Креативні індустрії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Креативні індустрії (англ. Creative industries) — це перелік видів економічної діяльності, що мають потенціал до створення доданої вартості та робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження, а їх продукти та послуги є наслідком індивідуальної творчості, навичок і таланту.

В Міністерстві культури України з 2017 року працює сектор розвитку креативних індустрій, а з 2018 працює Директорат креативних індустрій.

Британським департамент культури, медіа та спорту визначив креативні індустрії як: "такі індустрії, які походять з індивідуальної креативності, вміння і таланту, і які мають потенціал до багатства і створення робочих місць через генерування та використання інтелектуальної власності". ЮНЕСКО визначив креативні індустрії як індустрії, метою яких є "створення, виробництво і комерціалізацію творчих (креативного) змістів, які є нематеріальними і культурними за своєю природою. Такі змісти зазвичай захищені правом інтелектуальної власності і вони можуть набрати форми продукту чи послуги"[1].

Основні характеристики і тренди креативних індустрій:

  • індикатори руху від інформаційного до концептуального віку, де головною цінністю будуть ідеї (концепти): все менше людей будуть працювати на роботодавців, все більше на себе самих.
  • найбільш виразно і ефективно проявляються в середовищі окремого міста. Тобто це міський феномен.
  • стирають межі між наукою і мистецтвом, креативністю та інноваціями, між країнами.
  • ті міста, які зараз активно використовують креативні індустрії, використовували і використовують свою унікальність і приклали зусилля як мінімум одного покоління.
  • культура та креативність, ввічливість та інтелект, атмосферність і людська теплота - це ті ресурси, якими живляться креативні індустрії.
  • швидкий вільний доступ до Інтернету для забезпечення обміну і доступу до величезних інформаційних потоків.
  • дизайн та архітектура наповнені творчістю, зручністю, інноваційністю.
  • спирання на малий, а не на великий бізнес.
  • відкритість і теплота громадських місць.
  • органічна культурна та етнічна різноманітність, яка дозволяє створювати нові унікальні ідеї та бачення світу.


У секторі культурних індустрій виділяють ряд груп:

реклама, архітектура, художній та антикварний ринок, ремесла, дизайн, мода, виробництво кіно- та відеопродукції, програмування, в том числі створення розважальних та інтерактивних програм і комп’ютерних іграшок, музика, виконавчі мистецтва, видавнича справа, теле-, радіо- та Інтернет- трансляції[2].

Культурні індустрії охоплюють такі види діяльності:

аудіовізуальна творчість (фільми, ТБ, радіо, нові медіа, музика); туризм; спорт; книги і преса; спадщина (музеї, бібліотеки, архіви та історичне середовище); перформативні мистецтва (театр, виконавське мистецтво і танок); візуальні мистецтва (галереї, архітектура, дизайн і ремесла)[2].

Організатори Другого міжнародного ярмарку грантів у сфері культури визначили такі сфери культурних креативних індустрій[3]:

  • Візуальне мистецтво (живопис, графіка, мозаїка, естамп, інсталяція, плакат, літографія, муралізм, стрит-арт, ленд-арт, скульптура, фотографія, паблік-арт)
  • Аудіальне мистецтво (жива/відтворена музика, саунд-арт, радіо)
  • Аудіовізуальне мистецтво (кіно, телебачення, реклама, відеоарт, диджитал-арт, нові медіа, відеоігри, віджеїнг)
  • Дизайн (інтер'єрів, прикладний, графічний, ландшафтний, саунд-дизайн, мода, архітектура)
  • Сценічне та перформативне мистецтво (театр, балет, танець, цирк, карнавал, музичні вистави (мюзикл, опера), перформанс, гепенінг)
  • Культурна спадщина (бібліотеки, музейна справа, архіви, ремесла, матеріальна та нематеріальна культурна спадщина)
  • Література та видавнича справа (книги, періодика, журнали, друковані ЗМІ, літературні фестивалі)
  • Креативні індустрії (фестивалі та заходи, культурні та креативні простори, креативне підприємництво, інновації)

Згідно зі статистичними даними ЄС, у 2003 році культурний і творчий сектор в європейському масштабі виробив продукції на суму понад 654 мільярдів євро. Це відповідно становило 2,6 % ВНП ЄС. При цьому частка текстильної промисловості у ВНП становить 0,5 %, а харчова промисловість, разом з виробництвом тютюну і напоїв — 1,9 %. При цьому загальне зростання сектору у 1999—2003 роках перевищило 19,7 %, що було на 12,3 % вище, ніж ріст загальної економіки. Станом на 2004 рік у секторі було зайнято 5,8 мільйона людей, що становить 3,1 % загальної зайнятості[2].

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні в анонсі серії вебінарів, присвячених конкурсам нової програми ЄС «Креативна Європа» 2021-2027 виділяє такі 12 секторів культурних та креативних індустрій:[4]

  1. Перформативні види мистецтва (театр, танець, балет, оперні та музичні вистави)
  2. Образотворче мистецтво (живопис, скульптура, малюнок, друк, фотографія)
  3. Ремесла (текстиль, кераміка, дерево, метал, скло, графіка)
  4. Культурна спадщина (матеріальна і нематеріальна спадщина, об'єкти спадщини, археологія, музеї, бібліотеки, архіви
  5. Аудіо-візуальний сектор (фільми та відео)
  6. Інтерактивне програмне забезпечення/IT/навчальні програми
  7. Розробка комп'ютерних та відеоігор
  8. Музика (жива і відтворена)
  9. Дизайн і мода (виробники одягу і інші, хто спеціалізується на модній індустрії та дизайні інтер'єру
  10. Література та видавництво (книги, журнали, періодичні видання)
  11. Архітектура (будівництво і ландшафтна архітектура)
  12. ЗМІ мовлення, реклама (телебачення, радіо, газети)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2011. Процитовано 24 березня 2012. 
  2. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2011. Процитовано 24 березня 2012. 
  3. Другий міжнародний ярмарок грантів у сфері культури. Процитовано 19 червня 2019. 
  4. Вебінари «Креативної Європи». Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа». Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021. 

Див. також[ред. | ред. код]