Корнель Макушинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Корнелій Макушинський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корнель Макушинський
пол. Kornel Makuszyński
Народився 8 січня 1884(1884-01-08)
м. Стрий
Помер 31 липня 1953(1953-07-31) (69 років)
м. Закопане, Польща
Поховання Цвинтар заслужених на Пенксовому Бжизку (Закопане)d
Громадянство Польща Польща
Діяльність поет, письменник, театральний критик, журналіст
Сфера роботи література
Alma mater філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Мова творів польська
Напрямок вірші, дитяча література
Magnum opus Q11830020?
Членство Польська академія літератури
Автограф
Премії
CMNS: Корнель Макушинський у Вікісховищі

Корнель Макушинський (іноді Корнелій Макушинський[1]; пол. Kornel Makuszyński, 8 січня 1884, Стрий, нині Львівська область, Україна — 31 липня 1953, Закопане Польща) — польський прозаїк, поет, фейлетоніст, театральний критик, член Польської академії літератури. Відзначений Золотим Академічний лавром (1935).

Життєпис[ред. | ред. код]

Посмертна маска Корнеля Макушинського
Могила Корнелія Макушинського на Цвинтарі Достойних у Закопаному
Пам'ятник Корнелію Макушинському в Закопаному

Корнель Макушинський народився 8 січня 1884 року у Стрию в родині Юлії з Огоновських та Едварда Макушинського, полковника австрійського війська.

Відвідував IV гімназію імені Яна Длуґоша у Львові. Винаймав скромну квартиру у львівського асенізатора і гицля Зіґля на Клепарові. У 14 років почав писати вірші. Перші їхні публікації з'явились у львівському часописі «Слово польське», коли письменникові було лише 16. У 1904 році став членом редакції цієї газети, займаючись театральними рецензіями.

Закінчив факультет польської літератури і романських мов Львівського університету імені Яна Казимира, пізніше навчався в Сорбонні у Парижі, де вивчав французьку літературу. Подорожував Італією в компанії майбутніх польських літераторів Леопольда Стаффа, Яна Каспровича, Владислава Оркана. В середині 1915 року, так само як і тисячі мешканців Львова був евакуйований вглиб Російської імперії. Зовсім випадково затримався у Києві, де мешкала чисельна польська громада. Залишився там головою місцевого Союзу польських письменників і журналістів, а також літературним керівником київського Польського театру.

Диплом про присудження Золотого Академічного лавра Корнелю Макушинському 5 листопада 1935 року

До Польщі повернувся після закінчення війни, у 1918 році, спочатку на декілька місяців до Львова, потім до Варшави. Мешкав там до 1944 року. За свою творчість отримав членство Польської академії літератури. 5 листопада 1935 року відзначений Золотим Академічним лавром за «видатну літературну творчість»[2]. Почесний громадянин м. Закопане (проживав у ньому з 1945 р.).

Книжки Макушинського знайшли велику популярність серед молоді завдяки знанням дитячої психіки, вмілому конструюванню оповідання. Оптимізм, шляхетні моральні постави, віра в людську доброту, співчуття скривдженим — виховні якості його творів.

Помер Корнель Макушинський 31 липня 1953 року, похований на Цвинтарі Достойних у місті Закопане. Його твори для дітей і молоді, перекладені багатьма мовами світу, друкуються і в Україні, у Львові.

У притворі стрийського костелу Різдва Богородиці Карпатським товариством була встановлена пам'ятна таблиця Корнелю Макушинському.

