1855 року архієпископом Херсонським і Таврійським Інокентієм (Борисовим), гроші на яку дали одеські купці Яків та Микола Черепеннікові за проектом архітектора Л. Ц. Оттона. Завершено будівництвом в 1869 у і 12 квітня того ж року освячено архієпископом Херсонським та Одеським Димитрієм (Муретова). 19 січня 1875 архієпископ Херсонський і Одеським Леонтій освятив головний приділ нижнього єдиновірського храму в ім'я святителя і чудотворця Миколи — покровителя моряків і мандрівників, а 30 січня — і другий боковий вівтар — в ім'я трьох святителів: Василя Великого, Григорія Богослова і Іоанна Златоуста. Через деякий час жителі Москви пожертвували на нижній храм Одеської Свято-Успенської церкви ікони та богослужбову начиння.

Зобр:2шт.

Назва:Кафедра патологічної фізіології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця

-Знайдено: +

Никано́р Ада́мович Хржонще́вський (7 липня 1836, Перм — †1 вересня 1906) Засновник і перший завідувач кафедри патологічної фізіології (загальної патології) 1869 — 1887рр. — Київського університету св.Володимира (Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця).

Зобр:1шт.

Назва:Донбаська операція (1942)

-Знайдено: + | date = 7 — 24 липня 1942
-Знайдено: + У ніч на 7 липня 1942, з'ясувавши задум противника, Ставка ВГК, віддала наказ на відведення війська цих фронтів на нові рубежі. 8 липня, коли командування військами Вермахту виявило факт відході військ Червоної армії із займаних рубежів, негайно організувало переслідування силами 6-ої А генерала танкових військ Ф. Паулюса та 1-ої ТА генерал-полковника Е. фон Клейста. Відведення військ фронтів проходило організовано, і німецькі війська не змогли реалізувати свій план з їх оточенню.
-Знайдено: + З 7 по 11 липня, намагаючись вивести свої формування з-під ударів військ противника, праве крило та центр Південного фронту організовано відійшли на рубіж Денежникове, Трьохізбенка, Красний Луч. Проте, танковому угрупованню німецьких військ вдалося прорватися в смузі Південно-Західного фронту. До кінця 11 липня основні сили фронту, охоплені з північного сходу і сходу і атаковані із заходу, опинилися змушеними вести важкі бої південніше й західніше Кантемирівки. У цій обстановці за наказом Ставки 57-а, 28-а, 38-а і 9-а армії Південно-Західного фронту були передані до складу Південного фронту, якому ставилося завдання зупинити наступ противника.
-Знайдено: + 15 липня 1942 Ставка наказала відвести війська Південного фронту за Дон в його нижній течії і організувати міцну оборону по лівому березі від Верхнекурмоярського і далі по рубежу Ростовського УР. 17 липня німецькі війська опанували Ворошиловград, 19 липня — Краснодон, 20 липня — Ровеньки. При відході військ фронту противник, скориставшись неприкритою ділянкою від Каменськ-Шахтинського до Костянтинівського, прорвався на Ростов, 22 липня був захоплений Новочеркаськ, а 24 липня противник оволодів містом Ростов.

Зобр:1шт.

Назва:Горшков Володимир Павлович

-Знайдено: + Володимир Павлович Горшков (19 листопада 1926 — 7 липня 2002, Київ) — український історик, дослідник історії партій і соціальних рухів, історії КПРС.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер 7 липня 2002 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі^[113].

Назва:Брик Олександр Семенович

-Знайдено: + Брик Олекса́ндр Семенович (англ. Alexander Bryk, Oleksander S. Bryk) (* 7 липня 1895, Колодіївка, нині Підволочиського району, Тернопільської області — †5 вересня 1984, Торонто Канада) — підприємець, український громадський діяч у Канаді, мемуарист, автор монографій та публікацій в періодичних виданнях історичних досдіджень новітньої історії України.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 7 липня 1895 в с. Колодіївка, Скалатського повіту, коронного краю Королівства Галичини і Лодомерії у складі Австро-Угорщини, в селянській родині подружжя Семена й Анастасії Брик^[114].

