Скелеподібне оголення верхньої крейди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скелеподібне оголення верхньої крейди
Геологічна пам'ятка природи "Скелеподібне оголення верхньої крейди"
Геологічна пам'ятка природи "Скелеподібне оголення верхньої крейди"
Геологічна пам'ятка природи "Скелеподібне оголення верхньої крейди"
48°39′33″ пн. ш. 37°41′04″ сх. д. / 48.65944400002777570° пн. ш. 37.684722000027775834° сх. д. / 48.65944400002777570; 37.684722000027775834Координати: 48°39′33″ пн. ш. 37°41′04″ сх. д. / 48.65944400002777570° пн. ш. 37.684722000027775834° сх. д. / 48.65944400002777570; 37.684722000027775834
Країна  Україна
Розташування Україна Україна,
Донецька область,
Костянтинівський район
Водні об'єкти р. Біленька
Площа 0,35 га
Засновано 1972 рік
Скелеподібне оголення верхньої крейди
Розташування "Скелеподібного оголення верхньої крейди" на мапі України
Розташування "Скелеподібного оголення верхньої крейди" на мапі України
Скелеподібне оголення верхньої крейди. Карта розташування: Донецька область
Скелеподібне оголення верхньої крейди
Скелеподібне оголення верхньої крейди (Донецька область)
Мапа

CMNS: Скелеподібне оголення верхньої крейди у Вікісховищі

Скелеподібне оголення верхньої крейди, або Крейдяні́ Білокузьми́нівські ске́лі, Білокузьминівські стовпи — геологічна пам'ятка природи місцевого значення, крейдові скелі розташовані за 500 м від центру села Білокузьминівка Костянтинівського району, Донецька область, за 15 км на схід від Краматорська. Заповідна площа становить 0,35 гектара, під охороною знаходиться з 1972 року.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Ерозійні останці-скелі верхньої крейди

Породи складені крейдовими пластами з прожилками кременів верхньої крейди (90 млн років тому). У крейдяних породах знаходили залишки древніх морських організмів. Біля підніжжя скель знаходяться ковбані, ніші, малі і великі печери, а серед щебеню осипів можна зустріти кремінь. Останній формує округлі стяжіння (конкреції) та жовна іноді досить великих розмірів. У стяжіннях зрідка можна зустріти гнізда золотисто-жовтого мінералу з металічним блиском — марказиту (сульфід заліза).

Скельні ерозійні останці сягають у висоту 25 м. Крейдяна гора Меч зі сходу обривається вертикальними біло-сірими скелями, що нагадують руїни грандіозного замку. Деякі скелі за формою нагадують пальці або вітрила. Кремінні скалки вигадливих форм. Скелі в Білокузьминівці чимось нагадують знамениті Красноярські Стовпи.

Якщо скелі й відслонення зовсім вільні від рослин, то на осонні зустрічаються переважно представники ксерофільних і напівксерофільних видів, характерних для посушливої місцевості, лугову рослинність заплави невеличкої степової річки — притоки Казенного Торця. Місце цікаве значними ділянками неораного ковилового степу на карбонатних ґрунтах.

Всі ніші скель і межигір'я зайняті гніздами серпокрильців.

Археологами тут виявлена стоянка прадавньої людини, яку приваблювали розсипи кременів. В епоху неоліту такий кремінь був головною сировиною, з якої прадавня людина виготовляла знаряддя виробництва та зброю.

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Панорама 270° з крейдових скель.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Спеціальний культурологічний випуск аналітично-інформаційного журналу «Схід (журнал)» за 2004.

Література[ред. | ред. код]

  • Шабловська Л. Ландшафтні парки Донбасу // Український світ. — 2005. — № 4-6. — С. 21.
  • (рос.) Аксенов В. С. Реконструкция экологических условий образования меловых отложений в районе с. Белокузьминовка // Летопись Донбасса / Ильяшенко Т. В. — Донецк: Донецкий областной краеведческий музей, 2003. — Т. 11. — С. 67-72. — 128 с.
  • (рос.) Вовк И., Грибанова В. Памятник природы «Белокузьминовский» // Телегид. Специальный выпуск. Весь Донбасс. Маршруты выходного дня. 50 лучших мест для семейного отдыха. — Донецк, май 2010. — № 1. — С. 13.
  • Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С. С. Куруленка, С. В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. — Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. — 168 с.
  • Химченко В. А. Заповедными тропами Донетчины. Фотоальбом-путеводитель. — Донецк: «Донбасс», 2012. — 168 с.
  • Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А. З. Дидова. — 2 изд., доп. — Донецк: Донбасс, 1987—168 с.
  • Геологические памятники Украины: справочник-путеводитель / Коротенко Н. Е., Щирица А. С., Каневский А. Я. и др. — Киев: Наук.думка, 1985. — 156 с.

Посилання[ред. | ред. код]