Королів Василь Костянтинович
| Королів Василь Костянтинович (Василь Королів Старий) | ||||
|---|---|---|---|---|
| Королів Василь Костянтинович | ||||
 | ||||
| Псевдонім | В. Диканський, Старий Василь, Подорожний, П. Щур, Хуторянин Старий, В. Дикий, Amator, В. Д., П-ий | |||
| Народився |
4 (16) лютого 1879 с. Ладан, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
11 грудня 1941 (62 роки) Мельник, Чехословаччина | |||
| Поховання | Hřbitov svatého Václavad | |||
| Країна |
 Російська імперія Чехословаччина | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність |
громадський діяч письменник | |||
| Мова творів | українська | |||
| У шлюбі з | Королева Наталена Андріанівна | |||
|
| ||||
 Королів Василь Костянтинович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Васи́ль Ко́стьович Королі́в (Стари́й) (4 (16) лютого 1879 с. Ладин, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 11 грудня 1941, Мельник, поблизу Праги, Протекторат Богемії та Моравії) — український громадський діяч, письменник, видавець. Член ТУП (фактично сенатор). Один із засновників Української Центральної ради. Псевдоніми та криптоніми — В. Диканський, Старий Василь, Подорожний, П. Щур, Хуторянин Старий, В. Дикий, Amator, В. Д., П-ий та ін.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився на Полтавщині в дуже красивому лану в сім'ї священника. Батько його, Королів Костянтин Іванович, певний час був настоятелем Свято-Троїцької церкви у Диканьці (1891—1895, 1902—1912)[1]. 1908 року він обвінчав письменника Олексу Діхтяра і Варвару Корольову (написання прізвища було саме таке — на російський зразок), що була двоюрідною сестрою Василя.
Навчався в Полтавській духовній семінарії. У своїх спогадах про Симона Петлюру В. Королів згадував, як, вступивши до Полтавської бурси, познайомився з Симоном і підтримував цю дружбу довгі роки[2].
Отримавши імператорський дозвіл на навчання у світському закладі вступив до Харківського ветеринарного інституту, що його закінчив 1902 року. Працював ветеринарним лікарем. Видав популярний посібник з ветеринарії — рос. «Скотолечебник».
Брав участь в революційному і українському національному русі. 1906 року за організацію селянської спілки був заарештований і ув'язнений. Після звільнення перебував під наглядом поліції. Зайнявся журналістикою, став активним дописувачем українських газет «Рада», «Хлібороб», «Засів».
У 1917 році працює у київському видавництві «Час», а також став першим редактором часопису «Книгарь» — першого критико-бібліографічного періодичного видання України. За час редагування опублікував на його сторінках 37 статей та відгуків на нові видання.
7 березня 1917 року був обраний до складу членів Української Центральної Ради від ТУП. У тому ж році обраний членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій. Один із фундаторів та голова Товариства шкільної освіти, член ради Київського товариства «Просвіта».
1919 року В. Королів-Старий відряджений з дипломатичною місією УНР до Праги, де й залишився емігрантом. Там познайомився з майбутньою дружиною — українською письменницею Наталеною Королевою і оселився в містечку Мельник 1927 року. Багато років викладав в Українській господарській академії в Подєбрадах, водночас не залишаючи літературної творчості.
Там і помер: зайшовши в свою хату він перехрестився і впав дружині на руки.
Похований разом з дружиною Наталеною Королевою на міському цвинтарі святого Вацлава Мельник.
Творчість[ред. | ред. код]
Видав для дітей та юнацтва роман «Чмелик» (Прага, 1920). Роман має підзаголовок «Навколо світу» і розповідає про долю юнака з Полтавщини, який змушений покинути рідну землю, блукати по світу, зазнаючи поневірянь скитальця. І хоча сяк-так владнав він своє життя в Австралії, туга за батьківщиною не полишає його. Врешті герой книги повертається в Україну. «Чмелик» В. Короліва-Старого виданий в Україні видавництвом «Світ дитини» 2010 року.
Також привертає увагу збірка казок «Нечиста сила», побудована на фольклорному матеріалі. Збірка побудована в незвичному ключі — ніби на міжнародному конгресі, що відбувся в ніч на Івана Купала на Лисій горі під Києвом, казкові персонажі вирішили розповісти людям правду про себе, щоб якоюсь мірою розвіяти свою погану славу. І в цьому їм зголосився допомогти український журналіст.
Серед його доробку статті — «У затінку (світлій пам'яті Марії Загірньої)», «Людина без копії — Борис Грінченко», переклади з чеської мови. Відомий своїми малярськими творами, зокрема серією малюнків природи та побуту Закарпаття та іконами, написаними для церков цього краю. Фундаментальною малярською його працею слід вважати розпис василиянської монастирської церкви в с. Імстичево.