Зобр:1шт.

Назва:Об'єднаний турнір 2013

-Знайдено: + | dates = 27 червня — 7 липня
Підзаголовок:== Матчі ==
Знайдено: + | дата = 7 липня 2013

Зобр:6шт.

Назва:Список голів Верховної Ради України

-Знайдено: + |

7 липня 1998
—
1 лютого 2000^[115]

Зобр:12шт.

Назва:Ладановський Іван Семенович

-Знайдено: + Ладановський Іван Семенович (* 7 липня 1921), український військовий диригент, полковник, 1964 — заслужений діяч мистецтв УРСР.

Назва:Україна на літній Універсіаді 2013

Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 1 Золото || Довгодько, НаталіяНаталія Довгодько || Академічне веслування || Одиночки || 7 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 2 Срібло || Косенок, ДмитроДмитро Косенок || Боротьба на поясах || До 62 кг || 7 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 2 Срібло || Гордієнко, ОлександрОлександр Гордієнко || Боротьба на поясах || Понад 100 кг || 7 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 3 Бронза || Белялов, УмерУмер Белялов || Боротьба на поясах || Вільний стиль, до 68 кг || 7 липня
Підзаголовок:== Медалісти ==
Знайдено: + | 3 Бронза || Буряк, ОленаОлена Буряк
Кравченко, ГаннаГанна Кравченко || Академічне веслування || Двійка парна || 7 липня
Підзаголовок:== Учасники ==
Знайдено: + |7-е
Підзаголовок:== Учасники ==
Знайдено: + |17-е
Підзаголовок:==== Чоловіки ====
Знайдено: + {{Vb res 5|7 липня|18:00|Україна |3-1| Таїланд |27-25|25-15|21-25|25-23||98-88|
Підзаголовок:==== Жінки ====
Знайдено: + | date= 17 липня 2013
-Знайдено: + | date = 7 липня 2013

Зобр:80шт.

Назва:Бойчук Марта Ігорівна

-Знайдено: + Бойчук Марта Ігорівна (нар.7 липня 1989) — українська спортсменка, яка спеціалізується на стрільбі з пневматичного пістолета, срібна призерка літньої Універсіади у Казані.

Назва:Сезон ФК «Динамо» (Київ) 2013—2014

-Знайдено: + З 27 червня по 7 липня 2013 року «Динамо» брало^[116] участь у новому передсезонному змаганні, що має назву «Об'єднаний турнір», учасниками якого були команди «Динамо» (Київ) і «Шахтар» (Донецьк) та два російських клуби — «Спартак» (Москва) і «Зеніт» (Санкт-Петербург) та стало першим історичним переможцем турніру.
-Знайдено: + | дата = 7 липня 2013

Зобр:3шт.

Назва:Фокіна-Семенова Наталія Вікторівна

-Знайдено: + Наталія Вікторівна Фокіна-Семенова (7 липня 1982) — українська легкоатлетка, дискоболка, призерка чемпіонатів Європи, олімпійка.

