Користувач:Der Kaen/сандбокс10

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля
Розробник Україна GSC Game World
Видавець СНД GSC World Publishing
Світ THQ
Жанр(и) шутер від першої особи з елементами RPG
Платформа Microsoft Windows
Дата анонсу 13 листопада 2001
Дата випуску США Канада 20 березня 2007[1]
Європейський Союз СНД 23 березня 2007[2]
Світ 31 серпня 2007 (Steam)
Режим гри однокористувацький, багатокористувацький
Мова англійська, німецька, польська, російська, українська
Українська Присутня
Вік. обмеження ACB: MA15+[3]
ESRB: MMature[4]
OFLC: R16[5]
PEGI: 16[6]
USK: 18
Творці
Продюсер Сергій Григорович
Керівник(и) Андрій Прохоров[7]
Антон Большаков
Сценарист(и) Олексій Ситянов
Ігродизайнер(и) Андрій Прохоров
Юрій Негробов
Програміст(и) Олесь Шишківців
Дмитро Ясенєв
Художник(и) Андрій Прохоров
Композитор(и) MoozE
FireLake
Addaraya
Atroxis
Kaos
Технічні деталі
Рушій X-Ray 1.0
Носій DVD, цифрова дистрибуція (Steam, Direct2Drive)
S.T.A.L.K.E.R.
Наступна гра S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо
Офіційний сайт

S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля (англ. S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl) — відеогра гра у жанрі шутера від першої особи з елементами RPG, розроблена українською студією GSC Game World та видана компанією THQ. Вийшла ексклюзивно на Microsoft Windows 20 березня 2007 у США і Канаді та 23 березня 2007 у країнах Європи та СНД[1][2]. На етапі розробки гра була відома під назвою S.T.A.L.K.E.R.: Oblivion Lost (укр. Втрачене забуття)[8].

Сюжет[ред. | ред. код]

Передісторія[ред. | ред. код]

14 квітня 2006 року о 14:33 на території Чорнобильської атомної електростанції трапляється потужний вибух невідомого походження. Цей вибух стає причиною появи т.з. «Зони» — території на котрій починають з'являтися різноманітні аномальні явища. Вже наступного дня урядові війська України оточили нову «Зону» по периметру. За допомогою супутників було з'ясовано, що вибух стався не біля блоків ЧАЕС, а в кілометрі від них. Рятувальні операції були скасовані через високу аномальну активність. З часом, розміри «Зони» стрибкоподібно збільшувалися, поглинаючи військових, що були виставлені на її охорону.

У 2008, два роки по тому, вчені досі не можуть пояснити вибух та його наслідки. Поодинокі наукові експедиції закінчуються невдачами. Стає відомо про фантастичні аномальні утворення і мутованих тварин, що володіють дивовижними здібностями. На територію «Зони» починають проникати шукачі т.з. артефактів (аномальних утворень з певними властивостями, що мають велику ціну), які кличуть себе «сталкерами» (від англ. stalker — переслідувач).

У 2010 році, за повномасштабне дослідження Зони беруться вчені: організуються наукові експедиції, відкриваються мобільні лабораторії всередині периметра Зони. Незважаючи на військовий контроль, сталкерство приймає все більшого розмаху. Армійські підрозділи, в тому числі і спеціального призначення, очолювані загонами сталкерів-військовиків, роблять велику експедицію всередину Зони з метою прорватися до ЧАЕС і знищити передбачувану причину виникнення смертельних аномальних полів або нарешті здобути достовірну інформацію про те, що там коїться. Однак ця спроба прориву, в якому брали участь понад тисяча осіб і безліч техніки, повністю провалюється. Окремі групи уцілілих осідають на території Зони.

Серед сталкерів починають ходити легенди про недоступні дива, що знаходяться у ЧАЕС: одні кажуть що це «клондайк» артефактів, інші стверджують що там можна знайти виконавець бажань — моноліт, що є причиною Зони та може виконати бажання того, хто до нього дістанеться.

Пролог[ред. | ред. код]

1 травня 2012 року. Під час нічної грози із-за прямого влучення блискавки розбивається вантажівка, що прямувала до Кордону. Наступного ранку випадковий сталкер знаходить уламки вантажівки, і в ході їх обстеження натрапляє на єдиного вцілілого — головного героя. Бажаючи отримати нагороду і допомогти, сталкер відносить його до місцевого торговця на прізвисько Сидорович.

