Кітер Беттс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кітер Беттс
Основна інформація
Повне ім'я Вільям Томас Беттс
Дата народження 12 листопада 1924(1924-11-12)
Місце народження Порт-Честер, Нью-Йорк
Дата смерті 6 серпня 2005(2005-08-06) (80 років)
Місце смерті Сілвер-Спрінг, Меріленд
Роки активності 1940-ві—2000-ні
Громадянство США
Професія музикант
Інструменти контрабас
Жанр джаз
Співпраця Чарлі Берд, Томмі Фленаган, Елла Фітцджеральд
keterbetts.com

Кі́тер Беттс (англ. Keter Betts), справжнє ім'я Ві́льям То́мас Беттс (англ. William Thomas Betts; 22 липня 1928, Порт-Честер, Нью-Йорк — 6 серпня 2005, Сілвер-Спрінг, Мериленд) — американський джазовий контрабасист.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 липня 1928 року в Порт-Честері, штат Нью-Йорк. Його виховувала одинока матір, яка працювала домогосподаркою. Отримав прізвисько «Кітер» (Ke(e)ter), від слова «mosquito» (укр. москіт). Навчався грати на барабанах у школі, а потім у середній школі. Переключився на контрабас у 1946 році після випуску. Після року приватних уроків з вчителем, почав грати у місцевих клубах. З квітня 1949 по вересень 1951 року грав з Ерлом Бостичем; з листопада 1951 по 1956 з Діною Вашингтон; недовго працював з братами Еддерлі, перед тим як оселився у Вашингтоні у 1957 році.

У Вашингтоні приєднався до гітариста Чарлі Берда у 1957, працював з ним у роки популярності босса-нова, коли грав зі Стеном Гетцом і Антоніо Карлосом Жобімом. Як учасник тріо Томмі Фленагана, з 1965 року акомпанував Еллі Фітцджеральд. 1971 року приєднався до її гурту. Фленаган і Беттс (включаючи Боббі Дургема, Еда Тігпена і Гаса Джонсона) створили сильну ритм-секцію. Грав з Фітцджеральд до її останнього виступу у 1993 році. Як сесійний музикант також записувався з Геміетом Блюеттом, Семом Джонсом, Кеннонболлом Еддерлі, Джо Пассом, Кліффордом Брауном, Кенні Берреллом, Луї Беллсоном і Джо Вільямсом.

У 1990-х здійснив багато джазових круїзів на «SS Norway». 1998 року вперше записався як соліст. За альбомом Bass, Buddies & Blues (1998) наступного року вийшов Bass, Buddies, Blues & Beauty Too за участі балтиморської вокалістки Етель Енніс. Його концертний альбом Live at the East Coast Jazz Festival (2000) був записаний за участі Етти Джонс. У подальші роки виступав та викладав у школах, організовував майстер-класи для юнаків у Вашингтоні. Також працював музичним координатором з джазових програм на Black Entertainment Television та інструктором/лектором у Говардському університеті.

Помер 6 серпня 2005 року у себе вдома в Сілвер-Спрінг, Мериленд у 77 років.

Література[ред. | ред. код]

  • Feather, Leonard; Gitler, Ira. The Biographical Encyclopedia of Jazz — Oxford University Press; 1 ed., 2007. — 744 p. ISBN 978-0195320008

Посилання[ред. | ред. код]