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою birth не вказано текст
↑ Дата і місце народження є спірними. Старіші праці про Романа Шухевича вказують Краківець як місце народження, а як дату 17 липня 1907 року: див. Мірчук П. Шухевич — командир армії безсмертних. — Нью-Йорк — Торонто — Лондон, 1970 . — стор. 13 (подана примітка: "Містечко Краковець лежить приблизно 70 км на захід від Львова і 35 км на північний схід від Перемишля)
↑ ДАЛО. — Ф. 255 (Львівська кримінально-слідча тюрма). — Оп. 1. — Спр. 1532 (Особова справа арештованого Романа Шухевича). — Арк. 1-6; Макар В. Береза Картузька: спомини // Спомини та роздуми. Зібрання творів в 4-х томах / За редакцією М.Кулика, Р.Кулика, П.-Й.Потічного. — Торонто — Київ, 2001 . — Т. 4. — С. 26 — 27, 176 .
↑ Макар В. Береза Картузька: спомини… — Т. 4. — С. 39, 97.
↑ Віталій Манзуренко. Роль Романа Шухевича у створенні нагородної системи УПА Зчитано 04.08.2011
↑ М. Литвин, К. Науменко, Збройні сили України першої пловини ХХ століття. Генерали і адмірали, Львів—Харків 2007 . С. 216 .
↑ Арсенич П. Рід Шухевичів. — Івано-Франківськ: Нова зоря, 2005 . — С. 159, 207, 243–250 .
↑ http://president.gov.ua/done_img/files/universal0308.html
↑ http://pravda.com.ua/news/2006/8/3/45527.htm
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Клімат Черкас на www.meteoprog.ua не вказано текст
↑ Баронч С. Пам'ятки язловецькі.-Львів: Друкарня «Закладу народного ім. Оссоліньських»,1862.-230с.,(пол.) с.106-107
↑ Historical demography of Tluste
↑ Постанова Верховної Ради України від 7 липня 2011 року № 3602-VI «Про звільнення Симоненка В. К. з посади Голови Рахункової палати»
↑ Хронологія історичних дат міста Теребовлі // Теребовлянщина: краєзнавчий альманах-календар / (упорядник і гол.ред. Григорій Кушнерик). — Тернопіль: Збруч, 2001. — С.262
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою kr не вказано текст
↑ Сас П.М., 2010, с. 331.
↑ Клімат Кіровограда (підготовлено Вишневським В. І.) (рос.)
↑ Місто і люди, 2004, с. 296–297.
↑ У Кіровограді на місці будівництва храму УГКЦ освячено хрест повідомл. за 7 липня 2008 року
↑ Див.: Архів СБУ, 68428 ФП, арк. 6-7 та 23, справа № 32.
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою history.vn.ua не вказано текст
↑ стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року
↑ стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року
↑ Великая война Гусятин (рос.)
↑ http://militera.lib.ru/h/liberation/01.html
↑ Балогу і Домбровського позбавили мандатів за позовом Кармазіна
↑ Нардепів позбавили мандатів за позовом Кармазіна
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Lembergmassacre не вказано текст
↑ http://pravda.com.ua/news/2006/7/7/44134.htm
↑ О. Пажимський. Пилявецька битва 1648 р. Вихід головних сил у район зосередження[1]
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ReferenceE не вказано текст
↑ Василь Скуратівський. Русалії. — Київ: Видавництво «Довіра», 1996. — С. 69—74. ISBN 966-507-028-2
↑ http://www.rzeczpospolita.pl/dodatki/bitwy_061021/bitwy_a_10.html
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою dic не вказано текст
↑ Панков Володимир Михайлович (dic.academic.ru) (рос.)
↑ [http://zemreforma.info/index.php?
↑ Сайт Президента України: ЗАКОН УКРАЇНИ № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів"
↑ Ліга-Закон: «Судебная реформа: что ухудшат предложенные улучшения»
↑ Кіровоградська римо-католицька парафія Святого Духа // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 296-297
↑ У Кіровограді на місці будівництва храму УГКЦ освячено хрест повідомл. за 7 липня 2008 року на Офіційний інтернет-сайт УГКЦ
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Таврія (Сімферополь) - Шахтар (Донецьк) 1998/1999. Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 8 січня 2012. (рос.)
