Кізін Сидір Васильович
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (листопад 2019) |
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (листопад 2019) |
| Сидір Васильович Кізін | |
|---|---|
 | |
| Голова Житомирської ОДА | |
| 2 березня 2014 — 22 липня 2014 | |
| Президент | в.о. Олександр Турчинов, Петро Порошенко |
| Попередник | Рижук Сергій Миколайович |
| Наступник | Машковський Сергій Олександрович |
| Народився |
15 листопада 1975 (48 років) Львів |
| Відомий як | політик, адвокат |
| Громадянство |
 Україна |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Політична партія | ВО «Свобода» |
| У шлюбі з | Маріанна Кізіна |
| Професія | юрист |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Сидір Васильович Кізін (нар. 15 листопада 1975, Львів) — український адвокат і політик, колишній голова Житомирської обласної державної адміністрації (2 березня — 22 липня 2014).
Біографія[ред. | ред. код]
З 1982 р. по 1991 р. навчався в СШ № 23 м. Житомира.
У 1992 закінчив Львівську СШ № 76 імені Василя Стуса.
Брав участь у національному відродженні кінця 1980 — початку 1990-х років на Житомирщині, відвідував зібрання Товариства української мови ім. Шевченка, брав участь у таких акціях як «Ланцюг єднання», студентське голодування 1990 року в Києві.
З 1992 по 1998 навчався на юридичному факультеті Львівського національного університету ім. І.Франка, здобув кваліфікацію юриста.
3 1994 працював на різних посадах в районному суді.
З 1996 — в Управлінні юстиції.
З 1998 до 2002 років працював у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку на посаді помічника голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), заступника начальника юридичного управління ДКЦПФР.
З 2002 року — у приватній юридичній практиці. Отримав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю. Член Житомирської обласної колегії адвокатури. Був одним із співзасновників юридичної компанії "Портнов та партнери"[1], з котрої вийшов у 2003 році.
З 2003–2007 — партнер юридичної фірми «Кізін, Чібісов та партнери».
З 2007 року і по даний час є партнером адвокатського об'єднання «Бондарчук, Кізін та партнери».
Від 2 березня до 22 липня 2014 року працював на посаді голови Житомирської ОДА.
У 2015- 2020 роках обраний депутатом Житомирської обласної ради. Очолював депутатську комісію з питань регламенту, депутатської діяльності, місцевого самоврядування, законності, правопорядку та антикорупційної діяльності.
Членство в українських та міжнародних професійних асоціаціях[ред. | ред. код]
З 2002 року — член Житомирської обласної колегії адвокатури.
З 2006 року — Європейська бізнес асоціація (EBA).
3 2007 року — член Українсько-американської асоціації адвокатів (UABA).
Громадська та політична діяльність[ред. | ред. код]
З 2008 р. — один із співзасновників Громадської організації «Люстрація», від 2009 р. є членом ВО "Свобода", де одразу обійняв посаду заступника керівника юридичного управління. Від лютого 2010 року стає головою Житомирської обласної організації ВО "Свобода". Учасник резонансних судових процесів в якості адвоката політв'язнів, опозиційних журналістів, громадських активістів, як то: Олена Білозерська[2], пошкодження пам'ятника Леніну в Києві 2009 року групою націоналістів[3], пошкодження пам'ятника Сталіну в Запоріжжі[4] тощо.
В 2010 році представляв онука лідера ОУН Степана Бандери у справі про скасування Указу Президента "Про присвоєння Степану Бандері звання «Герой України» у Донецькому адміністративному суді та Вищому Адміністративному Суді України.[5]
В лютому 2011 року брав участь у дострокових виборах до Житомирської обласної ради в 41 виборчому окрузі (частина Червоноармійського району), де посів третє місце[6].
В 2012 році був висунутий як узгоджений кандидат від низки опозиційних сил (ВО «Свобода», ВО «Батьківщина», Фронт Змін, Громадянська позиція та ін.) по округу № 67 (частина Богунського району міста Житомира, Житомирський, Любарський, Романівський, Чуднівський райони) на Виборах до Верховної Ради України 2012[7].
Брав активну участь у Революції Гідності, як адвокат безкоштовно захищав десятки активістів Майдану, затриманих за участь у акціях протесту.
2 березня 2014 виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов призначив на посаду голови Житомирської обласної державної адміністрації[8]. 22 липня того ж року звільнений з посади президентом Петром Порошенком[9]
У квітні 2014 брав участь у відкритті пам'ятника Омеляну Сенику та Миколі Сціборському споруджений за кошти ВО «Свобода»[10].
Після вибуху бойової гранати під стінами Верховної Ради 31 серпня 2015 року, внаслідок якого загинуло троє бійців Національної гвардії України, став адвокатом п'ятьох підозрюваних у скоєнні цього злочину. Зокрема захищає в суді народного депутата України сьомого скликання від ВО «Свобода» Юрія Сиротюка, а також Віктора Бурлика. Також в іншому процесі захищав Ігора Гуменюка.[11]
У 2015 році балатувався на посаду мера міста Житомира. Зайняв 3 місце.
У 2015 році обраний депутатом Житомирської обласної ради. Голова постійної Комісії із законності, регламенту, місцевого самоврядування[12].
У березні 2018 року захищав в Печерському райсуді м. Києва голову Держкіно України Пилипа Іллєнка у справі про адміністративне правопорушення, ініційованій НАЗК.[13]
Родина[ред. | ред. код]
Одружений (з 2008 р.). Дружина — Кізіна Маріанна Романівна 1984 р.н.[джерело?]
Діти: сини Устим 2008 р.н., Лев 2014 р.н. та Платон 2017 р.н.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Житомирський губернатор Сидір Кізін про державну службу, претендентів на посади та стосунки з Портновим. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Побито Андрія Іллєнка і Сидора Кізіна!
- ↑ За пошкодження пам’ятника Леніну дали умовні терміни. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
- ↑ Запорізький студент буде сидіти за Сталіна до кінця слідства. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 1 грудня 2019.
- ↑ Адвокат Бандери: Він був і залишався громадянином Української держави (укр.). Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ На довиборах до облради у опозиції три кандидати. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
- ↑ Сидір Кізін впевнений, що опозиція переможе у Житомирській області. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 1 грудня 2019.
- ↑ Указ Президента України № 200/2014 від 2 березня 2014. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 2 березня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 611/2014 «Про звільнення С.Кізіна з посади голови Житомирської обласної державної адміністрації». Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
- ↑ В Житомирі офіційно відкрили пам'ятник Омеляну Сенику і Миколі Сціборському. ФОТО. ВІДЕО. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Адвокатами підозрюваного в теракті під Радою стали «свободівці». Кажуть, що на Гуменюка тиснули [Архівовано 7 вересня 2015 у Wayback Machine.] // NEWSru.ua, 02.09.2015.
- ↑ Кізін Сидор Васильович. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ Справа НАЗК проти голови Держкіно Іллєнка: суд переніс розгляд. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
| Попередник: | Голова Житомирської обласної державної адміністрації 2 березня — 22 липня 2014 |
Наступник: |
| Рижук Сергій Миколайович | Машковський Сергій Олександрович |
