Красотіл пахучий

Красоті́л паху́чий (Calosoma sycophanta) — вид жуків з родини Carabidae. Активний винищувач деревних лускокрилих шкідників.

Морфологічні ознаки

Завдовжки 22-31 мм. Тіло широке, плечові кути виступаючі. Забарвлення знизу чорно-синє, надкрила золотаво-зелені з яскравим мідно-червоним металічним відливом.

Поширення

Ареал охоплює Південну і Середню Європу, південь Швеції, Північну Африку, Передню Азію, центральні та південні райони Східноєвропейської рівнини та передгір'я південного Уралу, Кавказу, Закавказзя, Середньої Азії, Іран та південь Західного Сибіру. Акліматизований у США.

Поширений майже по всій території України, частіше на півдні.

Особливості біології

Нічний вид. Зимують жуки (рідше личинки ІІІ віку) в ґрунті та підстилці. Парування та відкладання яєць (близько 60 за весь період життя) спостерігається навесні — початку літа. Розвиток личинок триває 2-3 місяці. Молоді жуки з'являються в серпні-вересні. Зустрічається в широколистяних та мішаних лісах, чагарниках, парках, рідше — в полезахисних смугах та садах, як на поверхні ґрунту, так і в кронах дерев. Зоофаг широкого профілю, але живиться переважно гусінню метеликів. Екологію цього виду вивчав та розробляв засоби використання його для захисту лісу О. І. Воронцов.

Загрози та охорона

Тривале застосування пестицидів у лісах, вирубування дерев та чагарників призводять до зменшення природних місць перебування виду та його чисельності.

Занесено до Червоної книги Росії та Європейського Червоного списку. Охороняється у заповідниках та заказниках України. Розмноження проводилось в інсектаріях при інтродукції в Північну Америку.

Посилання

• Красотіл у Червоній книзі України [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• С.В. Воловник Красотел пахучий // Природа, 1993, №2, с. 39-41.