↑ Волинь (Луцьк) - Борисфен (Бориспіль). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою фар не вказано текст
↑ Волинь (Луцьк) - Зірка (Кіровоград). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Волинь (Луцьк) - Полісся (Житомир). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Волинь (Луцьк) - Нива (Тернопіль). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Динамо-2 (Київ) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Волинь (Луцьк) - МФК Миколаїв (Миколаїв). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Волинь (Луцьк) - Нива (Вінниця). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Електрометалург-НЗФ (Нікополь) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Волинь (Луцьк) - Оболонь (Київ). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Найкращі футболісти України - 2001. ukrsoccerhistory.com. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Чорноморець (Одеса) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ ^а ^б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою рар не вказано текст
↑ Полісся (Житомир) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Зірка (Кіровоград) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Волинь (Луцьк) - ЦСКА-2 (Київ). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Волинь (Луцьк) - Кривбас (Кривий Ріг). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Ворскла-Нафтогаз (Полтава) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Волинь (Луцьк) - Оболонь (Київ). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ ПФК Олександрія (Олександрія) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ Шахтар (Донецьк) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ 12-й Кубок Украины - 2002/03. Украинский футбол от Алексея Кобызева. UA. Процитовано 18 грудня 2011.
↑ "Волынь" - "Ворскла" 0:4. Когда первый блин становится комом. UA-Футбол. UA. 10 липня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
↑ Ворскла побеждает, но вылетает. football.ua. UA. 27 серпня 2009. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
↑ "Оболонь" - "Ворскла" 0:1. Ні гри, ні результату. UA-Футбол. UA. 25 липня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
↑ "Ворскла" - "Динамо" 3:1. Четырнадцать лет спустя. UA-Футбол. UA. 14 серпня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
↑ Василий Сачко: "Ворскла" должна была "выстрелить". UA-Футбол. UA. 19 листопада 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)
↑ http://sportanalytic.com/?
↑ Набока Інна 20 років Українській Гельсінкській Спілці // матеріал Радіо «Свобода» від 7 липня 2008 року
↑ Ex.ua відновив усі файли. Телекритика. 7 липня 2012. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 8 липня 2012.
↑ 16 января
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Боротьба УПА не вказано текст
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою 5а не вказано текст
↑ Боевой приказ командующего войсками 5-й армии № 012 (рос.)
↑ Боевой приказ командующего войсками 5-й армии № 012 (рос.)
↑ «ФК Металіст». Металіст - Гірник-Спорт. 9-0 (2-0). Статистика матчу. Процитовано 07.07.2011.
↑ ^а ^б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою U200710 не вказано текст
↑ Brown Ideye
↑ Raffael
↑ Eduardo
↑ [http://bdsa.ru/index.php?
↑ Аваков договорился о передаче Изюмского ТРЗ «Укрзализныце». Главное. 7 июля 2009. (рос.) (Перевірено 10 січня 2012)
↑ Изюмский тепловозоремонтный завод пока не перешел в подчинение "Укрзалізниці". Главное. 11 ноября 2009. (рос.) (Перевірено 10 січня 2012)
↑ ІНФОРМАЦІЯ «МАСАКРА В ДРОГОБИЧІ» газета «Українські щоденні вісті (Львів)» № 14 за 22 липня 1941 року
