Коритне (Подільський район)
| село Коритне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Подільський район
|
| Громада | Балтська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51120030150047413 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1760 |
| Населення | 760 |
| Площа | 3,86 км² |
| Густота населення | 196,89 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66131 |
| Телефонний код | +380 4866 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°59′13″ пн. ш. 29°42′22″ сх. д. / 47.98694° пн. ш. 29.70611° сх. д.Координати: 47°59′13″ пн. ш. 29°42′22″ сх. д. / 47.98694° пн. ш. 29.70611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
162 м |
| Водойми | річка Батіжок |
| Відстань до обласного центру |
185,2 км |
| Відстань до районного центру |
10 км |
| Найближча залізнична станція | Балта |
| Відстань до залізничної станції |
17 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, Любомирська, 193 |
| Карта | |
  Коритне | |
 Коритне | |
| Мапа | |
| |
Кори́тне — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область.
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване на річці Батіжок за 10 км від центру громади — міста Балта, за 17 км від залізничної станції Балта. На півдні межує з селами Бендзари та Немирівське, на сході з селом Пасат, на півночі з селом Кринички на заході з селом Козацьке.
Історія[ред. | ред. код]
На околиці Коритного виявлено поселення трипільської культури.
Коритне засноване в 1760 році. Неподалеку також існувала (до 1922 року) єврейська землеробська колонія Абазовка, заснована в 1848 році.
За адміністративним поділом ХVІ сторіччя Брацлавський повіт, ХІХ сторіччя Балтський повіт, з ХХ сторіччя Балтський район, з ХХІ Подільський район.
Церква «Всіх святих», засновано на цвинтарі у 1872 році, збудована в 1875, з матеріалу старої дерев'яної церкви. З 1885 року не використовується через ветхість.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 4 жителі села[1].
У роки Другої світової війни в селі діяла підпільна організація під керівництвом Л. В. Якубовського.
З 1991 року в складі незалежної України.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 899 осіб, з яких 356 чоловіків та 543 жінки.[2]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 758 осіб.[3]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,37 % |
| румунська | 1,84 % |
| російська | 0,66 % |
Пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Біля села розташовано Коритнівський ентомологічний заказник місцевого значення, засновано у 1983 році, загальна площа 25 гектар.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Костянтин Григорович Солуха — український громадський і культурний діяч та меценат на Поділлі. Перший голова Подільської «Просвіти».
Проживали, перебували[ред. | ред. код]
- Петро Петрович Вершигора — письменник, ріс і вчився у Коритному.
- Святий Феодосій (Левицький) (нар. у 1791 р.) — був сином священика з Коритного.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Коритне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт Верховної Ради України
- Сайт Центральної виборчої комісії [Архівовано 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Карта України [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт Балти [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Храми Поділля [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Abazówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 19. (пол.)
| ||||||||
.png){kind=small}
| |||||||||||