Події гри[ред. | ред. код]

Торговець виявляє у головного героя татуювання «S.T.A.L.K.E.R.» на руці та КПК з єдиним записом: «Вбити Стрільця». Врятований не пам'ятає свого імені та взагалі минулого, тому Сидорович нарікає його Міченим через загадкове татуювання. З'ясовується, що головного героя перевозила «вантажівка смерті» — так сталкери кличуть вантажівки, що періодично з'являються імовірно з центру Зони, але цікаво те, що крім безпосередньо самого Міченого, в них до цього нікого не знаходили живим. Сидорович повідомляє Міченому, що за його порятунок треба буде відплатити: потрібно знайти сталкера Спритника, що мав доставити Сидоровичу флешку з важливою інформацією, але пропав у районі моста. Поговоривши з Вовком, командиром новачків у селищі, Мічений дізнається, що Спритник знаходиться в полоні у бандитів на найближчому АТП. Мічений звільняє Спритника і забирає флешку. Сидорович в нагороду дає інформацію про Стрільця, бо він — єдине, що пов'язує Міченого з минулим. Виявляється, дійсно є такий сталкер, відомий тим, що знайшов дорогу в центр Зони. Сидорович пропонує допомогу в пошуках Стрільця, натомість Мічений повинен викрасти документи, що пов'язані з центром Зони, які військові знайшли в будівлі колишнього НДІ «Агропром». Сидоровичу та іншим торговцям прохід в центр Зони потрібен для того, щоб знайти легендарний «клондайк» артефактів. Проте потрапити в центр Зони не виходить тому що прохід наглухо перекриває дія випалювача мізків — психотронної установки, потрапляючи в поле дії якої людина втрачає розум, перетворюючись в зомбі, або вмирає.

Мічений погоджується і йде за залізничну насип. Сидорович зв'язується з ним по рації і повідомляє, що сталкер на прізвисько Лис повернувся з глибокого рейду і можливо знає про Стрільця. При зустрічі, Лис направляє Міченого до свого брата Сірого, який знаходиться в ангарі на Смітнику. Інформація, отримана від Сірого відсилає Міченого до колишнього дигера на прізвисько Кріт, який знайшов тайник групи Стрілка на території НДІ «Агропром». Мічений рятує Крота від військових, і той розповідає, що схованка групи Стрільця знаходиться в підземеллі «Агропрома». У схованці Мічений знаходить флешку, яку група Стрільця використовувала як засіб для листування. З флешки він дізнається наступне: в групу Стрільця, крім нього самого, входили ще троє: Привид, Клик, а також невідомий спільний друг. Окрім цього є повідомлення від Привида, в якому він говорить, що Клик загинув, а Стрілець один пішов до центру. На зворотньому шляху, Мічений краде документи з бази військових. Дізнавшись про це, Сидорович каже, що їх потрібно віднести Бармену, який заправляє в сталкерському барі «100 рентген», що знаходиться на території колишнього заводу «Росток». Члени угруповання «Долг», отримавши наказ від Бармена, пропускають Міченого в бар.

Мічений віддає документи Бармену, а той повідомляє, що в документах згадується лабораторія X-18, за описом схожа на підземні приміщення у Темній долині. У лабораторії знаходиться відсутня частина документів. Для того, щоб потрапити до лабораторії потрібні два електронних ключа: один Міченому дає Бармен, другий знаходиться у ватажка бандитів Борова на фабриці в Темній долині. Мічений проникає на базу бандитів, вбиває Борова і бере в нього другий ключ. Після чого пробирається в лабораторію і знаходить документи. Сидорович повідомляє, що базу бандитів атакували військові та перекрили переходи на Смітник, проте Мічений може потрапити на Кордон через стару дорогу. Діставшись селища новачків, він захищає його від найманців, які намагаються влаштувати тут свою базу. Після чого відносить знайдені документи Бармену. Читаючи їх, Бармен розуміє що і це не все. Остання частина документів знаходиться в лабораторії X-16, яка знаходиться під заводом «Янтар», що біля однойменного озера.