↑ КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «НЕЛЮДСЬКІ ЗВІРСТВА ЕНКАВЕДИСТІВ, 800 ТРУПІВ У ЗОЛОЧІВЩИНІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 10 за 17 липня 1941 року
↑ КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «ЖЕРТВИ БОЛЬШЕВИЦЬКИХ ЗВІРСТВ У ЗОЛОЧІВСЬКІЙ В'ЯЗНИЦІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 11 за 18 липня 1941 року
↑ КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «З ОСТАННІХ ДНІВ БОЛЬШЕВИЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ В БОРИСЛАВІ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) № 8 за 25 липня 1941 року
↑ КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «СТРАШНІ СПОМИНИ З САМБІРСЬКОЇ ТЮРМИ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) № 6 за 20 липня 1941 року
↑ ІНФОРМАЦІЯ «ЖЕРТВИ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТЕРОРУ» газета «Стрийські вісті» (Стрий) № 1 за 18 липня 1941 року
↑ ІНФОРМАЦІЯ «В СТРИЙСЬКІЙ ТЮРМІ» газета «Вільне слово» № 13 за 6 серпня 1941
↑ У Дрогобичі пом'янули жертв катівень НКВС (Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ, 24 червня 2011)
↑ ІНФОРМАЦІЯ «МОСКОВСЬКО-БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ТЕРОР У ПІДБУЖІ» газета «Стрийські вісті» (Стрий) № 3 за 31 липня 1941 року
↑ ІНФОРМАЦІЯ «ЖЕРТВИ ЕНКАВЕДИСТІВ У ПІДБУЖЧИНІ, ДРОГОБИЦЬКА ОБЛАСТЬ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 10 за 17 липня 1941 року
↑ ІНФОРМАЦІЯ «ЖЕРТВИ БОЛЬШЕВИЦЬКОГО ТЕРОРУ В УНЯТИЧАХ» газета «Вільне слово» № 4 за 16 липня 1941
↑ ІНФОРМАЦІЯ «КРИВАВА МАСАКРА В ДОБРОМИЛІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 25 за 3 серпня 1941 року
↑ ІНФОРМАЦІЯ "ДОБРОМИЛЬ — МІСЦЕ БОЛЬШЕВИЦЬКОГО СТРАХІТТЯ "газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 30 за 9 серпня 1941 року
↑ ІНфОРМАЦІЯ «СКОЛЄ СВОЇМ ГЕРОЯМ» газета «Стрийські вісті» (Стрий) № 21 за 2 жовтня 1941 року
↑ ІНФОРМАЦІЯ «ШАНА ТЛІННИМ ОСТАНКАМ ГЕРОЇВ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) № 9 за 27 липня 1941 року
↑ Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік, стор. 209;— ISBN 978-966-7996-46-8.
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою militera не вказано текст
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою На екрані нинішній Харків стане Києвом не вказано текст
↑ ЧП у Харкові: на зйомках фільму з Безруковим прогримів вибух, є потерпілі. "Аргументи і факти — Україні ", 8 липня 2011
↑ Петро Натикач. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА ПІД ПРОВОДОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ ЖИТОМИРЩИНИ [2]
↑ І. Ярмошик. Козацькі сторінки історії села Паволоч на Житомирщині
↑ Металлист - Ростов. 1:3. Статистика матча. ФК «Металлист». 07.07.2012. (рос.)
↑ Піонери комп'ютеризації корабельних радіоелектронних систем
↑ Національний технічний університет України
↑ Nauris Mackevičs (31 марта 2011). "Gulbenē" spēlēs japānis, horvāts, Korabļovs un Priedēns (латис.). SportaCentrs.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2012. Процитовано 22 листопада 2011.
↑ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України: Верховна Рада України; Закон від 07.10.2010 № 2592-VI
↑ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг: Верховна Рада України; Закон від 07.07.2011 № 3610-VI
↑ Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Президент України; Указ, Положення від 23.11.2011 № 1063/2011
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ІФ не вказано текст
↑ Марунчак М. Олександер Брик (7.8.1895-.5.9.1984) // Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег: Накладом УВАН у Канаді, 1986. — C. 84.
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Дахно не вказано текст
↑ «Динамо» візьме участь у «Об'єднаному турнірі»

