Кротафітові
Кротафітові | |
---|---|
Crotaphytus collaris | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Плазуни (Reptilia) |
Ряд: | Лускаті (Squamata) |
Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
Клада: | Pleurodonta |
Родина: | Crotaphytidae Smith та Brodie, 1982 |
Вікісховище: Crotaphytidae |
Кротафітові (Crotaphytidae) — родина ящірок з інфраряду ігуаноподібних ряду лускатих.
Таксономія[ред. | ред. код]
Включає 2 роди та 12 видів. Інші назви: «леопардові ящірки», «нашийникові ящірки», «комірцеві гуани».
Рід Gambelia Baird, 1859
- Gambelia copeii (Yarrow, 1882)
- Gambelia sila (Stejneger, 1890)
- Gambelia wislizenii (Baird & Girard, 1852)[2]
Рід Crotaphytus Holbrook, 1842 — кротафіт
- Crotaphytus antiquus Axtell & Webb, 1995
- Crotaphytus bicinctores N.M. Smith & W.W. Tanner, 1972
- Crotaphytus collaris (Say, 1823) — кротафіт комірцевий
- Crotaphytus dickersonae K.P. Schmidt, 1922
- Crotaphytus grismeri McGuire, 1994
- Crotaphytus insularis Van Denburgh & Slevin, 1921
- Crotaphytus nebrius Axtell & Montanucci, 1977
- Crotaphytus reticulatus Baird, 1858
- Crotaphytus vestigium N.M. Smith & W.W. Tanner, 1972
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина представників цієї родини коливається від 14 до 35 см. Колір шкіри сіруватий, буруватий, коричнюватий, оливковий з численними темними плямами або цяточками світлого або темного кольору. Також у роду Crotaphytus є між головою та тулубом смуга темного кольору на кшталт нашийника. Звідси походить інша назва цієї родини.
Особливістю цієї родини є будова кістяка та розташування луски. На голові відсутні кістяні щитки та шипи. На потилиці та спині відсутні нагромадження луски у вигляді чубка. Гребінь звисає, а не стирчить, як у інших ігуаноподібних. Немає рострального щитка. Кінцівки добре розвинуті, задні довше за передні. Тулуб щільно притиснутий до землі.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляють пустелі, посушливу, кам'янисту місцину. Активні вдень. Можуть бігати на задніх лапах, але не тривалий час. Харчуються комахами, безхребетними, дрібними ящірками.
Це яйцекладні ящірки. Самиці відкладають до 12 яєць.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає на півдні США та у Мексиці.
Роди[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- W. Westheide und R. Rieger: Spezielle Zoologie. Teil 2. Wirbel- oder Schädeltiere. Spektrum, München 2004. ISBN 3-8274-0307-3
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
|