Кіріл Петров
| Кіріл Петров | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
6 січня 1897 Сталійська Махала, Lom Municipalityd, Монтанська область, Болгарія | |||
| Смерть | 28 грудня 1979 (82 роки) | |||
| Софія, Народна Республіка Болгарія | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Болгарія | |||
| Жанр | художник, живописець, графік | |||
| Навчання | Національна художня академія Болгарії | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Кіріл Петров (болг. Кирил Петров / Kyril Petrov; 6 січня 1897, Сталійська Махала в громаді Лом Монтанска округу, Болгарія — 28 грудня 1979, Софія, Болгарія) — болгарський жанровий живописець, портретист. Самобутній художник, більшу частину життя прожив у рідному селі, в селянській громаді. Прагнув дати у своєму живописі «голос» мовчазній селянській масі Болгарії.
Життя художника[ред. | ред. код]
Кіріл Петров народився 6 січня 1897 року в селі Сталійська Махала, що входить в общину Лом Монтанска області на північному заході Болгарії. Територія громади Лом витягнута вздовж течії Дунаю, а саме місто Лом — це другий за величиною річковий порт Болгарії.
Спочатку для навчання юнак вибрав найближчим до Сталійська Махала Педагогічне училище міста Лом. Закінчив училище в 1915 році. Воював в Першій світовій з 1916 по 1918 рік. Софійську Академію мистецтв (майстерня професора Миколи Маринова) закінчив у 1926 році. У 1931 році Кіріл Петров стає членом «Товариства нових художників» (болг.) У 1937 році отримує золоту медаль на Міжнародній виставці в Парижі. Воював на фронтах Другої світової війни у 1943—1944 роках.
Кредо[ред. | ред. код]
Як розвивалася кар'єра художника? Працював учителем у провінції. Влаштувався у своєму рідному селі, і день за днем працював над живописом, переорюючи барвисту масу, як селянин оре землю плугом, глибоко, сумлінно і наполегливо. Художник віддавав перевагу написанню фігуративних, навіть багатофігурних композицій. Однак, його метод самобутній, а стиль, в чомусь нагадує символізм, частково — експресіонізм, все ж вироблений Кірілом Петровим самостійно. Він брав сюжети з повсякденного життя, спостерігаючи за трудовими буднями жителів села. Його картини — це думки про існування сільського жителя, про патріархальний уклад життя, про любов до землі та праці. Фігури на його картинах ніби виліплені з ґрунту, сповнені грубуватої сили. Колорит картин стриманий. Важливу роль в побудові живописної композиції грає ритм геометричних структур[1].
на залізничній станції міста Лом 14 серпня 1933
Пізні роки[ред. | ред. код]
Після персональної виставки художника, що відбулася у 1946 році в Етнографічному музеї Софії, коли на нього накинулися критики «за формалізм і занепад», Кіріл Петров припиняє виставкову практику аж до 1961 року. В 1972 році проходить його ретроспективна виставка в Софії, а в 1973 році — в Берліні[2].
Твори Кіріла Петрова представлені в Національній художній галереї, (Софія)[3], Софійській міській галереї мистецтв, в музеях і приватних колекція Болгарії та багатьох країн світу. Вдостоєний державних нагород.
Кіріл Петров помер 28 грудня 1979 року в Софії.
Пам'ять[ред. | ред. код]
Іменем художника названа заснована у 1972 році Художня галерея «Кіріл Петров» у обласному центрі, місті Монтана (вул. [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite] Царя Бориса III, 19) [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite][4].
Зображення в мережі[ред. | ред. код]
- При дверях, 1933 [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.] [1] [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- На ниві, 1949 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] [2] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Полотно, олія 76 × 68 см.
- На ярмарок [3] Полотно, олія
- Селяни [4] Полотно, олія
- Трудові бригади [5] Полотно, олія
Література[ред. | ред. код]
- Аврамов, Димитър.Кирил Петров [Архівовано 20 лютого 2019 у Wayback Machine.]. — С.: Български художник, 1975. — 250 с.
- Иванов, Борис. Кирил Петров [Архівовано 21 лютого 2019 у Wayback Machine.]. — С.: Български художник, 1966. — 48 с.
- Борис Данаилов, акад. Светлин Русев, Борис Клементиев, Марин Добрев – «Кирил Петров», изд. Национална художествена галерия, 2007 г.
Посилання[ред. | ред. код]
- Светлана Куюмджиева, «Ретроспекция на Кирил Петров» [Архівовано 20 лютого 2019 у Wayback Machine.], в-к «Култура», бр. 41 (2480), 30 ноември 2007
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Йорданов, Юлий. Живописец със сияние от човешка доброта и мъдрост. ЛИТЕРАТУРЕН СВЯТ. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
- ↑ Детали биографии художника: Кирил Петров. «Gallerybg.com». 6 квітня 2009. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 2 липня 2015.
- ↑ Климентиев, Борис (23 жовтня 2007). Ретроспективна изложба на Кирил Петров. Kafene.bg. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
- ↑ Художествена галерия «Кирил Петров». «Cultour.org». Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 липня 2015.(болг.)
|
