Крістіна Бердинських
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
| Крістіна Бердинських | |
|---|---|
| Народилася |
28 червня 1983 (40 років) Херсон, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР Україна |
| Національність | українка |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | журналістка |
| Alma mater | Чорноморський національний університет імені Петра Могили |
| Нагороди | |
Крістіна Володимирівна Бердинських (нар. 28 червня 1983, Херсон, Українська РСР, СРСР) — журналістка, авторка гучних розслідувань, відома репортажами з регіонів, що зазнали обстрілів РФ[1]. Одна зі 100 найбільш впливових та надихаючих жінок року за версією BBC[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в Херсоні. Навчалася у середній школі № 29. Після закінчення школи поїхала до Миколаєва, де вступила на факультет політичних наук гуманітарного інституту Чорноморського національного університету імені Петра Могили. У 2006 році закінчила курс політології у Варшавському університеті. З 2007 року проживає в Києві[3].
Майже шість років працювала у журналі «Кореспондент», писала для рубрики «Країна». Звільнилась у кінці листопада 2013 року разом з частиною колективу.
У 2012 році посіла перше місце в конкурсі для журналістів із країн Східного партнерства «Репортери для репортерів». 20 грудня 2013 року Крістіна створила Facebook-сторінку «Єлюди-maidaners» з історіями простих людей, які відвідують Майдан. Проект увійшов до фіналу конкурсу онлайн-активізму The Bobs-2014 у двох номінаціях. Результатом цього проекту стала книга «Є люди. Теплі історії з Майдану». Сотні волонтерів перекладали ці розповіді на 17 мов.
Бердинських стала одинадцятою лауреаткою премії імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці»[4]. В 2016-му році виграла конкурс Belarus in Focus. З 2016 року фіналістка конкурсу Української правди в категорії «Кращий спецрепортаж», в 2017 році фіналістка конкурсу «Честь професії» в категорії «Краща подача резонансного матеріалу».
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році вирішила працювати в умовах воєнного стану. Її першим живим інтерв’ю стала розмова з послом Польщі та репортаж про дитячу лікарню «Охматдит». Далі Крістіна подорожувала країною, щоб звітувати про війну, наприклад, потрапила до деокупованої Бучі. Особливу увагу звернула на свідчення свідків[5].
У 2022 році стала однією зі 100 найбільш впливових та надихаючих жінок року за версією BBC[6][2].
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Крістіна Бердинських: «Я зрозуміла, що в Україні фрилансера сприймають як безробітного». detector.media. 26 жовтня 2023. Процитовано 29 січня 2024.
- ↑ а б Вісім українок увійшли до проєкту ВВС "100 жінок" у 2022 році. BBC News Україна (укр.). 6 грудня 2022. Процитовано 30 січня 2024.
- ↑ Букс», Видавництво «Брайт. Крістіна Бердинських. Брайт Букс. Процитовано 30 січня 2024.
- ↑ Крістіна Бердинських: Я зобов'язана читачам, а не політиками | KMBS Alumni. Mind.ua (укр.). Процитовано 30 січня 2024.
- ↑ Крістіна Бердинських | Journalists at WAR. Премія імені Георгія Ґонґадзе (укр.). 6 жовтня 2022. Процитовано 30 січня 2024.
- ↑ Українська журналістка Кристина Бердинських увійшла до списку "100 жінок 2022" від ВВС. imi.org.ua (uk-UA) . Процитовано 30 січня 2024.