Красне (Дальнєрєченський район)
| Село
|
Красне (рос. Красное, нині Дальнєрєченський район Приморський край) — зникле українське селище на Зеленому Клині засноване у 1903 році. Зникло в 1950-х роках.
Історія[ред. | ред. код]
Колонізація земель сучасного Дальнєрєченського району Приморського краю почалась у 1899 році, з прибуттям в Імань чергових поселенців з України, що добиралися до цього місця суднами з Одеси.[2]
Першим у 1899 році українцями було засноване селище Веденка, потім в 1900 — Звенигородка, Гондатівка (нині Суханівка), в 1901 році — Різдвяне і Солов'ївка. Новосели отримали наділ землі у 100 десятин на кожну сім'ю. У цих п'яти селищах до кінця 1902 року проживало 816 чоловіків і 860 жінок.
У 1902 році з відведенням ділянки було утворено селище Стретенко.
Село Красне було засноване українськими сім'ями-поселенцями з Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній[3] 1903[1] року на річці Красній, в 27 км на схід від повітового містечка Імані.[4]
Ділянка села № 140, подушова земельна норма для поселенців — 8-15 десятин (87,400—163,875 м²).[5]
1 січня 1910 року селище увійшло до новоствореного Імансього повіту з центром у Імані, а в січні 1913 року разом з 11 сусідніми поселеннями увійшли до Веденської волості з центром у Веденці.
Згідно з переписом 1915 року в селі Красному налічувалось 94 двори, у яких проживало 278 чоловіків та 263 жінки, разом 531 особа.[1]
Село значилось на карті 1917[5], 1941[6] та 1949 року.[7]
На 1941 рік в селі налічувалось 65 дворів (близько 350—400 осіб), існувала власна сільська рада.[6]
На 1940-ві роки з 80 нагороджених учасників Німецько-радянської війни з села Красного переважна більшість була українцями. Село значилось в Калінинському районі Приморського краю.[8]
1957 року село вже відсутнє на карті.[9]
На деталізованій карті 1985 року село теж відсутнє. Значиться лише гора Красна — 353 м.[10]
Наразі місце на якому знаходилось село повністю спустошене.[11]
Гідрологія[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Список населенных мест со статистическими данными о каждом поселении, составленный по официальным сведениям: Приморская область. — Владивосток: издание Приморского областного статистического комитета, 1915. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
- ↑ Кабузан В. М. Дальневосточный край в XVII — начале XX вв. (1640—1917 гг.) / Историко-демографический очерк. — М.: Наука, 1985. — 264 с.
- ↑ Самохина Л. С., Отставная Л. А. ВОЗНИКНОВЕНИЕ ПРЕДПРИЯТИЙ ПИТАНИЯ НА ТЕРРИТОРИИ ИМАНСКОГО УЕЗДА ПРИМОРСКОЙ ОБЛАСТИ В ПЕРИОД ЗАСЕЛЕНИЯ: ИСТОРИЧЕСКИЙ АСПЕКТ // Актуальные вопросы общественных наук: социология, политология, философия, история: сб. ст. по матер. XXIX междунар. науч.-практ. конф. № 9(29). — Новосибирск: СибАК, 2013.
- ↑ История и современность Дальнереченского района. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
- ↑ а б Схематическая карта Иманского уезда 1917 г.
- ↑ а б Карта РККА Приморского края. 1941 г
- ↑ Карта Приморского края 1949 года
- ↑ Красне. Приморський Край. Нагороджені за участь у 2 світовій війні. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 9 липня 2018.
- ↑ Административная карта Приморского края 1957 г.
- ↑ L-53 карты СССР. Лучегорск, Арсеньев. 1985
- ↑ Вигляд на село Красне з супутника.
- ↑ Топографические карты СССР L-52, L-53, K-52, K-53 1:100000. Приморский край. 1989
- ↑ Топографические карты СССР L-52, L-53, K-52, K-53 1:100000. Приморский край. 1989
Посилання[ред. | ред. код]
- История переселения. Этапы. Список сел Приморского края [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.]