[birth-1] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою birth не вказано текст

[2] Дата і місце народження є спірними. Старіші праці про Романа Шухевича вказують Краківець як місце народження, а як дату 17 липня 1907 року: див. Мірчук П. Шухевич — командир армії безсмертних. — Нью-Йорк — Торонто — Лондон, 1970 . — стор. 13 (подана примітка: "Містечко Краковець лежить приблизно 70 км на захід від Львова і 35 км на північний схід від Перемишля)

[3] ДАЛО. — Ф. 255 (Львівська кримінально-слідча тюрма). — Оп. 1. — Спр. 1532 (Особова справа арештованого Романа Шухевича). — Арк. 1-6; Макар В. Береза Картузька: спомини // Спомини та роздуми. Зібрання творів в 4-х томах / За редакцією М.Кулика, Р.Кулика, П.-Й.Потічного. — Торонто — Київ, 2001 . — Т. 4. — С. 26 — 27, 176 .

[4] Макар В. Береза Картузька: спомини… — Т. 4. — С. 39, 97.

[5] Віталій Манзуренко. Роль Романа Шухевича у створенні нагородної системи УПА Зчитано 04.08.2011

[6] М. Литвин, К. Науменко, Збройні сили України першої пловини ХХ століття. Генерали і адмірали, Львів—Харків 2007 . С. 216 .

[7] Арсенич П. Рід Шухевичів. — Івано-Франківськ: Нова зоря, 2005 . — С. 159, 207, 243–250 .

[8] ttp://president.gov.ua/done_img/files/universal0308.html

[9] ttp://pravda.com.ua/news/2006/8/3/45527.htm

[Клімат_Черкас_на_''www.meteoprog.ua''-10] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Клімат Черкас на www.meteoprog.ua не вказано текст

[11] Баронч С. Пам'ятки язловецькі.-Львів: Друкарня «Закладу народного ім. Оссоліньських»,1862.-230с.,(пол.) с.106-107

[12] Historical demography of Tluste

[13] Постанова Верховної Ради України від 7 липня 2011 року № 3602-VI «Про звільнення Симоненка В. К. з посади Голови Рахункової палати»

[14] Хронологія історичних дат міста Теребовлі // Теребовлянщина: краєзнавчий альманах-календар / (упорядник і гол.ред. Григорій Кушнерик). — Тернопіль: Збруч, 2001. — С.262

[kr-15] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою kr не вказано текст

[FOOTNOTEСас_П.М.2010331-16] Сас П.М., 2010, с. 331.

[Клімат_Кіровограда-17] Клімат Кіровограда (підготовлено Вишневським В. І.) (рос.)

[FOOTNOTEМісто_і_люди2004296–297-18] Місто і люди, 2004, с. 296–297.

[19] У Кіровограді на місці будівництва храму УГКЦ освячено хрест повідомл. за 7 липня 2008 року

[20] Див.: Архів СБУ, 68428 ФП, арк. 6-7 та 23, справа № 32.

[history.vn.ua-21] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою history.vn.ua не вказано текст

[22] стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року

[23] стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року

[24] Великая война Гусятин (рос.)

[25] ttp://militera.lib.ru/h/liberation/01.html

[26] Балогу і Домбровського позбавили мандатів за позовом Кармазіна

[27] Нардепів позбавили мандатів за позовом Кармазіна

[Lembergmassacre-28] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Lembergmassacre не вказано текст

[29] ttp://pravda.com.ua/news/2006/7/7/44134.htm

[30] О. Пажимський. Пилявецька битва 1648 р. Вихід головних сил у район зосередження[1]

[ReferenceE-31] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ReferenceE не вказано текст

[skur-32] Василь Скуратівський. Русалії. — Київ: Видавництво «Довіра», 1996. — С. 69—74. ISBN 966-507-028-2

[rz-33] ttp://www.rzeczpospolita.pl/dodatki/bitwy_061021/bitwy_a_10.html

[dic-34] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою dic не вказано текст

[35] Панков Володимир Михайлович (dic.academic.ru) (рос.)

[36] [http://zemreforma.info/index.php?

[37] Сайт Президента України: ЗАКОН УКРАЇНИ № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів"

[38] Ліга-Закон: «Судебная реформа: что ухудшат предложенные улучшения»

[39] Кіровоградська римо-католицька парафія Святого Духа // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 296-297

[40] У Кіровограді на місці будівництва храму УГКЦ освячено хрест повідомл. за 7 липня 2008 року на Офіційний інтернет-сайт УГКЦ

[еар-41] а ^б ^в ^г ^д ^е Таврія (Сімферополь) - Шахтар (Донецьк) 1998/1999. Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 8 січня 2012. (рос.)