Творчість[ред. | ред. код]

Пам'ятник персонажу казок К. Макушинського — Козлику Матолку в Пацануві (Польща)
  • 1908 Połów Gwiazd перша видана казка
  • 1910 W kalejdoskopie
  • 1910 Romantyczne historie
  • 1910 Rzeczy wesołe
  • 1911 Zabawa w szczęście
  • 1912 Szewc Kopytko i kaczor Kwak(«Швець Копитко і качур Квак»)
  • 1913 Awantury arabskie
  • 1914 Straszliwe przygody
  • 1915 Perły i wieprze
  • 1916 Bardzo dziwne bajki (Bajka o królewnie Marysi, o czarnym łabędziu i o lodowej górze, Szewc Kopytko i kaczor Kwak, O tym jak krawiec Niteczka został królem, Dzielny Janek i jego pies)
  • 1917 Po mlecznej drodze
  • 1919 Piosenki żołnierskie
  • 1919 Słońce w herbie
  • 1925 Bezgrzeszne lata
  • 1928 O dwóch takich, co ukradli księżyc(«Про тих двох, що вкрали місяць») — на його основі знятий фільм і анімаційний серіал
  • 1929 Listy zebrane
  • 1930 Przyjaciel wesołego diabła(«Товариш веселого диявола») — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1932 Panna z mokrą głową(«Панна з мокрою головою») — на основі цієї казки було знято фільм і телевізійний серіал
  • 1933 Skrzydlaty chłopiec
  • 1933 Mały chłopiec
  • 1934 Uśmiech Lwowa
  • 1935 Wyprawa pod psem
  • 1935 Wielka brama
  • 1936 Złamany miecz
  • 1937 Awantura o Basię — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1937 Nowe bajki tego roku
  • 1937 Szatan z siódmej klasy — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1939 Za króla Piasta Polska wyrasta
  • 1939 Kartki z kalendarza
  • 1946 List z tamtego świata
  • 1957 Szaleństwa panny Ewy(«Шаленства панни Єви») — роман написаний в 1940, на його основі знято фільм та телевізійний серіал
  • Ballada o św. Jerzym
  • Człowiek znaleziony nocą
  • Dusze z papieru
  • Dziewięć kochanek kawalera Dorna
  • Król Azis
  • Moje listy
  • Narodziny serca
  • O duchach, diabłach i kobietach
  • Orlice
  • Pieśń o Ojczyźnie
  • Radosne i smutne
  • Romantyczne i dziwne powieści
  • Śmieszni ludzie
  • Wycinanki
  • Ze środy na piątek
  • Żywot Pani
  • Fatalna szpilka
  • Legenda o św. Jerzym
  • Liryki
  • Listy zakopiańskie
  • Listy ze Lwowa
  • O tym, jak krawiec Niteczka został królem
  • Poezje
  • Poezje wybrane
  • Smętne ballady
  • Śpiewający diabeł
  • Wesoły zwierzyniec
  • Drugie wakacje Szatana (відсутня книга, видання якої було заплановане на грудень 1939 р.)

Разом із польським письменником, Мар'яном Валентиновичем:

  • 1933 120 przygód Koziołka Matołka(«120 пригод козлика Матолка») (120, тому що книга містила 120 ілюстрацій) Українською мовою переклала казку Макушинського стрийська поетеса — Теодора Савчинська-Латик.
  • 1933 Druga księga przygód Koziołka Matołka
  • 1934 Trzecia księga przygód Koziołka Matołka
  • 1934 Czwarta księga przygód Koziołka Matołka
  • 1935 Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki(«Пригоди мавпенятка Фікі-Мікі»)
  • 1936 Fiki-Miki dalsze dzieje, ten kto czyta, ten się śmieje
  • 1937 O wawelskim smoku
  • 1938 Wanda leży w naszej ziemi
  • 1938 Na nic płacze, na nic krzyki, koniec przygód Fiki-Miki
  • 1960 Legendy krakowskie (O wawelskim smoku, Wandzie)
  • 1964 Комбіноване видання Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki
  • 1969 Комбіноване видання Przygody Koziołka Matołka

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Пан із цапиною борідкою / переклад з польської Ігоря Пізнюка // Кур'єр Кривбасу. — 2016. — № 314—316. — С. 122—142.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Макушинський Корнелій. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 3 січня 2012.
  2. ↑ Zarządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 5 listopada 1935 r. (PDF). sejm.gov.pl (пол.). Сейм Республіки Польща. Архів оригіналу (PDF) за 16 червня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корнель Макушинський


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корнель_Макушинський&oldid=35085990