1957—1968 р.р. — радіомонтажник, майстер, технолог, начальник відділення, заступник начальника цеху № 1 КБ п/я 192;
1964 р. — Закінчив навчання на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського державного університету за спеціальністю: «Системи автоматичного управління безпілотними літаючими апаратами»;
1968 р. — Старший інженер, провідний інженер, начальник сектору лабораторії надпотужних передавачів радіолокаційних станцій для Протиповітряної оборони (РЛС ППО);
1984—1996 р.р. — Головний інженер ВО «Дніпровський машинобудівний завод»(ВО ДМЗ), технічний директор — перший заступник Генерального директора ВО ДМЗ;
1996—1999 р.р. — Перший заступник голови Правління відкритого акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» і, за сумісництвом — Перший заступник Голови Правління державної холдингової компанії «Дніпровський машинобудівний завод»(ДАХК ДМЗ);
2000 рік — Державна премія «За комплекс науково-дослідних, проектно-конструкторських та виробничих робіт зі створення та впровадження модернізованої цифрової міської кінцевої ЕАТС-ЦА системи С-32 на телефонних мережах загального користування України»[4] .
Книга нарисів з історії ВО "Дніпровський машинобудівний завод" (ВО ДМЗ) "Несекретно о совершенно секретном" стор.683;|Книга нарисів з історії ВО «Дніпровський машинобудівний завод» (ВО ДМЗ) «Несекретно о совершенно секретном» стор.683;