[42] Волинь (Луцьк) - Борисфен (Бориспіль). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[фар-43] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою фар не вказано текст

[44] Волинь (Луцьк) - Зірка (Кіровоград). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[45] Волинь (Луцьк) - Полісся (Житомир). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[46] Волинь (Луцьк) - Нива (Тернопіль). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[47] Динамо-2 (Київ) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[48] Волинь (Луцьк) - МФК Миколаїв (Миколаїв). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[49] Волинь (Луцьк) - Нива (Вінниця). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[50] Електрометалург-НЗФ (Нікополь) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[51] Волинь (Луцьк) - Оболонь (Київ). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[52] Найкращі футболісти України - 2001. ukrsoccerhistory.com. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[53] Чорноморець (Одеса) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[рар-54] а ^б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою рар не вказано текст

[55] Полісся (Житомир) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[56] Зірка (Кіровоград) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[57] Волинь (Луцьк) - ЦСКА-2 (Київ). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[58] Волинь (Луцьк) - Кривбас (Кривий Ріг). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[59] Ворскла-Нафтогаз (Полтава) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[60] Волинь (Луцьк) - Оболонь (Київ). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[61] ПФК Олександрія (Олександрія) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[62] Шахтар (Донецьк) - Волинь (Луцьк). Офіційний сайт Федерації футболу України. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[63] 12-й Кубок Украины - 2002/03. Украинский футбол от Алексея Кобызева. UA. Процитовано 18 грудня 2011.

[64] "Волынь" - "Ворскла" 0:4. Когда первый блин становится комом. UA-Футбол. UA. 10 липня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)

[65] Ворскла побеждает, но вылетает. football.ua. UA. 27 серпня 2009. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)

[66] "Оболонь" - "Ворскла" 0:1. Ні гри, ні результату. UA-Футбол. UA. 25 липня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)

[67] "Ворскла" - "Динамо" 3:1. Четырнадцать лет спустя. UA-Футбол. UA. 14 серпня 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)

[68] Василий Сачко: "Ворскла" должна была "выстрелить". UA-Футбол. UA. 19 листопада 2010. Процитовано 18 грудня 2011. (рос.)

[69] ttp://sportanalytic.com/?

[70] Набока Інна 20 років Українській Гельсінкській Спілці // матеріал Радіо «Свобода» від 7 липня 2008 року

[71] Ex.ua відновив усі файли. Телекритика. 7 липня 2012. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 8 липня 2012.

[72] 16 января

[Боротьба_УПА-73] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Боротьба УПА не вказано текст

[5а-74] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою 5а не вказано текст

[75] Боевой приказ командующего войсками 5-й армии № 012 (рос.)

[76] Боевой приказ командующего войсками 5-й армии № 012 (рос.)

[77] «ФК Металіст». Металіст - Гірник-Спорт. 9-0 (2-0). Статистика матчу. Процитовано 07.07.2011.

[U200710-78] а ^б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою U200710 не вказано текст

[Ideye-79] Brown Ideye

[Raffael-80] Raffael

[Eduardo-81] Eduardo

[82] [http://bdsa.ru/index.php?

[83] Аваков договорился о передаче Изюмского ТРЗ «Укрзализныце». Главное. 7 июля 2009. (рос.) (Перевірено 10 січня 2012)

[84] Изюмский тепловозоремонтный завод пока не перешел в подчинение "Укрзалізниці". Главное. 11 ноября 2009. (рос.) (Перевірено 10 січня 2012)

[85] ІНФОРМАЦІЯ «МАСАКРА В ДРОГОБИЧІ» газета «Українські щоденні вісті (Львів)» № 14 за 22 липня 1941 року

[86] КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «НЕЛЮДСЬКІ ЗВІРСТВА ЕНКАВЕДИСТІВ, 800 ТРУПІВ У ЗОЛОЧІВЩИНІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 10 за 17 липня 1941 року

[87] КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «ЖЕРТВИ БОЛЬШЕВИЦЬКИХ ЗВІРСТВ У ЗОЛОЧІВСЬКІЙ В'ЯЗНИЦІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 11 за 18 липня 1941 року

[88] КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «З ОСТАННІХ ДНІВ БОЛЬШЕВИЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ В БОРИСЛАВІ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) № 8 за 25 липня 1941 року

[89] КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «СТРАШНІ СПОМИНИ З САМБІРСЬКОЇ ТЮРМИ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) № 6 за 20 липня 1941 року