Мічений прямує на Янтар через Дику територію (західну частину заводу «Росток»), де бачить як найманці збивають гелікоптер екологів. З'ясовується, що це група професора Круглова, що поверталася з Янтаря. Мічений рятує професора від нападу найманців і той виводить Міченого на Янтар, а також повідомляє, що Сахаров — командир екологів — знає координати лабораторії X-16 і спосіб захисту від псі-випромінювання. Потрапивши до мобільного табору і особисто познайомившись з Сахаровим, Мічений разом з Кругловим робить заміри випромінювання для настроювання прототипу псі-шолому. Після успішного налаштовування, Сахаров повідомляє, що проблемою лабораторії займався Васильєв разом зі сталкером на прізвисько Привид, проте в останній момент зв'язок з ним перервався. Мічений заходить мертвого Васильєва на болоті, з КПК котрого дізнається координати лабораторії Х-16. Там він вимикає установку, що генерує псі-випромінювання, а також знаходить тіло Привида з потрібними документами. З КПК Привида Мічений дізнається, що той самий спільний друг — це Доктор і саме він знає де шукати Стрільця. У той час, де шукати Доктора знає сталкер Провідник, що часто буває на Кордоні. Бармен, отримавши документи, повідомляє що Випалювач мізків зроблений людиною, тому його можна вимкнути. Мічений отримує завдання: потрапити в лабораторію Х-10 та вимкнути Випалювач.

Зустрівшись на Кордоні з Провідником, той повідомляє Міченому, що Доктор зараз знаходиться у схованці групи Стрільця під НДІ «Агропром». Діставшись схованки і ледь не підірвавшись на розтяжці, Мічений зустрічається з Доктором, який повідомляє головному герою, що він і є Стрілець. Також Доктор повідомляє, що «Виконувач бажань — це лише голограма. Ніхто з тих, хто до нього дістався назад не повертався — мабуть там вони і гинули». Окрім цього, він розповідає про схованку у Прип'яті, в якій знаходиться декодер, здатний відкрити таємничі двері в саркофазі ЧАЕС. Попрощавшись, Стрілець вирушає до Військових складів, де захищає Бар'єр від атаки угруповання «Моноліт» і проривається до Випалювача мізків. Вимкнувши його, Стрілець відкриває шлях до центру Зони: «Долг», «Воля», військові, найманці, вільні сталкери починають прямувати на північ.

Зброя[ред. | ред. код]

Пістолети[ред. | ред. код]

Автомати[ред. | ред. код]

Дробовики[ред. | ред. код]

Снайперські гвинтівки[ред. | ред. код]

Гранатомети[ред. | ред. код]










Масова культура[ред. | ред. код]

Кінематограф[ред. | ред. код]

  • У місті Прип'ять розгортаються події короткометражного документального фільму «Білий кінь» (США, 2008).

Відеоігри[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Музика[ред. | ред. код]

  • У австралійського хіп-хоп виконавця Сета Сентрі на альбомі Strange New Past є треки Pripyat (Part One) та Pripyat (Part Two).
  • Прип'ять фігурує у кліпі What We Made співака Example. Також є 18-хвилинний документальний фільм про створення кліпу.

Інше[ред. | ред. код]

Квебецький драматург Філіпп Ландрі присвятив місту свою драму «Повернення до Прип'яті», яка отримала високу оцінку канадських театралів[9][10]

  1. а б "S.T.A.L.K.E.R." в Америке. GSC Game World. 21 березня 2007. Процитовано 11 червня 2016.(рос.)
  2. а б День релиза!. GSC Game World. 23 березня 2007. Процитовано 11 червня 2016.(рос.)
  3. S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl. Australian Classification Board. Commonwealth of Australia. 17 січня 2007. Процитовано 11 червня 2016.(англ.)
  4. S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl. Entertainment Software Rating Board. Процитовано 11 червня 2016.(англ.)
  5. S.T.A.L.K.E.R. Office of Film and Literature Classification. Процитовано 11 червня 2016.(англ.)
  6. S.T.A.L.K.E.R. Shadow of Chernobyl. Pan European Game Information. Процитовано 30 травня 2015.(англ.)
  7. Максим «Maxx» Михеенко. Интервью с Андреем Прохоровым // Страна игр. — Россия : Gameland, 2007. — Вип. 9 (21 квітня). — С. 48–51. Архівовано з джерела 11 червня 2016. (рос.)
  8. Владимир Горячев (6 лютого 2004). Новые вывески. Absolute Games. Рамблер-Игры. Процитовано 11 червня 2016.(рос.)
  9. http://voir.ca/nouvelles/actualite-en-arts-de-la-scene/2012/03/01/les-prix-rideau-awards-annoncent-les-finalistes-de-cette-annee/
  10. http://www.umoloda.kiev.ua/number/2125/164/75721/