Костичани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Костичани
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Ванчиковецька сільська громада
Облікова картка Костичани 
Основні дані
Засноване 1619
Перша згадка 1619 (405 років)[1]
Населення 3450 (2001)
Поштовий індекс 60352
Телефонний код +380 3733
Географічні дані
Географічні координати 48°13′26″ пн. ш. 26°29′55″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
120 м
Водойми р. Прут
Місцева влада
Адреса ради 60352, с.Костичани
Карта
Костичани. Карта розташування: Україна
Костичани
Костичани
Костичани. Карта розташування: Чернівецька область
Костичани
Костичани
Мапа
Мапа

Костича́ни (рум. Costiceni) — село в Україні, у Ванчиковецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

До складу села Костичани (Costiceni) у підпорядкуванні староства (до середини літа 2019 у підпорядкуванні Костичанівська сільська рада сільської ради ) входять села: Костичани (Costiceni), Думени (Dumeni) та Новоіванківці ( раніше Пол-Ванчікауць або румунськ. Pol-Vancicăuți).

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на Надпрутнянській рівнині, вздовж лівого берега Прута. Через село проходить автошлях Н10 Чернівці-Кишинів.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про поселення датуються 1619 роком.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Поль-Ванчикоуці Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкала 453 особи (237 чоловічої статі та 216 — жіночої), налічувалось 62 дворових господарства, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 рік у власницькому селі Поль-Ванчикоуці (Ново-Іваннківці) Новоселицької волості мешкало 591 особа, налічувалось 96 дворових господарств, існував кордон[3].

  • Поль-Ванчикоуці (Ново-Іваннківці) — село царачьке при річці Прут, 591 особа, 96 дворів, кордон.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
румунська 95,36%
українська 2,87%
російська 1,69%

Особистості[ред. | ред. код]

  • Білік Павло Пентелейович (1980—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Ватаману Іон Іванович — румунський письменник (поет, прозаїк, перекладач), учений у галузі хімії. Був членом Спілки письменників СРСР.
  • Гарабажиу Марія Іванівна — Герой Соціалістичної Праці. Народилася 16.02.1924 р. у с. Костичани, нині Новоселицького району. Працювала у рільничій бригаді, очолювала ланку. За високі врожаї насіння кок-сагизу у 1951 р. присвоєно звання Героя з врученням медалі Золота Зірка та ордена Леніна. Померла у 2005 р. Її ім'я репрнзентовано у науково-популярному видані «Вони прославили Буковину».
  • Григораш Василь Миколайович,13.10.1937, с. Костичани. Український журналіст, редактор. Член Національної спілки журналістів України. У 1963 р. закінчив факультет романо-германської філології Чернівецького держуніверситету, пізніше — факультет журналістики Київської Вищої партійної школи. Працював кореспондентом районної газети «Ленінським шляхом» (м. Новоселиця), заступником редактора районної газети «Будівник комунізму» (смт Глибока), завідувачем відділу обласної газети «Зоріле Буковіней», головним редактором Головної редакції телерадіопередач молдавською мовою Чернівецької державної телерадіокомпанії. Його ім'я включено до інформаційно-енциклопедичного видання «Інформаційний простір Буковини».

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УРЕ
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 901)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних