Косаговський Павло Павлович
| Косаговський Павло Павлович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1867 — 1868 | ||
| Попередник: | Володимир Верьовкін[ru] | |
| Наступник: | Володимир Токарєв[ru] | |
| ||
| 1882 — 1885 | ||
| Попередник: | Сергій Гудим-Левкович[ru] | |
| Наступник: | Павло Зеленой | |
| ||
| 1885 — 1889 | ||
| Попередник: | Іван Звєгінцов[ru] | |
| Наступник: | Віктор Валь | |
| ||
| 1889 — 1891 | ||
| Попередник: | Євген Янковський | |
| Наступник: | Олексій Татищев | |
| Народження: | 10 листопада 1832 | |
| Смерть: |
25 січня 1895 (62 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія | |
| Поховання: | Олександро-Невська лавра | |
| Освіта: | Павловський кадетський корпусd і Костянтинівське артилерійське училище | |
Павло Павлович Косаговський (29 жовтня (10 листопада) 1832 — 13 (25) січня 1895, Санкт-Петербург, Російська імперія) — державний діяч Російської імперії, таємний радник.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1832 року.
Навчався в Павловському кадетському корпусі[ru], який закінчив 1851 року, та Костянтинівському артилерійському училищі. 1 червня 1852 року прийнятий на службу до 5-ї артилерійської бригади прапорщиком, а за рік був переведений до Санкт-Петербурзького арсеналу. 1856 року звільнився з військової служби за станом здоров'я.
У 1858—1859 роках був членом Новгородського губернського комітету з улаштування побуду кріпаків, що займався розробкою селянської реформи, від дворянства Валдая. 1859 року обраний Валдайським повітовим[ru] предводителем дворянства. 1863 року призначений старшим радником Новгородського губернського правління.
Був віцегубернатором Пензенської губернії, де одружився із Єлизаветою Загоскіною — дочкою генерала, учасника Кримської війни Якова Загоскіна.
30 жовтня 1864 року призначений Симбірським віцегубернатором, 1867 року — виконувачем обов'язків Вітебського губернатора. Наступного року став директором департаменту виконавчої поліції Міністерства внутрішніх справ.
У 1882—1885 роках був одеським градоначальником.
У 1885—1889 роках був курським, 1889—1891 роках — полтавським губернатором.
18 грудня 1891 року призначений членом ради Міністерства внутрішніх справ.
Почесний громадянин Вітебська, Полоцька та Дінабурга.
Помер у Санкт-Петербурзі 13 січня 1895 року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бучневичъ В. Е. Записки о Полтавѣ и ея памятникахъ. — Полтава : Типо-Литогр. Губерн. Правления, 1902. — С. 43. (рос. дореф.)
- Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. — Полтава, 1914. — С. 56—57. (рос.)
- Шатохин И. Т. Курские губернаторы середины второй половины XIX века в воспоминаниях современников // Научные ведомости БелГУ. Серия: История. Политология. Экономика. Информатика. — 2007. — Вип. 3. — С. 62—63.
|