1930 року опублікував спогади про Симона Петлюру, з яким не тільки навчався в Полтаві, але й співпрацював у Київському губернському земстві, зокрема в питанні упорядкування могили Т. Г. Шевченка[2].
Один з найвизначніших його творів — спогади «Згадки про мою смерть». Книжка була завершена 9 листопада 1941 року. Автор відвіз її до видавництва і, повернувшись додому, помер. У книзі В. Королів-Старий не тільки описує ті випадки зі свого життя, коли він був на волосинці від смерті, а й роздумує над долею українського народу, причинами програшу визвольних змагань 1917—1921 років.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У Диканці вулицю Лермонтова перейменували на вулицю Василя Короліва.[3]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Королів-Старий В. Український народний герой Симон Петлюра: спроба характеристики: брошура / В. Королів (В. Старий). — Київ ; Прага: Т-во «Час», 1919. — 37, 1 с.
- Королів-Старий В. Роман «Чмелик» (Прага, 1920)
- Королів-Старий В. Збірка казок «Нечиста сила» (Київ — Каліш, 1923)
- Королів-Старий В. П'єса-казка «Русалка-жаба» (Львів, 1923)
- Королів-Старий В. «З моїх споминів про Петлюру» // Збірник пам'яти С. Петлюри (1879—1926). — Прага, 1930. — С. 177—189.
- Королів-Старий В. Зух-Клаповух та Роман Лопух. Чарівна казка з рисунками автора. Львів, 1936 — 48 с.
- Королів-Старий В. Чарівне намисто: світові казки про дівчат / переповів Василь Королів-Старий ; рис. П. Андрусева. — Львів: Наш приятель, 1937. — 71, 1 с. : іл. — (Бібліотечка нашого приятеля ; вип. 12).
- Королів-Старий В. Милосердний Самарянин: Оповідання. — Львів: Українська бібліотека, 1938. — 126 с.
- Королів-Старий В. Згадки про мою смерть / Василь Королів-Старий ; вступ. слово: С. Росоха. — Прага: Пробоєм, 1942. — 123 с. — (Книгозбірня Пробоєм ; число 23).
- Королів-Старий В. Чмелик. Роман. — Прага, 1920; Королів-Старий В. Чмелик: Роман. — Монреаль, 1955. — 419 с.
- Королів-Старий В. Згадки про мою смерть: Спомини. — 2-е вид.— Торонто: Добра книжка, 1961. — 182 с.
- Королів-Старий В. Чарівне намисто. Казки про дівчат. — К.: Веселка, 1993. — 64 с.
- Королів-Старий В. Нечиста сила. Казки. — К.: Школа, 2006. — 256 с.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— С. 203.
- ↑ а б Василь Костьович Королів-Старий
- ↑ Деколонізація топонімії Диканщини: Мазепа, діячі УНР і «Просвіти», Бандера і Шухевич. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 27 листопада 2023. Процитовано 3 грудня 2023.
Література[ред. | ред. код]
 |
У Вікіджерелах є |
- Празька літературна школа: Ліричні та епічні твори / Упорядування і передмова В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — 280 с.
- Шевчук В. Про «нечисту», чи невидиму силу, силу та письменника, який про неї писав, Василя Короліва-Старого // Королів-Старий В. Нечиста сила. Казки. — К.: Школа, 2006. — С. 5-10.
- Корсак Іван Тиха правда Модеста Левицького: повість-есей /І. Ф. Корсак.-К.: Ярославів Вал, 2009.- 165с.
- Жеґуц І. Візія України в нашій еміграційній мемуаристиці. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2003. — 148 с.
- Пеленська О. Понівечена пам'ять // Літературна Україна. −2009. — 26 березня. — С. 1, 2.
- Погребенник Ф. П. КоролівСтарий Василь Костянтинович //Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 5.
- Ротач П. І слово, і доля, і пам'ять: Статті, дослідження, спогади.- Полтава: Верстка, 2000. — 442 с.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Провідник для українців у Чехословаччині / скомпонував В. Королів-Старий. — Прага: Вид. Укр. громад. ком. в Ч.-С. Р., 1923. — 55 с.
- На зеленому острові: оповідання / Ів. Грушка, Д. Захар, А. Веніг, Е. Свобода ; передм., пер. з чес. мови В. Старий ; заставки О. Судомори. — Київ ; Прага: Вид. Т-ва «Час», 1919. — 70 с. : іл. [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
- В. К. Старий Хуха Муховинка
Посилання[ред. | ред. код]
- Королів Василь [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 730. — 1000 екз.
- Василь Королів-Старий на ukrcenter.com [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Бібліотека Української Літератури [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Королів Василь в Електронній бібліотеці «Культура України» [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Королів Василь в Електронній бібліотеці Diasporiana
|
