Крутікова Ніна Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Крутикова Ніна Євгенівна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крутікова Ніна Євгенівна
Народився 14 (27) січня 1913
Лодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 17 квітня 2008(2008-04-17) (95 років)
Київ, Україна
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Діяльність літературознавиця
Alma mater Харківський планово-економічний інститут
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Відомі учні Козлик Ігор Володимирович
Членство Спілка радянських письменників України
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден княгині Ольги III ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України

Ні́на Євге́нівна Кру́тікова (нар. 27 січня 1913, Лодзь — пом. 17 квітня 2008, Київ) — український і російський літературознавець, доктор філологічних наук з 1954 року, професор з 1955 року, член-кореспондент Академії наук УРСР з 1956 року; член Спілки письменників України з 1959 року. Мати Світлани та Тетяни Рудих.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 14 [27] січня 1913(19130127) року в місті Лодзі (нині Польща) в сім'ї училеля. 1932 року закінчила Харківський планово-економічний інститут. 1935 року поступила в аспірантуру Історико-філософсько-літературного інституту в Москві. Згодом перевелась в аспірантуру Київського університету.

З 1938 року працювала в Київському університеті. У 1940 році захистила кандидатську дисертацію. Під час німецько-радянської війни жила в Казахській РСР, Уфі, Ульяновську. Працювала доцентом у педагогічних інститутах. Член ВКП(б) з 1944 року.

З 1944 року працювала в Інституті літератури імені Тараса Шевченка АН України у Києві: у 1955—1959 роках — заступником директора, у 1967—1987 та 1994—1996 роках очолювала відділ російської літератури; з 1987 року — головний науковий співробітник. Одночасно у 1950–1960-х роках викладала курси російської літератури в Київському університеті та Педагогічному інституті. Померла у Києві 17 квітня 2008 року.

Доробок[ред. | ред. код]

Друкувалася з 1939 року. Досліджувала історію російської літератури XIX століття, теоретичні проблеми реа­лізму, традиції та новаторство, східно-слов'янські літературні зв'язки, творчість українських і російських письменників XIX — початку XX століття (Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Антона Чехова та інших), письменників радянського часу.

Серед її праць
  • 1952 — «Микола Васильович Гоголь. Життя і творчість»;
  • 1954 — «Літературні зв'язки російського та українського народів»;
  • 1957 — «Гоголь та українська література»;
  • 1961 — «Творчість І. С. Нечуя-Левицького»;
  • 1963 — «Русский реализм и становление украинской реалистической прозы»;
  • 1965 — «Сторінки творчого життя. (Марко Вовчок в житті і праці)»;
  • 1968 — «Форми реалізму в східнослов’янських літературах XIX—XX столітть» (у співавторстві);
  • 1972 — «Шляхами дружби і єднання»;
  • 1976 — «Реалізм. Збагачення. Єдність»;
  • 1978 — «На початку століття: Максим Горький і символісти»;
  • 1979 — «Листи до Марка Вовчка»;
  • 1992 — «Микола Васильович Гоголь. Дослідження і матеріали»;
  • 2000 — «Григорій Давидович Вервес: біобібліографія до 80-річчя»;
  • 2003 — «Дослідження і статті різних років»;
  • 2007 — «Урбанистическая проблема в художественной прозе Гоголя».
Була
  • головою редакційної колегії:
    • Зібрання творів Івана Нечуя-Левицького (в 11-ти томах, 1965–1968);
    • 1-го тому «Історії укра­їнсько-російських літературних зв'язків» (у 2-х томах, 1987).
  • авторкою розділів у:
    • «Історії української лі­тератури» (у 8-ми томах, томи 3–4, 1968–1969);
    • «Історії української лі­тера­ту­ри ХІХ століття» (у 3-х томах, 1997);
  • членом редколегії Зібрання творів Івана Франка в 50 томах (1976—1987).

Па­м'яті науковиці присвячена збірка наукових прраць «Бла­го­родний вимір наукового подвиж­ництва» (2012).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]