[90] ІНФОРМАЦІЯ «ЖЕРТВИ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТЕРОРУ» газета «Стрийські вісті» (Стрий) № 1 за 18 липня 1941 року

[91] ІНФОРМАЦІЯ «В СТРИЙСЬКІЙ ТЮРМІ» газета «Вільне слово» № 13 за 6 серпня 1941

[92] У Дрогобичі пом'янули жертв катівень НКВС (Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ, 24 червня 2011)

[93] ІНФОРМАЦІЯ «МОСКОВСЬКО-БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ТЕРОР У ПІДБУЖІ» газета «Стрийські вісті» (Стрий) № 3 за 31 липня 1941 року

[94] ІНФОРМАЦІЯ «ЖЕРТВИ ЕНКАВЕДИСТІВ У ПІДБУЖЧИНІ, ДРОГОБИЦЬКА ОБЛАСТЬ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 10 за 17 липня 1941 року

[95] ІНФОРМАЦІЯ «ЖЕРТВИ БОЛЬШЕВИЦЬКОГО ТЕРОРУ В УНЯТИЧАХ» газета «Вільне слово» № 4 за 16 липня 1941

[96] ІНФОРМАЦІЯ «КРИВАВА МАСАКРА В ДОБРОМИЛІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 25 за 3 серпня 1941 року

[97] ІНФОРМАЦІЯ "ДОБРОМИЛЬ — МІСЦЕ БОЛЬШЕВИЦЬКОГО СТРАХІТТЯ "газета «Українські щоденні вісті» (Львів) № 30 за 9 серпня 1941 року

[98] ІНфОРМАЦІЯ «СКОЛЄ СВОЇМ ГЕРОЯМ» газета «Стрийські вісті» (Стрий) № 21 за 2 жовтня 1941 року

[99] ІНФОРМАЦІЯ «ШАНА ТЛІННИМ ОСТАНКАМ ГЕРОЇВ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) № 9 за 27 липня 1941 року

[100] Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік, стор. 209;— ISBN 978-966-7996-46-8.

[militera-101] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою militera не вказано текст

[На_екрані_нинішній_Харків_стане_Києвом-102] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою На екрані нинішній Харків стане Києвом не вказано текст

[103] ЧП у Харкові: на зйомках фільму з Безруковим прогримів вибух, є потерпілі. "Аргументи і факти — Україні ", 8 липня 2011

[104] Петро Натикач. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА ПІД ПРОВОДОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ ЖИТОМИРЩИНИ [2]

[105] І. Ярмошик. Козацькі сторінки історії села Паволоч на Житомирщині

[106] Металлист - Ростов. 1:3. Статистика матча. ФК «Металлист». 07.07.2012. (рос.)

[107] Піонери комп'ютеризації корабельних радіоелектронних систем

[108] Національний технічний університет України

[109] Nauris Mackevičs (31 марта 2011). "Gulbenē" spēlēs japānis, horvāts, Korabļovs un Priedēns (латис.). SportaCentrs.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2012. Процитовано 22 листопада 2011.

[110] Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України: Верховна Рада України; Закон від 07.10.2010 № 2592-VI

[111] Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг: Верховна Рада України; Закон від 07.07.2011 № 3610-VI

[й-112] Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Президент України; Указ, Положення від 23.11.2011 № 1063/2011

[ІФ-113] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою ІФ не вказано текст

[114] Марунчак М. Олександер Брик (7.8.1895-.5.9.1984) // Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег: Накладом УВАН у Канаді, 1986. — C. 84.

[Дахно-115] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Дахно не вказано текст

[116] «Динамо» візьме участь у «Об'єднаному турнірі»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]

[70]

[71]

[72]

[73]

[74]

[75]

[76]

[77]

[78]

[79]

[80]

[81]

[82]

[83]

[84]

[85]

[86]

[87]

[88]

[89]

[90]

[91]

[92]

[93]

[94]

[95]

[96]

[97]

[98]

[99]

[100]

Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/7 липня

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук